Ухвала

від 08.11.2017 по справі 367/3862/16-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючогоХопти С.Ф., суддів:Гулька Б.І.,Журавель В.І., Закропивного О.В.,Штелик С.П., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до відділу Державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції Київської області про відшкодування збитків за касаційною скаргою першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі відділу Державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції Київської області на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 30 червня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 23 травня 2017 року,

в с т а н о в и л а :

У травні 2016 року ОСОБА_6 звернувся до суду із указаним позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що в ході примусового виконання судових рішень про стягнення з ОСОБА_7 грошових коштів, працівниками відділу Державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції Київської (далі - ВДВС Бучанського МУЮ Київської області) арештовано та описано майно боржника - земельну ділянку загальною площею 1,1881 га, розташовану на території Бучанської міської ради Київської області за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому земельну ділянку передано на реалізацію з прилюдних торгів та 14листопада 2012 року придбано ним, про що складено акт ДВС , затверджений начальником ВДВС Бучанського МУЮ у Київській області 19 листопада 2012 року.

20 листопада 2012 року приватним нотаріусом йому видано відповідне свідоцтво про право власності на земельну ділянку. Разом з тим, у грудні 2014 року він дізнався, що його право власності на земельну ділянку не визнається та оспорюється з боку товариства з обмеженою відповідальністю ЕЙЧ БІ ЕС КИЇВ (далі - ТОВ ЕЙЧ БІ ЕС КИЇВ ). Рішенням Ірпінського міського суду від 21 серпня 2015 року за позовом ТОВ ЕЙЧ БІ ЕС КИЇВ визнано недійсними результати прилюдних торгів з реалізації спірної земельної ділянки, визнано недійсним свідоцтво про придбання спірної земельної ділянки з прилюдних торгів та витребувано у нього на користь ТОВ ЕйчЕсБіЕс Київ цю земельну ділянку. В рішенні суду зазначено, що ДВС неналежним чином виконано покладені функції та реалізовано з прилюдних торгів земельну ділянку, що фактично не належала ОСОБА_7

Таким чином, він позбавлений придбаної земельної ділянки на підставах, що існували до продажу товару, про які він не знав і не міг знати, а тому ДВС, яка в даному випадку неналежним чином виконала функції продавця майна, має відшкодовувати завдані йому збитки, які полягають у необхідності придбання рівнозначної земельної ділянки, вартість якої згідно висновку про незалежну оцінку майна становить 7 595 500 грн, які позивач просив стягнути з Державного Бюджету України в особі Державної казначейської служби України.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 30 червня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 23 травня 2017 року , позов ОСОБА_6 задоволено. Стягнуто із Державного Бюджету України в особі Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_6 7 595 500 грн майнової шкоди, яка була завдана діями органу державної влади - відділом Державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції Київської області. Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі ВДВС Бучанського МУЮ Київської області, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати судові рішення та зменшити розмір стягнутої суми відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до п. 6 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402- VІІІ Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що згідно рішення про державну реєстрацію від 11вересня 2013 року за ОСОБА_6. зареєстровано право власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, виданого приватним нотаріусом 20листопада 2012 року.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 21 серпня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 11 листопада 2015 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 13 квітня 2016 року визнано недійсними результати прилюдних торгів від 14 листопада 2012 року з реалізації спірної земельної ділянки, визнано недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, видане 20 листопада 2012 року ОСОБА_6, та витребувано на користь ТОВ Ейч Ес Бі Ес Київ вказану земельну ділянку з володіння ОСОБА_6

Вказаним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 21 серпня 2015 року встановлено, що спірна земельна ділянка не могла бути відчужена з прилюдних торгів, оскільки боржник ОСОБА_7 не була на час проведення прилюдних торгів власником цього майна, при цьому державним виконавцем в ході виконання виконавчого провадження не було належним чином перевірено право власності боржника на спірне нерухоме майно.

14 грудня 2015 року постановою Київського окружного адміністративного суду визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора від 11 вересня 2013 року про державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_6

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив із того, що відділ ДВС Бучанського МУЮ Київської області неналежним чином виконав покладені на нього функції з приводу перевірки права власності боржника та реалізував з прилюдних торгів земельну ділянку, яка фактично не належала боржнику ОСОБА_7; ОСОБА_6 не знав та не міг знати про факт належності земельної ділянки третій особі, а не боржнику у виконавчому провадженні, в межах якого відбулася реалізація земельної ділянки з прилюдних торгів. Враховуючи те, що позивач був позбавлений придбаної на прилюдних торгах земельної ділянки внаслідок неправомірних дій відділу ДВС Бучанського МУЮ Київської області, відповідач зобов'язується відшкодувати ОСОБА_6 завдані йому збитки, які б могли компенсувати можливість придбання рівнозначної земельної ділянки. Розмір відшкодування суд визначив у 7 595 500 грн.

Перевіряючи правильність вирішення справи судом першої інстанції, апеляційний суд погодився із висновками суду першої інстанції та зазначав, що відповідно до висновку про вартість майна від 04 травня 2016 року ринкова вартість спірної земельної ділянки становить 7 595 500 грн. Доводи апеляційної скарги про те, що стягненню підлягають лише фактичні витрати позивача, колегія суддів визнала необґрунтованими, посилаючись на те, що відповідно до ст. 22 ЦК України збитками, зокрема, є витрати, які особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Погодитися із такими висновками не можна.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно із ст. 11 Закону України Про державну виконавчу службу державні виконавці несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому законом. У разі вчинення державним виконавцем під час виконання службових обов'язків діяння, що має ознаки злочину чи адміністративного правопорушення, він підлягає кримінальній чи адміністративній відповідальності у порядку, встановленому законом. Шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

У ч. 2 ст. 87 Закону України Про виконавче провадження зазначено, що збитки, завдані державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом.

Частина 1 ст. 1174 ЦК України передбачає, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди у такому випадку є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв'язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.

Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 21 серпня 2015 року визнано недійсними результати прилюдних торгів з реалізації спірної земельної ділянки. Неправомірність дій відділу ДВС Бучанського МУЮ Київської області, пов'язаних із реалізацією спірної земельної ділянки з публічних торгів, не була предметом позову, який вирішено вказаним рішенням суду.

За таких обставин не можна погодитися із висновками судів про те, що неправомірність дій державного виконавця у справі як підстава задоволення позову за ч. 2 ст. 87 Закону України Про виконавче провадження , ч. 1 ст. 1174 ЦК України, встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Сукупність умов для застосування ч. 2 ст. 87 Закону України Про виконавче провадження , ч. 1 ст. 1174 ЦК України судами не встановлена, а тому ухвалені ними рішення підлягають скасуванню із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі відділу Державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції Київської області задовольнити частково.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 30 червня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 23 травня 2017 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий С.Ф. Хопта

Судді: Б.І. Гулько

В.І. Журавель

О.В. Закропивний

С.П. Штелик