Ухвала

від 23.05.2017 по справі 826/7701/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7701/16 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Фінтер Постач" до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

У С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Фінтер Постач" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просило:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів №3 від 03.03.2016 року;

- прийняти та зареєструвати податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2016 року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (д5) за квітень 2016 року, що було доставлено до ДПС України 16.05.2016 року днем їх фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві, тобто 16.05.2016 року;

- прийняти та зареєструвати датою (операційним днем) та часом, коли вони були направлені до Державної фіскальної служби України ПП "Фінтер Постач" засобами електронного зв'язку для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних: податкову накладну №4 від 05.05.2016 року, яку було доставлено для реєстрації в ЄДРПН 05.05.2016 року та податкову накладну №5 від 05.05.2016 року, яку було доставлено для реєстрації в ЄДРПН 05.05.2016 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві подала апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з'явилися в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство "Фінтер Постач" (код ЄДРПОУ 39981062) як платник податків перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

03 березня 2016 року між позивачем та в Державною податковлю інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві укладено договір № 3 про визнання електронних документів.

Предметом вказаного договору є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису, до органу ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Розділом 6 договору визначено, що він набирає чинності з моменту його підписання сторонами. З моменту укладення договору всі попередні домовленості та укладені правочини між платником податків та органом ДПС з питань електронного обміну інформацією втрачають чинність. Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або у разі зміни платником місця реєстрації. У разі припинення дії договору надісланий платником податків документ в електронному вигляді не приймається.

Відповідно до Квитанції №2 Договір про визнання електронних документів прийнято.

05 травня 2016 року позивачем було направлено до податкового органу в електронному вигляді податкові накладні: №4 та №5 від 05.05.2016 року.

Проте, в реєстрації накладних було відмовлено про що зазначено у квитанціях №1 від 05.05.2016 року 09:21:12 та 18:22:13, з причин відмови - "Можливо розірвано Договір про визнання електронної звітності".

16 травня 2016 року підприємством направлено до податкового органу в електроному вигляді податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2016 року разом з розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (д5) за квітень 2016 року.

Проте, в реєстрації декларації було відмовлено про що зазначено у квитанції №1 від 16.05.2016 року 22:29:06, з причин відмови - "Можливо розірвано Договір про визнання електронної звітності".

Не погодившись із діями податкового органу, вважаючи її протиправними та такими, що не відповідає нормам Податкового кодексу України, підприємство звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи слід зазначити наступне.

Відповідно до пп. 20.1.7 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право на отримання від платників податків, платників єдиного внеску та надання у межах, передбачених законом, документів в електронному вигляді.

Основні організаційно-правові засади електронного документообігу, використання електронних документів, правовий статус електронного цифрового підпису регулюються Законом України від 22.05.2003 року №851-IV "Про електронні документи та електронний документообіг".

Згідно зі статтею 14 Закон №851-IV електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу. Використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.

Відповідно до п. 1 р. 2 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України № 233 від 10.04.2008 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року за № 320/15011, платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Укладений між сторонами договір про визнання електронних документів є адміністративним договором, істотні умови якого визначаються, зокрема, положеннями цивільного законодавства.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, адміністративний договір може бути розірвано або за згодою сторін, або за рішенням суду, або у випадках, встановлених у самому договорі.

Як установлено судом, договір про визнання електронних документів розірвано відповідачем в односторонньому порядку.

При цьому, відповідач керувався приписами пункту 4 розділу 6 вказаного договору, згідно з яким орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку не надання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником податків місця реєстрації.

Отже, відповідач має право розірвати договір в односторонньому порядку виключно у двох випадках: 1) не надання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих; 2) зміна позивачем місця реєстрації.

Із матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві призупинено Договір про визнання електронних документів №3 від 03.03.2016 року, оскільки на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України №809-р від 17.10.2013 року "Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції створення та функціонування автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронної звітності" для надання можливості формування звітності до Пенсійного Фонду України, Державної служби статистики України та безпосередньо до Міністерства доходів і зборів України, а також накладання електронного цифрового підпису та шифрування електронних документів, Міністерством доходів і зборів України впроваджено в дослідну експлуатацію програмне забезпечення "Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до Єдиного вікна подання електронної звітності".

Разом з тим, із письмових заперечень ДФС України вбачається, що Договір про визнання електронних документів №3 від 03.03.2016 року був призупинений ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві у зв'язку з наявністю наказу ДФС №543 від 28.07.2015 року "Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з податку на додану вартість", з підстав встановлення ризиковості підприємства на етапі ранньої податкової діагностики.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає належних доказів наявності наведеної умови, яка надає право податковому органу розірвати договір в односторонньому порядку, оскільки чинним законордавством не передбачено такої підстави розірвання договору в односторонньому порядку, як "встановлення ризиковості підприємства на етапі ранньої податкової діагностики", а також призупинення дії зазначеного Договору.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції в частині визнання протиправними дій ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку дію Договору про визнання електронних документів №3 від 03.03.2016 року.

Стосовно позовних вимог про реєстрацію податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2016 року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (д5) за квітень 2016 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп.16.1.3 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 46.1 ст.46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п.48.1 ст.48 Податкового кодексу України форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п.п. 48.3 та 48.4, ст.48 цього Кодексу.

Згідно з п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст.46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Пунктом 48.3 ст.48 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація повинна містити обов'язкові реквізити, а саме: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку-фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби регулюється статтею 49 ПК України.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.49.8 ст.49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п.п.48.3 та 48.4 ст.48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Підпунктом 49.11.1 п.49.11 ст.49 Податкового кодексу України передбачено, що у разі отримання податкової декларації, надісланої платником податків до контролюючого органу поштою або засобами електронного зв'язку, заповненої з порушенням вимог п.п.48.3 та 48.4 ст.48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати цьому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

У відповідності до п. 48.7 ст. 48 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п. 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Згідно з п. 49.15 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм п.п. 48.3 і 48.4 ст. 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Суд першої інстанції вірно врахував, що матеріали справи не містять доказів того, що контролюючим органом було надіслано письмову відмову у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2016 року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (д5) за квітень 2016 року ПП "Фінтер Постач".

Крім того, суд попередньої інстанції правильно не прийняв до уваги квитанцію №1 від 16.05.2016 року, відповідно до якої контролюючим органом не прийнято податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2016 року та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (д5) за квітень 2016 року з підстав "Можливо розірвано Договір про визнання електронної звітності", оскільки дії ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів №3 від 03.03.2016 року є протиправними.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про визнання протиправною відмови ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві у прийнятті податкової декларації Приватного підприємства "Фінтер Постач" з податку на додану вартість за квітень 2016 року та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (д5) за квітень 2016 року, що подавалася 16 травня 2016 року, та вважає за необхідне визнати податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2016 року з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (д5) за квітень 2016 року поданою ПП "Фінтер Постач" у день її отримання органом ДПС, а саме: 16 травня 2016 року.

Щодо позовних вимог про реєстрацію податкових накладних №№4, 5 від 05.05.2016 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Таким чином, Податковим кодексом України визначено обов'язок з реєстрації податкових накладних та, в той же час, не визначено можливих підстав для відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість передбачено певні негативні наслідки для учасників господарських правовідносин у випадку невиконання такого обов'язку.

Встановлення порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних нормами Податкового кодексу України делеговано Кабінету Міністрів України.

Згідно пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі за текстом - Порядок №1246), внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній фіскальній службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Відповідно до пункту 8 Порядку №1246 для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

Відповідно до пункту 9 Порядку №1246 причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Як вбачається із матеріалів справи, Приватне підприємство "Фінтер Постач" 05.05.2016 року направлено до податкового органу в електронному вигляді податкові накладні: №№4, 5 від 05.05.2016 року.

Проте, в реєстрації накладних відмовлено - "Можливо розірвано Договір про визнання електронної звітності".

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві укладено договір від 03.03.2016 року №3 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях.

Таким чином, оскільки ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві протиправно розірвано Договір від 03.03.2016 року №3 про визнання електронних документів в односторонньому порядку, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про визнання неправомірними дій Державної фіскальної служби України щодо відмови у прийнятті податкових накладних до реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних ПП "Фінтер Постач" 05.05.2016 року, а податкові накладні №4 та №5 від 05.05.2016 року, вважати поданими 05.05.2016 року.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Згідно зі ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 24 травня 2017 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.