Постанова

від 16.05.2017 по справі п/811/169/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 травня 2017 рокусправа № П/811/169/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Сафронової С.В.

           суддів:                     Мельника В.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання:          Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року

у адміністративній справі № П/811/169/16 за позовом Приватного підприємства “Агроекстра” до Державної казначейської служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и л а :

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року задоволено позовні вимоги Приватного підприємства “Агроекстра”, визнано протиправним та скасовано оформлене листом від 11.12.2015 року № 5-08/4071-31562 рішення Державної казначейської служби України щодо відмови у нарахуванні та виплаті компенсації за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду в розмірі трьох відсотків річних від суми 1 663 528,79 грн., починаючи з 01.04.2013 року по 25.02.2015 року в сумі 95162,69 грн., та зобов'язано Державну казначейську службу України відповідно до частини першої статті 5 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” нарахувати та виплатити Приватному підприємству “Агроекстра” (код - 23681818) компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від суми 1663 528,79 грн., починаючи з 01.04.2013 року по 25.02.2015 року, а також присуджено ПП “Агроекстра” (код - 23681818) судовий збір у розмірі 1427,45 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що предметом спору у даній справі є законність та обґрунтованість викладеної у направленому в адресу позивача листі від 11.12.2015 року № 5-08/4071-31562 (а.с.15) відмови Державної казначейської служби України у нарахуванні та виплаті ПП “Агроекстра” компенсації за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду, в розмірі трьох відсотків річних від суми 1663 528,79 грн., починаючи з 01.04.2013 року по 25.02.2015 року в сумі 95 162,69 грн.

Вимоги позивач про компенсацію Державною казначейською службою України за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду, виникли у зв'язку з тим, що суми податку на додану вартість у розмірі 1663528,79 грн., які були присуджені постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.08.2011 року у справі №1170/2а-1603/11, на виконання якого судом видавався виконавчий лист 08.08.2012 р. (а.с.16), були перераховані на рахунок ПП “Агроекстра” не у визначений ст.5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» трьох місячний строк, а лише 25.02.2015 року, що підтверджується банківською випискою по рахунку (а.с.14).

Задовольняючи вимоги позивача у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що Державна казначейська служби України є державним органом у розумінні ст.2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», що обумовлює необхідність застосування до спірних правовідносин положень ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

При цьому, спираючись на положення ч.1, 2 ст.3, ч.6, 7, 8 ст.4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», та на п.9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, суд першої інстанції виходив з того, що зазначена у ст.5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» компенсація нараховується та виплачується виключно у разі перерахування коштів за рішення суду із порушенням встановленого строку, і в даному випадку передбачений вказаним Законом термін перерахування Державною казначейською слугою України коштів за рішенням суду у справі 1170/2а-1603/11 сплив - 31.03.2013 р., але на рахунок ПП “Агроекстра” присуджені кошти були перераховані лише 25.02.2015 року (а.с.14).

Тобто, встановивши факт виконання відповідачем прийнятого у справі 1170/2а-1603/11 судового рішення поза межами передбаченого Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» строку, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на нарахування та виплату на його користь компенсації в розмірі 3 % річних від несплаченої суми відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», яка підлягає стягненню з відповідача, як центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на те, що положення Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (що набрав чинності з 01 січня 2013 року), яким встановлено гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» та особливості їх виконання» - до спірних правовідносин не підлягають застосуванню, оскільки вищевказаний Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» поширюється виключно на обмежене коло рішень суду про стягнення коштів, а саме тих, де стягнення відбувається з визначеного статтею 2 цього Закону переліку суб'єктів - боржників.

Подані позивачем до Держказначейства рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.08.2011 року та виданий на його виконання виконавчий лист (а.с.16) містять резолютивну частину про відшкодування на користь ПП "Агроекстра" бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 1663528 грн. 79 коп. за вересень 2009 р., лютий 2010 р., травень 2010 р., червень 2010 р., липень 2010 р., серпень 2010 р. з Державного бюджету України, а не з державного органу, підприємства чи юридичної особи у розумінні Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Частиною 1 ст.2 вказаного Закону визначено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

У відповідності до ст.5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» - у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Згідно Положення про Казначейство України, затвердженого Указом Президента України 13.04.2011 року № 460/2011, Державна казначейська служба України забезпечує казначейське обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунка та управління наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються.

Відповідно до абзацу 2 підпункту 1 пункту 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України - безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень.

Порядок виконання рішень про стягненим коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845, в пп.6 п.16 якого чітко визначено, що органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку..

Відповідно до п.23 Порядку - стягувач, на користь якого прийняті судові рішення про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, подає документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцем реєстрації стягувача в органі державної податкової служби. Казначейство здійснює в порядку черговості надходження виконавчих документів безспірне списання коштів державного бюджету в розмірі, встановленому судом або узгодженому органом державної податкової служби із стягувачем, та перераховує такі кошти на рахунок стягувача, зазначений у виконавчому документі або його заяві про виконання рішення про стягнення коштів.

Підпунктом 200.17 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що джерелом сплати бюджетного відшкодування, у тому числі заборгованості бюджету, є доходи Державного бюджету України.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що по своїй економічно-правовій природі доходи державного бюджету не належать на будь-яких правах органам Казначейства України, які не є їх розпорядниками. Органи Казначейства ведуть бухгалтерський облік усіх надходжень державного бюджету та не наділені повноваженнями щодо наповнення бюджету та, відповідно, не несуть відповідальності за наявність (достатність) фінансового ресурсу на оплату відповідних зобов'язань. Отже, у зазначеному випадку списання коштів здійснюється виключно за рахунок надходжень бюджету, а не видатків бюджету, як це передбачає Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права, тому постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про залишення адміністративного позову без задоволення.

Керуючись п.3 ч. 1 ст.198, 205, 207 КАС України, судова колегія, -

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України – задовольнити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року – скасувати, та прийняти нову постанову про відмову Приватному підприємству «Агроекстра» в задоволені адміністративного позову до Державної казначейської служби України – в повному обсязі

          Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та в строки, що визначені ст.212 КАС України

Головуючий:                                                                      С.В. Сафронова

Суддя:                                                                      В.В. Мельник

Суддя:                                                                      Д.В. Чепурнов