Постанова

від 23.05.2017 по справі 910/22708/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2017 р. Справа № 910/22708/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Отрюха Б.В.

Чорної Л.В.

За участю представників сторін:

від відповідача (апелянта): не з'явився;

від позивача: Романенко Л.М. - за довіреністю б/н від 08.01.2017,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю БК Інтербау на рішення господарського суду міста Києва від 08.02.2017 у справі № 910/22708/16 (суддя Пукшин Л.Г.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Авіабудсервіс , м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "БК Інтербау", м. Київ

про стягнення 45 129,45 грн.,

За результатами розгляду апеляційної скарги Київський апеляційний господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю Авіабудсервіс (надалі-ТОВ Авіабудсервіс /позивач) звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю БК Інтербау ( надалі- ТОВ БК Інтербау / відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 45 129,45 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем умов договору про оренду обладнання № О-638/А від 25.02.2016 щодо своєчасної сплати орендних платежів.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.02.2017 у справі № 910/22708/16 (суддя Пукшин Л.Г.) позов задоволено повністю; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю БК Інтербау на користь товариства з обмеженою відповідальністю Авіабудсервіс 42 129, 54 грн., заборгованості за договором оренди обладнання № О-638/А від 25.02.2016.

Вирішено питання судових витрат.

Місцевий господарський суд задовольняючи позовні вимоги, врахувавши при цьому часткову оплату відповідачем орендних платежів, керуючись положеннями ст. 525, 530, 626, 629, 762, 763, 759 Цивільного кодексу України та ст.ст. 193, 283 Господарського кодексу України, виходив з того, що ТОВ БК Інтербау належним чином не виконав умов договору в частині своєчасної спати орендних платежів.

Не погоджуючись з вказаним рішенням господарського суду міста Києва, товариство з обмеженою відповідальністю БК Інтербау (надалі-апелянт) звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2017 відновлено ТОВ БК Інтербау пропущений процесуальний строк на звернення з апеляційною скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 08.02.2017 у справі № 910/22708/16; скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 18.04.2017.

18.04.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від товариства з обмеженою відповідальністю Авіабудсервіс надійшли заперечення на апеляційну скаргу.

18.05.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від товариства з обмеженою відповідальністю Авіабудсервіс надійшли документи на виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2017.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, з викладених у запереченнях на апеляційну скаргу підстав.

Крім того, представником позивача було надано для огляду колегії суддів апеляційної інстанції оригінал договору оренди обладнання № 06-368/А з оригінали додаткових угод до зазначеного договору.

Встановлено, що в судове засідання представник апелянта (відповідача) не з'явився. Вимоги ухвали Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 не виконав (п. 3 ухвали суду) та було подано клопотання про в порядку ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України.

Київський апеляційний господарський суд зазначає, що згідно ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Пунктом 1 ст. 77 ГПК України у якості такої обставини визначено нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу. Між тим, з положень ст. 77 ГПК України вбачається, що неявка будь-якого учасника у судове засідання в апеляційній інстанції у господарській справі не є безумовною підставою для відкладення такого розгляду справи та розгляд справи відкладається лише у разі неможливості вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Вищеозначене клопотання ТОВ БК Інтербау мотивоване неможливістю направлення у судове засідання з розгляду апеляційної скарги представника, оскільки він приймає участь в судовому засіданні іншого суду

Між тим, в порушення ч. 1 ст. 33, ч. 2 ст. 34 ГПК України до означеного клопотання не додано жодного належного доказу на підтвердження викладених в клопотанні обставин.

Таким чином враховуючи вищевикладене, клопотання про продовження та відкладення розгляду справи підлягає залишенню без задоволення з огляду на те що, по-перше, обставини, викладенні в клопотанні відповідача про відкладення розгляду справи, жодним чином не підтверджені, по-друге, апелянт був обізнаний про розгляд в Київському апеляційному господарському суді апеляційної скарги та не був позбавлений можливості залучити іншого представника для участі у судовому засіданні, по- третє, відповідно до ч. 2 ст. 28 ГПК України керівник підприємства відповідача наділений повноваженнями брати участь у судовому засіданні, а відтак апелянт мав можливість забезпечити явку належного представника у судове засідання.

В постанові Вищого господарського суду України від 07.07.2016 у справі № 910/21819/15 зазначено, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду його позову, не є підставою для скасування судового рішення прийнятого за відсутності представника сторони спору.

Згідно із п.3.9.2 Постанови № 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

У відповідності ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Предметом даного спору є вимога позивача до відповідача про стягнення з відповідача основного боргу ( з урахуванням часткової оплати в розмірі 3000,00 грн.) в сумі 42 129, 54 грн.

Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди обладнання № щ-638/А від 25.02.2016, щодо своєчасної сплати орендних платежів.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі- ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, договори та інші правочини;

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до приписів ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 ЦК України також унормовано, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Місцевим господарським судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 27.02.2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю Авіабудсервіс , як орендодавцем та товариством з обмеженою відповідальністю БК Інтербау , як було укладено договір оренди обладнання № О-638/А (надалі - договір) згідно з п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар бере у тимчасове користування будівельну опалубку (далі за текстом - "майно, що орендується").

Пунктом 1.2. договору визначено, що вартість майна, що орендується - 224 038,01 грн.

У п. 2.1. договору сторони погодили, що передача майна в оренду здійснюється орендодавцем орендарю за актом здачі-приймання на складі орендодавця протягом 3-х днів з дати здійснення орендарем попередньої оплати відповідно до п. 5.2. Договору та внесення орендарем гарантійного платежу відповідно до п. 2.4. Договору.

Термін оренди складає 15 днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін акту здачі-приймання майна, що орендується ( п. 4.1. договору).

Відповідно до п. 5.3. договору розмір орендної плати за договором на термін визначений в п. 4.1. договору, становить: 6 250,00 грн., ПДВ: 1 250,00 грн., всього з ПДВ: 7 500,00 грн.

В силу п. 7.2. договору орендар зобов'язаний своєчасно сплачувати орендну плату.

У п. 7.1.8. договору сторони погодили, що у випадку прийняття рішення про продовження терміну оренди понад строки, передбачені п. 4.1. Договору, не пізніше ніж за 3 календарних дні до закінчення терміну оренди підписати додаткову угоду на продовження терміну оренди.

Сторонами вносились зміни до договору оренди обладнання № О-638/А від 25.02.2016, шляхом укладення додаткових угод, якими визначили, зокрема, що термін оренди майна було продовжено на 30 днів до 06.11.2016 (п. 1 додаткової угоди №16 від 07.10.2016 до договору оренди обладнання № О-368/А від 25.02.2016).

25.02.2016 між сторонами було підписано Акт здачі-приймання майна в оренду, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв будівельну опалубку у комплектації згідно специфікації № 747 та вартістю 224 038,01 грн.

Як вказує позивач та вбачається з матеріалів справи, ним належним чином виконувались зобов'язання за договором, про що свідчать акти наданих послуг: № 2986 від 21.08.2016 на суму 11 076,17 грн.; № 3498 від 31.08.2016 на суму 7 030,61 грн.; № 3499 від 05.09.2016 на суму 3 515,30 грн.; № 3784 від 20.09.2016 на суму 10 545,91 грн.; № 4004 від 30.09.2016 на суму 7 030,58 грн., № 4005 від 05.10.2016 на суму 3 515,33 грн,; №4156 від 20.10.2016 на суму 9 870,60 грн.; № 4519 від 31.10.2016 на суму 7 238,44 грн. та № 4520 від 04.11.2016 на суму 2 632,16 грн.

Проте, відповідачем зобов'язання щодо повноти та своєчасності сплати орендних платежів в повній мірі не здійснювались, у зв'язку з чим у відповідача утворилась (з урахуванням часткового розрахунку у розмірі -3000,00 грн., від 02.12.2016) перед позивачем у розмірі 42 129,45 грн., яка, з урахуванням встановлених обставини справи, умов договору, правомірно була стягнута місцевим господарським судом з відповідача, та беручи до уваги те, що відповідачем не наведено та не додано доказів (ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України) на підтвердження протилежного (відсутності заборгованості), колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку про обґрунтованість стягнення з боржника (ТОВ БК Інтербау ) суми основного боргу у розмірі 42 129,45 грн., та, відповідно, задоволення судом першої інстанції позовних вимог.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ТОВ БК Інтербау звертаючись до суду апеляційної інстанції з вказаною апеляційною скаргою, в якій стверджувало про те що ним було сплачено частину боргу ще до прийняття рішення у даній справі, та, такі докази (платіжні доручення) будуть апелянтом надані ним до суду.

Однак, відповідачем не надано суду апеляційної інстанції доказів перерахування частини боргу. Через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від ТОВ БК Інтербау не надходило заяв/клопотань про неможливість надання доказів сплаченої частини боргу.

Безпідставними та такими, що не відповідають дійсності є посилання апелянта на п. 3. 3. договору, оскільки колегією суддів досліджено та встановлено, що договір про оренду обладнання № О638/А містить лише Розділ 3 Строк дії договору та п. 3.1.договору.

Разом з тим, доводи апелянта в апеляційній скарзі проте, що додаткові угоди до цього договору не укладалися, колегія суддів апеляційної інстанції вважає неспроможними, оскільки п. 7.1.8. договору такий обов'язок покладений саме на орендаря (відповідача), в той час, як відповідач трактуючи на власний розсуд умови вказаного договору помилково наділяє таким обов'язком позивача (орендодавця).

На підставі вищевикладеного апеляційний суд не приймає до уваги інші твердження апелянта, що зазначені в апеляційній скарзі стосовно порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.ст. 32-34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі доказів наявних в матеріалах справи дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-7, 32-33, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю БК Інтербау залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 08.02.2017 року у справі № 910/22708/16 залишити без змін.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді Б.В. Отрюх

Л.В. Чорна