Ухвала

від 23.05.2017 по справі 367/3862/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/3862/16-ц Головуючий у І інстанції Мікулін А. В. Провадження № 22-ц/780/2270/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 29 23.05.2017

УХВАЛА

Іменем України

23 травня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - Іванової І.В.,

суддів - Гуля В.В., Сліпченка О.І.

при секретарі - Тимошевській С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної казначейської служби України, Бучанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 30 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу Державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції Київської області про відшкодування збитків,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом мотивуючи тим, що в процесі примусового виконання судових рішень про стягнення з ОСОБА_3 грошових коштів, працівники ВДВС Бучанського МУЮ Київської області арештували та описали належну ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 1,1881 га, розташовану на території Бучанської міської ради Київської області за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Депутатська, земельна ділянка 5-а. В подальшому земельна ділянка була передана на реалізацію з прилюдних торгів та 14.11.2012 року була ним придбана, про що складено Акт ДВС затверджений начальником ВДВС Бучанського МУЮ у Київській області 19.11.2012 року.

В подальшому 20.11.2012 року приватним нотаріусом було посвідчено, що земельна ділянка тепер належить йому та видане відповідне свідоцтво про право власності, яке зареєстровано в реєстрі за № 56. Однак, у грудні місяці 2014 року ОСОБА_2 дізнався, що його право власності на земельну ділянку не визнається та оспорюється з боку ТОВ ЕЙЧ БІ ЕС КИЇВ і в подальшому рішенням Ірпінського міського суду від 21.08.2015 року позов ТОВ ЕЙЧ БІ ЕС КИЇВ було задоволено, визнано недійсними результати прилюдних торгів з реалізації спірної земельної ділянки, визнано недійсним Свідоцтво про придбання спірної земельної ділянки з прилюдних торгів та витребувано у ОСОБА_2 на користь ТОВ ЕйчЕсБіЕс Київ цю земельну ділянку. В основу даного рішення суду було покладено, зокрема той факт, що ДВС неналежним чином виконало покладені на себе функції та реалізувало з прилюдних торгів земельну ділянку, що фактично не належала ОСОБА_4

Таким чином, позивач мотивуючи тим, що він був позбавлений придбаної земельної ділянки на підставах, що існували до продажу товару, про які він не знав і не міг знати, а тому ДВС, яка в даному випадку неналежним чином виконала функції продавця майна, має відшкодовувати завдані йому збитки, які полягають у необхідності придбання рівнозначної земельної ділянки, вартість якої згідно висновку про незалежну оцінку майна, станом на припинення права власності позивача на землю, становить 7595500 грн., яку і просив стягнути з Державного Бюджету України в особі Державної казначейської служби України, відповідно до ч.2 ст.25 Бюджетного кодексу України.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 30 червня 2016 року позов задоволено.

Стягнуто із Державного Бюджету України в особі Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_2 7 595 500 грн. майнової шкоди, яка була завдана діями органу державної влади - Відділом Державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції Київської області.

Вирішено питання про судові витрати.

У березні 2017 року Прокуратура Київської області в інтересах держави в особі Державної казначейської служби та Бучанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області подала апеляційну скаргу на дане рішення, посилаючись на те, що позивач за результатами торгів купив земельну ділянку за 645 200 грн., а сума зазначена ним у позові є ринковою вартістю такої земельної ділянки, що не узгоджується з нормами ч.1 ст.216, ч.1 ст.236 ЦК України, відповідно до яких позивач має право на відшкодування фактичних витрат, понесених ним на виконання недійсного правочину. Тому вважає помилковим висновок суду щодо визначення розміру майнової шкоди, що є підставою для скасування рішення і ухвалення нового рішення про зменшення розміру відшкодування позивачу до фактичних витрат у сумі 645200 грн.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає відхиленню з таких міркувань.

Судом встановлено, що відповідно рішення про державну реєстрацію від 11.09.2013 року за позивачем ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Депутатська, 5-а, права власності на яку виникло на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, виданого приватним нотаріусом 20.11.2012 р. (а.с.9).

В подальшому рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 21.08.2015 р., залишеного без змін Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 11.11.2015 р. та Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 13.04.2016 р., було визнано недійсними результати прилюдних торгів від 14.11.2012 р. з реалізації спірної земельної ділянки, визнано недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, видане 20.11.2012 р. ОСОБА_2 та витребувано на користь ТОВ Ейч ОСОБА_5 Бі ОСОБА_5 цю земельну ділянку з володіння ОСОБА_2 (а.с.12-33).

Вказаним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 21.08.2015 р. Було встановлено, що спірна земельна ділянка не могла бути відчужена з прилюдних торгів, оскільки боржник по зведеному провадженню ОСОБА_3 не була на час проведення прилюдних торгів власником цього майна, при цьому державним виконавцем в ході виконання виконавчого провадження не було належним чином перевірено право власності боржника на спірне нерухоме майно.

14.12.2015 року постановою Київського окружного адміністративного суду визнано протиправним та скасувано рішення державного реєстратора від 11.09.2013 року про державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за позивачем ОСОБА_2 (а.с.37-42).

Відповідно висновку про вартість мана звіту про незалежну оцінку майна №361, проведеної ПП Центр незалежної оцінки та експертизи 04 травня 2016 року, ринкова вартість спірної земельної ділянки (кадастровий номер - 3210945300:01:128:0123), загальною пл. 1,1881 га, розташовану на території Бучанської міської ради Київської області за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Депутатська, 5-а, становить 7 595 500 грн. (а.с.2).

Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 28 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах , при розгляді позовів фізичних чи юридичних осіб про відшкодування завданої шкоди рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця під час проведення виконавчого провадження суди повинні виходити з положень ст. 56 Конституції України, ст. 11 Закону України Про державну виконавчу службу , ч. 2 ст. 87 Закону України Про виконавче провадження , а також з положень статей 1173, 1174 ЦК України і враховувати, що в таких справах відповідачами є держава в особі відповідних органів державної виконавчої служби, що мають статус юридичної особи, в яких працюють державні виконавці, та відповідних територіальних органів Державної казначейської служби України. Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби.

За змістом ст. 11 Закону України Про державну виконавчу службу , статей 1173, 1174 ЦК України шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави, незалежно від його вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 Закону України Про виконавче провадження збитки, завдані державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом.

За таких обставин, права та інтереси позивача підлягають захисту у судовому порядку.

Відповідно до ст. 661 ЦК України, у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.

Судова колегія вважає, що вирішуючи спір про відшкодування майнової шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органу державної влади, суд першої інстанції вірно трактував норми закону та обґрунтовано прийняв до уваги, що продавець, в даному випадку держава в особі відповідного органу державної виконавчої служби зобов'язана відшкодувати покупцеві, позивачу ОСОБА_2 заподіяні збитки, оскільки за рішенням суду продана земельна ділянка вилучена в останнього. Покупець ОСОБА_2 не знав і не міг знати про наявність підстав, які виникли до продажу спірної земельної ділянки.

Так, суд, відповідно до вимог статей 10, 11, 60 ЦПК України дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вірно виходив із того, що факт неправомірних дії державного виконавця, пов'язаних з реалізацією спірної земельної ділянки на публічних торгах встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, а тому позивач має право на відшкодування майнової шкоди за рахунок держави. При визначенні розміру завданої позивачу майнової шкоди суд першої інстанції вірно виходив з доведеності розміру такої шкоди, оскільки позивач був позбавлений земельної ділянки, а тому продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, які полягають у купівлі рівнозначної земельної ділянки.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до висновку про вартість мана проведеної ПП Центр незалежної оцінки та експертизи 04 травня 2016 року, ринкова вартість спірної земельної ділянки становить 7 595 500 грн.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції вірно прийняв до уваги зазначений висновок та дослідив його за правилами, встановленими статтею 212 ЦПК України, при цьому апеляційна скарга не містить доводів щодо сумнівів правильності такого висновку, клопотання про призначення експертизи не заявлялось.

Доводи апеляційної скарги про те, що стягненню підлягають лише фактичні витрати позивача, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вони суперечать нормам ст.ст.661, 23 ЦК України. Так, відповідно до ст.23 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є витрати, які особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та обставинам справи, доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 308,314,315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної казначейської служби України, Бучанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області відхилити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 30 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий :

Судді :