Постанова

від 25.09.2017 по справі 910/23310/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2017 р. Справа№ 910/23310/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

Дідиченко М.А.

секретар судового засідання Борух А.С.

за участю представників:

від позивача: Рязанов С.П. - за довіреністю оформленою належним чином;

від відповідача-1: Бойчун Н.Д. - за довіреністю оформленою належним чином;

від відповідача-2: Цукер І.Б. - за довіреністю оформленою належним чином;

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр сімейного здоров'я" та Приватного підприємства "АЙЛЕНД"

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2017р.

у справі №910/23310/16 (суддя Мельник В.І.)

за позовом Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "ФЕАРФІЛДС ЕЙДЖЕНСІ ЛІМІТЕД"

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр сімейного здоров'я"

відповідача-2 Приватного підприємства "АЙЛЕНД"

про усунення перешкод у користуванні майном, -

ВСТАНОВИВ:

Приватна компанія з обмеженою відповідальністю "ФЕАРФІЛДС ЕЙДЖЕНСІ ЛІМІТЕД" у грудні 2017 року звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр сімейного здоров'я", у якому просила зобов'язати відповідача-1 усунути перешкоди Компанії у користуванні належним їй нерухомим майном - нежилими приміщеннями адміністративного корпусу першого поверху (в літ Г), загальною площею 5 874, 1 кв.м., які знаходяться у будинку АДРЕСА_1, шляхом його звільнення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.05.2017р. позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним договір оренди № б/н від 31 грудня 2015 року, укладений між ОСОБА_5 та Приватним підприємством "АЙЛЕНД" на нежитлові приміщення адміністративного корпусу першого поверху (в літ. Г) площею 574, 1, які знаходяться в будинку АДРЕСА_1. Визнано недійсним договір суборенди № 3112-15/87.1CO від 31.12.2015 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр сімейного здоров'я та Приватним підприємством "АЙЛЕНД" на нежитлове приміщення загальною площею 87,1 метрів квадратних, які знаходяться в будинку АДРЕСА_1. Визнано недійсним договір суборенди № 3112-15/90.5СО від 31.12.2015 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр сімейного здоров'я" та Приватним підприємством "АЙЛЕНД" на нежитлове приміщення загальною площею 90,5 метрів квадратних, яке знаходиться в будинку АДРЕСА_1. Визнано недійсним договір суборенди № 3112-15/199.2СО від 31.12.2015 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр сімейного здоров'я" та Приватним підприємством "АЙЛЕНД" на нежитлове приміщення загальною площею 199,2 метрів квадратних, які знаходяться в будинку АДРЕСА_1. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр сімейного здоров'я" усунути перешкоди Компанії з обмеженою відповідальністю "ФЕАРФІЛДС ЕЙДЖЕНСІ ЛІМІТЕД" у користуванні належним їй нерухомим майном - нежилими приміщеннями адміністративного корпусу першого поверху (в літ. Г), загальною площею 574, 1 кв.м., які знаходиться у будинку АДРЕСА_1, шляхом його звільнення. Стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр сімейного здоров'я" на користь Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "ФЕАРФІЛДС ЕЙДЖЕНСІ ЛІМІТЕД" судовий збір у розмірі 7 778,00 грн.

Не погоджуючись із висновками суду першої інстанції та мотивами, якими суд при цьому керувався, Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр сімейного здоров'я" та Приватне підприємство "АЙЛЕНД" звернулися з апеляційними скаргами до Київського апеляційного господарського суду, у яких просили рішення місцевого господарського суду від 12.05.2017р. скасувати повністю. При цьому за наслідками перегляду справи ТОВ Центр сімейного здоров'я просив суд апеляційної інстанції залишити позов без розгляду, мотивуючи тим, що позовна заява підписана особою без належних на те повноважень, а Приватне підприємство "АЙЛЕНД" просило припинити провадження у справі у частині вимог про визнання недійсним договору оренди № б/н від 31 грудня 2015 року, укладеного між ОСОБА_5 та Приватним підприємством "АЙЛЕНД" на нежитлові приміщення адміністративного корпусу першого поверху (в літ. Г) площею 574, 1, які знаходяться в будинку АДРЕСА_1 за непідвідомчості справи господарському суду, а в решті вимог відмовити.

Позивач вважав рішення суд першої інстанції законним і просив у задоволенні апеляційних скарг відмовити, а оскаржений апелянтами процесуальний акт - залишити без змін та скасування.

Протоколами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного господарського суду та передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 21.06.2017р. визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Кропивна Л.В. судді: Дідиченко М.А., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2017р. апеляційні скарги прийнято до провадження, об'єднано в одне апеляційне провадження та призначено до розгляду на 16.08.2017р.

15.08.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив із запереченнями на апеляційні скарги.

Розгляд справи відкладався.

22.08.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення.

22.08.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від відповідача-2 надійшли додаткові пояснення.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 19.09.2017р., змінено та сформовано новий склад колегії: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Смірнова Л.Г., Дідиченко М.А.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення сторін, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Приватна компанія з обмеженою відповідальністю "ФЕАРФІЛДС ЕЙДЖЕНСІ ЛІМІТЕД" (далі - Компанія), нерезидент, зареєстрована за законодавством Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії є власником нежилих приміщень адміністративного корпусу першого поверху (в літ. Г), загальною площею 574,1 кв.м., які знаходяться у будинку АДРЕСА_1 на праві приватної власності на підставі Договору про задоволення вимог іпотекодержателя № 240 від 14 травня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Богдановою В.М.

Позивач зазначив, що 24.10.2016р. надіслав відповідачеві-1 лист з проханням звільнити приміщення, проте Відповідач не відреагував на вказаний лист.

Листом № 77 від 08.11.2016р. відповідач-1 повідомив позивача про існування договору суборенди між ТОВ "Центр сімейного здоров'я" та ПП "АЙЛЕНД". Посилаючись на зазначений договір суборенди відповідач відмовився виконати вимоги позивача, щодо звільнення та усунення перешкод в користуванні приміщенням, викладені в листі від 24.10.2016р.

10.02. 2017р. та 20.02.2017р. відділом діловодства суду від представника позивача отримано заяви, згідно з якими позов доповнено новими додатковими вимогами. Так заявою від 10.02.2017р. позивач додатково просив визнати недійсним договір суборенди № 3112-15/87.1СО від 31.12.2015р. , укладений між ТОВ Центр сімейного здоров'я та ПП Айленд на нежитлове приміщення, площею 87,1 кв.м., які знаходяться у будинку АДРЕСА_1, а заявою від 20.02.2017р. - доповнив позов новими вимогами і просив:

- визнати недійсним договір оренди № б/н від 31 грудня 2015 року, укладений між ОСОБА_5 та Приватним підприємством "АЙЛЕНД" на нежитлові приміщення адміністративного корпусу першого поверху (в літ. Г) площею 574, 1, які знаходяться в будинку АДРЕСА_1,

- визнати недійсним договір суборенди № 3112-15/90.5СО від 31.12.2015 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр сімейного здоров'я" та Приватним підприємством "АЙЛЕНД" на нежитлове приміщення загальною площею 90,5 метрів квадратних, яке знаходиться в будинку АДРЕСА_1.

- визнати недійсним договір суборенди № 3112-15/199.2СО від 31.12.2015 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр сімейного здоров'я" та Приватним підприємством "АЙЛЕНД" на нежитлове приміщення загальною площею 199,2 метрів квадратних, які знаходяться в будинку АДРЕСА_1.

- залучити до участі у справі в якості співвідповідачів Приватне підприємство Айленд та ОСОБА_7.

З протоколу судового засідання від 13.02.2017 року вбачається, що суд перейшов до розгляду позовних вимог, заслухавши доводи позивача та відповідача у справі. (а. с. 138, т. 1). У цей же день судом оголошено про перерву у судовом засіданні до 20.02.2017р.

20.02.2017р. позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, доповнивши її вимогами немайнового характеру про визнання недісними договорів оренди та суборенди, та залучення до участі у справі співвідповідачів - ПП "АЙЛЕНД" та ОСОБА_7 ( а.с. 145-152, т. 1).

У протоколі судового засідання від 20.02.2017р. (а.с. 154, т.1) ця обставини відображена, і зазначено, що питання про залучення до участі у справі ПП "АЙЛЕНД" обговорено між сторонами.

Ухвалою суду першої інстанції від 20.02.2017р. залучено до участі у справі в якості другого відповідача ПП "АЙЛЕНД", розгляд справи відкладено до 17.03.2017р.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що розгляд справи 17.03.2017р. розпочався заново і за результатами з'ясування обставин справи суд відклав її розгляд до 10.04.2017р., ухваливши викликати г. Кирилову Н.І. для надання нею пояснень по суті спору.

Наступне судове засідання у справі відбулося 24.04.2017 року. Однак, протоколу судового засідання від 10.04.2017р., або іншого документу про рух справи між 10.04.2017 та 24.042017р. у матеріалах справи відсутні.

Призначення судового засідання у справі на 15-30 12.05.2017р. відбулося ухвалою від 24.04.2017р. без виклику сторін.

12.05.2017р. прийнято рішення, яке оскаржено до апеляційного господарського суду.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у жодному із протоколів судового засідання та ухвал суду про рух справи не зазначено про прийняття судом до розгляду нової позовної заяви позивача, тоді як рішення прийняте місцевим господарським судом за результатами розгляду вимог нового позову, поданого позивачем 20.02.2017р. Між тим, до заяви від 20.02.2017р. усупереч ст. 54 та 57 ГПК України доказів її надіслання усім учасникам спору позивачем не додано.

Відповідно до пунктів 3.10. - 3.12. постанови Вищого господарського суду № 18 від 26.12.2011р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у редакції згідно з Постановою Вищого господарського суду № 10 від 17.10.2012р., та № 3 від 16.01.2013р., № 6 від 10.07.2014р. встановлено, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову. Право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК. Заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи). Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після завершення підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК) відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, тобто до з'ясування у передбаченому ГПК порядку обставин справи та здійснення їх правової оцінки, про що зазначається в протоколі судового засідання.

Пунктом 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011р. "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" встановлено, що господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Як зазначається в абз. 2 п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо спір непідвідомчий господарському суду, зокрема, коли його вирішення законодавством України віднесено до компетенції іншого органу або заява взагалі не підлягає розглядові в судовому порядку.

У разі подання позову, в якому об'єднано вимоги, що підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, господарський суд приймає позовну заяву в частині вимог, що підлягають розглядові господарськими судами, а в іншій частині з посиланням на пункт 1 частини першої статті 62 ГПК - відмовляє у прийнятті позовної заяви. Якщо у розгляді справи буде встановлено, що провадження у відповідній частині порушено помилково, господарський суд припиняє провадження у справі в цій частині згідно з пунктом 1 частини першої статті 80 ГПК (п. 14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам").

Як встановлено судом апеляційної інстанції, без прийняття до провадження нового позову, без вирішення питання, чи не порушені при цьому правила об'єднання вимог і чи належать ці вимоги розгляду у порядку одного судочинства, чи дотримані позивачем правила оформлення і подання позову відповідно до ст.ст. 54, та 57 ГПК України, суд першої інстанції розглянув спір за новим позовом та задовольнив вимоги про визнання недійсними договорів суборенди між ПП "Айленд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр сімейного здоров'я" щодо оренди нежитлових приміщень, сумарною площею 376,8 кв.м., якими користується ТОВ "Центр сімейного здоров'я", та про визнання недійсним договору оренди № б/н від 31 грудня 2015 року, укладеного між фізичною особою ОСОБА_5 та Приватним підприємством "АЙЛЕНД" на нежитлові приміщення адміністративного корпусу першого поверху (в літ. Г) площею 574, 1.

Отже, рішення місцевого господарського суду у цій частині підлягає скасуванню.

Що стосується іншої вимоги позову про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном шляхом звільнення, то суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду, виходить при цьому з наступних мотивів.

Позов про усунення перешкод у користуванні майном та позов про витребування майна є двома різними способами захисту речового права (ст. 387, 391 ЦК України).

Позов про усунення перешкод захищається власник майна від порушень, не пов'язаних з володінням майном. Натомість, позовом про витребування майна (звільнення) захищається неволодіючий власник від володіючого невласника.

При цьому предмет доказування в обох вказаних самостійних способах захисту прав власника є кардинально різним.

Довільне змішування цих способів захисту не передбачене законом і означає невірно обраний власником спосіб захисту, який не має правоввідновлюючого значення.

За таких обставин справи рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову, а апеляційні скарги - частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на позивача.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр сімейного здоров'я" та Приватного підприємства "АЙЛЕНД" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2017р. у справі №910/23310/16 - частково задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2017р. у справі №910/23310/16 - скасувати повністю та прийняти нове рішення.

Відмовити у задоволенні позову Приватній компанії з обмеженою відповідальністю "ФЕАРФІЛДС ЕЙДЖЕНСІ ЛІМІТЕД".

Стягнути із Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "ФЕАРФІЛДС ЕЙДЖЕНСІ ЛІМІТЕД" (офіс 11, 43 Бедфорд Стріт, Лондон, WC2E9HA, Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр сімейного здоров'я" (03057, м. Київ, вул. Желябова, 10-А, кв. 66; ЄДРПОУ 37200523) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 8 555 (вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят п`ять) грн. 80 коп.

Стягнути із Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "ФЕАРФІЛДС ЕЙДЖЕНСІ ЛІМІТЕД" (офіс 11, 43 Бедфорд Стріт, Лондон, WC2E9HA, Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії) на користь Приватного підприємства "АЙЛЕНД" (93412, Луганська обл. м. Сєвєродонецьк, Шосе Будівельників, 23-Б, ЄДРПОУ 32418971) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 8 555 (вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят п`ять) грн. 80 коп.

3. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

4. Матеріали справи №910/23310/16 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Л.Г. Смірнова

М.А. Дідиченко