Ухвала

від 25.05.2017 по справі 820/17/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

25 травня 2017 р.Справа № 820/17/17

Суддя Харківського апеляційного адміністративного суду Дюкарєва С.В. , розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2017р. по справі № 820/17/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛ БУДГАРАНТ"

до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2017р. частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛ БУДГАРАНТ" до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

На зазначену постанову суду відповідачем подано апеляційну скаргу.

Подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ч. 6 ст.187 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до апеляційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору. До апеляційної скарги відповідачем додано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення по справі на підставі ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, з підстав відсутності можливості сплатити судовий збір на час подання апеляційної скарги.

Дослідивши вказане клопотання, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір" згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, єдиною підставою для вчинення судом вказаних вище дій є майновий стан заявника. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.

Разом з цим, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є, зокрема, підставою для відстрочення сплати судового збору. Таке ж право мають і бюджетні установи.

Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Слід зазначити, що пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким серед іншого скасовано встановлені раніше для Державної фінансової інспекції України та її територіальних органів пільги щодо сплати такого збору, зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів.

При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення такої сплати.

Крім того, особа, що утримується за рахунок бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

В свою чергу, особа, яка заявляє відповідне клопотання про звільнення від сплати або відстрочення сплати судового збору повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували неможливість сплати судового збору на час подання апеляційної скарги (наприклад банківські документи про відсутність на рахунку коштів з довідкою контролюючого органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо), відповідачем до суду апеляційної інстанції не додано, як і не надано доказів вжиття всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору. При цьому, зі змісту клопотання та його обґрунтування не вбачається неможливості надходжень коштів на кошторисні призначення, в тому числі зі сплати судового збору.

Оскільки заявлене відповідачем клопотання не містить жодних доводів (підтверджених документально) неможливості сплати ним судового збору, вищевказане обумовлює відмову в задоволенні клопотання апелянта.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір" апелянт не віднесений до осіб, звільнених від сплати судового збору, а тому судовий збір повинен бути сплачений на загальних умовах.

При цьому, сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 187 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Відповідно до частини 6 статті 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Порядок сплати судового збору регулюється Законом України "Про судовий збір".

Згідно з пп.2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду немайнового характеру ставка судового збору складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з п. 3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2017 року складає 1600грн. 00 коп.

Таким чином, розмір судового збору, який має бути сплачено за подання скарги, на постанову суду першої інстанції становить 1760 грн. (1600 грн. (сума судового збору яка мала бути сплачена при поданні позову) * 1,1 (110%) = 1760 грн.).

В порушення вищезазначених вимог Закону, скаржником не надано документу на підтвердження сплати судового збору у вищезазначеному розмірі і доказів зарахування його до Державного бюджету.

Згідно ч. 3 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Частиною першою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

За таких обставин апеляційну скаргу необхідно залишити без руху і надати заявникові термін для виправлення вищезазначених недоліків.

Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Харківського апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору на реквізити: отримувач - УДКСУ у Основ'янському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк : ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173 у розмірі 1760 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.1 ст. 108, ч. 6 ст.187 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2017р. по справі № 820/17/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛ БУДГАРАНТ" до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху .

Надати Київській об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху .

Роз'яснити Київській об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України скарга буде повернута скаржнику.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня отримання її копії, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя: (підпис) Дюкарєва С.В.