Постанова

від 08.08.2017 по справі 910/3643/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2017 р. Справа№ 910/3643/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Жук Г.А.

Мальченко А.О.

секретар Драчук Р.А.

за участю представників:

від позивача Суховерко О.В. - дов. № 428/17 від 10.01.2017

від відповідача Черниш М.О. - дов. № 1/16 від 27.03.2017

розглядаючи у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фарм Експерт

на рішення Господарського суду міста Києва

від 15.05.2017 (суддя Гумега О.В.)

у справі № 910/3643/17

за позовом Спільного українсько-естонського підприємства у формі

товариства з обмеженою відповідальністю Оптіма-Фарм, ЛТД

(далі - СП Оптіма-Фарм, ЛТД )

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фарм Експерт

(далі - ТОВ Фарм Експерт )

про стягнення 133 440,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.05.2017 у справі № 910/3643/17 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Фарм Експерт на користь Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю Оптіма-Фарм, ЛТД 111 200,00 грн. основного боргу, 22 240,00 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 2 001,60 грн. судового збору.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове про відмову в позові повністю. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що оскаржуване рішення прийнято за неповного з'ясування обставин та дослідження доказів, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. За твердженнями апелянта, з урахуванням норм чинного законодавства та встановлених положень договору поставки (п. п. 6.2., 6.3., 6.11 та 10.8.), строк оплати за поставлений позивачем товар на час розгляду справи по суті є таким, що не настав.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями, справу № 910/3643/17 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Дикунської С.Я., суддів: Жук Г.А., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 08.08.2017.

В судове засідання з'явились представники сторін, представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити за наведених в ній підстав, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові повністю.

Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, відтак оскаржуване рішення як законне та обґрунтоване залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Так, СП Оптіма-Фарм, ЛТД звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ Фарм Експерт про стягнення 133 440,00 грн., в обґрунтування своїх вимог зазначило про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 73856 від 01.02.2016 щодо повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару, відтак просило стягнути з відповідача 111 200,00 грн. основного боргу та 22 240,00 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Заперечуючи проти в позову як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанцій, відповідач зазначив, що обраний позивачем з відстроченням платежу строк, протягом якого покупець (відповідач) зобов'язаний здійснити оплату товару, не наступив. На думку відповідача, зазначена у видаткових накладних дата оплати стосується виключно попередньої оплати за товар, а далі у видаткових накладних зазначено відстрочка платежу (від дати замовлення товару) оплата по факту і при цьому не вказано день або строк, коли оплата за товар має бути здійснена. Оскільки позивач при оформленні видаткових накладних з відстроченням платежу не зазначив строку, протягом якого відповідач зобов'язаний здійснити оплату товару, на усунення такого недоліку відповідач надіслав на адресу позивача листа № 10 від 11.05.2017, яким підтвердив, що оплата за товар, отриманий з відстроченням платежу по Договору, буде здійснена до 31.12.2017 включно.

Суд першої інстанції, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, відтак повністю задовольнив позов.

Так, задовольняючи позов, місцевий суд встановив, що строк оплати за поставлений товар, зазначений позивачем у спірних видаткових накладних, станом на час розгляду справи по суті є таким, що настав, відтак дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар та відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Апеляційний господарський суд погоджується з такими висновками місцевого суду.

Так, 01.02.2016 між СП Оптіма-Фарм, ЛТД (позивачем, постачальником за договором) та ТОВ Фарм Експерт (відповідачем, покупцем за договором) укладено Договір поставки № 73856 (далі - Договір), за умовами до п.п. 1.1, 1.2 якого постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупцеві, а покупець - прийняти та оплатити певний товар (лікарські засоби та вироби медичного призначення), асортимент, кількість та ціна якого, зазначені в видаткових накладних, які є його невід'ємною частиною.

Згідно 3.1 Договору поставка товару здійснюється окремими партіями, відповідно до поданих покупцем та погоджених постачальником замовлень на поставку товару.

Асортимент, кількість, ціну товару, умови оплати кожної партії товару покупець вказує в замовленні на поставку відповідної партії товару (п. 3.2 Договору).

Пунктом 3.3 Договору сторони погодили, що при здійсненні оплати товару з відстроченням платежу, поставка та передача замовленого товару постачальником покупцю здійснюється не пізніше чотирьох робочих днів від дати погодження замовлення покупця постачальником, за умови наявності такого замовленого товару на складі постачальника.

При здійсненні оплати товару шляхом попередньої оплати, поставка та передача замовленого постачальником покупцю товару здійснюється протягом двох робочих днів від дати зарахування коштів на банківський рахунок постачальника (п. 3.4 Договору).

За умовами п. 3.5 Договору передача товару постачальником покупцю здійснюється поставкою товару силами постачальника на умовах DDP (Інкотермс 2010) й транспортом постачальника.

Відповідно до п. 4.1 Договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент передачі товару покупцеві.

Положеннями п. 6.1 Договору сторони погодили, що оплата покупцем товару здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу. При цьому порядок оплати товару (попередня оплата чи оплата з відстроченням платежу) обирається покупцем при поданні замовлення на поставку.

За приписами п. 6.2 Договору при здійсненні покупцем оплати товару за цим договором з відстроченням платежу строк, протягом якого покупець зобов'язаний здійснити оплату за товар на користь постачальника, вказується постачальником у видатковій накладній на товар, який поставляється. При цьому перебіг такого строку починається від дати поставки товару покупцю, що вказана у видатковій накладній. Надання постачальником покупцю рахунку-фактури для оплати товару з відстроченням платежу не є обов'язковим.

При здійсненні покупцем оплати товару за Договором шляхом попередньої оплати, така оплата має бути здійснена протягом 2 банківських днів з дня отримання покупцем рахунку-фактури (п. 6.3 Договору).

Приймання-передача товару по кількості згідно п. 7.1 Договору здійснюється на підставі товаросупровідних документів.

Відповідно до п. 7.2 Договору при отриманні товару уповноважена особа покупця повинна надати довіреність на право отримання товарно-матеріальних цінностей від імені покупця, яка оформлена відповідно до чинного законодавства України та вимог постачальника, які не суперечать законодавству України.

Цивільні права та обов'язки на підставі ч. 1 ст. 11 ЦК України виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України ( п. 2 ч. 1 ст. 193 ГК України).

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу приписів ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 655 ЦК України) одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин згідно ст. ст. 193 ГК України, 525, 526 ЦК України повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як встановлено матеріалами справи, на виконання умов Договору ( № 73856 від 01.02.2016) позивачем було поставлено відповідачу товару на загальну суму 112 693,15 грн., що підтверджується видатковими накладними № 18830329, № 18830338, № 18831315, № 18831324 від 24.05.2016, № 18838848, № 18838852, № 18838864, 18838867 від 26.05.2016, № 18843121, № 18843323, № 18843455, № 18843477, № 18844019, № 18844020, № 18844063, № 18844064 від 27.05.2016, № 18850304, № 18850312, № 18851087, № 18851102, № 18852295, № 18852425, № 18853067, № 18853068, № 18853089, № 18853090 від 30.05.2016, № 18855155, № 18855322 від 31.05.2016, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками товариств без будь-яких зауважень щодо кількості, якості чи інших умов поставки зі сторони відповідача.

Вищезгадані видаткові накладні оформлені відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні щодо зазначення обов'язкових в них реквізитів, а саме: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ; назву документа(форми); дату і місце складення документа; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі); посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші данні, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, складені позивачем при поставці товару за умовами Договору видаткові накладі, в розумінні ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та ЦК України, є первинними (товаророзпорядчими) документами, які містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, засвідчують факт постачання товару платнику податку.

Крім цього, позивачем до матеріалів справи долучено копії довіреностей на право отримання товарно-матеріальних № 6 від 11.02.2016, № 12 від 11.02.2016, № 48 від 01.03.2016, № 27 від 01.02.2015, № 7 від 28.03.2016, які підписані уповноваженими (посадовими) особами та скріплені круглою печаткою підприємства відповідача (належним чином завірені копії наявні в матеріалах справи).

З вищенаведеного вбачається, що позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар без будь-яких зауважень щодо кількості, якості чи інших умов поставки.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши умови договору, апеляційний суд погоджується із висновком місцевого суду про те, що позивачем належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за Договором щодо поставки товару.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність претензій з боку відповідача та повідомлень про порушення продавцем умов Договору.

Проте всупереч умовам Договору, відповідач розрахунку за поставлений товар належним чином не провів, в зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в розмірі 111 200,00 грн., доказів на спростування цього відповідач суду не надав.

Долучені відповідачем до матеріалів справи копії платіжних доручень про здійснені оплати правомірно не прийняті місцевим судом до уваги, оскільки згідно призначення платежу цих платіжних доручень відповідач здійснював оплату за товар за Договороу № 73856 від 29.01.2014, тоді як предметом спору у даній справі є вимога про стягнення заборгованості за товар, поставлений згідно Договору № 73856 від 01.02.2016.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями п. 6.2 Договору сторони погодили, що при здійсненні покупцем оплати товару за Договором з відстроченням платежу строк, протягом якого покупець (відповідач) зобов'язаний здійснити оплату за товар на користь постачальника, вказується постачальником (позивачем) у видатковій накладній на товар, який поставляється. При цьому перебіг такого строку починається від дати поставки товару покупцю, що вказана у видатковій накладній. Надання постачальником покупцю рахунку-фактури для оплати товару з відстроченням платежу не є обов'язковим.

Твердження відповідача про те, що зазначена у спірних видаткових накладних дата оплати стосується виключно попередньої оплати за товар, адже далі у видаткових накладних зазначено відстрочка платежу (від дати замовлення товару) оплата по факту , однак не вказано день або строк, коли оплата за товар має бути здійснена, як безпідставні та необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки у всіх вищезгаданих видаткових накладних, на підставі яких позивачем заявлено даний позов, у графі дата оплати зазначена відповідна дата, жодних даних про попередню оплату спірні видаткові накладні не містять, за матеріалами справи відповідач при підписанні цих накладних не надав жодних заперечень, в тому числі й стосовно чітко визначених у цих накладних дат оплати .

За приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки товар за Договором був повністю та належним чином поставлений позивачем й прийнятий відповідачем ще в 2016 році, що підтверджується наявними у справі видатковими накладними, строк виконання зобов'язання відповідача щодо здійснення розрахунку на момент звернення позивача до суду настав, у зв'язку з чим відповідач за умовами Договору та приписами чинного законодавства зобов'язаний оплатити поставлений позивачем товар. Відповідно доводи відповідача в цій частині як безпідставні та необґрунтовані не заслуговують на увагу.

З огляду на наведене, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 111 200, 00 грн. заборгованості, які доведені позивачем належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім цього, на підставі п. 10.4 Договору позивачем заявлено до стягнення з відповідача 22 240, 00 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Порушенням зобов'язання на підставі ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами згідно ч. 3 ст. 692 ЦК України,.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 536 ЦК України).

Положеннями п. 10.4 Договору встановлено, що за умови прострочення покупцем (відповідачем) строків оплати за товар згідно Договору, він повинен сплатити постачальнику (позивачу) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі двадцяти відсотків від простроченої суми оплати.

Судом встановлено, що відповідач прострочив строки оплати товару за Договором, зазначені у спірних видаткових накладних, що є підставою для сплати відповідачем позивачу процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі двадцяти відсотків від простроченої суми оплати, що безпосередньо встановлено п. 10.4 Договору.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку вказаних процентів, апеляційний суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 22 240,00 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами на підставі п. 10.4 Договору є обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фарм Експерт залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2017 у справі № 910/3643/17 - без змін.

Матеріали справи № 910/3643/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді Г.А. Жук

А.О. Мальченко