Рішення

від 23.05.2017 по справі 909/935/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2017 р. Справа № 909/935/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.,

секретар судового засідання Попович Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Богородчанського районного споживчого товариства, 77701, Івано-Франківська область, Богородчанський район, смт. Богородчани, вул. Лесі Українки, 6,

до відповідача: Старунської сільської ради, 77763, Івано-Франківська область, Богородчанський район, с. Старуня, вул. Миру, 90,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: підприємство споживчої кооперації "САМ", 77763, Івано-Франківська область, Богородчанський район, с. Старуня, вул. Черемшини, 35,

про визнання права власності на торговий комплекс в с. Старуня, вул. Лукача, 1 Б, загальною площею 1297,6 кв.м. вартістю 255720 грн.,

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, довіреність від 16.02.2017,

від відповідача: представники не з"явилися,

від ПСК "САМ": ОСОБА_2 - представник, довіреність від 13.04.2017,

встановив:

Богородчанське районне споживче товариство звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Старунської сільської ради про визнання права власності на торговий комплекс в с. Старуня, вул. Лукача, 1 Б, загальною площею 1297,6 кв.м. вартістю 255720 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Богородчанським райвиконкомом було дозволено позивачу здійснити будівництво вказаного торгового комплексу. Будівництво було завершено, однак частина будівлі не здана в експлуатацію, і на даний час відсутні правовстановлюючі документи, які підтверджують право власності споживчого товариства на даний об'єкт нерухомості.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 10.12.2015 позов задоволено. Визнано за позивачем право власності на торговий комплекс загальною площею 1297,6 кв.м., розташований за адресою: Івано-Франківська обл., с. Старуня, вул. Лукача, 1 Б.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 апеляційну скаргу підприємства споживчої кооперації "САМ" задоволено, рішення суду першої інстанції - скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2017 касаційну скаргу Богородчанського районного споживчого товариства задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.12.2015, прийняті у справі № 909/935/15, скасовано, а справу № 909/935/15 передано на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області в іншому складі суду.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 28.03.2017 прийнято справу до розгляду та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 13.04.2017.

Ухвалою суду від 13.04.2017 відкладено розгляд клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПСК "САМ" та відкладено розгляд справи на 04.05.2017.

Ухвалою суду від 04.05.2017 залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПСК "Сам", продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 23.05.2017.

Представник позивача, в судовому засіданні 23.05.2017, позовні вимоги підтвердив в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та письмових поясненнях. Обґрунтовуючи позовні вимоги посилаються на те, що будівництво торгового комплексу в с. Старуня здійснювалося Богородчанським районним споживчим товариством, проте у підприємства відсутні правовстановлюючі документи, які б підтверджували право власності споживчого товариства на торговий комплекс в с. Старуня, вул. Лукача, 1 Б, та позивач позбавлений можливості реалізувати своє право власності на даний об'єкт нерухомості. Стверджує, що спірне майно не передавалось позивачем до статутного капіталу підприємству споживчої кооперації "САМ", а, отже, у останнього не виникло права власності на дане майно. Позивач також, звертає увагу суду на те, що 01.04.2011 правлінням Богородчанського районного споживчого товариства прийнято рішення про вихід із складу засновників вказаного підприємства. З акту приймання-передачі від 26.10.2006 не можливо встановити, що спірне майно передано в статутний капітал чи у власність. У висновку № 12/10-15 судової інженерно-технічної експертизи від 16.11.2015 зазначено, що торговий комплекс в с. Старуня по вул. Лукача, 1 Б, загальною площею 1297,6 кв.м., є збудований і може використовуватися за своїм функціональним призначенням та відповідає вимогам Державних будівельних, архітектурних, санітарних, пожежних та екологічних норм і правил. При цьому стан готовності експертом визначено 93 %, оскільки відсутні комунікації даної будівлі, проте на використання за функціональністю це не впливає. Просить позов задовольнити, визнати за Богородчанським районним споживчим товариством право власності на торговий комплекс загальною площею 1297,6 кв.м, розташований за адресою: 77763, Івано-Франківська область, Богородчанський район, с. Старуня, вул. Лукача, 1 Б.

Представник відповідача, в судове засідання 23.05.2017, повторно не з"явився, хоча відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи ухвалами суду, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно відзиву на позов від 08.09.2015 (вх. № 13768/15 від 10.09.2015) Старунська сільська рада позовні вимоги визнає та просить позов задовольнити. Зокрема, повідомляє про те, що в 1985 році виконавчий комітет Богородчанської районної ради дозволив Богородчанському районному споживчому товариству будівництво торгового комплексу в селі Старуня. Однією з підстав визнання позову є те, що частина об'єкту нерухомості, а саме торгового комплексу в с. Старуня, вул. Лукача, 1 Б, не була здана в експлуатацію і в даний час відсутні правовстановлюючі документи, які підтверджують право власності Богородчанського районного споживчого товариства на вказаний об'єкт нерухомості.

За таких обставин, враховуючи те, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Представник ПСК "САМ", в судовому засіданні 23.05.2017, заперечує щодо задовлення позову, вважає підприємство власником майна оскільки згідно акту приймання-передачі від 26.10.2006 спірне майно передано ПСК "САМ".

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами та витребувані судом, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, із врахуванням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Рішенням виконавчого комітету Богородчанської районної ради народних депутатів Івано-Франківської області "Про дозвіл на будівництво об'єктів соціально-культурного та виробничого призначення в населених пунктах району" № 64 від 14.03.1985 (т. 1, а.с. 33), дозволено Богородчанському районному споживчому товариству будівництво торгового центру в с. Старуня.

Виконавчим комітетом Івано-Франківської обласної ради народних депутатів надано Богородчанському районному споживчому товариству дозвіл на створення комісії по вибору земельної ділянки під будівництво торгового центру пл. 0,12 га в с. Старуня і універсального приймально-заготівельного пункту площею 0.05 га в с. Раковець за рахунок присадибних земель колгоспу ім. Руднева і колгоспу "Верховина" Богородчанського району (т. 1, а.с. 35).

Частину приміщення торгового комплексу в с. Старуня по вул. Лукача, 1 загальною площею 182,2 кв.м. передано безоплатно Богородчанській центральній районній лікарні під сільську лікарську амбулаторію (т. 1, а.с. 54).

В матеріалах справи міститься копія акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 26.12.2006, яким прийнято в експлуатацію закінчений будівництвом об'єкт, а саме: Реконструкція частини торгового центру під лікарську амбулаторію в с. Старуня (т. 1, а.с. 57-60).

Розпорядженням Богородчанської районної державної адміністрації № 144 від 16.05.2007 затверджено акт державної приймальної комісії по прийняттю в експлуатацію сільської амбулаторії після реконструкції частини торгового центру в с. Старуня (т. 1, а.с. 56).

Проте, на решту частини нерухомого майна площею 1297,6 кв.м. свідоцтва про право власності позивачем не отримано.

Рішенням Старунської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області від 27.11.2014 затверджено проект землеустрою та надано позивачу та Богородчанській центральній районній лікарні земельну ділянку площею 1842 кв.м., кадастровий номер 2620488801:01:001:0190 в оренду терміном на десять років за рахунок земель Старунської сільської ради для обслуговування торгового комплексу та лікарської амбулаторії загальної практики сімейної медицини в с. Старуня по вул. Лукача Богородчанського району Івано-Франківської області (т. 1, а.с. 36).

На підставі вказаного рішення Старунською сільською радою Богородчанського району Івано-Франківської області (орендодавець), позивачем та Богородчанською центральною районною лікарнею (орендарі) укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 1842 кв.м., кадастровий номер 2620488801:01:001:0190 в с. Старуня по вул. Лукача, Богородчанського району, Івано-Франківської області (т. 1, а.с. 37-41).

Рішенням Старунської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області № 6 від 10.02.2015 "Про присвоєння поштової адреси" торговому комплексу присвоєно поштову адресу: с. Старуня, вул. Лукача, 1 Б (т. 1, а.с. 9).

Позивач стверджує, що вищевикладені обставини свідчать про те, що він є власником торгового комплексу в с. Старуня, вул. Лукача, 1 Б, загальною площею 1297, 6 кв.м. Позивач вважає себе власником, оскільки (за його твердженням) ним було створено (збудовано) спірне майно. Факт передачі даного майна у власність (до статутного капіталу) Підприємства споживчої кооперації "САМ", позивачем заперечується.

В березні 2015 року позивач звернувся із заявою в реєстраційну службу Богородчанського РУЮ щодо реєстрації права власності на торговий комплекс по вул. Лукача 1 в с. Старуня.

Згідно відповіді № 02.1-07/67 від 19.03.2015 заява про проведення реєстрації права власності на даний об'єкт відхилена в зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач внаслідок втрати правовстановлюючого документа на частину торгового комплексу за адресою с. Старуня, вул. Лучака, 1 Б, позбавлений можливості реалізувати своє право власності.

Позов про визнання права власності спрямований на усунення перешкод у здійсненні власником свого права за допомогою підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності, судове рішення про задоволення таких вимог має ґрунтуватись на встановленому судом в ході розгляду справи існуючому юридичному факті і не може підміняти собою правовстановлюючих документів.

Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги котрого звернені до суду який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Об'єктом даного позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою ж позову, є обставини, що підтверджують наявність у позивача права власності чи іншого речового права на майно.

Одним із основних критеріїв визначення законності володіння спірним майном і відображення його на балансі юридичної особи є джерела фінансування такого майна.

Судом встановлено, що будівництво торгового центру в с. Старуня здійснювалось Богородчанським районним споживчим товариством та завершене у 1985 році. В подальшому частину зданого в експлуатацію приміщення торгового комплексу в с. Старуня по вул. Лукача, 1 загальною площею 182,2 кв.м. позивачем передано безоплатно Богородчанській центральній районній лікарні під сільську лікарську амбулаторію.

Вказані обставини свідчать про фінансування спірного майна за рахунок позивача.

Згідно висновку № 12/10-15 судової інженерно-технічної експертизи від 16.11.2015, проведене будівництво громадського будинку (торговий центр) по вул. Лучака, 1 Б в с. Старуня, Богородчанського району, Івано-Франківської області в основному відповідає вимогам Державних будівельних, архітектурних, санітарних, пожежних та екологічних норм і правил. Дана будівля, а саме торговий центр (вул. Лучака, 1 Б, с. Старуня, Богородчанський район, Івано-Франківська область) може використовуватися за своїм функціональним призначенням після проведення ремонтно-будівельних робіт, відновлення системи опалення за внутрішніх санітарно-технічних та електричних мереж, встановлення санітарно-технічного та електричного обладнання і проведення упорядкування та благоустрою прибудинкової території згідно з вимогами Державних будівельних норм. Ступінь готовності об'єкта нерухомості, а саме торгового центру (вул. Лучака, 1 Б, с. Старуня, Богородчанський район, Івано-Франківська область) становить 93 % (а.с. 76-79).

Отже, будівельно-технічною експертизою встановлено, що фактично торговий центр є об'єктом завершеного будівництва та відповідає вимогам Державних будівельних, архітектурних, санітарних, пожежних та екологічних норм і правил.

Правомірність перебування у позивача торгового центру підтверджується також Старунською сільською радою.

Судом встановлено, що Богородчанське районне споживче товариство виступивши співзасновником ПСК "САМ" не приймало рішення про передачу незавершеного будівництва чи торгового комплексу в статутний капітал ПСК "САМ" чи будь-якого іншого розпорядчого рішення згідно якого майно було передане у власність ПСК "САМ", оскільки відсутнє розпорядження правління Богородчанського районного споживчого товариства, тому з акту приймання-передачі від 26.10.2006 не можливо встановити, що спірне майно передано в статутний капітал чи у власність. Станом на час розгляду справи Богородчанське районне споживче товариство вийшло зі складу ПСК "САМ" на підставі постанови правління Богородчанського районного споживчого товариства № 31 від 01.04.2011 (т. 2, а.с. 11), у зв"язку із тим, що ПСК "САМ" з дня створення і реєстрації не проводило жодної фінансово-господарської діяльності, не подавало звітності районному споживчому товариству та не створило статутний фонд.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Згідно положень ч. 1 ст. 41 Конституції України та положень ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Зміст права власності, відповідно до ст. 317 ЦК України полягає у можливості володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Однак, позивач позбавлений права належним чином здійснювати своє право, як власника спірного майна відповідно до положень ст. 319 ЦК України, оскільки у нього відсутні правовстановлюючі документи на це майно.

Зазначені обставини створюють причини відмови державним реєстратором у реєстрації речового права позивача та видачі відповідного свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В силу статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Крім того, у випадку, якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до статті 392 ЦК України права такої особи підлягають захисту шляхом подання позову про визнання права власності на належне цій особі майно (Інформаційний лист Вищого господарського суду України № 01-06/85/2013 від 22.01.2013).

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За наведених обставин, беручи до уваги визнання позову відповідачем, позовні вимоги про визнання права власності на торговий комплекс в с. Старуня, вул. Лукача, 1 Б, загальною площею 1297,6 кв.м., є обгрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, тому позов підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Оскільки спір у даній справі стосується визнання права власності та виник не з вини відповідача, тому відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір не підлягає стягненню з відповідача і суд залишає судові витрати за позивачем.

На підставі вищевикладеного у відповідності до ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 15, 16, 317, 319, 328, 331, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Богородчанського районного споживчого товариства до Старунської сільської ради про визнання права власності на торговий комплекс в с. Старуня, вул. Лукача, 1 Б, загальною площею 1297,6 кв.м. вартістю 255720 грн. задовольнити.

Визнати за Богородчанським районним споживчим товариством, 77701, Івано-Франківська область, Богородчанський район, смт. Богородчани, вул. Лесі Українки, 6, (ідентифікаційний код 01753167) право власності на торговий комплекс загальною площею 1297,6 кв.м, розташований за адресою: 77763, Івано-Франківська область, Богородчанський район, с. Старуня, вул. Лукача, 1 Б.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.05.17

Суддя Деделюк Б.В.