Рішення

від 12.05.2017 по справі 910/23310/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2017Справа №910/23310/16 За позовом Приватна компанія з обмеженою відповідальністю "ФЕАРФІЛДС ЕЙДЖЕНСІ ЛІМІТЕД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр сімейного здоров'я"

Приватного підприємства "АЙЛЕНД"

про усунення перешкод у користуванні майном

Суддя Мельник В.І.

Представники:

Від позивача Рязанов С.П., договір від 10.01.2017

Від відповідача 1 не з'явився

Від відповідача 2 Цукер І.Б., довіреність б/н від 17.03.2017

Суть спору:

Приватна компанія з обмеженою відповідальністю "ФЕАРФІЛДС ЕЙДЖЕНСІ ЛІМІТЕД" подало на розгляд до Господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр сімейного здоров'я" про усунення перешкод у користуванні майном .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2016 порушено провадження у справі №910/23310/16.

28.12.2016 відділом діловодства суду від представника позивача отримано заяву про забезпечення позову.

17.01.2017 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано відзив на позовну заяву та клопотання про залучення третьої особи.

В судовому засіданні 20.01.2017 оголошено перерву до 13.02.2017.

10.02.2017 відділом діловодства суду від представника позивача отримано заяву про збільшення розміру позовних вимог.

В судовому засіданні 13.02.2017 оголошено перерву до 20.02.2017.

20.02.2017 відділом діловодства суду від представника позивача отримано заяву про збільшення розміру позовних вимог та залучення співвідповідачів.

20.02.2017 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано додаткові пояснення.

В судове засідання 20.02.2017 представник позивача з'явився, підтримав свою заяву про збільшення розміру позовних вимог та залучення співвідповідачів.

Представник відповідача у судове засідання з'явився надав свої усні пояснення щодо заявлених заяв.

Заслухавши представників сторін, суд приходить до висновку про задоволення клопотання представника позивача про залучення іншого відповідача.

Відповідно до ст. 24 ГПК України, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

Відповідно до зазначено в. п.1.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції господарський суд за клопотанням сторони або за своєю ініціативою має право до прийняття рішення залучити до участі у справі іншого відповідача, якщо у спірних правовідносинах він виступає або може виступати як зобов'язана сторона.

Ухвалою від 20.02.2017 розгляд справи відкладено на 17.03.2017 та залучено ПП 2АЙЛЕНД" в якості іншого відповідача.

17.03.2017 відділом діловодства суду від представника гр. ОСОБА_3 отримано заяву про залучення у якості третьої особи.

В судове засідання 17.03.2017 представник позивача з'явився, надав усні пояснення щодо заявленого клопотання.

В судове засідання 17.03.2017 представники відповідачів з'явилися, надали усні пояснення щодо заявленого клопотання.

Заслухавши представників сторін суд прийшов до висновку про необхідність виклику гр. ОСОБА_3 для дачі пояснень по суті спору.

Відповідно до ст. 30 ГПК України, в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Ці особи мають право ознайомитись з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів. Зазначені особи зобов'язані з?явитись до господарського суду на його виклик, сповістити про знані їм відомості та обставини у справі, подати на вимогу господарського суду пояснення в письмовій формі.

Ухвалою суду від 17.03.2017 розгляд справи відкладено на 10.04.2017.

10.04.2017 розгляд справи не відбувся, у зв'язку із перебуванням судді Мельника В.І. на лікарняному.

Ухвалою суду від 24.04.2017 призначено розгляд справи на 12.05.2017.

03.05.2017 відділом діловодства суду від представника відповідача 1 отримано клопотання про зупинення провадження у справі.

11.05.2017 відділом діловодства суду від представника відповідача 1 отримано клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку із перебуванням представника у відпустці.

В судове засідання 12.05.2017 представник позивача з'явився, просив суд задовольнити позовні вимоги із врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

В судове засідання 12.05.2017 представник відповідача 2 з'явився, надав суду усні пояснення у справі.

В судове засідання 12.05.2017 з'явилася гр. ОСОБА_4, повідомила, що із 14.05.2013 не є власником об'єкту нерухомого майна у будинку АДРЕСА_2.

Крім того зазначила, що договори оренди (суборенди) нерухомого майна ні з ПП Айленд ні з ТОВ Центр сімейного здоров'я не укладала.

Відносно клопотання представника відповідача щодо зупинення провадження у справі, суд дійшов висновку про його необґрунтованість.

Клопотання представника відповідача 1 про відкладення розгляду справи підлягає відхиленню, оскільки ТОВ Центр сімейного здоров'я не позбавлений можливості залучити до участі у справі іншого представника.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 12.05.2017 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

Приватна компанія з обмеженою відповідальністю "ФЕАРФІЛДС ЕЙДЖЕНСІ ЛІМІТЕД" (далі - Компанія), нерезидент, зареєстрована за законодавством Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії є власником нежилих приміщень адміністративного корпусу першого поверху (в літ. Г), загальною площею 574,1 кв.м., які знаходяться у будинку № АДРЕСА_2 на праві приватної власності на підставі Договору про задоволення вимог іпотекодержателя № 240 від 14 травня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Богдановою В.М.

Позивач зазначив, що 24.10.2016 надіслав відповідачеві 1 лист з проханням звільнити приміщення, проте Відповідач не відреагував на вказаний лист.

Листом від 08.11.2016 № 77 відповідач 1 повідомив позивача про існування договору суборенди між ТОВ "Центр сімейного здоров'я" та ПП "АЙЛЕНД". Посилаючись на зазначений договір суборенди відповідач відмовився виконати вимоги позивача, щодо звільнення та усунення перешкод в користуванні приміщенням, викладені в листі від 24.10.2016.

Відповідач 1 зазначив, що користується нежитловими приміщеннями на умовах договорів суборенди, укладених з Приватним підприємством АЙЛЕНД , а саме: №3112-15/87.1СО від 31.12.2015, №3112-15/199.2СО від 31.12.2015, № 3112-15/90.5СО, від 31.12.2015.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що на правах власника, який має право володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном намагався потрапити до належного йому приміщення, проте доступу до приміщення не було надано, в зв'язку із чим звернувся до Господарського суду міста Києва та просить суд

- визнати недійсним договір оренди № б/н від 31 грудня 2015 року, укладений між ОСОБА_4 та Приватним підприємством АЙЛЕНД на нежитлові приміщення адміністративного корпусу першого поверху (в літ. Г) площею 574, 1, які знаходяться в будинку № АДРЕСА_2

- визнати недійсним договір суборенди № 3112-15/87.ICO від 31.12.2015 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Центр сімейного здоров'я та Приватним підприємством АЙЛЕНД на нежитлове приміщення загальною площею 87,1 метрів квадратних, які знаходяться в будинку № АДРЕСА_2.

визнати недійсним договір суборенди № 3112-15/90.5СО від 31.12.2015 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Центр сімейного здоров'я та Приватним підприємством АЙЛЕНД на нежитлове приміщення загальною площею 90,5 метрів квадратних, яке знаходиться в будинку № АДРЕСА_2.

визнати недійсним договір суборенди № 3112-15/199.2СО від 31.12.2015 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Центр сімейного здоров'я та Приватним підприємством АЙЛЕНД на нежитлове приміщення загальною площею 199,2 метрів квадратних, які знаходяться в будинку № АДРЕСА_2.

зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр сімейного здоров'я" (03054, м. Київ, вул. Желябова, 10-А, кв. 66; ідентифікаційний номер 37200523) усунути перешкоди Компанії з обмеженою відповідальністю ФЕАРФІЛДС ЕЙДЖЕНСІ ЛІМІТЕД , нерезидент, зареєстрована за законодавством Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії у користуванні належним їй нерухомим майном - нежилими приміщеннями адміністративного корпусу першого поверху (в літ. Г), загальною площею 574, 1 кв.м., які знаходиться у будинку АДРЕСА_2, шляхом його звільнення.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 зазначеного вище кодексу встановлює, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. В частині 2 цієї норми передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів, в тому числі визнання правочину недійсним.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов"язків.

Відповідно до статті 6 даного кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 626 , ст. 627 , п.1 ст. 628 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до частин 1, 2, 3, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Положеннями частин 1, 2, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу . Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

31.12.2015 між відповідачем 1 та відповідачем 2 було укладено договір суборенди №3112-15/199.2СО та договір №3112-15/90.5СО, договір суборенди № 3112-15/87.ICO.

Як вбачається із п. 1.1 вище зазначених договорів суборенди, орендар зобов'язується передати суборендарю у тимчасове платне користування (суборенду) частину нежитлового приміщення, яке знаходиться у користування орендаря на підставі Договору оренди №б/н від 31.12.2015, строк дії, до 30.11.2018. Об'єкт суборенди належить на праві приватної власності громадянки ОСОБА_3.

Відповідно до заяви гр. ОСОБА_4, остання зазначила, що не підписувала жодні договори оренди (суборенди) нерухомого майна ні з ПП Айленд , ні з ТОВ Центр сімейного здоров'я , оскільки вона не є власником об'єкту нерухомого майна у будинку АДРЕСА_2 з 14.05.2013. Крім того ОСОБА_4 зазначила, що вона не підписувала договори оренди (суборенди) у період до 14.05.2013.

Як вбачається із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, 14.05.2013 Компанія з обмеженою відповідальністю ФЕАРФІЛДС ЕДЖЕНСІ ЛІМІТЕД набуло право власності на об'єкт нерухомого майна: нежилі приміщення адміністративного корпусу першого поверху ( в літ. Г), загальною площею 574,1 кв. м., за адресою АДРЕСА_2 , на підставі договору про задоволення вимог іпотеко держателя, серія та номер:240, виданий 15.05.2013.

Враховуючи вище зазначене суд доходить висновку про неможливість укладення договору оренди із особою яка не є власник майна та не має права розпоряджатись ним. Позовна вимоги про визнання недійсним Договору оренди № б/н від 31 грудня 2015 року, укладений між ОСОБА_4 та Приватним підприємством АЙЛЕНД на нежитлові приміщення адміністративного корпусу першого поверху (в літ. Г) площею 574, 1, які знаходяться в будинку № АДРЕСА_2 підлягає задоволенню.

Відносно вимоги позивача про визнання недійсними Договорі суборенди №3112-15/199.2СО та договір №3112-15/90.5СО, договір суборенди № 3112-15/87.ICO. суд зазначає, наступне.

Відповідно до приписів ст. 203 Цивільного кодексу України загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину є:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Враховуючи, що позивач є власником майна, як було встановлено судом з 14.05.2013, та не укладав Договорів оренди та суборенди із відповідачами, то останні Договори суборенди були укладені без дотримання вимог законодавства.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"

судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до ст. 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Вимоги позивача щодо визнання Договорів суборенди №3112-15/199.2СО та договір №3112-15/90.5СО, договір суборенди № 3112-15/87.ICO. не дійсними підлягають задоволенню.

Позивач просив суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр сімейного здоров'я" усунути перешкоди Компанії з обмеженою відповідальністю ФЕАРФІЛДС ЕЙДЖЕНСІ ЛІМІТЕД , загальною площею 574, 1 кв.м., які знаходиться у будинку АДРЕСА_2, шляхом його звільнення, мотивуючи наступним.

Позивачем надіслано відповідачу 1 лист, з проханням звільнити приміщення, проте відповідач не відреагував на вказаний лист.

Листом від 08.11.2016 № 77 відповідач 1 повідомив позивача про існування договору суборенди між ТОВ "Центр сімейного здоров'я" та ПП "АЙЛЕНД". Посилаючись на зазначений договір суборенди відповідач 1 відмовився виконати вимоги позивача, щодо звільнення та усунення перешкод в користуванні приміщенням, викладені в листі від 24.10.2016.

Між позивачем та відповідачем 1 будь які договірні відносини відсутні.

Частиною першою статті 316 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з частиною першою статті 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Статтею 133 Господарського кодексу України встановлено, що основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених ЦК України.

Майно суб'єктів господарювання може бути закріплено на іншому праві відповідно до умов договору з власником майна.

Держава забезпечує рівний захист майнових прав усіх суб'єктів господарювання.

Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно із статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 398 ЦК України передбачено, що право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Відповідачами ніяких доказів які б спростовували зазначене позивачем до суду не надано.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача 1 на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір оренди № б/н від 31 грудня 2015 року, укладений між ОСОБА_4 та Приватним підприємством АЙЛЕНД на нежитлові приміщення адміністративного корпусу першого поверху (в літ. Г) площею 574, 1, які знаходяться в будинку № АДРЕСА_2.

3. Визнати недійсним договір суборенди № 3112-15/87.1CO від 31.12.2015 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Центр сімейного здоров'я та Приватним підприємством АЙЛЕНД на нежитлове приміщення загальною площею 87,1 метрів квадратних, які знаходяться в будинку № АДРЕСА_2.

4. Визнати недійсним договір суборенди № 3112-15/90.5СО від 31.12.2015 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Центр сімейного здоров'я та Приватним підприємством АЙЛЕНД на нежитлове приміщення загальною площею 90,5 метрів квадратних, яке знаходиться в будинку № АДРЕСА_2.

5. Визнати недійсним договір суборенди № 3112-15/199.2СО від 31.12.2015 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Центр сімейного здоров'я та Приватним підприємством АЙЛЕНД на нежитлове приміщення загальною площею 199,2 метрів квадратних, які знаходяться в будинку № АДРЕСА_2.

6. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр сімейного здоров'я" (03054, м. Київ, вул. Желябова, 10-А, кв. 66; ідентифікаційний номер 37200523) усунути перешкоди Компанії з обмеженою відповідальністю ФЕАРФІЛДС ЕЙДЖЕНСІ ЛІМІТЕД , нерезидент, зареєстрована за законодавством Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії у користуванні належним їй нерухомим майном - нежилими приміщеннями адміністративного корпусу першого поверху (в літ. Г), загальною площею 574, 1 кв.м., які знаходиться у будинку АДРЕСА_2, шляхом його звільнення.

7. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр сімейного здоров'я" (03054, м. Київ, вул. Желябова, 10-А, кв. 66; ідентифікаційний номер 37200523) на користь Приватної компанії з обмеженою відповідальністю ФЕАРФІЛДС ЕЙДЖЕНСІ ЛІМІТЕД (офіс 11, 43 Бедфорд Стріт, Лондон, WC2E9HA, Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії) судовий збір у розмірі 7778 (сім тисяч сімсот сімдесят вісім) грн.

8. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.05.2017

Суддя Мельник В.І.