Постанова

від 24.05.2017 по справі 4/96-09-2451

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2017 р.Справа № 4/96-09-2451 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Діброви Г.І.

суддів Принцевської Н.М., Разюк Г.П.

секретар судового засідання - Бендерук Є.О.

за участю представників учасників судового процесу:

від ОСОБА_1, м. Одеса - ОСОБА_2 - за довіреністю від 03.05.2017 року №570/4-0272;

від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Одеса - не з'явився;

від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Одеса - не з'явився;

від першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1, м.Одеса

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.06.2010 року (про затвердження мирової угоди)

у справі № 4/96-09-2451

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Одеса

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Одеса

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, м. Одеса

за участю першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції

про стягнення 1 500 000 грн. 00 коп.

В С Т А Н О В И В:

У червні 2009 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, м. Одеса звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м.Одеса, в якій просив суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Одеса на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Одеса суму боргу за договором позики у розмірі 1 500 000 грн. 00 коп., а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судові витрати.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.06.2009 року у справі №4/96-09-2451 (суддя Літвінов) позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Одеса до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Одеса задоволено повністю, стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Одеса на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Одеса суму боргу за договором позики у розмірі 1 500 000 грн. 00 коп., а також відшкодовано позивачу за рахунок відповідача судові витрати.

В порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України було видано наказ від 06.07.2009 року № 4/96-09-2451.

На стадії виконавчого провадження сторони уклали мирову угоду наступного змісту:1) Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, м. Одеса відмовляється від свого права власності на нерухоме майно - кафе-бар, загальною площею 731,0 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Одеса;2) Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, м. Одеса відмовляється від свого права власності на нерухоме майно - дискотеку-бар ІНФОРМАЦІЯ_1 , загальною площею 232,1 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Одеса; 3) Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, м. Одеса відмовляється від стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Одеса суми боргу за наказом № 4/96-09-2451, виданим 06.07.2009 року Господарським судом Одеської області, про стягнення з ОСОБА_4, м. Одеса на користь ОСОБА_3, м. Одеса суми боргу у розмірі 1 500 000 грн. 00 коп., витрат по сплаті державного мита в розмірі 15 000 грн. 00 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 312 грн. 50 коп., а всього - 1 515 312 грн. 50 коп.

В.о. начальника першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції звернувся до Господарського суду Одеської області з заявою від 08.07.2009 року № В-3/57017155/21-4713, в якій просив суд розглянути питання щодо затвердження мирової угоди про закінчення виконавчого провадження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.07.2009 року у справі №4/96-09-2451 (суддя Літвінов) заяву в.о. начальника першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції задоволено, затверджено мирову угоду в вищенаведеній редакції та закінчено виконавче провадження по виконанню наказу Господарського суду Одеської області від 06.07.2009 року № 4/96-09-2451.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.03.2010 року у справі №4/96-09-2451 (головуючий суддя Козир Т.П., судді Мамонтова О.М., Малетич М.М.) ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.07.2009 року у справі №4/96-09-2451 скасовано, а справу передано на розгляд до Господарського суду Одеської області.

При прийнятті постанови Вищий господарський суд України вказав на те, що місцевим господарським судом не було враховано, що майно, яке було передано ОСОБА_3 за мировою угодою, затвердженою ухвалою суду у даній справі від 20.07.2009 року належить ОСОБА_1 і ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності, тобто, місцевий господарський суд в порушення вимог частини 3 статті 78 Господарського процесуального кодексу України не встановив правовий статус майна та не з'ясував, чи не порушуються права, свободи чи інтереси інших осіб, зокрема, ОСОБА_1

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.04.2010 року справу № 4/96-09-2451 прийнято до провадження. Проте, в порушення вказівок Вищого господарського суду України, копію відповідної ухвали не було направлено ОСОБА_1, тому він не міг знати про подальший розгляд справи, розгляд якої стосувався його прав і обов'язків, його також не було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Під час нового розгляду справи сторонами було надано копію ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 28.04.2010 року у справі №2-836/10, якою затверджено мирову угоду між ОСОБА_4 і ОСОБА_1 про поділ сумісно набутого майна в шлюбі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.06.2010 року у справі №4/96-09-2451 (суддя Оборотова О.Ю.) заяву про затвердження мирової угоди задоволено, затверджено мирову угоду, укладену між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, м. Одеса і Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, м.Одеса у редакції сторін.

У квітні 2017 року ОСОБА_1, м. Одеса звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.06.2010 року у справі №4/96-09-2451, в якій просив суд ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.06.2010 року у справі №4/96-09-2451 скасувати, справу передати на розгляд до Господарського суду Одеської області.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи. Зокрема, ОСОБА_1, м. Одеса посилається на те, що судом першої інстанції порушено вимоги статті 78 Господарського процесуального кодексу України, вирішено питання щодо прав та обов'язків ОСОБА_1, м. Одеса, який не є стороною по справі, але який є співвласником спірного нерухомого майна.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 24.05.2017 року у справі №4/96-09-2451 залучено до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_1.

Через канцелярію суду від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Одеса надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке судовою колегією відхилено через скорочений 15-денний термін розгляду апеляційних скарг на ухвали суду та у зв'язку з відсутністю в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України клопотання від сторін про продовження строку розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги з мотивів, що викладені письмово, крім того, надав судовій колегії на підтвердження того, що розглядом даної справи порушено права ОСОБА_1 документи, що підтверджують перебування його в шлюбі з ОСОБА_4 на момент набуття права власності на об'єкти нерухомості, та сумісний характер права власності спірних об'єктів нерухомості тощо. Судовою колегією документи після огляду були повернуті представнику скаржника без долучення до матеріалів справи, оскільки вони мають значення для розгляду заяви про затвердження мирової угоди на стадії виконавчого провадження по суті і скаржником не надавалось суду апеляційної інстанції клопотання в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України.

Представники позивача, відповідача і Суворовського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про що свідчать заявлене клопотання про відкладення від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, ознайомлення з матеріалами справи ОСОБА_4, копією реєстру вихідної кореспонденції Одеського апеляційного господарського суду. Представник Суворовського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про причину неявки суд не повідомив, своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, неявка без поважних причин у судове засідання учасників судового процесу не тягне за собою відкладення розгляду справи на інші строки, а також, враховуючи скорочений 15-денний термін розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, справу розглянуто за наявними матеріалами та поясненнями представника скаржника, а повний текст постанови направляється учасникам судового процесу по справі в установленому порядку.

Згідно з частиною 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Апеляційний господарський суд, у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин повторно розглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм процесуального права, що мають значення для справи, при цьому суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представника скаржника, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду від 25.06.2010 року у справі №4/96-09-2451 не відповідає вимогам чинного процесуального законодавства України, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Згідно з приписами частини 4 статті 121 Господарського процесуального кодексу України мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

Судом може бути затверджено мирову угоду на підставі статті 121 Господарського процесуального кодексу України лише за умови наявності відкритого виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення згідно з Законом України "Про виконавче провадження". Якщо таке виконавче провадження не відкрито на момент звернення до суду щодо затвердження мирової угоди, суд відмовляє в її затвердженні, що не виключає повторного звернення з відповідною заявою вже після відкриття виконавчого провадження. (пункт 7.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі ухвали Господарського суду Одеської області від 20.07.2009 року у справі №4/96-09-2451 постановою В.о. начальника першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 24.07.2009 року № В3/570 закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу №4/96-09-2451, виданого 06.07.2009 року Господарським судом Одеської області.

Супровідним листом від 27.07.2009 року №В-3/570/15587 Господарському суду Одеської області було повернуто оригінал наказу від 06.07.2009 року №4/96-09-2451. Місцевим господарським судом оригінал наказу від 06.07.2009 року №4/96-09-2451 приєднано до матеріалів справи (а.с. 27).

Проте, ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.07.2009 року у справі №4/96-09-2451, на підставі якої припинено виконавче провадження, було скасовано Вищим господарським судом України.

Судова колегія Одеського апеляційного господарського суду зазначає, що з матеріалів справи не вбачається, що після скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 20.07.2009 року у справі №4/96-09-2451 відкривалось виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Одеської області від 06.07.2009 року №4/96-09-2451, а також відсутні докази направлення судом відповідного наказу державному виконавцю для вчинення виконавчих дій.

За таких обставин місцевий господарський суд, в порушення приписів чинного законодавства України, затвердив мирову угоду на стадії виконавчого провадження, не перевіривши, чи було в наявності взагалі на момент розгляду відповідної заяви таке виконавче провадження, що є підставою для скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 25.06.2010 року у справі №4/96-09-2451 в порядку статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

Також судова колегія зазначає, що місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі не розглянув укладену сторонами мирову угоду, саме як таку, що укладена на стадії виконання рішення суду.

Господарський суд Одеської області помилково зазначив про те, що сторонам роз'яснено наслідки припинення провадження у справі, у зв'язку з затвердженням мирової угоди, які передбачено статтею 80 Господарського процесуального кодексу України. Але, відповідно до пункту 7 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом в ході розгляду справи по суті, а в даному випадку по суті позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Одеса до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Одеса про стягнення 1 500 000 грн. 00 коп. Господарським судом Одеської області було прийнято рішення від 23.06.2009 року у справі №4/96-09-2451, яке не оскаржувалось і набрало законної сили, а тому є таким, що підлягає обов'язковому виконанню на території України.

Судова колегія зазначає, що невірне зазначення місцевим господарським судом про припинення провадження у справі призвело до порушення судом принципу правової визначеності, що є недопустимим з урахуванням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.

В даному випадку при розгляді заяви про затвердження мирової угоди на стадії виконання рішення Господарський суд Одеської області повинен був вирішити питання про закінчення виконавчого провадження по виконанню наказу (у випадку наявності такого), а не щодо припинення провадження у справі.

Отже, Господарський суд Одеської області порушив норми процесуального права, що призвело до неповного з'ясування всіх обставин справи та прийняття неправильного рішення у справі.

Таким чином, доводи, викладені в апеляційній скарзі щодо неправомірності застосування господарським судом норм чинного законодавства України є обґрунтованими та приймаються судовою колегією до уваги.

Відповідно до положень частини 7 статті 106 Господарського процесуального кодексу України, у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що Господарським судом Одеської області порушені норми процесуального права, тому апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Одеської області від 25.06.2010 року по справі №4/96-09-2451 підлягає скасуванню з направленням заяви на розгляд до Господарського суду Одеської області.

Керуючись статтями 99, 101, пунктами 1, 4 частини 1 статті 104, статями 105, 106, 121 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, м. Одеса на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.06.2010 року у справі №4/96-09-2451 - задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.06.2010 року у справі №4/96-09-2451 - скасувати.

Заяву В.о. начальника першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції по справі № 4/96-09-2451 передати на розгляд до Господарського суду Одеської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Одеський апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий суддя Г.І. Діброва

Судді Н.М. Принцевська

Г.П. Разюк