Рішення

від 17.05.2017 по справі 903/293/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 травня 2017 р. Справа № 903/293/17

за позовом приватного підприємства "ПАРИТЕТ ЗАХІД", м. Луцьк

до відповідача: комунального підприємства "АвтоПаркСервіс", м. Луцьк

про розірвання договору суборенди евакуатора від 04.10.2016 року та стягнення 79 940 грн. 30 коп.

Суддя Кравчук А.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. довіреність від 14.04.2017 року

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №17/04/15 від 25.04.2017 року

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки учасників судового процесу.

встановив: 05.04.2017 року на адресу господарського суду Волинської області надійшла позовна заява ПП "Паритет Захід" до КП "АвтоПаркСервіс" про розірвання договору суборенди евакуатора від 04.10.2016 року та стягнення 88 634 грн. 75 коп..

Позовна заява обгрунтована неналежним виконанням відповідачем взятих на себе згідно договору суборенди евакуатора від 04.10.2016 року зобов'язань щодо сплати орендної плати, підписання акту приймання-передачі евакуатора.

У судових засіданнях 26.04.2017 року, 28.04.2017 року оголошувалась перерва для подання додаткових доказів по справі, врегулювання спору в добровільному порядку.

Спір в добровільному порядку не врегульовано.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, в межах повноважень, наданих довіреністю, представник позивача ОСОБА_1 17.05.2017 року подав заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення орендної плати з врахуванням використання відповідачем евакуатора не повні місяці, згідно якої просить стягнути з відповідача 79 940 грн. 30 коп., з яких: 74 391 грн. 93 коп. орендної плати, 379 грн. 00 коп. 3% річних, 3 538 грн. 21 коп. пені, 1 631 грн. 16 коп. інфляційних втрат.

Згідно п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Зменшення позовних вимог не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, прийняте судом, тому має місце нова ціна позову - 79 940 грн. 30 коп..

Відповідач у відзиві №17/04/08 від 18.04.23017 року на позовну заяву, клопотаннях від 17.05.2017 року та представник у судових засіданнях позовні вимоги заперечує, зазначає, що під час роботи виявлено ряд прихованих недоліків (реальна вантажопідйомність не відповідала заявленій) переданого в суборенду крану, які були відомі суборендодавцю та про які не повідомлено суборендаря, в результаті чого транспортний засіб неможливо використовувати за його призначенням, оскільки погрузка автомобілів на платформу здійснюється лише за допомогою крана-маніпулятора. Крім того, суборендарю не надано всю необхідну документацію для використання евакуатора. 01.11.2016 року підприємством передано ПП "Паритет Захід" орендований транспортний засіб для подальшого капітального ремонту, про що складено відповідний акт за підписом лише КП "АвтоПаркСервіс", ПП "Паритет Захід" відмовився від його підписання. На даний час евакуатор з ремонту КП "АвтоПаркСервіс" не повертався. Таким чином, послуга евакуатора надавалася позивачу лише у жовтні 2016 року, що підтверджується виставленим рахунком на оплату №17 від 20.10.2016 року, інших рахунків на оплату підприємству не надходило. Просить витребувати в Управління Держпраці у Волинській області довідку про реєстрацію спеціально уповноваженим центральним органам виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці крана-маніпулятора НІАВ 650, встановленого на шасі вантажного автомобіля НОМЕР_1 та відомості про дозвіл на його експлуатацію; документ про проходження краном-маніпулятором первинного/періодичного технічного огляду. У зв'язку з порушенням господарським судом Волинської області провадження у справі №903/401/17 за позовом КП "АвтоПаркСервіс" до ПП "Паритет Захід" про визнання договору суборенди евакуатора від 04.10.2016 року недійним провадження у даній справі просить зупинити до набрання законної сили рішенням у справі №903/401/17.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, клопотання відповідача про витребування доказів та зупинення провадження у справі заперечив як необгрунтовані та заявлені лише для затягування розгляду справи.

Відповідно до ст. 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

Клопотання відповідача про витребування в Управління Держпраці у Волинській області довідки про реєстрацію спеціально уповноваженим центральним органам виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці крана-маніпулятора НІАВ 650, встановленого на шасі вантажного автомобіля НОМЕР_1 та відомостей про дозвіл на його експлуатацію; документів про проходження краном-маніпулятором первинного/періодичного технічного огляду відхилене судом як необгрунтоване, оскільки відповідачем не зазначено як витребування відповідних доказів може вплинути на розгляд даної справи та про неможливість розгляду справи без таких документів, неможливості отримання ним зазначених відомостей, як суборендарем евакуатора.

Клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі також відхилене судом як необгрунтоване.

Відповідно до ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Згідно п. 3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Відповідачем не наведено суду, у чому саме полягає неможливість розгляду даної справи, тобто - неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі (у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин).

Такого ж висновку дійшов Рівненський апеляційний господарський суд у постанові від 11.04.2016 року № 903/996/15.

Крім того, згідно із ч. 3 ст. 207 ГК України виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Фактичне користування майном на підставі договору оренди, унеможливлює, в разі його недійсності, проведення між сторонами реституції, позаяк використання майна - "річ" безповоротна, і відновити сторони в первісне положення практично неможливо. Тому такий договір повинен визнаватися недійсним і припинятися на майбутнє.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

04.10.2016 року між позивачем та відповідачем укладено договір суборенди евакуатора (а.с. 11-12).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору.

Між сторонами зобов'язання виникли з договору суборенди евакуатора від 04.10.2016 року.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.4, 1.6, 1.7, 4.2, 4.3, 4.4, 4.6, 5.2, 5.4, 6.2, 8.1, 8.5 договору позивач передає, а відповідач приймає у платне користування строком на один рік транспортний засіб - евакуатор, вартістю 400 000 грн. 00 коп., який передається у справному технічному стані, приховані недоліки, які відомі позивачу, та про які свідомо не попереджений відповідач, евакуатор немає. Передача евакуатора здійснюється протягом двох днів з моменту підписання договору за актом приймання-передачі, підписаний обома сторонами. Орендна плата визначається за відповідною формулою, складає 16 500 грн. 00 коп. на місяць, починає нараховуватись на наступний день після дня складання акту приймання-передачі евакуатора та сплачується на відповідний рахунок позивача не пізніше 20 числа поточного місяця. Орендна плата у перший місяць суборенди сплачується у подвійному розмірі - перший та останній місяці. За прострочення сплати орендної плати суборендар за кожний день прострочення сплачує суборендодавцю суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 3% річних та пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від загальної суми заборгованості. Даний договір укладається сторонами на 1 рік з дня передачі автомобіля та може бути розірваний за домовленістю сторін, яка оформляється додатковою угодою до нього. Суборендодавець має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку у випадку невиконання суборендарем положень розділу 4 даного договору.

Позивач свої зобов'язання щодо передачі транспортного засобу - евакуатора виконав, що підтверджується актом приймання-передачі від 07.10.2016 року (а.с. 13).

Відповідач свої зобов'язання за спірним договором виконав частково в сумі 16 500 грн. 00 коп., що підтверджується випискою з банку по рахунку позивача (а.с. 14).

10.03.2017 року позивачем на адресу відповідача направлена претензія з вимогою погасити заборгованість в сумі 82 978 грн. 50 коп. орендної плати за листопада 2016 року по березень 2017 року з врахуванням індексу інфляції; пропозицію щодо розірвання договору з моменту передачі евакуатора суборендодавцю у зв'язку з несплатою орендної плати; вимогу щодо передачі евакуатора протягом п'яти днів з моменту отримання цього листа (а.с. 15-19).

Відповідач у листах-відповідях №17/03/08, №17/03/09 від 27.03.2017 року зазначає, що в результаті усної домовленості сторін 01.11.2016 року відповідачем передано позивачу орендований транспортний засіб для подальшого капітального ремонту, згідно акту приймання передачі, який відповідачу не повертався. У зв'язку з безпідставністю нарахування орендної плати, передачею евакуатора позивачу відсутні підстави для розірвання спірного договору та повернення орендованого транспортного засобу. Зазначає про необхідність підписання позивачем акту приймання-передачі від 01.11.2016 року (а.с. 20-22).

Нарахована позивачем заборгованість КП "АвтоПаркСервіс" по орендній платі в сумі 74 391 грн. 93 коп. за період з листопада 2016 року по березень 2017 року підтверджена матеріалами справи, є обгрунтованою, підставна та підлягала до стягнення, оскільки згідно ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Заперечення відповідача щодо безпідставності нарахування орендної плати з листопада 2016 року по березень 2017 року у зв'язку з передачею 01.11.2016 року орендованого транспортного засобу позивачу не приймаються судом, оскільки не підтвердженні належними та допустимими доказами.

Згідно ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється (п. 2 ст. 795 ЦК України).

Згідно п. 5.2 договору суборенди евакуатора від 04.10.2016 року при передачі складається акт приймання-передачі евакуатора за підписами представників обох сторін, що скріплюється печатками.

Складений відповідачем акт приймання-передачі спірного евакуатора від 01.11.2017 року підписаний лише самим КП "АвтоПаркСервіс" без підпису уповноваженої особи ПП "Паритет Захід". Акт відмови позивача від приймання орендованого транспортного засобу, журнал реєстрації вихідної кореспонденції, оригінали якого оглянуті у судовому засіданні, також не можуть бути належним доказом у даній справі, так як складені в односторонньому порядку. Отримання актів позивач заперечує.

Відповідач встановивши факт ігнорування суборендодавцем пропозиції суборендаря про підписання акта приймання-передачі майна не позбавлений права з метою захисту своїх право суборендаря на підтвердження виконання зобов'язання за спірним договором в судовому порядку вимагати прийняття від нього переданого в суборенду майна та документального оформлення такого прийняття актом відповідно до ч. 2 ст. 795 ЦК України. З матеріалів справи не вбачається вчинення суборендарем відповідних дій з метою документального підтвердження повернення майна з суборенди.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах ВС України №1/5005/5719/2011 від 20.03.2012 року, №12/75-2167-33/75-4/180 від 20.11.2012 року.

Крім того, вантажопідйомність евакуатора у договору суборенди не зазначена, докази невідповідності реальної вантажопідйомності заявленій відповідач не подав.

Згідно акту прийому-передачі евакуатор передано в суборенду без претензій. Не надання необхідної документації для використання евакуатора, витребування їх у позивача, направлення претензій щодо неможливості використання евакуатора, повернення його 01.11.2016 року відповідач не довів, документи на підтвердження не подав.

Твердження відповідача щодо не надіслання рахунків на сплату орендної плати не приймається судом, оскільки договором суборенди евакуатора від 04.10.2016 року таке надіслання не передбачене.

Доказів звернення відповідач з вимогою про дострокове розірвання договору суборенди до позивача в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи те, що відповідачем не надано акта, який би засвідчував повернення орендованого ним майна в належному стані позивачу, відповідно до умов договору та Закону, не доведено неможливості використання цього майна у листопаді 2016 року - березні 2017 року, враховуючи домовленість сторін про сплату орендної плати за вест час фактичного користування та приписів законодавства по момент припинення договору оренди, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 74 391 грн. 93 коп..

Такого ж висновку дійшов ВГС України у постановах №920/315/16 від 15.11.2016 року, №910/4878/14 від 26.03.2015 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нараховані позивачем 379 грн. 00 коп. 3% річних, 1 631 грн. 16 коп. інфляційних втрат підставні та підлягають до стягнення з відповідача в силу ст.625 ЦК України.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені). В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Нараховані позивачем 3 538 грн. 21 коп. пені підставні та підлягають до стягнення з відповідача відповідно до п. 6.2 договору, ст. 232 ГК України. ЗУ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань .

Позивач просить розірвати договір суборенди евакуатора від 04.10.2016 року, укладений між ПП "Паритет Захід" та КП "АвтоПаркСервіс".

Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно п.8.5 договору він може бути розірваний за домовленістю сторін, яка оформляється додатковою угодою. Суборендодавець має право достроково розірвати даний договір в односторонньому порядку у випадку невиконання суборендарем положень розділу 4 даного договору.

Згідно ст. 284 ГК України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Враховуючи порушення відповідачем розділу 4 "Порядок проведення розрахунків", зокрема, щодо сплати орендної плати за період з листопада 2016 року по березень 2017 року вимоги позивача в частині розірвання договору суборенди евакуатора від 04.10.2016 року, укладеного між ПП "Паритет Захід" та КП "АвтоПаркСервіс" підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ст. 43 ГПК України встановлює, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (постанова Конституційного суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 року).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем належним чином доведено порушення відповідачем умов договору суборенди евакуатора від 04.10.2016 року в частині сплати орендної плати, у зв'язку з чим договір підлягає розірванню в судовому порядку на підставі ст. 651 Цивільного кодексу України.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 3 200 грн. 00 коп. відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на нього.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір суборенди евакуатора від 04.10.2016 року, укладеного між приватним підприємством "Паритет Захід" та комунальним підприємством "АвтоПаркСевіс".

3. Стягнути з комунального підприємства "АвтоПаркСевіс" (м. Луцьк, вул. Винниченка, 39, код ЄДРПОУ 35963673) на користь приватного підприємства "Паритет Захід" (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 37128835)

- 74 391 грн. 93 коп. орендної плати, 379 грн. 00 коп. 3% річних, 3 538 грн. 21 коп. пені, 1 631 грн. 16 коп. інфляційних втрат та 3 200 грн. 00 коп. в повернення витрат по сплаті судового збору, а всього: 83 140 грн. 30 коп. (вісімдесят три тисячі сто сорок грн. 30 коп.).

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення

складений 22.05.2017 року

Суддя А. М. Кравчук