Рішення

від 04.05.2017 по справі 910/22763/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2017 р. Справа №910/22763/15 За позовом Публічного акціонерного товариства " Старокиївський банк "

до Товариства з обмеженою відповідальністю " Авіва Інтер "

треті особи, які не заявляють самостійних вимог

на предмет спору, на стороні відповідача

1. ОСОБА_1

2. ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог

на предмет спору, на стороні позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності.

Суддя Пінчук В.І.

Представники сторін:

Від позивача Пата С.П. - предст.

Віж відповідача Швець М.П. - предст.

Від третьої особи - 1 не з'явився

Від третьої особи - 2 не з'явився

Від третьої особи - 3 не з'явився

Рішення прийняте 04.05.2017 р., оскільки у судових засіданнях 23.03.2017 р. та 06.04.2017 р. розгляд справи відкладався відповідно до п. 1 ст. 77 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - публічне акціонерне товариство " Старокиївський банк " звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про витребування у відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю " Авіва Інтер " нерухоме майно, реєстраційний номер 863080000, а саме нежилі приміщення з № 1 по № 9 ( групи приміщень № 35 ) з № 1 по № 4 ( групи приміщень № 34 ) ( в літ. А ) загальною площею 170,1 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, а також визнати за публічним акціонерним товариством " Старокиївський банк " право власності на вказане нерухоме майно.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що тривалий час був власником нежилого приміщення площею 170,10 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке вибуло з його власності без його відома і було зареєстроване за відповідачем.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.09.2015 р. ( суддя ОСОБА_13. ) порушено провадження у справі № 910/22763/15, розгляд справи призначено на 13.10.2015 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.11.2015 р. залучено до участі у справі № 910/22763/15 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог позивача заперечує та просить суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що право власності на спірні нежилі приміщення зареєстровані за товариством з обмеженою відповідальністю " Авіва Інтер ", а у позивача відсутні докази того, що він є власником нежилих приміщень, про витребування яких останній просить.

06.07.2016 р. через канцелярію суду представником позивача подана заява про зміну підстав позову.

В зазначеній заяві позивач просить суд задовольнити позовні вимоги, вийти за межі позовних вимог і відповідно до п. 1 ст. 83 ГПК України визнати недійсним іпотечний договір № 4480 від 28.12.2012 р. та витребувати спірне нежиле приміщення у зв'язку з недійсністю іпотечного договору, на підставі якого приміщення вибуло з володіння останнього.

У поясненнях на заяву про зміну підстав позову представник відповідача просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову посилаючись на те, що є добросовісним набувачем спірного майна, який придбав відплатно в обмін на емітовані корпоративні права.

Право власності на спірні нежилі приміщення перейшло до товариства з обмеженою відповідальністю " Авіва Інтер " внаслідок укладення низки, на його думку, правомірних правочинів, які не визнані судом недійсними і незаконність яких прямо не встановлена законом.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.11.2016 р. розгляд справи був відкладений до 01.03.2016 р.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2017 р. № 05-23/696 справа № 910/22763/15 передана судді Пінчуку В.І., у зв'язку із закінченням терміну повноважень судді ОСОБА_13.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.03.2017 р. справа № 910/22763/15 прийнята суддею Пінчуком В.І. до свого провадження та призначений розгляд зазначеної справи на 23.03.2017 р.

У судовому засіданні 23.03.2017 р. розгляд справи був відкладений до 06.04.2017 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представників третіх осіб.

06.04.2017 р. у судовому засіданні представник позивача подав клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.04.2017 р. зазначене клопотання позивача задоволено та залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -

В С Т А Н О В И В:

На праві власності за відповідачем зареєстрований об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер 863080000 - нежилі приміщення з № 1 по № 9 ( групи приміщень № 35 ) з № 1 по № 4 ( групи приміщень № 34 ) ( в літ. А ), загальною площею 170,1 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

28.12.2012 р. між ОСОБА_2 ( продавцем ) та громадянином Ізраїлю ОСОБА_1 ( покупцем ) був укладений попередній договір, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В. за реєстровим № 4479.

За умовами зазначеного попереднього договору сторони зобов'язались у подальшому укласти договір купівлі - продажу, за яким продавець продає покупцю нерухоме майно, а саме:

- нежилі приміщення з № 1 по № 26 групи приміщень № 36 ( в літ. А ) загальною площею 304,00 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1

- нежилі приміщення з № 1 по № 5 групи приміщень № 16 ( в літ. А ), загальною площею 74,00 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2

Крім того, 28.12.2012 р. між позивачем та гр. Ізраїлю ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В. та зареєстрований в реєстрі за № 4480.

Відповідно до умов вказаного договору позивач поручився за виконання зобов'язань ОСОБА_2 своїм, майном, яке мало бути продане останнім гр. Ізраїлю ОСОБА_1.

У подальшому до іпотечного договору від 28.12.2012 р. № 4480 вносились зміни.

Змінами від 20.06.2013 р. сторонами розширено предмет іпотеки та включено до нього додатково ряд приміщень, у тому числі спірне нерухоме майно.

Останні зміни внесені до іпотечного договору, згідно з договором про внесення змін та доповнень до іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В. 07.04.2014 р. та зареєстровані в реєстрі за № 813.

Згідно із зазначеними змінами предметом іпотеки визначені нежилі приміщення, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 811980000, а саме нежиле приміщення ( в літ. А ) з № 1 по № 6 ( групи приміщень № 18 ), загальною площею 53,80 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 3 вказаного договору про внесення змін і доповнень до іпотечного договору сторонами виведено з - під іпотеки ряд приміщень, у тому числі і нежилі приміщення, реєстраційний номер 863080000, а саме: нежилі приміщення з № 1 по № 9 ( групи приміщень № 35 ) з № 1 по № 4 ( групи приміщень № 34 ) ( в літ. А ), загальною площею 170,1 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

У той же час за відсутності волевиявлення позивача, оформленого відповідно до вимог законодавства щодо відчуження об'єктів нерухомості, зазначені приміщення вибули з власності позивача та перебувають у власності відповідача.

Суд вважає, що таке стало можливим внаслідок зловживання правами іпотекодержателя.

Так, згідно п. 6.7. іпотечного договору іпотекодержатель мав право зареєструвати за собою право власності на предмет іпотеки в односторонньому порядку у разі виникнення у нього права звернути стягнення на предмет іпотеки.

Натомість, згідно з вказаними змінами до іпотечного договору предмет іпотеки було змінено, отже іпотекодержатель не мав права зареєструвати за собою право власності на нерухомість, яка вже не була предметом іпотеки.

Крім того, відповідно до п.1.ч.1 ст. 593 Цивільного кодексу України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Також відповідно до абз.2 ч.1 ст. 17 Закону України " Про іпотеку " іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання.

Основним зобов'язанням, яке забезпечено іпотекою був попередній договір.

Відповідно до ч.3 ст. 635 Цивільного кодексу України зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку ( у термін ), встановленого попереднім договором.

Зазначеним попереднім договором у п. 6.1 встановлено домовленість сторін про укладення основного договору 28.06.2013 р.

Натомість, у вказаний строк основний договір укладено не було.

Таким чином, згідно з вимогами ч. 3 ст. 635 Цивільного кодексу України попередній договір припинився з 29.06.2013 р.

При цьому до вказаного строку, і тривалий час по його спливу, спірне нерухоме майно перебувало у власності позивача.

Враховуючи норми п.1 ч.1 ст. 593 Цивільного кодексу України та абз. 2 ч.1 ст. 17 Закону України " Про іпотеку " разом з припиненням попереднього договору припинився і іпотечний договір.

Таким чином гр. Ізраїлю ОСОБА_1 безпідставно зареєстровано за собою право власності на спірне нерухоме майно на підставі іпотечного договору, який на час здійснення такої реєстрації вже припинився.

Тобто були відсутні підстави для припинення права власності позивача передбачені ст. 346 Цивільного кодексу України.

У подальшому ОСОБА_1 безоплатно передав спірне нерухоме майно у власність відповідача, єдиним засновником якого він же і є.

Зважаючи, що ОСОБА_1 без законних підстав заволодів належним позивачу майном, він не мав права розпорядження цим майном. Тобто відповідач отримав у власність спірне нерухоме майно від особи, яка не мала права на його відчуження.

Відповідно до ч. 3 ст. 386 Цивільного кодексу України, якщо майно було набуте безвідплатно від особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Крім того, обґрунтовуючи свої позовні вимоги ( з урахуванням заяви про зміну підстав позову ) позивач посилається на те, що іпотечний договір № 4480 від 28.12.2012 р. суперечить вимогам ч.ч.1,3 ст. 92, ч. 2 ст. 203, ч. 1 ст. 241 Цивільного кодексу України, оскільки підписаний від імені банку неуповноваженою особою - заступником голови правління, який не мав повноважень на укладення договору іпотеки, строк дії якої перевищує погоджений Наглядовою радою, що відповідно до ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України тягне недійсність іпотечного договору, в частині строку дії - до повного виконання ( п. 7.4 договору ).

Суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав:

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

В пункті 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 11 " Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними " роз'яснено, що якщо, вирішуючи господарський спір, суд встановить, що зміст договору, пов'язаного з предметом спору суперечить законодавству, чинному на момент укладення договору, він керуючись пунктом 1 частини першої статті 83 ГПК України, вправі за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині із застосуванням за необхідності й наслідків визнання недійсним нікчемного правочину ( абзац 2 ч. 5 ст. 216 ЦК України )

Реалізація господарським судом цього права здійснюється незалежно від наявності відповідного клопотання сторони ( на відміну від припису пункту 2 частини першої тієї же статті ГПК ).

Частиною 1 ст. 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право: 1) визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству; 2) виходити за межі позовних вимог, якщо це для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Як встановлено судом, на підставі Постанови Правління Національного банку України від 17.06.2014 р. №365 " Про віднесення Публічного акціонерного товариства " Старокиївський банк " до категорії неплатоспроможних " виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 17.06.14 р. прийнято рішення № 50 " Про виведення з ринку та запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ " Старокиївський банк " та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ " Старокиївський банк " . Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ " Старокиївський банк " призначено Пантіну Л.О., тимчасову адміністрацію запроваджено з 18.06.2014 р. по 18.09.2014 р.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 11.09.2014 р. №563 " Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ " Старокиївський банк ", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 17.09.2014 р. прийнято рішення №92, яким з 18.09.2014 р. запроваджена процедура ліквідації ПАТ " Старокиївський банк " та уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ " Старокиївський банк " призначено Пантіну Л.О.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України " Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ". ( в редакції, що діяла з 11.07.2014 р. до 12.08.2015 р. ) протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів ( у тому числі договорів ), вчинених ( укладених ) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті .

Виконуючи обов'язки, покладені на уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб статтею 38 Закону України " Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ", протягом дії тимчасової адміністрації в ПАТ " Старокиївський банк " було забезпечено проведення перевірки правочинів ( у тому числі договорів ), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів ( у тому числі договорів ), що є нікчемними.

В ході перевірки договорів ( інших правочинів ) були виявлені договори іпотеки, що укладені ПАТ " Старокиївський банк " ( позивачем ), з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2, на той момент Голови Наглядової Ради ПАТ " Старокиївський банк "

Договори, які б встановлювали зобов'язання ОСОБА_2 перед банком в зв'язку з укладенням таких договорів іпотеки, - відсутні.

Відповідно до пунктів 1 та 5 частини 3 статті 38 Закону України " Про систему гарантування вкладів фізичних осіб " ( в редакції, що діяла з 11.07.2014 р. до 12.08.2015 р. ) правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними зокрема з таких підстав:

- банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

- банк прийняв на себе зобов'язання ( застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо ) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України " Про банки і банківську діяльність ".

ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання перед гр. Ізраїлю ОСОБА_1 щодо продажу останньому об'єктів нерухомості або повернення сум грошових коштів, авансом сплачених ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, за укладеними між ними попередніми договорами. 28 грудня 2012 року між ОСОБА_2 як продавцем та громадянином Ізраїлю ОСОБА_1 як покупцем укладено попередній договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В. 28 грудня 2012 року за реєстровим № 4479.

За умовами зазначеного попереднього договору його сторони зобов'язались у подальшому укласти договір купівлі-продажу, за яким продавець продає покупцю нерухоме майно, а саме:

- нежилі приміщення з № 1 по № 26 групи приміщень № 36 (в літ. А) загальною площею 304,00 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1

- нежилі приміщення з № 1 по № 5 групи приміщень № 16 (в літ. А) загальною площею 74,00 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_2

Того ж дня між позивачем та гр. Ізраїлю ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір ( без видачі заставної ), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В. та зареєстрований в реєстрі за № 4480.

За вказаним іпотечним договором позивач поручився за виконання зобов'язань ОСОБА_2 своїм майном, яким було зазначене вище нерухоме майно, що мало бути продане ОСОБА_2 ОСОБА_1

У подальшому до зазначеного іпотечного договору тричі вносились зміни. Останні зміни, як видно із матеріалів нотаріальної справи, копія якої була надана нотаріусом на вимогу банку, внесені згідно з договором про внесення змін та доповнень до іпотечного договору, які посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В. 07.04.2014р. за реєстровим № 813.

За особистим зобов'язанням ОСОБА_2 щодо продажу об'єктів нерухомості ОСОБА_1 або повернення йому сум грошових коштів за попереднім договором, банк поручився власним майном та передав в іпотеку ОСОБА_1 об'єкт нерухомості за договором іпотеки, що відповідає критеріям нікчемності правочинів, передбачених пунктами 1) та 5) частини 3 статті 38 Закону України " Про систему гарантування вкладів фізичних осіб " ( в редакції, що діяла з 11.07.2014 р. до 12.08.2015 р. ).

Таким чином, договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В. 28.12.2012 р. та зареєстрований в реєстрі за № 4480, є нікчемним.

Відповідно до абз. 1 частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Враховуючи положення абз. 1 частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, а саме - недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а тому ОСОБА_1 не набув прав за недійсним договором іпотеки.

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або декількох документах. Як вбачається із ст.ст. 205, 209 Цивільного кодексу України нотаріальне посвідчення правочину - це лише різновид письмової форми правочину. Отже, іпотечний договір ( без видачі заставної ), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В. та зареєстрований в реєстрі за № 4480, є нікчемним з усіма його додатковими угодами.

Іпотечний договір ( без видачі заставної ), що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В. та зареєстрований в реєстрі за №4480, був віднесений до нікчемних відповідно до протоколу від 29 серпня 2014 року засідання комісії з перевірки договорів ( інших правочинів ), призначеної наказом №23 від 24.06.2014 р., склад якої змінено наказами №30-А від 14.07.2014 р. та №60 від 27.08.2014 р.

Сторона нікчемного правочину - громадянин Ізраїлю ОСОБА_1 - був повідомлений про нікчемність правочину листом ПАТ " Старокиївський банк " від 20.08.2015 р. за №4213/08-02.

В ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання перед гр. Ізраїлю ОСОБА_1 щодо продажу останньому об'єктів нерухомості або повернення сум грошових коштів, авансом сплачених ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, за укладеними між ними попередніми договорами.

28 грудня 2012 року між ОСОБА_2, як продавцем та громадянином Ізраїлю ОСОБА_1, як покупцем укладено попередній договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В. 28 грудня 2012 року за реєстровим № 4479.

Того ж дня між позивачем та гр. Ізраїлю ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір ( без видачі заставної ), що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В. та зареєстрований в реєстрі за №4480. За вказаним іпотечним договором позивач поручився за виконання зобов'язань ОСОБА_2 своїм майном, яким було зазначене вище нерухоме майно, що мало бути продане ОСОБА_2 ОСОБА_1

В результаті вказаних договорів відбувся перехід права власності на належне банку майно, зокрема, на нежиле приміщення загальною площею 170,10 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1. При цьому ОСОБА_2 зобов'язувався продати ОСОБА_1 майно, яке йому не належало і було власністю банку. Крім того, відсутні будь які документи, які б підтверджували намір ОСОБА_2 придбати в банку майно, з метою його подальшого перепродажу третім особам. Також ОСОБА_2 на момент укладення вказаних угод був одним з основних акціонерів банку та головою Наглядової Ради банку.

Таким чином, суд вважає, що вказані договори мали на меті відчуження майна банку на користь ОСОБА_1, при цьому розрахунок за майно був проведений між ОСОБА_1 та безпосередньо ОСОБА_2, а не банком як власником відчужуваного майна.

Твердження представника відповідача, про те, що банк отримав кошти за майно, не відповідають дійсності. Кошти за майно були отримані ОСОБА_2 на його особисті рахунки, відкриті в ПАТ Старокиївський банк . Відповідно до ст.ст. 1066, 1068 Цивільного кодексу України, кошти, які надходять на рахунки клієнта, відкриті у банку, є власністю клієнта, і клієнт може розпоряджатися цими коштами на власний розсуд; банк зобов'язаний виконувати розпорядження клієнта та перераховувати грошові кошти на рахунку клієнта за вимогою останнього.

Таким чином, на думку суду, відбувся продаж майна банку на користь ОСОБА_1; при цьому грошові кошти за відчужене майно були отримані безпосередньо одним із основних акціонерів та головою Наглядової Ради Банку ОСОБА_2 на його особисті рахунки, без подальшого перерахування на користь банку.

Судом також встановлено, що на час укладення іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В. 28.12.2012 р. та зареєстрованого в реєстрі за № 4480, третя особа ОСОБА_10 займав посаду голови спостережної ради позивача.

Відповідно до п. З ч. 1 ст. 71 Закону України "Про акціонерні товариства" особою, заінтересованою у вчиненні акціонерним товариством правочину, вважається посадова особа органів товариства, якщо зазначена особа внаслідок такого правочину придбаває майно.

Таким чином, третя особа ОСОБА_10 був заінтересованою особою у вчиненні позивачем оспорюваного іпотечного договору в розумінні Закону України " Про акціонерні товариства "

При цьому відповідно до абз. 7 ч. 2 ст. 71 Закону України " Про акціонерні товариства " наглядова рада протягом п'яти робочих днів з дня отримання від виконавчого органу інформації про правочин, у вчиненні якого є заінтересованість, зобов'язана прийняти рішення щодо вчинення такого правочину товариством або про відмову від його вчинення.

Водночас на час укладення оспорюваного іпотечного договору діяло положення про спостережну Раду ПАТ " Старокиївський банк ", затверджене загальними зборами акціонерів, протокол № 1 від 22.04.2011 р.

Пунктом 3.1.40 цього положення передбачено, що саме спостережна рада приймає рішення про вчинення правочинів, щодо яких є заінтересованість. Пунктом 3.1.41 цього ж положення встановлено, що спостережна рада надає згоду на вчинення правочинів щодо активних операцій банку на суму 1000000,00 грн. Вартість же переданого в іпотеку майна значно перевищує вказану суму коштів.

Згідно з протоколом № 7 засідання Спостережної Ради ПАТ " Старокиївський банк " від 24 грудня 2012 р. Голова Спостережної Ради Банку ОСОБА_10 запропонував передати в іпотеку наступне майно банку:

- нежилі приміщення з № 1 по № 26 групи приміщень № 36 ( в літ. А ), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1

- нежилі приміщення з № 1 по № 5 групи приміщень № 16 ( в літ. А ), що розташовані за адресою: АДРЕСА_2

Було вирішено виступити гарантом по зобов'язанням акціонера ОСОБА_10 перед гр. Ізраїлю ОСОБА_1, передавши майно належне банку на праві власності в іпотеку. Термін дії іпотечного договору 6 місяців.

Згідно з протоколом № 1 засідання Спостережної Ради ПАТ " Старокиївський банк " від 14.01.2013 р. голова спостережної ради банку ОСОБА_10 запропонував передати в іпотеку наступне майно банку:

- нежиле приміщення (в літ. А) з №1 по №6 групи приміщень №18 (колишня квартира 18) загальною площею 53,80 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1;

- нежиле приміщення (в літ. А) з №1 по №5 групи приміщень №19 (колишня квартира 19) загальною площею 65,20 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1;

- нежиле приміщення загальною площею 110,10 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Було вирішено виступити гарантом по зобов'язанням акціонера ОСОБА_10 перед гр. Ізраїлю ОСОБА_1, передавши майно належне банку на праві власності в іпотеку. Термін дії іпотечного договору 6 місяців.

Згідно із протоколом № 9 засідання спостережної ради ПАТ " Старокиївський банк " від 19.06.2013 р. голова спостережної ради банку ОСОБА_10 запропонував розглянути питання щодо продовження терміну дії іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В. від 28.12.2012 р. за реєстровим номером 4480, за яким передано майно банку в іпотеку.

Було вирішено продовжити термін дії іпотечного договору посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В. 28.12.2012 р. за реєстровим № 4480, за яким передано майно банку в іпотеку до 15.01.2014 р.

Таким чином, представником позивача при підписанні оспорюваного іпотечного договору та доповнень до нього проігноровано вимогу спостережної Ради ПАТ " Старокиївський банк " щодо обмеження строку договору шістьма місяцями та укладено договір на інших умовах. Відтак, підписуючи оспорюваний Іпотечний договір, на умовах відмінних від дозволених спостережною радою, представник банку вийшов за межі наданих йому повноважень.

При цьому відповідно до ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Таким чином, представник позивача уклав договір, зміст якого суперечить вимогам ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України.

У той же час відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Водночас у представника, згідно з вищевказаним рішенням Спостережної Ради не було права укладати договір на строк понад 6 місяців. Тобто представник позивача не мав достатнього обсягу цивільної дієздатності для укладення такого договору.

Крім того, судом встановлено, що спостережна рада банку надала згоду на надання в іпотеку належного банку нежилого приміщення загальною площею 170,10 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, тільки 14.01.2013 р. і тільки на строк не більше 6 місяців.

Після виключення вказаного нерухомого майна з іпотеки на підставі договору про внесення змін і доповнень від 07.04.2014 р. реєстр № 813 до іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В. 28.12.2012 р. за реєстровим № 4480, спостережна рада банку не приймала нових рішень про надання вказаного нерухомого майна в іпотеку.

Посилання представника відповідача на те, що рішенням Господарського суду м. Києва від 03.11.2015 р. по справі № 910/22771/15 встановлені обставини, що мають преюдиційне значення для розгляду даної справи судом до уваги не приймається, оскільки справа №910/22771/15 стосується зовсім іншого нерухомого майна;

При розгляді справи №910/22771/15 не розглядались і не досліджувались питання стосовно нікчемності Іпотечного договору № 4480 на підставі спеціального законодавства - Закону України " Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ".

При розгляді справи №910/22771/15 не розглядались питання удаваності правочину.

Спірне майно, яке є предметом даної справи, було виключене з іпотеки на підставі договору про внесення змін та доповнень до іпотечного договору №4480.

При розгляді справи №910/22771/15 судом не розглянуте питання стосовно надання спостережною радою банку майна банку в іпотеку на строк 6 місяців.

При розгляді справи №910/22771/15 судом не розглянуте питання стосовно укладення банком договорів з порушенням спеціальної правосуб'єктності та на умовах безприбутковості, що суперечить Закону України " Про банки та банківську діяльність ".

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 33, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним іпотечний договір № 4480 від 28.12.2012 р., що укладений між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та публічним акціонерним товариством " Старокиївський банк " ( 01033, м. Київ, вул. Микільсько - Ботанічна, 6/8, код 19024948 ).

Визнати за публічним акціонерним товариством " Старокиївський банк " ( 01033, м. Київ, вул. Микільсько - Ботанічна, 6/8, код 19024948 ) право власності на нерухоме майно, реєстраційний номер 863080000, а саме нежилі приміщення з № 1 по № 9 ( групи приміщень № 35 ) з № 1 по № 4 ( групи приміщень № 34 ) ( в літ. А ) загальною площею 170,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

Витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю " Авіва Інтер " ( 02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, 144-А, код 39396104 ) нерухоме майно, реєстраційний номер 863080000, а саме нежилі приміщення з № 1 по № 9 ( групи приміщень № 35 ) з № 1 по № 4 ( групи приміщень № 34 ) ( в літ. А ) загальною площею 170,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю " Авіва Інтер " ( 02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, 144-А, код 39396104 ) в доход державного бюджету судовий збір в розмірі 2436 ( дві тисячі чотириста тридцять шість ) грн. 00 коп.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК Кодексу.

дата підписання повного тексту рішення 22.05.2017 р.

Суддя В.І.Пінчук