Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/937/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Доповідач Карпенко О. Л.
УХВАЛА
Іменем України
18.05.2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого Карпенка О.Л.,
суддів: Гайсюка О.В., Мурашка С.І.,
за участю секретаря Діманової Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Урожай на заочне рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 23 січня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Урожай про розірвання договору,
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Урожай про розірвання договору оренди земельної ділянки.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 13 грудня 2015 року помер ОСОБА_3 - чоловік позивачки, після смерті якого ОСОБА_2 прийняла спадщину, успадкувавши земельну ділянку площею 5,5424 га. кадастровий № 3521485600:02:000:0020, що розташована на території Молдовської сільської ради, Голованівського району, Кіровоградської області.
Вказувала, що 1 березня 2005 року між ОСОБА_4 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Урожай Голованівського району Кіровоградської області, було укладено договір оренди земельної ділянки, яка належала йому на підставі державного акту серії ІІ - КР № 041015 . Відповідно до п. 40 договору оренди перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов, або розірвання договору. Ставши власником земельної ділянки позивач має намір самостійно обробляти її, у зв'язку з чим, 8 серпня 2016 року вона письмово звернулась до відповідача з пропозицією розірвати договір оренди землі, але листом від 12 серпня 2016 року СТОВ Урожай їй відмовив.
Заочним рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області від 23 січня 2017 року позовні вимоги задоволено.
Розірвано договір оренди землі, укладений між ОСОБА_3 та СТОВ Урожай від 1 березня 2005 року, який зареєстрований в Голованівському районному відділі земельного кадастру 29 червня 2005 року за № 3 96, що розташована на території Молдовської сільської ради, Голованівського району, Кіровоградської області, кадастровий номер 3521485600:02:000:0020, площею 5,5424 га.
Стягнуто з відповідача на користь позивачу компенсацію витрат по сплаті судового збору у розмірі 1274 грн. та витрати на правову допомогу по справі в сумі 2000 грн., а всього 3274 грн.
В апеляційній скарзі СТОВ Урожай просить заочне рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити. Заявник вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що судом неправильно визначено істотні обставини справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Вважає, що розірвання договору внаслідок лише зміни власника земельної ділянки суперечить ст. 148-1 ЗК України. Відповідач не довів, а суд не встановив фактів порушення прав позивача.
Письмові заперечення на апеляційну скаргу не надходили.
У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав письмове клопотання про відкладення розгляду справи, яке суд ухвалою залишив без задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представник позивача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах встановлених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 1 березня 2005 року між ОСОБА_3 та СТОВ Урожай був укладений договір оренди земельної ділянки за №129, який зареєстрований в Голованівському районному відділі земельного кадастру 29 червня 2005 року за № 396.
Зазначена земельна ділянка належала ОСОБА_3 на підставі державного акту серії ІІ - КР № 041015 від 18 березня 2002 року, виданого Голованівською районною державною адміністрацією 18 березня 2002 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 15 на підставі розпорядження Голованівської районної державної адміністрації від 14.03.2002 року №219-р та розташована на території Молдовської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3521485600:02:000:0020, площею 5,5424 га.
Відповідно до п. 40 договору оренди землі, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.
13 грудня 2015 року ОСОБА_3 помер.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 4 серпня 2016 року, серія бланку НВХ № 324942, посвідченого державним нотаріусом Голованівської районної державної нотаріальної контори Голованівського району Кіровоградської області, після смерті ОСОБА_3, ОСОБА_5 успадкувала земельну ділянку розміром 5,5421 га, кадастровий номер 3521485600:02:000:0020, яка розташована на території Молдовської сільської ради, Голованівського району, Кіровоградської області.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, та розриваючи договір оренди землі, укладений між ОСОБА_3 та СТОВ Урожай , суд першої інстанції виходив із того, щодо за умовами договору перехід права власності за земельну ділянку до позивача є підставою його розірвання.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції в цілому повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Згідно ч. 4 ст. 32 Закону України Про оренду землі (чинної на момент розгляду справи) перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
Пунктом 40 спірного договору оренди землі передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни або розірвання договору.
Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом . Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 3 ст. 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_3 та СТОВ Урожай , оскільки сторони при укладенні договору (п.40) дійшли згоди, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.
Для реалізації цієї умови договору достатньо факту переходу права власності на орендовану земельну ділянку до нового власника та наявність волі останнього, або іншої сторони чи їх спільної згоди на розірвання договору. Незгода однієї із сторін на розірвання договору за наявності для цього підстав передбачених договором - це неправомірна відмова від умови договору.
ОСОБА_2 успадкувала право власності на земельну ділянку та зареєструвала його у встановленому законом порядку, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 9913551335214 від 4 серпня 2016 року, і як новий власник земельної ділянки мала право звернутися до суду із відповідним позовом, оскільки перехід права власності на орендовану земельну ділянку є підставою для припинення договору оренди земельної ділянки укладеного з ОСОБА_3, що безпосередньо передбачено п. 40 договору. Відповідач, заперечуючи наявність підставі для розірвання договору та використовуючи земельну ділянку порушує права позивача.
Доводи СТОВ Урожай та посилання на ст. 148-1 ЗК України, в тому числі на положення ч. 3 вказаної статті, якою передбачено, що особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов'язана повідомити про це її користувачів, є безпідставними оскільки позивачка виконала свій обов'язок направивши листа відповідачу.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому задоволенню вони не підлягають.
Керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Урожай відхилити.
Заочне рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 23 січня 2017 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді:
Суд | Апеляційний суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 18.05.2017 |
Оприлюднено | 31.05.2017 |
Номер документу | 66723231 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Закропивний Олександр Васильович
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Закропивний Олександр Васильович
Цивільне
Апеляційний суд Кіровоградської області
Карпенко О. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні