Постанова

від 18.05.2017 по справі 392/1430/16-а(2-а/392/46/16)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 травня 2017 рокусправа № 392/1430/16-а (2-а/392/46/16)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чумака С. Ю.

суддів: Гімона М.М. Юрко І.В.

за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, представника третьої особи - 1 ОСОБА_4, представника третьої особи - 2 ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу Маловисківської районної ради Кіровоградської області на постанову Маловисківського районного суду Кіровоградського області від 17 березня 2017 року у справі № 392/1430/16-а (2-а/392/3/17) за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Маловисківської районної ради Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача, треті особи: Маловисківська районна державна адміністрація Кіровоградської області, відділ освіти Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Маловисківської районної ради № 100 від 21.09.2016 року Про реорганізацію (злиття) Хмелівської ЗШ І-ІІІ ступенів, Хмелівської ЗШ І-ІІ ступенів, Новопавлівської ЗШ І-ІІ ступенів Маловисківської районної ради у навчально-виховне обєднання з філією .

Постановою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 17 березня 2017 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано рішення Маловисківської районної ради № 100 від 21.09.2016 року Про реорганізацію (злиття) Хмелівської ЗШ І-ІІІ ступенів, Хмелівської ЗШ І-ІІ ступенів, Новопавлівської ЗШ І-ІІ ступенів Маловисківської районної ради у навчально-виховне обєднання з філією в частині припинення з 21 вересня 2016 року юридичної особи Хмелівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Маловисківської районної ради Кіровоградської області, яка знаходиться по АДРЕСА_1 та утворення ліквідаційної комісії з припинення (реорганізації) юридичної особи Хмелівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Маловисківської районної ради Кіровоградської області. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог відмовити.

В частині відмови в позові постанову суду не оскаржено.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін у справі, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судом встановлено, що неповнолітні діти позивача навчались в Хмелівській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів, а саме: ОСОБА_7 (2010 року народження) у 2 класі, ОСОБА_6 (2005 року народження) у 6 класі, ОСОБА_8 (2004 року народження) у 7 класі, що підтверджується належною довідкою навчального закладу, копією посвідчення управління соціального захисту населення Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області та копіями свідоцтв про народження (т.1 а.с. 5-9).

Відповідно до пункту 1.4 Статуту Хмелівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Маловисківської районної ради Кіровоградської області, засновником загальноосвітньої школи є Маловисківська районна рада (т. 1 а.с. 21-35).

Пунктом 9.1 Статуту Хмелівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Маловисківської районної ради Кіровоградської області визначено, що рішення про реорганізацію або ліквідацію навчального закладу приймає засновник (т. 1 а.с. 34).

21.09.2016 року на позачерговій сьомій сесії сьомого скликання Маловисківська районна рада Кіровоградської області ухвалила рішення № 100 Про реорганізацію (злиття) Хмелівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, Хмелівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, Новопавлівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Маловисківської районної ради у навчально-виховне об'єднання з філією . За змістом вказаного рішення з 21 вересня 2016 року вказані школи підлягали припиненню з утворенням з 1 січня 2017 року Хмелівського навчально-виховного об'єднання, у складі якого діє відокремлений підрозділ без статусу юридичної особи - Новопавлівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів. (т. 1 а.с. 52-56).

Підставою для прийняття такого рішення стали матеріали Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області, з обгрунтуванням мотиву прийняття рішення - економічна ефективність використання бюджетних коштів закладів та установ освіти. (т. 1 а.с. 40-51).

Згідно пояснювальної записки до проекту рішення підставою для його розробки та прийняття стали низька заповнюваність класів, відсутність фахівців з окремих предметів навчання, забезпечення оптимізації витрат на утримання закладу, підвищення ефективності управління навчальними закладами, підвищення ефективності заходів щодо розвитку та якості освіти у районі. (т. № 1 а.с. 44).

Відповідно до інформаційної довідки про загальноосвітні навчальні заклади, яка знаходиться в матеріалах Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області, станом на 1 серпня 2016 року у Хмелівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів при потужності 780 учнів навчається 205 учнів (наповненість 26%), Хмелівській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів при потужності 320 учнів навчається 70 учнів (наповнюваність 30%), Новопавлівській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів при потужності 120 учнів навчається 29 учнів (наповнюваність 24%) (т. 1 а.с. 50).

Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки фактичним наслідком його реалізації стало припинення діяльності Хмелівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, в якій навчались його діти. Вважає, що школа могла продовжувати працювати, а всі зазначені вище проблеми у її функціонуванні могли бути вирішені. Так, вже наприкінці грудня 2016 року у школі був встановлений новий опалювальний котел, а ремонт можливо було зробити на кошті спонсорів. Зазначає, що безумовних підстав для ліквідації школи не було, як не були проведені і слухання з громадськістю з цього приводу.

При вирішенні справи колегія суддів виходить з наступного.

Частиною 4 статті 18 Закону України Про освіту встановлено, що потреба в навчальних закладах, заснованих на комунальній власності, визначається місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України Про освіту одним із основних принципів освіти в Україні є доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою.

Відповідного до частини 1 статті 14 Закону України Про освіту місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування здійснюють державну політику в галузі освіти і в межах їх компетенції забезпечують розвиток мережі навчальних закладів та установ, організацій системи освіти, зміцнення їх матеріальної бази, господарське обслуговування.

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України Про загальну середню освіту в редакції станом на час прийняття оскаржуваного рішення відповідачем реорганізація і ліквідація загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням сесії місцевої ради, державної і приватної форм власності - за рішенням засновника (засновників).

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, послався на положення частини 6 статті 11 Закону України Про загальну середню освіту в редакції, яка діяла до 1 січня 2015 року та передбачала, що реорганізація і ліквідація загальноосвітніх навчальних закладів проводяться у порядку, встановленому законодавством України, а у сільській місцевості допускається за згодою територіальних громад. Проте вказана норма станом на час прийняття оскаржуваного рішення Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII вже була викладена в новій редакції, яка судом наведена вище.

У зв'язку із вказаними змінами Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 147 визнано такою, що втратила чинність Постанова Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 року № 228, якою був затверджений Порядок створення, реорганізації, ліквідації загальноосвітнього навчального закладу був передбачений. Іншого нормативного акту на регламентацію порядку створення, реорганізації та ліквідації загальноосвітніх навчальних закладів Кабінетом Міністрів України не приймалось.

Таким чином, питання реорганізації та ліквідації Хмелівської загальноосвітньої школи І-ІІ відноситься до компетенції відповідача, який як засновник не обмежений нормативними документами у його вирішенні.

Також безпідставними є і посилання суду першої інстанції і на вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 року № 996, якою затверджено Порядок проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, оскільки цей порядок визначає основні вимоги до організації і проведення органами виконавчої влади консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики. (п. 1 Порядку), тоді як відносно органів місцевого самоврядування Порядок носить рекомендаційний характер. (п. 5 Постанови).

Не передбачає обов'язкового проведення консультацій з громадськістю і Закон України Про загальну середню освіту .

Не розповсюджуються на оскаржуване рішення і вимоги Закону України Про засади державної регуляторної політики , оскільки воно не є регуляторним актом, а є актом індивідуальної дії, оскільки стосується певної особи, на припинення діяльності якої направлено, застосовується одноразово і вичерпує свою дію після реалізації.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції також послався на положення статті 3 Конвенції Про права дитини , схваленої резолюцією 44 сесії Генеральної Асамблей ООН від 20.11.1989 № 44/25 та ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-XII, в якій зазначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Крім того, суд зазначив, що відповідно до частини 1 статті 29 Закону України Про загальну середню освіту , батьки або особи, які їх замінюють, мають право вибирати навчальні заклади та форми навчання для неповнолітніх дітей; приймати рішення щодо участі дитини в інноваційній діяльності загальноосвітнього навчального закладу; обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування загальноосвітніх навчальних закладів; звертатися до відповідних органів управління освітою з питань навчання і виховання дітей; захищати законні інтереси дітей.

При цьому суд першої інстанції погодився з фактичною необхідністю економічної ефективності використання бюджетних коштів закладів та установ освіти Маловисківського району Кіровоградської області, проте зазначив, що це не може свідчити про необхідність ліквідації навчального закладу - Хмелівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, з урахуванням права батьків вибору навчального закладу для своїх дітей та прав дитини на доступність середньої освіти, оскільки вирішення економічних питань не може бути здійснено за рахунок обмеження дитині доступу до освіти.

Колегія суддів вважає вказаний висновок помилковим, оскільки право вибору особою навчального закладу означає саме можливість самостійного та добровільного вибору батьками такого закладу, а не його примусове визначення органами освіти.

Таким чином, право вибору навчального закладу не означає неможливість ліквідації школи до закінчення особою там навчання, оскільки таке тлумачення законодавства фактично робить неможливими реорганізацію та ліквідацію навчальних закладів.

Колегією суддів також встановлено, що всі діти з Хмелівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів перейшли на навчання до Хмелівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, за виключенням дітей позивача, які навчаються у Новопавлівській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів. Проте позивачем такий вибір школи здійснений добровільно.

Щодо доцільності проведеної реорганізації колегія суддів зазначає, що вказане питання відноситься до компетенції відповідача, проте, не втручаючись в цю компетенцію, вважає необхідним погодитись із доводами останнього що функціонування двох шкіл із загальною проектною потужністю 1100 (780+320) учнів у невеликому селі з населенням всього 2687 осіб (дані всесвітньої мережі Вікіпедія) та кількістю учнів у 275 (205+70) осіб дійсно є недоцільним. Вказана кількість учнів у селі не заповнює потужність однієї Хмелівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів навіть на 50%.

З огляду на вказане колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не наведено жодного обґрунтованого доводу щодо протиправності рішення відповідача, яке прийнято останнім у межах своєї компетенції, у спосіб та в порядку, визначеному законом.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Повний текст складений 24 травня 2017 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 24, 195, 196, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Маловисківської районної ради Кіровоградської області задовольнити.

Постанову Маловисківського районного суду Кіровоградського області від 17 березня 2017 року у справі № 392/1430/16-а (2-а/392/3/17) скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Маловисківської районної ради Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.Ю. Чумак

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: І.В. Юрко