Постанова

від 18.05.2017 по справі 809/575/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2017 р. Справа № 809/575/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Григорука О.Б.,

при секретарі Дубінській І.В.,

за участю: представника позивача - Дубіщак Г.Д., Слюсарчук С.Д., Ягиша В.М., представника відповідача - Федик Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом комунального підприємства "Теплокомуненерго" Надвірнянської районної ради до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №09-14-021/152 від 06.04.2017, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Теплокомуненерго" Надвірнянської районної ради звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №09-14-021/152 від 06.04.2017.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем незаконно накладено штраф, оскільки звільнення ОСОБА_5 у зв'язку з призовом на військову службу відбулося правомірно так як в Україні на той час не діяв особливий період мобілізації. Водночас зазначено, що у Кодексі законів про працю України не міститься визначення увільнення , при цьому гарантії, передбачені мобілізованим до ОСОБА_5 не застосовуються.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Просили позов задовольнити.

Представник відповідача щодо задоволення заявленого позову заперечила. В обґрунтування своєї правової позиції зазначила, що відповідач діяв в межах своїх повноважень та у спосіб передбачений нормами діючого законодавства. У задоволені позову просила відмовити.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд встановив наступне.

На підставі наказу від 16.03.2017 №353-Д та направлення на проведення перевірки від 16.03.2017 №04-13/15-10/1894 головним державним інспектором відділу з питань за додержанням законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці в Івано-Франківській області Сабадаш Р.Т. з метою розгляду звернення ОСОБА_5 від 13.02.2017, було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування комунального підприємства "Теплокомуненерго".

За результатами проведення позапланової перевірки 21.03.2017 було складено Акт №09-14-0029/172, відповідно до якого, серед іншого, виявлене порушення вимог статті 119 Кодексу законів про працю України. Зокрема згідно пункту першого детального опису виявленого порушення акту перевірки, наказ про звільнення ОСОБА_5 від 03.10.2016 №41-К сформульовано неправильно, зокрема необхідно було зазначити, що працівника увільнено від роботи на період призову на військову службу (а.с.31-39).

Розглянувши акт перевірки, 06.04.2017 заступником начальника Управління Держпраці у Івано-Франківській області прийнято постанову №09-14-021/152 про накладення на комунальне підприємство "Теплокомуненерго" (код 35815889) штрафу в розмірі 32000,00 грн., передбаченого абзацом 5 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України за порушення вимог статті 119 Кодексу законів про працю України (а.с.8).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Указом Президента України Про звільнення в запас військовослужбовців строкової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2016 році від 29.03.2016 № 122/2016 у травні-червні та жовтні-листопаді 2016 року провадився черговий призов громадян України на строкову військову службу. Зокрема, ОСОБА_5 був призваний Надвірнянським військовим комісаріатом 06.10.2016 на строкову військову службу, яку проходить у військовій частині А2372 (а.с.30).

У жовтні 2016 року ОСОБА_5 звернувся до директора комунального підприємства "Теплокомуненерго" Надвірнянської районної ради Ягиша В.М. з проханням звільнити його з роботи в зв'язку з призовом на військову службу з 05.10.2016 (а.с.7).

Наказом директора комунального підприємства "Теплокомуненерго" Надвірнянської районної ради №41-К від 03.10.2016 ОСОБА_5 - підсобного робітника підприємства 05.10.2016 звільнено у зв'язку з припиненням дії трудового договору внаслідок призову на військову службу, пункт 3 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України, при цьому згідно статей 44, 119 Кодексу законів про працю України та статті 21 Закону України Про військовий обов'язок та військову службу надано ОСОБА_5 гарантії, що зберігають за ним робоче місце (підсобний робітник) на час проходження строкової військової служби та виплатити вихідну допомогу в розмірі 2-х мінімальних заробітних плат (а.с.24).

Статтею 119 Кодексу законів про працю України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) визначені гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків, якою встановлено, що працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу" і "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, в яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

За працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом, але не більше ніж на строк укладеного контракту, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, в яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Отже, стаття 119 Кодексу законів про працю України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) регулює порядок надання працівникам пільг як під час дії особливого періоду, так і в мирний час, тому мотиви позивача про те, що Україні на той час не діяв особливий період мобілізації не знайшли нормативних підтверджень при тому, що законодавець розділяє поняття строкової військової служби та військової служби за призовом під час мобілізації (пункт 6 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу").

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України (чинного на час виникнення спірних правовідносин), однією з підстав припинення трудового договору є призов або вступ працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої статті 119 цього Кодексу.

З наведеного вбачається, що випадок, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої статті 119 Кодексу законів про працю України виключає припинення трудового договору, тому ОСОБА_5 не підлягав звільненню, а отже відповідачем не було дотримано встановлених законом гарантій працівнику, який залучаються до виконання обов'язків, передбачених законом України "Про військовий обов'язок і військову службу", за що абзацом 5 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України передбачена відповідальність у вигляді штрафу - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Також, слід зазначити, що закриття провадження по адміністративній справі №348/735/17 згідно постанови Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області (а.с.23) відносно Ягиша В.М. - директора комунального підприємства "Теплокомуненерго" Надвірнянської районної ради, за вчинення правопорушення, передбачене частиною 7 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю складу правопорушення, яка набрала законної сили, не спростовує встановленого пунктом 3 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України виключення, при цьому враховуючи принцип законності суд вирішує справу відповідно до Конституції та законів України.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідачем обґрунтовано встановлено порушення вимог статті 119 Кодексу законів про працю України, відповідальність за які передбачена абзацом 5 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, тому підстав для скасування постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №09-14-021/152 від 06.04.2017 суд не вбачає.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Григорук О.Б.

Постанова складена в повному обсязі 23.05.2017.