Рішення

від 04.05.2017 по справі 296/10855/16-ц

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/10855/16-ц

2/296/1068/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"04" травня 2017 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого-судді Галасюка Р.А.,

секретаря Могилевець В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 327 цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства Центр державного земельного кадастру в особі Житомирської регіональної філії Центр державного земельного кадастру про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП "Центр Державного земельного кадастру", в подальшому збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 2826,06 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку в розмірі 16599,31 грн. та відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000 грн., а всього: 20425,37 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що з 11.03.2008 року працював у Житомирській регіональній філії ДП "Центр ДЗК" на посаді техніка-землевпорядника.

31.03.2016 р. був звільнений з займаної посади за п.5 ст. 36 КЗпП України на підставі наказу №56-к від 31.03.2016 року, однак з ним не було проведено повного розрахунку, а саме не виплачена заборгованість по заробітній платі у сумі 4315,13 грн.

У квітні місяці 2016 року йому було виплачено 1389,07 грн, тому борг підприємства перед ним скоротився до 2926,06 грн.; у жовтні 2016 року йому було перераховано ще 100,00 грн.

Просить суд стягнути з відповідача заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі у розмірі 2826,06 грн., що також підтверджується довідкою Житомирської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" №63 від 09.11.2016р.

Вказує, що невиплата належних сум при звільненні призвела до скрутного фінансового становища, тривалий час він був позбавлений можливості отримати належну йому заборгованість по заробітній платі та розпорядження нею на власний розсуд, що призвело до втрати нормальних зв'язків і вимагало від позивача додаткових зусиль для організації свого життя та завдало моральних страждань.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, проти заочного розгляду справи не заперечував (а.с. 32).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлялось про дату, час та місце розгляду справи, про що є докази в матеріалах справи (а.с. 31).

Враховуючи вищевикладене, у відповідності до ч. 4 ст.169, ст. 224 ЦПК України, беручи до уваги наявні у справі дані про права і взаємовідносини сторін, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що з 11.03.2008 року ОСОБА_1 працював у Житомирській регіональній філії ДП "Центр ДЗК" на посаді техніка-землевпорядника, що підтверджується записом у трудовій книжці (а.с.6).

31.03.2016 р. ОСОБА_1. було звільнено з займаної посади за п.5 ст. 36 КЗпП України на підставі наказу №56-к від 31.03.2016 року (а.с. 7), однак з ним не було проведено повного розрахунку, а саме не виплачена заборгованість по заробітній платі у сумі 2826,06 грн.

Згідно довідки Житомирської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" №63від 09.11.2016 р. заборгованість по заробітній платі ЖРФ ДП "Центр державного земельного кадастру" перед ОСОБА_1 станом 09.11.2016 р. становить 2826,06 грн. (а.с. 8).

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Реалізація зазначених конституційних прав громадян врегульована Законом України від "Про оплату праці" 24 березня 1995 р. N 108/95-ВР, Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП), іншими законодавчими та нормативними актами.

Так, ст. 1 Законом України від "Про оплату праці" визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцять календарних днів.

За змістом вимог ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача ДП "Центр державного земельного кадастру" заборгованості по заробітній платі в розмірі 2826,06 грн.

Статтею 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Пунктом 8 цього Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100, передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Судом встановлено, що середньоденна заробітна плата за останні два оплачувані місяці роботи ОСОБА_1 становить: (1378,00 грн + 1378,00 грн) / (21 р.д. + 22 р.д.), де 2756,00 грн. - сума МЗП на лютий та березень 2016 р.; 43 р.д. - сумарна кількість робочих днів за лютий та березень 2016 р.

Таким чином, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в період з 31.03.2016 р. (день звільнення) до 12.04.2017 р. (день судового засідання), що підлягає стягненню з ДП "Центр державного земельного кадастру" на користь ОСОБА_1 становить 64,09 грн. х 259 р.д. = 16599,31 грн., де 64,09 грн. - середньоденна заробітна плата позивача, що передувала звільненню; 259 р.д. - сумарна кількість робочих днів затримки розрахунку (згідно листа Міністерства соціальної політики України від 20.07.2015 р. N 10846/0/14-15/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2016 рік").

Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику, відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди, суд вважає доведеними обставини, що через невиконання ст. 116 КЗпП України відбулося порушення трудових прав позивачки, внаслідок чого остання була тривалий час позбавлена можливості отримати належну їй заборгованість по заробітній платі та розпоряджатися нею на власний розсуд, що призвело до втрати нормальних зв'язків і вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя, та остання вимушена в судовому порядку відновлювати свої порушені трудові права, а тому суд, виходячи з принципів виваженості, розумності і справедливості, вважає за можливе вимогу щодо відшкодування завданої моральної шкоди задовольнити у заявленому розмірі 1000 грн.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з урахуванням звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» , з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за вимоги майнового характеру в сумі 640,00 грн. та за вимоги немайнового характеру (відшкодування моральної шкоди) в сумі 640,00 грн., а разом - 1280 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57 - 60, 88, 208, 209, 212 - 215, 218, 224 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства Центр державного земельного кадастру (м. Київ, вул. Народного ополчення,3, код ЄДРПОУ 31616582, р/р 26005035644800 в ПАТ УкрСиббанк у м. Києві, МФО 351005) на користь ОСОБА_1 (ІНПП НОМЕР_1) 2826 (дві тисячі вісімсот двадцять шість) грн. 06 коп. заборгованості по заробітній платі, 16599 (шістнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 31 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку та 1000 (одна тисяча) грн. моральної шкоди.

Стягнути з ДП Центр державного земельного кадастру на користь держави 1280 гривень судового збору.

Допустити негайне виконання рішення суду в сумі платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У такому випадку апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира протягом десяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Cуддя Р. А. Галасюк