Ухвала

від 05.04.2018 по справі 904/2818/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/2818/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.

за участю секретаря судового засідання - Лихошерст І.Ю.,

розглянувши клопотання про відмову від касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Білайф"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.11.2017

(головуючий суддя - Антонік С.Г., судді: Іванов О.Г., Чимбар Л.О.)

та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2017

(суддя Фещенко Ю.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Телестудія "Орізон"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Пі Клаб"

треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Білайф",

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "КДЦ"

про звернення стягнення на предмет іпотеки та застави,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" (далі - позивач) звернувшись в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телестудія "Орізон" (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Пі Клаб" (далі - відповідач-2), просило звернути стягнення, шляхом визнання права власності на предмет іпотеки та застави, а саме: за іпотечним договором № 290513-І/1 від 29.05.2013, іпотечним договором № 290513-І/2 від 29.05.2013, іпотечним договором № 290513-І/3 від 29.05.2013, договором застави № 250412-ЗО від 25.04.2013, з метою часткового погашення заборгованості відповідача-1 перед позивачем за кредитним договором № 190413-КЛН3 від 19.04.2013 в загальній сумі 38 460 105 грн. 00 коп.; визнати право власності на предмет іпотеки та застави, а саме на: адміністративний корпус літ. "К-3", загальною площею 2504,3 кв. м.; будівлю інженерного корпусу літ. "Л-10", загальною площею 5605,4 кв. м.; будівлю інструментального корпусу літ. "И-1", прибудова літ. "И-3", загальною площею 4399,8 кв.м.; предмет застави за договором застави № 250413-ЗО від 25.04.2013, загальною вартістю 8 932 989 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем-1 умов кредитного договору № 190413-КЛН3 від 19.04.2013, належне виконання умов якого забезпечено вказаними в позовній заяві договорами іпотеки та застави.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2017, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.11.2017 позов задоволено повністю.

Судові рішення мотивовано тим, що у позивача існує право звернення стягнення на предмет іпотеки та застави з метою погашення боргів за кредитними договорами шляхом визнання права власності на заставне майно.

У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Білайф" (далі - третя особа-1) просило рішення і постанову у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги третя особа-1 посилається на те, що оскаржувані судові акти прийнято за неповно встановлених обставин справи з порушенням норм статті 129 Конституції України, частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, статті 33 Закону України "Про іпотеку", статей 4-2, 4-3, 4-7, 22, 34, 35, 43, 82 Господарського процесуального кодексу України у редакції до 15.12.2017. Зокрема третя особа-1 вказує на незаконність відмови апеляційного суду у призначенні оціночно-будівельної експертизи та помилкове не врахування правових позицій, викладених Верховним Судом України у постановах від 02.11.2016 зі справи №6-2457цс16 та від 22.03.2017 зі справи №6-2967цс16.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Позивач вказує, що висновки судів узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України зокрема у постановах від 26.10.2016 зі справи №6-1625цс16 та від 27.04.2017 зі справи №6-679цс17.

Ухвалою Касаційного господарського суду від 19.02.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою третьої особи-1 та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 05.04.2018.

02.04.2018 третя сособа-1 подала клопотання у якому просить прийняти відмову від поданої касаційної скарги та закрити касаційне провадження по справі і повернути судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги. Клопотання про відмову від касаційної скарги підписано тією ж особою, якою була підписана і сама касаційна скарга.

Розглянувши дане клопотання колегія суддів вважає за необхідне задовольнити його частково.

За приписами пункту 1 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження особа, яка подала касаційну скаргу, заявила клопотання про відмову від такої скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги.

Про закриття касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу (частина 2 цієї ж статті).

З огляду на те, що після відкриття касаційного провадження особа, яка подала касаційну скаргу, заявила клопотання про відмову від неї і до касаційної скарги інші особи не приєднувались, суд задовольняє клопотання заявника в цій частині.

Щодо клопотання про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги на реквізити Вищого господарського суду України, то суд виходить із наступного.

Згідно із положеннями частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Приписи статті 7 Закону України "Про судовий збір" не містять положень про повернення судового збору у різі закриття касаційного провадження за відмовою від касаційної скарги.

Таким чином у клопотанні про повернення судового збору належить відмовити.

Керуючись статтею 7 Закону України "Про судовий збір", статтями 234, 235, 296, 298 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду,

У Х В А Л И В:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Білайф" про відмову від касаційної скарги та про повернення судового збору задовольнити частково.

2. Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Білайф" від касаційної скарги.

3. Закрити касаційне провадження у справі № 904/2818/17.

4. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Білайф" про повернення судового збору.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді І. В. Кушнір

Є. В. Краснов