Рішення

від 19.05.2017 по справі 712/880/17-ц

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 712/880/17

Провадження № 2/712/801/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2017 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді - Пересунька Я.В.,

при секретарі - Сагун Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до підприємства ІнтролігаТОР Черкаської обласної організації Громадська організація людей з обмеженими можливостями День про стягнення коштів,-

в с т а н о в и в:

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з указаним позовом, із урахуванням уточнених позовних вимог від 20 березня 2017 року просила стягнути з підприємства "ІнтролігаТОР" Черкаської обласної організації "Громадська організація людей з обмеженими можливостями" "День" (далі - ОСОБА_2 "ІнтролігаТОР") основний борг за договором від 24 березня 2014 року № 14/004 у розмірі 22 450 грн, інфляційні втрати - 15 571 грн 48 коп., штраф - 55 159 грн 65 коп., три проценти річних - 1511 грн, а також пеню - 20 813 грн 92 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 24 березня 2014 року між нею та ОСОБА_2 "ІнтролігаТОР" було укладено договір № 14/004 на виготовлення друкованої повнокольорової книги "Живі Мислі ОСОБА_3" у кількості 1 000 примірників (обсягом 96 сторінок, форматом 70*100 1/16, палітурка м'яка повнокольорова, ламінована, папір на блок крейдяний 130 г/кв.м., папір на обкладинку 240 г/кв.м.), загальною вартістю 22 450 грн, строк дії якого сплив 20 вересня 2014 року.

26 червня 2014 року на виконання умов вказаного договору вона сплатила 8 000 грн, а 22 грудня 2014 року - додатково 14 450 грн.

ОСОБА_2 "ІнтролігаТОР" не виконало умов вказаного договору, на звернення від 19 серпня 2015 року та 21 грудня 2016 року не відповіло, книгу не видало, кошти не повернуло.

У судовому засіданні ОСОБА_1 позов, із урахуванням уточнених позовних вимог, підтримала. Суду додатково пояснила, що після укладення договору та сплати нею авансу в розмірі 8 000 грн певний час відповідач нічого не робив, оскільки фактично до закінчення строку дії договору шукав передану нею передмову до книжки лікаря ОСОБА_4 У серпні 2014 року їй було надано для вичитки перший роздрукований чорно-білий макет книжки, після чого вона виявила, що книжка невдало сформована, оскільки було багато напівпорожніх сторінок, що й призвело до збільшення їх кількості до 128 замість 96. Вона неодноразово усно просила дизайнера-верстальщика ОСОБА_5 зменшити кількість сторінок та зробити так, щоб всі сторінки були повністю заповнені, але він пояснював, що не може цього зробити, оскільки це "зламає структуру книжки може призвести до необхідності переробляти всю раніше виконану ним роботу наново". Після повернення першого макету до видавництва (дати точно не пам'ятає), вона у грудні 2014 року за рахунок позичених у друзів та знайомих коштів внесла до видавництва решту суми - 14 450 грн. Грошові кошти було вирішено внести повністю, оскільки вона бачила, що видавництво активно займається видавництвом книжки. Згодом видавництвом було роздруковано другий примірник книжки і передано такий на коректорську правку коректору Левченку С.П. Після повернення другого макету книжки від коректора в лютому 2015 року, вона знову в усному порядку наголошувала перед верстальщиком ОСОБА_5 та директором видавництва ОСОБА_6 щодо необхідності зменшити кількість сторінок до 96, шляхом видалення порожніх місць на півсторінки, але цього зроблено не було. 15 квітня 2016 року вона, її чоловік та свідок ОСОБА_7 ходили до видавництва та спілкувались із директором ОСОБА_6 щодо прискорення видачі книги, але ця розмова знову завершилась абстрактними обіцянками останнього все зробити найближчим часом. 18 квітня 2016 року видавництво намагалось змусити її підписати акт приймання-передачі виконаних робіт, відповідно до якого вона начеб-то не повернула підписаний оригінал-макет, що унеможливлює виконання видавництвом поліграфічних робіт, але вона такий акт не підписала, оскільки викладені в ньому дані не відповідали дійсності. 6 травня 2016 року вона повернула другий макет книжки до видавництва з коректорськими та своїми (авторськими) правками, оскільки боялась, що відповідач не поверне його зовсім, і після цього жодного макету їй на підпис не надавалось.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_8 позов підтримав. Додатково пояснив, що укладений між сторонами договір є чинним і в зв'язку з невиконанням його умов до відповідача необхідно додатково застосувати санкції у вигляді стягнення штрафу, визначеного умовами такого договору, а також стягнення трьох процентів річних, інфляційних втрат та пені.

Представник ОСОБА_2 "ІнтролігаТОР" ОСОБА_6 проти задоволення позову заперечив. Додатково пояснив, що виготовлення книжки - це складний процес, який потребує спільної кропіткої праці автора разом із представниками видавництва. Після підписання договору ОСОБА_1 надала до видавництва електронний носій інформації із книгою "Живі Мислі ОСОБА_3" в електронному варіанті, але виявилось, що по факту виходить не 96 сторінок, як визначено в договорі, а 128 сторінок, що призводить до значного збільшення вартості книжки. Оскільки видавництво не може втручатись у зміст книжки та робити будь-які правки, то ОСОБА_1 було запропоновано внести авторські правки до першого роздрукованого видавництвом у грудні 2014 року чорно-білого примірника та повернути такий до видавництва. Цей примірник було передано представнику автора - чоловіку ОСОБА_1, але до видавництва цей примірник з авторськими правками повернуто не було без пояснення жодних причин. Згодом видавництво з власної ініціативи роздрукувало другий (внутрішній) оригінал-макет книжки для проведення коректури та передано його коректору видавництва ОСОБА_9 19 лютого 2015 року цей макет було повернуто коректором з його підписом та передано представнику автора - її чоловіку для узгодження коректорської правки з автором. Після цього у березні 2015 року автор надала дозвіл на друк обкладинки до книжки, що й було зроблено, але сам примірник книжки з коректорською та своєю правкою ОСОБА_1 повернула до видавництва тільки 6 травня 2016 року без будь-якого дозволу до друку та узгодження питання щодо обсягу й вартості видання. Автор не вказала конкретно, що треба змінити та що видалити із книжки для зменшення кількості сторінок до договірної, а видавництво самостійно цього зробити не може. За умовами договору видавництво може розпочати друк книжки тільки після дозволу автора на це, а оскільки такого дозволу видавництво не отримувало, то відповідно й не було надруковано книжку. Необхідно також взяти до уваги, що з часу укладення договору значно зріс курс долара США до гривні і відповідно збільшилась вартість витратних матеріалів, про що автора було повідомлено у 2016 році. Видавництво не може надати суду для огляду повернутий автором 6 травня 2016 року примірник книжки, оскільки після відвідання автором та її представниками 15 березня 2017 року приміщення видавництва, цей примірник книжки зник із видавництва.

Представники ОСОБА_2 "ІнтролігаТОР" ОСОБА_10 проти задоволення позову заперечив. Додатково пояснив, що основна причина невиконання умов договору - це відсутність узгодженого автором примірника оригінал-макету книжки. Крім того, договір між сторонами є чинним і насьогодні, а тому не зрозуміло зміст вимог позивача до видавництва.

Представник ОСОБА_2 "ІнтролігаТОР" ОСОБА_11 проти задоволення позову заперечив та просив відмовити в його задоволенні.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, а також представників відповідача, дослідивши матеріали справи, заслухавши показання свідків та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 10 Закону України Про видавничу справу до суб'єктів видавничої справи відносяться видавці, виготовлювачі та розповсюджувачі видавничої продукції. Суб'єктами видавничої справи в Україні є фізичні особи - підприємці, юридичні особи України та іноземних держав.

Частинами 1, 2 статті 18 вказаного Закону визначено, що до видавців належать видавництва, видавничі організації та фізичні особи - підприємці, які здійснюють видавничу діяльність. Основною структурною ланкою у видавничій справі є видавництва і видавничі організації різних форм власності.

Згідно із ч.ч. 1-4 ст. 21 Закону виготовлювачем видавничої продукції може бути поліграфічне підприємство, інша юридична особа будь-якої форми власності, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, або юридичні особи іншої держави, які мають у своєму розпорядженні засоби поліграфічного виробництва чи копіювально-розмножувальну техніку. Виготовлювач приймає замовлення на виготовлення видавничої продукції за умови, що видавець внесений до Державного реєстру як суб'єкт видавничої справи, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 12 цього Закону. Умови та терміни виконання замовлення на виготовлення видавничої продукції визначаються договором між її замовником і виготовлювачем. Спори між замовником і виготовлювачем вирішуються судом . Виготовлювач видавничої продукції несе відповідальність згідно із законодавством перед видавцем за точне відтворення видавничого оригіналу, дотримання вимог щодо якості виконання кожного примірника видання у замовленому тиражі, національних стандартів, чинних в Україні міждержавних стандартів, технічних умов та інших нормативних документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу , сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу , якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Отже, договір про надання послуг (зокрема, з виготовлення видання книги) є складним зобов'язанням, що складається з двох органічно поєднаних між собою зобов'язань: по-перше , правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов'язку; по-друге , правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Судом установлено, що 24 березня 2014 року між виконавцем ОСОБА_2 "ІнтролігаТОР" та замовником ОСОБА_1 укладено договір № 14/004, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання на виготовлення видання "Живі мислі ОСОБА_3" у кількості 1000 примірників обсягом 96 сторінок, повнокольорова, форматом 70*100 1/16, палітурка м'яка повнокольорова ламінована, папір на блок крейдяний 130 г/кв.м., папір на обкладинку 240 г/кв.м. (далі - Договір).

Відповідно до п. 4.1 Договору загальна сума договору складає 22 450 грн, попередня оплата - 8 000 грн, після підписання оригінал макету - 100 % оплата.

Згідно із п. 5.1 Договору термін виконання робіт виконавцем - 20 вересня 2014 року.

Водночас пунктом 7.1 Договору визначено, що договір набуває сили з моменту його підписання і може бути пролонгований за взаємною згодою.

Аналіз пунктів 5.1 та 7.1 Договору дає підстави для висновку про те, що при його укладенні сторони домовились про строк виконання робіт виконавцем - до 20 вересня 2014 року, тобто протягом 180 календарних днів із дня укладення договору, який за умови належного виконання сторонами цього договору одночасно мав бути і строком дії договору, із можливістю пролонгування цього строку.

Судом встановлено, що 26 червня 2014 року ОСОБА_1 внесла до каси ОСОБА_2 ІнтролігаТОР аванс у розмірі 8 000 грн.

Іншу суму заборгованості за Договором у розмірі 14 450 грн ОСОБА_1 внесла до каси відповідача 22 грудня 2014 року.

Оскільки другу частину вартості робіт за Договором у розмірі 14 450 грн. було внесено ОСОБА_1 22 грудня 2014 року, тобто після закінчення строку дії Договору, і сторони вподальшому продовжили виконання своїх зобов'язань за ним, то за відсутності вимог про розірвання цього Договору від будь-якої із сторін, суд робить висновок про пролонгування дії Договору на 180 днів - із 21 вересня 2014 року до 20 березня 2015 року, потім - із 21 березня 2015 року до 16 вересня 2015 року, із 17 вересня 2015 року до 14 березня 2016 року, із 15 березня 2016 року до 10 вересня 2016 року, та з 11 вересня 2016 року і до 9 березня 2017 року.

Відсутність вимог будь-якої із сторін Договору до іншої сторони про його розірвання до моменту звернення ОСОБА_1 до суду з таким позовом, а також відсутність позовних вимог ОСОБА_1 у позовній заяві від 25 січня 2017 року чи уточненій позовній заяві від 20 березня 2017 року про розірвання Договору свідчить про те, що такий Договір є чинним і на час розгляду справи судом.

Відповідно до Розділу 2 Договору виконавець зобов'язаний: провести комп'ютерну верстку видання; виготовити оригінал-макет видання; випустити поліграфічну продукцію належної якості в обумовлений термін за договором; гарантувати цілковите забезпечення захисту авторського права видання, що випускається; виконати міжнародну нумерацію, стандартизацію, художнє оформлення, коректуру, поліграфічні роботи.

Згідно із п. 3.2 Договору замовник підписує оригінал-макет, надаючи дозвіл до друку. Без підпису замовника виконавець не приступає до виконання поліграфічних робіт.

Пунктом 3.5 Договору визначено, що замовник після підписання оригінал-макету може вносити правки тільки за додаткову оплату (оплата визначається згідно з кількістю внесених правок і їх складністю) з переглядом терміну виконання замовлення за договором.

Таким чином, умовою друку ОСОБА_2 ІнтролігаТОР всього тиражу видання Живі мислі ОСОБА_3 за змістом положень п.п. 3.2, 3.5 Договору, є чіткий та недвозначний письмовий дозвіл автора до друку видання.

Такий дозвіл, зокрема, може бути надано автором у листуванні між сторонами Договору, або ж шляхом накладення автором резолюції До друку на узгодженому нею з видавництвом оригінал-макеті видання, чи в інший спосіб, який би демонстрував справжню волю автора та який не заборонено чинним законодавством України.

Аналіз положень розділу 3 Договору, у сукупності з іншими його положеннями, дає підстави дійти висновку про те, що погодженню автором остаточного оригінал-макету видання Живі мислі ОСОБА_3 має передувати робота із видавництвом щодо узгодження тексту, змісту та зовнішнього вигляду видання автором із компетентним працівником цього видавництва, яка має проявлятись у підготовці видавництвом робочих макетів видання, кількість яких у договорі не вказана.

У позовній заяві та наданих поясненнях ОСОБА_1 наполягає на тому, що Договір не виконано з вини відповідача. Зокрема, у серпні 2014 року їй було надано представником видавництва для вичитки перший роздрукований чорно-білий макет видання Живі мислі ОСОБА_3 , який з її слів вона повернула до видавництва із письмовими правками та усним проханням зменшити кількість сторінок із 128 до 96, шляхом видалення напівпорожніх сторінок чи зменшення малюнків. Після цього видавництво виготовило другий макет видання, який 19 лютого 2015 року було повернуто коректором видавництва, а після внесення авторських правок - повернуто нею 6 травня 2016 року. Під час друку другого макету видавництво знову не виконало її вимоги зменшити кількість сторінок видання до договірної, як не зробило цього й після повернення другого макету до видавництва у травні 2016 року.

Водночас, відповідач ОСОБА_2 ІнтролігаТОР наполягає на тому, що ОСОБА_1 було запропоновано внести авторські правки до першого роздрукованого видавництвом у грудні 2014 року чорно-білого примірника видання, який не було повернуто автором до видавництва; згодом видавництво з власної ініціативи роздрукувало другий макет книжки для проведення коректури (який надано до суду), в який було внесено правки коректора та автора. Крім того, видавництвом було роздруковано ще один повнокольоровий варіант видання для автора (щоб вона показала його своїм кредиторам, які давали гроші на видавництво), який зник.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_5, який є дизайнером-верстальщиком та інженером-програмістом на ОСОБА_2 "ІнтролігаТОР", пояснив, що до його повноважень входить створення макету видання із наданих автором електронних та письмових матеріалів. Всю надану автором інформацію він має відверстати, зробити цифровий макет видання і дати на огляд автору для правки. Потім редагується другий макет, виводиться на папір і передається на правку коректору видавництва. Після правки другого макету робиться третій макет, який після підпису автора зазвичай стає оригінал-макетом та виводиться на друк всього тиражу видання. Перший і другі макети - це робочі макети, які автор може не підписувати. Перший макет видання "Живі мислі ОСОБА_3" було виведено повністю, його передали автору і більше він цього першого макету не бачив. У кінці липня 2014 року видавництво вивело другий макет видання, який і було передано на вичитку коректору видавництва. Другий макет потрапив і до автора на авторську правку, оскільки він бачив у ньому і коректорські, і авторські правки, які він, як верстальник, усунув. Де подівся цей другий макет йому не відомо, можливо, він перебуває в архіві видавництва . Автор ОСОБА_1 заявляла претензії, що у макеті є деякі пусті місця і треба зменшити кількість сторінок видання до 96, але якщо зменшувати кількість сторінок шляхом підтягування тексту чи малюнків у виданні, чи шляхом зменшення шрифту, як про це просила автор, то "макет полізе" і "це б зламало всю конструкцію книжки, що призвело б до необхідності виконувати всю роботу спочатку". До того ж, видалення пробілів на сторінках, на які вказувала автор, призвело б до обсягу видання максимум на 5 сторінок, але аж ніяк не із 128 до 96. Після коректорської та авторської правки другого макету третій макет не роздруковувався, оскільки питання щодо обсягу сторінок узгоджено так і не було.

Судом також досліджено наданий представником ОСОБА_2 "ІнтролігаТОР" ОСОБА_6 робочий макет видання "Живі мислі ОСОБА_3" в кольоровій обкладинці на 128 сторінок, який засвідчено підписом судді на сторінці 1.

Із змісту цього макету вбачається, що по його тексту зроблено правки кульковою ручкою та простим олівцем (зокрема, сторінки 3, 6, 8, 10, 11, 14-17, 21, 35, 37, 39, 41-42, 44, 46-48, 52-53, 61, 74-75, 79, 86, 106-107, 118-120).

Із цього ж макету випливає, що у ньому дійсно є напівпорожні сторінки, а саме: сторінки 7, 10, 16, 18, 22, 23, 29, 32, 33,39, 40, 42, 44, 46, 49, 55, 57, 58, 62, 69, 74, 80, 82, 84, 90, 101, 114, 116, 117, 125.

На першій сторінці наданого суду макету видання відсутня резолюція коректора від лютого 2015 року чи будь-які написи автора чи представника видавництва.

Водночас, при зверненні до суду позивач ОСОБА_1 надала копію першої сторінки іншого макету видання "Живі мислі ОСОБА_3", на якій є резолюція коректора "До друку після правки" від 19 лютого 2015 року, резолюція ОСОБА_1: "6 травня 2016 року повертаю другий макет книги до видавництва" та резолюція представника ОСОБА_2 "ІнтролігаТОР": "прийняв 6 травня 2016 року" (аркуш справи 10).

Показання свідка ОСОБА_5 у сукупності із дослідженим судом макетом видання "Живі мислі ОСОБА_3" та матеріалами судової справи (аркуш справи 10) дають підстави для висновку про те, що наданий суду представником ОСОБА_2 "ІнтролігаТОР" ОСОБА_6 макет видання "Живі мислі ОСОБА_12", який є в матеріалах справи, - це перший макет цього видання, який зшито, зібрано і склеєно на видавництві разом із кольоровою ламінованою обкладинкою, а другий макет цього видання із резолюціями автора, коректора та представника видавництва - було повернуто автором 6 травня 2016 року до видавництва.

Суд критично оцінює пояснення представника ОСОБА_2 "ІнтролігаТОР" ОСОБА_6, наданого ним у судовому засіданні 19 травня 2017 року, про те, що після відвідання автором та її представниками видавництва 15 березня 2017 року другий макет видання "Живі мислі ОСОБА_3" зник із видавництва, оскільки у судовому засіданні 11 квітня 2017 року про втрату другого макету суд повідомлено не було. Крім того, представник відповідача не надав доказів звернення видавництва до правоохоронних органів щодо проникнення будь-яких сторонніх осіб до видавництва та викрадення у зв'язку з цим будь-якого майна видавництва.

Таким чином, такі пояснення розцінюються судом як приховування доказів у справі, а саме: другого макета видання "Живі мислі ОСОБА_3" із коректорською та авторською правкою, який було повернуто до видавництва 6 травня 2016 року.

Показання свідка (верстальника та інженера-програміста) ОСОБА_5 щодо неможливості ним виконати вимоги автора про видалення напівпорожніх сторінок у зв'язку з тим, що "це зламає структуру книжки та призведе до необхідності розпочинати вже виконану роботу спочатку" у сукупності із ненаданням видавництвом другого макета видання "Живі мислі ОСОБА_3", свідчить про те, що видавництво не довело належне виконання ним положень Розділу 2 Договору (обов'язки виконавця).

Суд також звертає увагу й на те, що Піприємством "ІнртолігаТОР" не доведено того факту, що після повернення до видавництва другого макету видання з коректорськими та авторськими правками 6 травня 2016 року, ці правки було зроблено уповноваженим працівником видавництва, після чого обсяг сторінок не зменшився.

Крім того, у судовому засіданні свідок ОСОБА_7, яка працює юристом у різних громадських організаціях, надала показання про те, що 15 квітня 2016 року вона разом із ОСОБА_1 приходила на ОСОБА_2 "ІнтролігаТОР", де спілкувалась із директором ОСОБА_6 щодо причин невидання книги "Живі мислі ОСОБА_3", і останній говорив про якісь "форс-мажорні" обставини, здорожчання витратних матеріалів, необхідність доплатити гроші, але нічого не казав з приводу того, що книга не видається через неузгодження з автором кількості сторінок .

Не можна погодитись і з доводами відповідача про те, що видавництво частково виконало умови Договору, а саме: виготовило 1150 примірників ламінованої обкладинки до видання "Живі мислі ОСОБА_3".

Як пояснила у судовому засіданні ОСОБА_1 та не заперечували представники відповідача, 26 березня 2015 року своїм написом Дозволяю до друку на звороті обкладинки до книжки Живі мислі ОСОБА_3 вона дійсно надала дозвіл видавництву надрукувати 1000 примірників ламінованої обкладинки для книги (а.с. 9 зворот).

Проте відповідно до акта від 15 березня 2017 року, складеного ОСОБА_1, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 у приміщенні ОСОБА_2 "ІнтролігаТОР", виготовлені видавництвом примірники обкладинки не ламіновано, що не відповідає умовам Договору.

Ці ж обставини щодо складання акта від 15 березня 2017 року підтвердив у судовому засіданні свідок ОСОБА_14

Вказане у сукупності свідчить про те, що саме видавництво порушило умови Договору, і таке порушення розпочалось із 6 травня 2016 року - часу повернення другого макета видання "Живі мислі ОСОБА_3" до видавництва.

Відповідно до п. 6.5 Договору, у разі несвоєчасного виконання своїх обов'язків "Виконавець" сплачує штрафні санкції у розмірі 0,3 % від суми договору за кожний прострочений день.

Оскільки як було встановлено вище, Договір є чинним, то наслідком порушення його умов є стягнення з винної особи штрафних санкцій за період із часу порушення - 6 травня 2016 року та в межах строку, визначеного в уточненій позовній заяві - 20 березня 2017 року.

Таким чином, із ОСОБА_2 "ІнтролігаТОР" на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути штраф за п. 6.5 Договору в розмірі 21 484 грн 65 коп. (319 днів*67 грн 35 коп.).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Проаналізувавши норми ст. ст. 524, 533-535, 625 ЦК України, можна дійти висновку, що грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів. Таким чином, грошовим зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У ч. 3 ст. 510 ЦК України визначено, що якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Отже, грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається, у тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.

Оскільки за видання книги "Живі мислі ОСОБА_3" ОСОБА_1 сплатила грошові кошти, то зобов'язання, яке виникло між сторонами, є грошовим зобов'язанням, за невиконання якого з винної особи підлягають стягненню інфляційні втрати та три проценти річних.

Про можливість застосування ч. 2 ст. 625 ЦК України до правовідносин між сторонами свідчить і практика Верховного Суду України, зокрема, в постанові від 6 червня 2012 року (справа № 6-49цс12).

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати за період із 6 травня 2016 року по 20 березня 2017 року у розмірі 2 068 грн 50 коп. (1,0921 % (вирахований судом показник інфляції за період із травня 2016 року по березень 2017 року) * 22450 грн = 24518,50грн; 24518,50 грн- 22450 грн= 2068,50 грн), а також три проценти річних за цей самий період - 590 грн 15 коп.

Водночас, у задоволенні позову в частині стягнення сплачених за договором грошових коштів необхідно відмовити, оскільки договір є чинним і в установленому порядку він не розірваний, таких вимог позивачем не заявлено.

Не підлягають задоволенню і вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на її користь пені у вигляді подвійної облікової ставки НБУ, оскільки чинним законодавством України, як і умовами Договору, такої відповідальності не визначено.

Оскільки позивача судом було звільнено від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом, то у прядку розподілу судових витрат за ст. 88 ЦПК України, з відповідача в дохід держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 640 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 60, 88, 213-215, 218 ЦПК України, Законом України "Про видавничу справу", ст. ст. 526, 530, 625, 626, 629, 901 ЦК України , -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 - задоволити частково.

Стягнути з підприємства ІнтролігаТОР Черкаської обласної організації Громадська організація людей з обмеженими можливостями День (Ідентифікаційний код 36262180) на користь ОСОБА_1 штраф за договором № 14/004 від 24 березня 2014 року за період із 6 травня 2016 року по 20 березня 2017 року у розмірі 21 484 грн 65 коп., три проценти річних за період із 6 травня 2016 року по 20 березня 2017 року в розмірі 590 грн 15 коп., інфляційні втрати за період із 6 травня 2016 року по 20 березня 2017 року в розмірі 2 068 грн 50 коп., а всього - 24 143 грн 30 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з підприємства ІнтролігаТОР Черкаської обласної організації Громадська організація людей з обмеженими можливостями День (Ідентифікаційний код 36262180) в дохід держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 640 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області, шляхом подання через Соснівський районний суд м. Черкаси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після розгляду справи в апеляійному порядку апеляційним судом Черкаської області, якщо його не буде скасовано.

Суддя: Я.В. Пересунько