Рішення

від 15.05.2017 по справі 910/3643/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2017Справа №910/3643/17

За позовом Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарм Експерт"

про стягнення 133440,00 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

від позивача: Суховерко О.В. за довіреністю №428/17 від 10.01.2017

від відповідача: Черниш М.О. за довіреністю №1/16 від 27.03.2017

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Спільне українсько-естонське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарм Експерт" (відповідач) про стягнення 133440,00 грн. заборгованості на підставі Договору поставки № 73856 від 01.02.2016 , з яких: 111200,00 грн. основного боргу, 22240,00 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору поставки № 73856 від 01.02.2016 позивач поставив відповідачу товар, проте, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань не оплатив вартість товару у встановлений строк, що призвело до виникнення у нього заборгованості за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2017 порушено провадження у справі №910/3643/17 та призначено розгляд справи на 10.04.2017 о 10:10 год.

29.03.2017 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

10.04.2017 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору.

10.04.2017 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про витребування доказів, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог.

В судове засідання, призначене на 10.04.2017, представники позивача та відповідача з'явилися.

В судовому засіданні представник відповідача надав письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору. Письмове підтвердження залучене судом до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 10.04.2017, надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні 10.04.2017 представник відповідача надав усні заперечення щодо заявлених позовних вимог та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні 10.04.2017 підтримав клопотання про витребування доказів у позивача, подане 10.04.2017 через відділ діловодства. Клопотання судом задоволене частково.

Враховуючи необхідність витребування додаткових доказів та положення ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 10.04.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2017 відкладено розгляд справи на 24.04.2017 о 11:40 год.

У зв'язку з неможливістю розгляду справи 24.04.2017, суд ухвалою від 12.04.2017 призначив розгляд справи на 26.04.2017 о 11:40 год.

В судове засідання, призначене на 26.04.2017, представники позивача та відповідача з'явилися.

В судовому засіданні 26.04.2017 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд залишити позов без розгляду, оскільки позивач в порушення приписів ст. 56 ГПК України не надіслав відповідачу копії видаткових накладних, доданих до позовної заяви, а копії цих накладних, надісланих позивачем відповідачу на виконання вимог ухвали суду від 10.04.2017, не відповідають вимогам п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації", затвердженого Наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003 року (далі - Національний стандарт України ДСТУ 4163-2003). Крім того, відповідач вважає, що надісланий йому позивачем акт звірки взаєморозрахунків не може бути прийнятий до відома, внаслідок відсутності в ньому вказівки на первинні документи, на підставі яких виникла спірна заборгованість. Відзив долучено до матеріалів справи та передано до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні 26.04.2017 представник позивача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Клопотання судом задоволене, залучене до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні 26.04.2017 здійснювався огляд оригіналів документів, в т.ч. видаткових накладних, копії яких додані позивачем до позовної заяви.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 26.04.2017, надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 26.04.2017 надав усні заперечення щодо заявлених позовних вимог та просив суд залишити позов без розгляду з підстав, викладених у відзиві, поданому в судовому засіданні 26.04.2017.

В судовому засіданні 26.04.2017 представник відповідача подав клопотання про продовження строку вирішення спору. Клопотання судом задоволене, залучене до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні, призначеному на 26.04.2017, судом перевірено виконання сторонами вимог ухвал суду від 10.03.2017, 10.04.2017 та встановлено, що відповідач не виконав вимоги зазначених ухвал в повному обсязі.

Враховуючи клопотання відповідача про продовження строку вирішення спору, невиконання відповідачем вимог ухвал суду від 10.03.2017 та 10.04.2017, а також положення ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 26.04.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2017 продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 15.05.2017 о 15:00 год.

15.05.2017 через відділ діловодства суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, у зв'язку з відсутністю строку оплати по Договору поставки № 76856 від 01.02.2016. Крім того, відповідач вважає, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.

В судове засідання, призначене на 15.05.2017, представники позивача та відповідача з'явилися.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.05.2017 подав клопотання про залучення документів до матеріалів справи, а саме копій платіжних доручень на підтвердження здійснення ним оплати за поставлений позивачем товар.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 26.04.2017, надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 26.04.2017 надав усні заперечення щодо заявлених позовних вимог та просив суд залишити позов без розгляду з підстав, викладених у відзиві, поданому в судовому засіданні 26.04.2017.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 15.05.2017 відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.02.2016 між Спільним українсько-естонське підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фарм Експерт" (відповідач,покупець) укладено Договір поставки № 73856 (далі - Договір або Договір № 73856 від 01.02.2016), відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцеві, а покупець прийняти та оплатити певний товар (лікарські засоби та вироби медичного призначення), асортимент, кількість та ціна якого, зазначені в видаткових накладних, які є його невід'ємною частиною.

Пунктом 3.1 Договору погоджено, що поставка товару здійснюється окремими партіями, відповідно до поданих покупцем та погоджених постачальником замовлень на поставку товару.

Згідно п. 3.2 Договору, асортимент, кількість, ціну товару, умови оплати кожної партії товару покупець вказує в замовленні на поставку відповідної партії товару.

Відповідно до п. 3.3 Договору, при здійсненні оплати товару з відстроченням платежу, поставка та передача замовленого товару постачальником покупцю здійснюється не пізніше чотирьох робочих днів від дати погодження замовлення покупця постачальником, за умови наявності такого замовленого товару на складі Постачальника.

Відповідно до п. 3.3 Договору, при здійсненні оплати Товару шляхом попередньої оплати, поставка та передача замовленого Товару Постачальником Покупцю здійснюється протягом двох робочих днів від дати зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника.

Передача Товару Постачальником Покупцю здійснюється поставкою Товару силами Постачальника на умовах DDP (Інкотермс 2010). Поставка товару здійснюється транспортом Постачальника (п. 3.5 Договору).

Згідно п. 4.1 Договору право власності на Товар переходить від постачальника до покупця в момент передачі товару покупцеві.

Відповідно до п. 6.1 Договору погоджено, що оплата покупцем товару за цим Договором здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу. При цьому порядок оплати товару за цим Договором (попередня оплата чи оплата з відстроченням платежу) обирається покупцем при поданні замовлення на поставку.

Пунктом 6.2 Договору встановлено, що при здійсненні покупцем оплати товару за цим Договором з відстроченням платежу строк, протягом якого покупець зобов'язаний здійснити оплату за товар на користь постачальника, вказується постачальником у видатковій накладній на товар, який поставляється. При цьому перебіг такого строку починається від дати поставки товару покупцю, що вказана у видатковій накладній. Надання постачальником покупцю рахунку-фактури для оплати товару з відстроченням платежу не є обов'язковим.

При здійсненні Покупцем оплати Товару за цим Договором шляхом попередньої оплати, така оплата має бути здійснена протягом 2 банківських днів з дня отримання покупцем рахунку-фактури (п. 6.3 Договору).

Відповідно до п. 7.1 Договору приймання-передача товару по кількості здійснюється на підставі товаросупровідних документів.

Згідно п. 7.2 Договору, при отриманні товару уповноважена особа покупця повинна надати довіреність на право отримання товарно-матеріальних цінностей від імені покупця, яка оформлена відповідно до чинного законодавства України та вимог постачальника, які не суперечать законодавству України.

Позивач зазначив, що поставив відповідачу товар за видатковими накладним, перелік яких наведено у додатку № 1 до позовної заяви. Товар за цими видатковими накладними було отримано відповідачем на підставі довіреностей, на яких міститься печатка відповідача та підпис його представника.

На твердження позивача, строк оплати за поставлений товар, зазначений позивачем у видаткових накладних, минув, тоді як відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань, не оплатив вартість поставленого товару у встановлений строк, що призвело до виникнення у нього заборгованості за поставлений на підставі Договору товар в сумі 111200,00 грн. (основний борг).

Оскільки пунктом 10.4 Договору сторони погодили, що за умови прострочення покупцем (відповідачем) строків оплати за товар за Договором, останній повинен сплатити постачальнику (позивачу) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі двадцяти відсотків від простроченої суми оплати, то звертаючись з даним позовом до суду про стягнення в відповідача за поставлений на підставі Договору товар в сумі 111200,00 грн., позивач також заявив вимогу про стягнення з відповідача 22240,00 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами на підставі п. 10.4 Договору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач проти позову заперечував. Згідно відзиву на позовну заяву, поданого в судовому засіданні 26.04.2017, просив суд залишити позов без розгляду, зокрема, оскільки копії видаткових накладних, надісланих йому позивачем на виконання вимог ухвали суду від 10.04.2017, не відповідають вимогам п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003. Крім того, у відзиві на позовну заяву, поданому 15.05.2017 через відділ діловодства суду, позивач зазначив, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати.

Проте, вищенаведені доводи відповідача спростовуються матеріалами справи, а підстави для залишення позову без розгляду у суду відсутні.

Водночас, згідно відзиву на позовну заяву, поданого 15.05.2017 через відділ діловодства суду, заперечення відповідача по суті спору зводяться до того, що обраний позивачем з відстроченням платежу строк, протягом якого покупець (відповідач) зобов'язаний здійснити оплату товару, не наступив, а тому у задоволенні позовних вимог позивачу належить відмовити. Так, відповідач вважає, що зазначена у видаткових накладних "дата оплати" стосується виключно попередньої оплати за товар, а далі у видаткових накладних зазначено "відстрочка платежу (від дати замовлення товару) оплата по факту" і при цьому не вказано день або строк, коли оплата за товар має бути здійснена. Відповідач також зазначив, що оскільки позивач при оформленні видаткових накладних з відстроченням платежу не зазначив строку, протягом якого відповідач зобов'язаний здійснити оплату товару, то на усунення такого недоліку відповідач направив на адресу позивача лист № 10 від 11.05.2017, відповідно до якого підтвердив, що оплата за товар, отриманий з відстроченням платежу по Договору, буде здійснена до 31.12.2017 року включно.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю з огляду на таке.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Аналіз умов укладеного між сторонами Договору № 73856 від 01.02.2016 свідчать про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки, а тому саме він та відповідні положення статей параграфів 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та параграфа 1 глави 30 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбаченої договором поставки товару та її оплати.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму .

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму .

По матеріалам справи судом встановлено, що на виконання умов Договору № 73856 від 01.02.2016 позивач 24, 26, 27, 30 та 31 травня 2016 року здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 112693,15 грн., що підтверджується видатковими накладними, належним чином копії яких наявні в матеріалах справи та перелік яких наведено у додатку № 1 до позовної заяви.

Судом встановлено, що вищенаведені видаткові накладні на загальну суму 112693,15 грн. містять підпис уповноваженої особи відповідача та відтиск печатки або штампу відповідача на підтвердження отримання спірного товару відповідачем, при цьому, жодних зауваження з боку відповідача щодо кількості та якості поставленого товару вказані видаткові накладні та матеріали справи не містять.

За таких обставин, наведені видаткові накладні приймаються судом у якості належних доказів по справі, що підтверджують факт поставки позивачем товару на загальну суму 112693,15 грн. та прийняття цього товару відповідачем без зауважень по кількості і якості.

Станом на час розгляду справи по суті не оплаченим відповідачем за вищенаведеними видатковими накладеними на підставі Договору № 73856 від 01.02.2016 залишається товар на загальну суму 111200,00 грн., докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не надав жодних заперечень стосовно суми, в якій спірні видаткові накладні на підставі Договору № 73856 від 01.02.2016 залишились не оплаченими відповідачем та яку позивач фактично визначив у якості основного боргу відповідача за вказаним договором. Контррозрахунок суми основного боргу відповідачем також до матеріалів справи не залучено.

Разом з тим, додані відповідачем до матеріалів справи копії платіжних доручень, якими відповідач підтверджує здійснення ним оплат за поставлений позивачем товар, суд не приймає в якості належних і допустимих доказів у даній справі, оскільки згідно "призначення платежу" вказаних платіжних доручень відповідач здійснював оплату за товар згідно Договору № 73856 від 29.01.2014, тоді як предметом спору у даній справі є вимога про стягнення заборгованості за товар, поставлений згідно Договору № 73856 від 01.02.2016.

Заперечення відповідача проти позовних вимог з підстав того, що обраний позивачем з відстроченням платежу строк, протягом якого покупець (відповідач) зобов'язаний здійснити оплату товару, не наступив, суд відхиляє як безпідставні та такі, що не відповідають матеріалам справи з огляду на таке.

Під час розгляду справи по суті позивач підтвердив, що оплата покупцем товару, поставленого за спірними видатковими накладними, здійснюється з відстроченням платежу.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що при здійсненні покупцем оплати товару за цим Договором з відстроченням платежу строк, протягом якого покупець (відповідач) зобов'язаний здійснити оплату за товар на користь постачальника, вказується постачальником (позивачем) у видатковій накладній на товар, який поставляється. При цьому перебіг такого строку починається від дати поставки товару покупцю, що вказана у видатковій накладній. Надання постачальником покупцю рахунку-фактури для оплати товару з відстроченням платежу не є обов'язковим.

Судом досліджено, що у всіх видаткових накладних , перелік яких наведено у додатку № 1 до позовної заяви, на підставі яких позивачем заявлено даний позов, зазначена "дата оплати" . При цьому твердження відповідача про те, що зазначена у спірних видаткових накладних "дата оплати" стосується виключно попередньої оплати за товар, а далі у видаткових накладних зазначено "відстрочка платежу (від дати замовлення товару) оплата по факту" і при цьому не вказано день або строк, коли оплата за товар має бути здійснена, судом відхиляються як безпідставні, оскільки фактично є суб'єктивним баченням відповідача, враховуючи при цьому, що жодні зазначення про "попередню оплату" спірні видаткові накладні не містять, до того ж, як підтверджується матеріалами справи, відповідач при підписанні цих накладних не надав жодних заперечень, в тому числі і стосовно чітко визначених у цих накладних "дат оплати".

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару .

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено судом, строк оплати за поставлений товар, зазначений позивачем у спірних видаткових накладних, станом на час розгляду справи по суті є таким, що настав.

Матеріалами справи підтверджується, що заборгованість відповідача перед позивачем за товар, поставлений згідно спірних видаткових накладних на підставі Договору № 73856 від 01.02.2016, становить 111200,00 грн. та станом на час розгляду справи по суті матеріали справи не містять доказів її погашення відповідачем.

Враховуючи наведене, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 111200,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 22240,00 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами на підставі п. 10.4 Договору , у зв'язку з простроченням відповідачем оплати за товар за цим Договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Згідно ч. 3ст. 692 ЦК України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ч. 2 ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 10.4. Договору встановлено, що за умови прострочення покупцем (відповідачем) строків оплати за товар за цим Договором , він повинен сплатити постачальнику (позивачу) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі двадцяти відсотків від простроченої суми оплати .

Судом встановлено, що відповідач прострочив строки оплати за товар за Договором, зазначені у спірних видаткових накладних, що є підставою для сплати відповідачем позивачу процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі двадцяти відсотків від простроченої суми оплати, що безпосередньо встановлено п. 10.4 Договору.

Таким чином, враховуючи встановлення факту неналежного виконання відповідачем умов Договору, здійснивши перевірку наведеного позивачем у позовній заяві розрахунку суми вказаних процентів, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 22240,00 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами на підставі п. 10.4 Договору є обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення позовних вимог повністю, судовий збір в сумі 2001,60 грн. повністю покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 32- 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарм Експерт" (02192, м. Київ, вул. О. Бойченка, 9-А; ідентифікаційний код 38992141) на користь Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД (01103, м Київ, вул. Кіквідзе, 18-а; ідентифікаційний код 21642228) 111200,00 грн. (сто одинадцять тисяч двісті гривень 00 коп. ) основного боргу, 22240,00 грн. (двадцять дві тисячі двісті сорок гривень 00 коп.) відсотків за користування чужими грошовими коштами, 2001,60 грн. (дві тисячі одну гривню 60 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.05.2017

Суддя Гумега О.В.