Ухвала

від 19.09.2017 по справі 820/17/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2017 р.Справа № 820/17/17 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С.

за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2017р. по справі № 820/17/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛ БУДГАРАНТ"

до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛ БУДГАРАНТ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому, з урахуванням уточнень, просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача з не прийняття Договору "Про визнання електронних документів" №120720161 від 14 листопада 2016 року;

- зобов'язати відповідача укласти Договір "Про визнання електронних документів" з ТОВ "КАПІТАЛ БУДГАРАНТ" та включити ТОВ "КАПІТАЛ БУДГАРАНТ", як платника податків, до системи подання податкових документів в електронному вигляді.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛ БУДГАРАНТ" - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області з не прийняття Договору "Про визнання електронних документів" №120720161 від 14 листопада 2016 року.

Зобов'язано Київську ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області укласти Договір "Про визнання електронних документів" з ТОВ "КАПІТАЛ БУДГАРАНТ" №120720161 від 14 листопада 2016 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов'язковою, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що ТОВ "КАПІТАЛ БУДГАРАНТ", маючи намір на укладання договору про визнання електронних документів, 14.11.2016р. засобами телекомунікаційного зв'язку відправлено на адресу Київської ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області для підписання договір № 120720161 про визнання електронних документів.

Договір № 120720161 від 14.11.2016р. складено за типовою формою згідно Інструкції з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008р. №233 (далі - Інструкція) (а.с.9-11).

Вказаний договір доставлено до органів ДФС 14.11.2016, що підтверджується квитанцією № 1 від 14.11.2016р. в якій зазначено, що документу призначено реєстраційний номер 9216766993, документ збережено на центральному рівні та вказано про необхідність через певний час прийняти квитанцію № 2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття цього документа (а.с.71).

14.12.2016 року ТОВ "КАПІТАЛ БУДГАРАНТ" отримано квитанцію № 2, в якій повідомлено підприємство, що договір про визнання електронних документів від 14.11.2016 року № 120720161 податковим органо не прийнято через виявлені помилки, а саме: "місцезнаходження юридичної особи не відповідає відомостям Єдиного державного реєстру ст. ст. 17, 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб і підприємців ".

Не погодившись з діями відповідача щодо відмови у прийнятті договору про визнання електронних документів, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції дійшов висновків, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у підписанні договору про визнання електронних документів від 14.11.2016 року, а тому такі дії визнав протиправними та з метою захисту прав позивача зобов'язав відповідача укласти такий договір.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг від 22.05.2003 № 851-IV (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон № 851-IV) відносини, пов'язані з електронним документообігом та використанням електронних документів, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, законами України Про інформацію , Про захист інформації в автоматизованих системах , Про державну таємницю , Про телекомунікації , Про обов'язковий примірник документів , Про Національний архівний фонд та архівні установи , цим Законом, а також іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із частиною першою статті 14 Закону № 851-IV, електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу. Згідно із статтею 16 цього ж Закону суб'єкти електронного документообігу користуються правами та мають обов'язки, які встановлено для них законодавством. Якщо в процесі організації електронного документообігу виникає необхідність у визначенні додаткових прав та обов'язків суб'єктів електронного документообігу, що не визначені законодавством, такі права та обов'язки можуть встановлюватися цими суб'єктами на договірних засадах.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису встановлені Інструкцією з підготовки і подання податкових документів і електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 р. №233 (далі - Інструкція №233)

Згідно п.1 розділу ІІ Інструкції №233 платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Відповідно до п.2 розділу ІІ Інструкції №233 для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати: спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті); доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті; засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС); чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі.

Підпунктами 5.1 - 5.5 пункту 5 Інструкції № 233визначено, що платник податків: 5.1 отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці; 5.2 отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді; 5.3 ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки); 5.4 надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії; 5.5 після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.

Згідно із підпунктами 6.1 - 6.5 пункту 6 цієї ж Інструкції орган ДПС, де зареєстрований платник податків, на його запит: 6.1 видає два примірники договору; 6.2 записує на електронний носій платника податків безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді; 6.3 приймає від платника податків підписані та скріплені печаткою (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки) два примірники договору та електронний носій з посиленими сертифікатами відкритих ключів; 6.4 звіряє реквізити, вказані у договорі, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС. У разі невідповідності реквізитів повертає платнику податків його електронний носій та надані примірники договору; 6.5 після підписання договору вносить відповідний запис до журналу обліку договорів про визнання електронних документів з платниками податків та видає платнику податків один примірник договору.

Колегія суддів зазначає, що встановлене законом право платника податків на подання податкових документів в електронному вигляді безпосередньо залежить від дотримання умови укладення відповідного договору, а саме: договору про визнання електронних документів, а тому право платника податків на подання податкових документів в електронному вигляді кореспондує з обов'язком контролюючого органу укласти вказаний договір на вимогу платника податків.

Відповідно до Витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 16.12.2016 року, місцем знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛ БУДГАРАНТ" визначено - 61002, Харківська область, м. Харків, Київський район, вул. Чернишевська, буд.56 (а.с. 15-20).

При цьому, як вбачається з зазначеного Витягу, відсутні будь - яких відомостей щодо зміни місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛ БУДГАРАНТ" на час спірних правовідносин.

Таким чином, місцем знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛ БУДГАРАНТ" є 61002, Харківська область, м. Харків, Київський район, вул. Чернишевська, буд.56.

Проте, як встановлено в ході судового розгляду, Київською ОДПІ зроблено запит про встановлення місцезнаходження платника податків № 1166/20-31-21-05 від 02.09.2016 року, у відповідь на який оперативним управлінням податкової міліції видано довідку про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків, в якій зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛ БУДГАРАНТ" за податковою адресою не знаходиться. Посадові особи не встановлені.

Відповідно до п. 12.2 розд. ХІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками контролюючих органів здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

У разі неможливості вручення платнику податків довідки, свідоцтва, листа чи будь-якого іншого документа, надісланого контролюючим органом, у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) замість акта перевірки місцезнаходження (місця проживання) платника податків оформляється довідка про неможливість вручення документа платнику податків із зазначенням причин та додаванням відповідних документів (за наявності). Заміна акта довідкою не проводиться, якщо іншими нормативно-правовими актами передбачено складання акта. (п. 12.3 розд. ХІІ Порядку).

Щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ контролюючого органу, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою. (п. 12.4 розд. ХІІ Порядку).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, будь-яких доказів на підтвердження дотримання Київською ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області передбаченої Порядком №1588 процедури не надано (доказів проведення роботи із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб).

Згідно п.45.2 ст.45 ПК України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Пунктом 10 ч.2 ст.9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи.

Частинами 1, 2, 3 статті 10 вищезгаданого Закону передбачено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Отже, єдиним доказом зміни юридичною особою місцезнаходження є дані з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДР).

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що на момент спірних правовідносин позивачем не змінено місцезнаходження, також в ЄДР відсутні відомості щодо відсутності позивача за місцезнаходженням.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії відповідача по відмові у прийнятті договору про визнання електронних документів з підстав відсутності підприємства за місцезнаходженням є неправомірними, у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ "КАПІТАЛ БУДГАРАНТ" підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2017р. по справі № 820/17/17 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В. Судді (підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. Повний текст ухвали виготовлений 25.09.2017 р.