Рішення

від 29.11.2010 по справі 2-3966/10

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Дзержинський районний суд м.Харкова

м. Харків, пр. Перемоги, 52в, 61202, (057) 338-63-33

Справа № 2-3966/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2010 року Дзержинський районний суд м. Харкова

в складі- головуючого судді - Наумової С.М.

при секретарі - Губській Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м .Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обласного комунального закладу „Харківський державний академічний український драматичний театр ім.. ОСОБА_2» , 3-я особа Харківська обласна державна адміністрація про визнання наказів недійсними , поновлення умов оплати праці , стягнення недоотриманої заробітної плати.

встановив

У грудні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до Дзержинського районного суду м. Харкова з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що згідно наказу № 53-л від 14.05.1999 року працює на посаді закрійника уборів , аплікацій та розпису костюмів Обласного комунального закладу Харківський державний академічний український драматичний театр ім. Т.Г.Шевченка (Театр ім. Т.Г. Шевченка).

На підставі Постанови Кабінету Міністрів від 28 липня 2004 року № 968 Про впорядкування оплати праці працівників державних академічних театрів та наказу Міністерства культури та туризму України від 18.10.2005 року № 475 Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки з 1 вересня 2005 року посадові оклади було збільшено на 100 % та 30% за рахунок введення додаткового коефіцієнту підвищення посадових окладів. Посилаючись на те, що наказами директора театру № 16-Л від 6 лютого 2009 року Про зміну суттєвих умов праці працівників театру та № 33-Л від 08 квітня 2009 року Про тимчасові заходи коефіцієнт академічності з її посадового окладу було знято та її незаконно переведено на неповний робочий день з оплатою праці у розмірі 0,5 посадового окладу, ОСОБА_1, просила визнати зазначені накази недійсними, поновити умови оплати праці, стягнути з Театру ім. Т.Г.Шевченка недоотриману заробітну плату в розмірі 1423 грн. 96 коп., судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні позивачка підтримала позов та просила його задовольнити.

Представник Обласного комунального закладу „Харківський державний академічний український драматичний театр ім.. ОСОБА_2» в судовому засіданні позов не визнав і просив у його задоволенні відмовити.

Представник -3-ї особи Харківської обласної державної адміністрації в судовому засіданні заперечувала проти позову і просила у його задоволенні відмовити.

Суд , вислухавши пояснення сторін , дослідивши матеріали справи ,прийшов до наступного.

Судом встановлено, що наказом № 53-Л від 14.05.1999 року ОСОБА_1 була прийнята на посаду закрійника уборів , аплікацій та розпису костюмів Театру ім. Т.Г. Шевченка. Згідно штатного розпису посадовий оклад з 1 січня 2009 року склав 899 гр 60 коп, з 12 квітня 2009 року - 692 гр 00 коп ( а.с. 6)

Відповідно до ст. 14 Закону України Про театри і театральну справу від 31 травня 2005 року N 2605-ІУ фінансування діяльності театрів залежно від форм власності, статусу та інших ознак, установлених бюджетним законодавством, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, інших місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ, організацій, громадян та їх об'єднань. Засновники театрів здійснюють фінансування їх діяльності в порядку і розмірах, передбачених установчими документами.

Згідно зі ст. 1 Статуту Театру ім. Т.Г.Шевченка, затвердженого начальником управління культури Харківської обласної державної адміністрації 22 вересня 2005 року, засновником театру є Харківська обласна рада, повноваження з управління театром здійснює управління культури обласної державної адміністрації, театр фінансується з обласного бюджету.

Статтею 98 Кодексу законів про працю України передбачено, що оплата праці працівників установ і організацій, які фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Відповідно до ст.ст. 4, 5, 13 Закону України Про оплату праці від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР джерелом коштів на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, - є кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а, також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та з інших джерел. Організація оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів; генеральної угоди на державному рівні; галузевих, регіональних угод; колективних договорів; трудових договорів. Суб'єктами організації оплати праці є: органи державної влади та місцевого самоврядування; власники, об'єднання власників або їх представницькі органи; професійні спілки, об'єднання професійних спілок або їх представницькі органи; працівники. Оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, -здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.

Таким чином, при вирішенні спорів про виплату надбавок та доплат працівникам установ і організацій, що фінансуються з бюджету, необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат.

Так, постановою Кабінету Міністрів України Про впорядкування оплати праці працівників державних академічних театрів від 28 липня 2004 року № 968 установлено, що починаючи і 1 січня 2005 року розміри посадових окладів (ставок заробітної плати) керівних працівників, художнього та артистичного персоналу державних академічних театрів вивищуються до 100 відсотків, а інших працівників театрів - до 30 відсотків порівняно з розмірами посадових окладів (ставок заробітної плати), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 р. № 134 Про впорядкування умов оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери

На підставі зазначеної постанови посадовий оклад позивачки складав 899,6 гри.

Однак, постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2005 р. № 790 Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери постанову КМУ від 28 липня 2004 року № 968 визнано такою, що втратила чинність, а пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. N 1298 Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери викладено у наступній редакції: Установити: 1) що працівникам установ, закладів та організацій освіти, науки, культури, які мають статус національних, академічних закладів культури може зберігатися при визначенні максимальних розмірів посадових окладів (ставок заробітної плати, тарифних ставок) та ставок погодинної оплати праці додатковий коефіцієнт підвищення посадових окладів, що застосовувався для зазначених працівників до набрання чинності цією постановою.

На виконання постанов Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2005 р. № 790 та від 30 серпня 2002 р..№ 1298 та з метою упорядкування умов оплати праці працівників бюджетних установ, закладів та організацій культури наказом Міністерства культури і туризму України від 18 жовтня 2005 року № 745 Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки також установлено, що працівникам установ, закладів та організацій культури, які мають статус національних, академічних, може зберігатися при визначенні максимальних розмірів посадових окладів (ставок заробітної плати, тарифних ставок) додатковий коефіцієнт підвищення посадових окладів, що застосовувався для зазначених працівників згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п. 3.8 розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 12 грудня 2008 року № 733 зі змінами, внесеними розпорядженням № 404 від 20 липня 2009 року, управлінню культури і туризму обласної державної адміністрації планувати видатки на оплату праці працівникам закладів мистецтва, які мають статус академічних ( у тому числі підвищення посадових окладів за академічність закладу) у межах обсягів фінансової підтримки, визначеної в обласному бюджеті з урахуванням умов, установлених Кабінетом Міністрів України.

Статтею 64 Закону України Про Державний бюджет України на 2009 рік установлено, що керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу (далі - працівників) та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах або планах використання бюджетних коштів.

У пункті 4.1 колективного договору Театру ім. Т.Г.Шевченка на 2008 - 2013 роки передбачено, що оплата праці працівників здійснюється у межах затверджених кошторисів видатків на утримання театру.

Як убачається із матеріалів справи, Театром ім. Т.Г.Шевченка до Харківської облдержадміністрації було подано бюджетний запит на 2009 рік про потреби у фінансуванні в розмірі 12 313 725 грн.

Рішенням XXXVIII сесії Харківської обласної ради V скликання від 03 лютого 2009 року № 1107 Про обласний бюджет на 2009 рік з обласного бюджету на утримання Театру ім. Т.Г. Шевченка, у тому числі на оплату праці його працівників, виділено 4 464 600 грн.

У зв'язку зі зменшенням фінансування театру та на підставі розпорядження Голови Харківської обласної державної адміністрації від 12 грудня 2008 року № 733, директором Театру ім. Т.Г. Шевченка було видано накази № 16-Л від 6 лютого 2009 року Про зміни суттєвих умов праці працівників театру та № 33-Л від 08 квітня 2009 року Про тимчасові заходи , якими згідно виділених асигнувань на 1 квартал 2009 року додатковий коефіцієнт (100 %) було знято та встановлено неповний робочий день та оплату праці у розмірі 0,75, 05, 0,25 ставки. ( а.с.7-8)

Оскільки встановлення підвищення посадових окладів працівникам Театру ім.. Т.Г ОСОБА_2 перебуває в компетенції Кабінету Міністрів України, Міністерства культури та туризму України, Харківської обласної державної адміністрації і поставлено в залежність від наявності бюджетного фінансування, після втрати чинності Постанови КМУ № 968 від 28 липня 2004 року, якою було передбачено обов'язкове підвищення до 100% посадових окладів працівників закладів культури, які мають статус академічних та за відсутності у бюджеті відповідного рівня фінансування таких виплат, вимоги про задоволення позову ОСОБА_1 в частині поновлення умов оплати праці з урахуванням 100 % підвищення посадового окладу не можна визнати законним та обґрунтованим.

Щодо стягнення з недоотриманої заробітної плати за час роботи позивачки на умовах неповного робочого часу.

Відповідно до ч.ч. З, 4 ст. 32 КЗпП України у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших -працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Як убачається із матеріалів справи, 02.04. 2009 року ОСОБА_1 було письмово попереджено про зміну істотних умов праці - розміру оплати праці, встановлення неповного робочого часу з 12 квітня 2009 року та попереджено про припинення трудового договору у разі незгоди продовження роботи в нових умовах (а.с. 95).

Відповідно до ст. 56 КЗпП за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Будучи попередженою про встановлення з 12 квітня 2009 року неповного робочого часу з оплатою праці у розмірі 0,5 посадового окладу, позивачка була згодна продовжувати роботу на нових умовах ( а.с.95)

Згідно довідки про отриману заробітну плату ( доход), видана ОСОБА_1, позивачу вже було виплачено заробітну плату у розмірі 3489 гр 80 коп.

З 02.06.2009 року оплата праці за відпрацьований час склала червень -390 гр 98 коп, липень 195 гр 57 , серпень 207 гр 60 к , вересень 204 гр 45 к , жовтень 692 гр ( а.с. 94)

Наказом № 88-Л від 01 жовтня 2009 року для всіх працівників театру встановлено повний робочий день (а.с. 138).

Враховуючи, що за угодою між відповідачем та ОСОБА_1, остання, у період з 02 червня по 30 вересня 2009 року фактично працювала неповний робочий час, що підтверджується копіями табелів обліку використання робочого часу за вказаний період (а.с. 83-92), заробітна плата за цей час нараховувалась та виплачувалась пропорційно відпрацьованому часу у розмірі 0,5 посадового окладу, правових підстав для стягнення недоотриманої заробітної плати із розрахунку нормальної тривалості робочого часу у 40 годин на тиждень, не вбачається.

Доводи позивачки про порушення відповідачем вимог ст. 41 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , відповідно до якої зміна умов трудового договору, оплати праці працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньої згоди виборного органу, членом якого вони є, не є підставою для висновку про незаконність дій відповідача, оскільки зазначеною нормою закону передбачено отримання згоди у разі зміни умов трудового договору лише з працівником, який є членом саме виборного профспілкового органу, а не первинної профспілкової організації.

На підставі викладеного , суд відмовляє у задоволенні заявленого позову.

Керуючись ст.ст. 32, 56, 98 КЗпП України, ст.ст. 4, 5, 13 Закону України Про оплату праці , ст.ст. 202,204,209 , 212-215,217-218 ЦПК України, , суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Обласного комунального закладу „Харківський державний академічний український драматичний театр ім.. ОСОБА_3» про визнання наказів № 16-Л від 06.02.2009 року та № 33 -Л від 08.04.2009 року недійсними , поновлення умов оплати праці , стягнення недоотриманої заробітної плати в сумі 1423 гр 96- залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м.Харкова протягом 10 днів з моменту його проголошення.

Суддя С.М. Наумова.