Рішення

від 05.04.2019 по справі 367/3862/16-ц

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/3862/16-ц

Провадження №2/367/415/2019

РІШЕННЯ

Іменем України

26 березня 2019 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючої судді Оладько С.І.

за участі секретаря Шубчик В

представника відповідача ОСОБА_1 міського

відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2І

представника 3-ї особи ОСОБА_3С

за участі прокурора Годлевської-Коновалової А.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 міського управління юстиції,Державної казначейської служби України,3-я особа Головне територіальне управління юстиції у Київській області про відшкодування шкоди

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовом,відповідно до якого зазначив,що в провадженні відділу Державної виконавчої служби ОСОБА_1 міського управління юстиції Київської області знаходилось зведене виконавче провадження з примусового виконання ряду виконавчих документів про стягнення з ОСОБА_5 грошових коштів на користь її численних кредиторів.

В процесі примусового виконання судових рішень про стягнення з ОСОБА_5 грошових коштів працівники відповідача виявили, арештували та описали належну ОСОБА_5 земельну ділянку загальною площею 1,1881 га, що розташована на території ОСОБА_1 міської ради Київської області за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Депутатська, земельна ділянка 5-а, кадастровий номер 3210945300:01:128:0123 .В подальшому земельна ділянка була передана на реалізацію з прилюдних торгів організатором яких було Приватне Підприємство Спеціалізоване підприємство Юстиція на замовлення ДВС.

В свою чергу, дізнавшись про проведення торгів з реалізації Земельної ділянки ОСОБА_4 вирішив придбати дану ділянку та прийняв участь в організованому ПП СП Юстиція аукціоні.

Згідно протоколу № 1-135/12/БЧ-а проведення прилюдних торгів з продажу майна, що належала Боржнику від 14 листопада 2012 року Земельна ділянка була продана позивачу - ОСОБА_4

19.11.2012 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 міського управління юстиції ОСОБА_6 був складений ОСОБА_7 державного виконавця про проведення прилюдних торгів, затверджений начальником відділу ДВС ОСОБА_1 міського управління юстиції у Київській області ОСОБА_7 19.11.2012 року.

20.11.2012 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_8 відповідно до статті 62 ЗУ Про виконавче провадження та на підставі акта про проведення прилюдних торгів (аукціону) по реалізації арештованого майна посвідчено, що земельна ділянка тепер належить ОСОБА_4 та видане відповідне свідоцтво, зареєстровано в реєстрі за № 56.

В подальшому ОСОБА_4 зареєстрував відомості про право власності на Земельну ділянку у публічних реєстрах у відповідності до вимог законодавства України та безперешкодно володів Земельною ділянкою.

Але у грудні місяці 2014 року позивач дізнався про те, що його право власності на земельну ділянку не визнається та оспорюється з боку Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЙЧ БІ ЕС КИЇВ .

Зазначене Товариство звернулось до Ірпінського міського суду з позовом до приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_8, ОСОБА_4 та Відділу Державної виконавчої служби ОСОБА_1 міського управління юстиції Київської області.

За наслідками розгляду даної справи 21.08.2015 року суд в рамках справи № 367/8018/14-ц виніс рішення, яким позов ТОВ ЕЙЧ БІ ЕС КИЇВ було задоволено та визнано недійсними результати прилюдних торгів з реалізації Земельної ділянки; визнано недійсним Свідоцтво про придбання Земельної ділянки з прилюдних торгів.Витребувано у ОСОБА_4 на користь ТОВ Ейч Ес БІ ОСОБА_9 Земельну ділянку.

Рішення було оскаржено ОСОБА_4 до суду апеляційної та суду касаційної інстанції, але за наслідками розгляду скарг - залишено без змін.

Позивач зазначає,що в основу даного рішення суду було покладено, зокрема той факт, що ДВС неналежним чином виконало покладені на себе функції та реалізувало з прилюдних торгів Земельну ділянку, що фактично не належала ОСОБА_5, так як остання ще 17.04.2008 року здійснила відчуження земельної ділянки на користь Товариства за 7 128 600,0 гривень, що на день укладання договору було еквівалентом суми 1 425 720,0 доларів США. Даний факт підтверджується зокрема договором купівлі-продажу Земельної ділянки та Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 246590, номер реєстрації в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020834000008 від 18.06.2008 року виданим відділом земельних ресурсів у місті Буча на ім'я ТОВ ЕЙЧ Ес БІ ОСОБА_9 .

При цьому Ірпінський міський суд Київської області при розгляді справи № 367/8018/14-ц зокрема зазначив,що прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна від 14 листопада 2012 року, а саме спірної земельної ділянки кадастровий № 3210945300:01:128:0123, загальною площею 1,1881 га, іцо розташована за адресою Київська область, м. Буча, вул. Депутатська, проведені з порушенням Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999року № 68/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за № 745/4038, спірна земельна ділянка не могла бути відчужена з прилюдних торгів, оскільки боржник по зведеному виконавчому провадженню ОСОБА_5 не була на час проведення прилюдних торгів власником цього майна. Суд також вважає, що державним виконавцем в ході виконання вищезазначеного виконавчого провадження не було належним чином перевірено право власності боржника на спірне нерухоме майно, що призвело до порушення права власності позивача на таке майно ..

Таким чином ,внаслідок недбалих дій працівників відповідача ОСОБА_4 був позбавлений права власності на Земельну ділянку, яка була витребувана на користь ТОВ Ейч Ес БІ ОСОБА_9 .

В подальшому, а саме 14.12.2015 року Київський окружний адміністративний суд в рамках справи №810/7077/14 визнав протиправним та скасував рішення державного реєстратора Реєстраційної служби ОСОБА_1 міського управління юстиції Київської області від 11 вересня 2013 року №5785725 про державну реєстрацію права власності на Земельну ділянку за позивачем.

В подальшому, а саме 08.02.2016 року дане рішення було фактично виконане, а право власності на Земельну ділянку було зареєстроване за ТОВ Ейч ОСОБА_9 Бі ОСОБА_9 , а запис про право власності ОСОБА_4 було відповідно скасовано.

Починаючи з 08.02.2016 року ОСОБА_4 юридично та фактично був позбавлений права власності на Земельну ділянку, яка була витребувана на користь Товариства згідно рішення Ірпінського міського суду від 21.08.2015 року у справі № 367/8018/14-ц.

Посилаючись на вимоги ст.. 661 ЦК України, позивач зазначає,що він був позбавлений придбаної Земельної ділянки на підставах, що існували до продажу товару, про які він не знав та не міг знати, а тому ДВС, яка в цьому випадку фактично виконувала функції продавця майна, має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, які полягають у необхідності придбання рівнозначної земельної ділянки.

Позивач просив стягнути з Відділу Державної виконавчої служби ОСОБА_1 міського управління юстиції Київської області на користь ОСОБА_4 7 595 500 гривень.

У послідуючому 29.06.2016р позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог,відповідно до якої просив стягнути із Державного бюджету України в особі Державної казначейської служби України на його користь 7 595 500 гривень майнової шкоди.яка була йому заподіяна відділом Державної виконавчої служби ОСОБА_1 міського управління юстиції Київської області .

07.04.2018р позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог,відповідно до якої просить стягнути із Державного бюджету України в особі Державної казначейської служби України на його користь 9 975 062 грн майнової шкоди.

Позивач та його представник у судове засідання не з явились,до суду надійшло клопотання ,згідно якого просять справу розглянути за відсутності позивача та його представника,позовні вимоги підтримують.

Представник відповідача відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 міського управління юстиції у судовому засіданні заперечував проти позову з тих підстав,що державним виконавцем в частині реалізації арештованого майна було вчинено дії відповідно до Закону України Про виконавче провадження .Грошові кошти від реалізації земельної ділянки були направлені на погашення боргів згідно виконавчого провадження.Просив у позові відмовити.

Представник відповідача Державної казначейської служби України у судове засідання не з явився,про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник 3-ї особи Головного територіального управління юстиції у Київській області у судовому засіданні заперечувала проти позову,вважає,що позивач обрав невірний спосіб захисту свого права,поскільки вважає,що позивач повинен ставити питання про відшкодування шкоди у порядку,передбаченому ст..216 ЦК України.Рішенням суду,яким було визнано недійсними прилюдні торги з реалізації спірної земельної ділянки , не було встановлено неправомірність дій державного виконавця при здійсненні виконавчих дій по зведеному виконавчому провадженню.Просила у позові відмовити.

Суд,заслухавши пояснення учасників процесу,дослідивши письмові докази по справі,заслухавши думку прокурора,яка вважала позов безпідставним,вважає позов таким,що не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч 1 ст. 4 ЦПК України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.. 5 ЦПК України Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

2. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч 2,3 ст. 12 ЦПК України Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч 1 ст. 13 ЦПК України Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч 1 ст. 81 ЦПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У судовому засіданні встановлено,що в провадженні відділу Державної виконавчої служби ОСОБА_1 міського управління юстиції Київської області знаходилось зведене виконавче провадження з примусового виконання ряду виконавчих документів про стягнення з ОСОБА_5 грошових коштів .В ході виконання зазначеного виконавчого провадження , державним виконавцем було виявлено та накладено арешт на належну ОСОБА_5 земельну ділянку загальною площею 1,1881 га, що розташована на території ОСОБА_1 міської ради Київської області за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Депутатська, земельна ділянка 5-а, кадастровий номер 3210945300:01:128:0123 .В подальшому зазначена земельна ділянка була передана на реалізацію з прилюдних торгів організатором яких було Приватне Підприємство Спеціалізоване підприємство Юстиція .

Згідно протоколу № 1-135/12/БЧ-а проведення прилюдних торгів з продажу майна, що належала ОСОБА_5М від 14 листопада 2012 року земельна ділянка була продана мені - ОСОБА_4

19.11.2012 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 міського управління юстиції ОСОБА_6 був складений ОСОБА_7 державного виконавця про проведення прилюдних торгів, затверджений начальником відділу ДВС ОСОБА_1 міського управління юстиції у Київській області ОСОБА_7 19.11.2012 року.

20.11.2012 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_8 позивачу на підставі протоколу № 1-135/12/БЧ-а проведення прилюдних торгів з продажу майна було видано свідоцтво, зареєстровано в реєстрі за № 56.

В подальшому ОСОБА_4 зареєстрував відомості про право власності на Земельну ділянку у публічних реєстрах у відповідності до вимог законодавства України та безперешкодно володів Земельною ділянкою.

Крім того,у судовому засіданні встановлено,що Товариство звернулось до Ірпінського міського суду з позовом до приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_8, ОСОБА_4 та Відділу Державної виконавчої служби ОСОБА_1 міського управління юстиції Київської області.

21.08.2015 року суд в рамках справи № 367/8018/14-ц виніс рішення, яким позов ТОВ ЕЙЧ БІ ЕС КИЇВ було задоволено та визнано недійсними результати прилюдних торгів з реалізації Земельної ділянки; визнано недійсним Свідоцтво про придбання Земельної ділянки з прилюдних торгів.Витребувано у ОСОБА_4 на користь ТОВ Ейч Ес БІ ОСОБА_9 земельну ділянку.Дане рішення було залишено без змін апеляційною інстанцією.

Крім того,14.12.2015 року Київський окружний адміністративний суд в рамках справи №810/7077/14 визнав протиправним та скасував рішення державного реєстратора Реєстраційної служби ОСОБА_1 міського управління юстиції Київської області від 11 вересня 2013 року №5785725 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за позивачем.

08.02.2016 року дане рішення було фактично виконане, а право власності на Земельну ділянку було зареєстроване за ТОВ Ейч ОСОБА_9 Бі ОСОБА_9 , а запис про право власності ОСОБА_4 було відповідно скасовано.Зазначені вище обставини не заперечуються сторонами по справі.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно із ст. 11 Закону України Про державну виконавчу службу державні виконавці несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому законом. У разі вчинення державним виконавцем під час виконання службових обов'язків діяння, що має ознаки злочину чи адміністративного правопорушення, він підлягає кримінальній чи адміністративній відповідальності у порядку, встановленому законом. Шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 Закону України Про виконавче провадження зазначено, що збитки, завдані державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом.

Частина 1 ст. 1174 ЦК України передбачає, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди у такому випадку є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв'язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.

Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 21 серпня 2015 року визнано недійсними результати прилюдних торгів з реалізації спірної земельної ділянки. Неправомірність дій відділу ДВС ОСОБА_1 МУЮ Київської області, пов'язаних із реалізацією спірної земельної ділянки з публічних торгів, не була предметом позову, який вирішено вказаним рішенням суду .

При зверненні до суду із даним позовом та ставлячи питання про відшкодування шкоди за рахунок держави,позивач у порушення вимог за ч. 2 ст. 87 Закону України Про виконавче провадження , ч. 1 ст. 1174 ЦК України, не надав до суду належних та допустимих доказів тих обставин,що набравшим законної сили рішенням суду встановлена неправомірність дій державного виконавця у справі ,що як наслідок потягло за собою заподіяння позивачу матеріальної шкоди.

Суд при цьому також вважає,що позивачем обрано неправильний спосіб захисту порушеного права.

Відповідно до ст.. 216 ЦК України Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

2. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Відповідно до ч 1 ст. 13 ЦПК України Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.. 5 ЦПК України Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

2. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Суд не може застосувати положення ст.. 5 ЦПК України, поскільки позивач відповідні позовні вимоги не заявляє.

Враховуючи викладені обставини,суд відмовляє позивачу у позовних вимогах про стягнення із Державного бюджету України в особі Державної казначейської служби України на його користь 9 975 062 грн майнової шкоди.Поскільки суд відмовляє позивачу у позовних вимогах в частині відшкодування шкоди,то не підлягають до відшкодування і судові витрати,понесені позивачем по даній справі.

На підставі ст. 22,661,1174 ЦК України, ст.. 11,87 Закону України Про виконавче провадження керуючись ст.ст. 4,10,76,259,264-265,268 , 273 ,365 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_4 у позові відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 30 днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано,набирає законної сили після повернення апеляційної скарги ,відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення буде виготовлений 05.04.2019р.

Копію рішення суду направити позивачу та відповідачу по справі для відома.

Суддя: С.І. Оладько