Постанова

від 23.05.2017 по справі 826/6725/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6725/15 Головуючий у 1-й інстанції: Балась Т.П.

Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 травня 2017 року м.Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

за участю секретаря Борейка Д.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання незаконним наказу, поновлення на роботі,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - Позивач) 15 квітня 2015 року звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у м.Києві (далі - Відповідач) та просив визнати незаконним наказ від 11 березня 2015 року №682/03 Про припинення державної служби ОСОБА_2. ; поновити на посаді головного спеціаліста сектору реєстрації речових прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м.Києві з 11 березня 2015 року; стягнути з Відповідача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2015 року без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 листопада 2016 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції .

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2017 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ Головного територіального управління юстиції у м.Києві від 11 березня 2015 року № 682/03 Про припинення державної служби ОСОБА_2. ;

поновлено ОСОБА_2 на посаді головного спеціаліста сектору реєстрації речових прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві з 11 березня 2015 року;

стягнено з Головного територіального управління юстиції у м.Києві (01001, м.Київ, вул.Музейний провулок, буд.2-Д) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, проживає за адресою: 03110, АДРЕСА_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 52 800,99 грн (п'ятдесят дві тисячі вісімсот гривень 99 копійок).

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Відповідача, заперечення Позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 25.12.2012 року наказом Головного управління юстиції у м.Києві №2732/03 Позивача призначено на посаду головного спеціаліста відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м.Києві.

Відповідно до наказів від 13.12.2013 року №2765/03 та №2766/03 Позивач переведений на посаду головного спеціаліста Першого сектору державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м.Києві.

У зв'язку зі зміною організаційно-штатної структури та штатного розпису ОСОБА_2 переведено на посаду головного спеціаліста Першого сектору відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м.Києві на підставі наказу від 15.09.2014 року №2123/03.

Наказом від 08.10.2014 року №2411/03 у зв'язку зі зміною організаційно - штатної структури та штатного розпису з 13.10.2014 року Позивач переведений на посаду головного спеціаліста сектору реєстрації речових прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві.

11.03.2015 року Головним територіальним управлінням юстиції у м.Києві прийнято наказ №682/03 Про припинення державної служби ОСОБА_2. , яким звільнено Позивача із займаної посади за порушення Присяги державного службовця на підставі пункту 6 частини першої статті 30 Закону України Про державну службу з 11 березня 2015 року .

Вважаючи наказ суб'єкта владних повноважень протиправним, Позивач звернувся до суду .

Відповідно до ст.1 Закону України Про державну службу (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження .

Статтею 3 Закону України Про державну службу визначені основні принципи державної служби: служіння народу України; демократизму і законності; гуманізму і соціальної справедливості; пріоритету прав людини і громадянина; професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі; персональної відповідальності за виконання службових обов'язків і дисципліни; дотримання прав та законних інтересів органів місцевого і регіонального самоврядування; дотримання прав підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян.

Згідно ст.5 Закону України Про державну службу державний службовець повинен: сумлінно виконувати свої службові обов'язки; шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування; не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця .

Положеннями статті 10 Закону України Про державну службу основними обов'язками державних службовців є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі .

Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень. У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу.

Державні службовці мають право: користуватися правами і свободами, які гарантуються громадянам України Конституцією і законами України; брати участь у розгляді питань і прийнятті в межах своїх повноважень рішень; одержувати від державних органів, підприємств, установ і організацій, органів місцевого та регіонального самоврядування необхідну інформацію з питань, що належать до їх компетенції; на повагу особистої гідності, справедливе і шанобливе ставлення до себе з боку керівників, співробітників і громадян; вимагати затвердження керівником чітко визначеного обсягу службових повноважень за посадою службовця; на оплату праці залежно від посади, яку він займає, рангу, який йому присвоюється, якості, досвіду та стажу роботи; безперешкодно ознайомлюватись з матеріалами, що стосуються проходження ним державної служби, в необхідних випадках давати особисті пояснення; на просування по службі з урахуванням кваліфікації та здібностей, сумлінного виконання своїх службових обов'язків, участь у конкурсах на заміщення посад більш високої категорії; вимагати службового розслідування з метою зняття безпідставних, на думку службовця, звинувачень або підозри; на здорові, безпечні та належні для високопродуктивної роботи умови праці; на соціальний і правовий захист відповідно до його статусу; захищати свої законні права та інтереси у вищестоящих державних органах та у судовому порядку.

Конкретні обов'язки та права державних службовців визначаються на основі типових кваліфікаційних характеристик і відображаються у посадових положеннях та інструкціях, що затверджуються керівниками відповідних державних органів у межах закону та їх компетенції (ст.11 Закону України Про державну службу ).

Згідно зі статтею 17 цього Закону громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо

дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки .

Державний службовець підписує текст Присяги, який зберігається за місцем роботи. Про прийняття Присяги робиться запис у трудовій книжці.

З наведеної правової норми випливає, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

У зв'язку з цим, як порушення Присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

З матеріалів справи вбачається, що начальником відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно в ході виконання покладених на нього обов'язків, виявлено факти проведення ОСОБА_2 незаконної державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, про що складено службову записку від 27 лютого 2015 року №366.

Одночасно із підготовкою документів до проведення службового розслідування, було складено письмове повідомлення від 26.02.2015 року яким, відповідно до Порядку проведення службового розслідування, відносно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №950 від 13.06.2000 року, доведено до відома ОСОБА_2

Однак, Позивач відмовився від підпису на повідомленні від 26.02.2015 року, у зв'язку з чим 26.02.2015 року Відповідачем складено акт про відмову від ознайомлення з повідомленням про проведення службового розслідування.

27 лютого 2015 року за поданням начальника реєстраційної служби ОСОБА_3 виконуючим обов'язки начальника Головного управління юстиції у м.Києві ОСОБА_4 прийнято наказ від 27 лютого 2015 року №140/8 Про проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_2. .

При цьому, Позивачу запропоновано надати письмові пояснення з приводу обставин, що послугували підставою проведення службового розслідування, однак останній відмовився від надання пояснень, про що було складено відповідний акт від 27.02.2015 року

За результатами проведеного службового розслідування щодо дотримання державним реєстратором ОСОБА_2 вимог законодавства під час проведення державної реєстрації прав за заявою №9775584 від 14.01.2015 року, комісією складено акт від 02.03.2015 року, яким встановлено ряд грубих порушень норм чинного законодавства у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно, зокрема, державний реєстратор реєстраційної служби Головного управління юстиції у м.Києві ОСОБА_2 в порушення вимог ст.19 Конституції України діяв не на підставі та поза межами своїх повноважень, а саме порушив норми ст.ст.9, 22, 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , пп.18, 28, 49 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та обтяжень, ст.12 Закону України Про адміністративні послуги , Наказу Міністерства юстиції України 02.04.2013 року №607/5 Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб , що мало наслідком проведення незаконної державної реєстрації права власності на нежитловий будинок (літ.Б) по вул.Метрологічній, 14Б, площею 5264,8 кв.м. та відповідно до ч.1 ст.377 ЦК України призвело до безпідставного вибуття із власності територіальної громади міста Києва земельної ділянки, з огляду на що комісією рекомендовано начальнику реєстраційної служби Головного управління юстиції у м.Києві звернутися до правоохоронних органів та розглянути питання щодо застосування до Позивача крайнього заходу відповідальності державного службовця у вигляді звільнення із займаної посади на підставі пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України Про державну службу .

З 02.03.2015 року по дату звільнення Позивач був відсутній на роботі, на підтвердження чого складено відповідні акти про відсутність працівника на робочому місці.

03.03.2015 року Відповідачем засобами поштового зв'язку направлено на адресу Позивача: АДРЕСА_2; АДРЕСА_1 листи-запрошення на ознайомлення із актом та повідомлено, що під час ознайомлення з актом він має можливість висловити свої зауваження, які будуть додані до акту.

Колегія суддів звертає увагу на те, що Позивачем в особовій картці зазначено домашню адресу: АДРЕСА_1.

Крім того, листами від 03.03.2015 року ОСОБА_2 запрошено прибути 10.03.2015 року о 10:00 год. за адресою: м.Київ, вул.Народного Ополчення, 1, каб.№4, для підписання акту службового розслідування від 02.03.2015 року.

Відповідно до абз.5 п.9 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого урядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 pоку №950, у разі коли під час ознайомлення з актом службового розслідування до нього не висловлені зауваження або зазначені особи не прибули у визначений для ознайомлення час без поважних причин та не повідомили комісії про причини своєї відсутності у день ознайомлення, акт службового розслідування вважається таким, що не має зауважень.

Враховуючи відсутність висловлених зауважень щодо акту службового розслідування, комісією складено акт ознайомлення від 10.03.2015 року, яким, визнано акт службового розслідування таким, що немає зауважень.

Таким чином, доводи Позивача про відсутність повідомлення про проведення службового розслідування, ненадання пояснень у період його тимчасової непрацездатності, не підтверджуються належними доказами.

За результатами розгляду акта від 02.03.2015 року та матеріалів службового розслідування, проведеного відносно Позивача, начальником реєстраційної служби Головного управління юстиції у м.Києві ОСОБА_3 надано на розгляд в.о. начальника Головного управління юстиції у м.Києві подання від 10.03.2015 року Про припинення державної служби ОСОБА_2. , на підставі яких і прийнято оскаржуваний наказ №682/03 від 11.03.2015 року.

Пунктом 6 частини 1 статті 30 Закону України Про державну службу визначено, що крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що припинення державної служби відповідно до п.6 ч.1 ст.30 Закону України Про державну службу є особливим видом відповідальності державного службовця у вигляді звільнення державного службовця із займаної посади та роботи, і є таким, що не потребує обов'язкової наявності у державного службовця дисциплінарних стягнень, передбачених ст.147 Кодексом законів про працю України і ст.14 Закону України Про державну службу , на момент вирішення питання про припинення державної служби.

У постанові Верховного Суду України від 03 лютого 2015 року у справі №21-602а14 зазначено, що звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.

За даними Державного реєстру прав, представник TOB ПАКО ТОРГ ОСОБА_5 звернувся із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо власності, яка зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме 14 січня 2015 року за номером 9775584.

Про реєстраційні дії за заявою №9775584 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься інформація: 14.01.2015 року заява зареєстрована; сформована картка прийому заяви №18615983, відповідно до якої заявником є представник TOB ПАКО ТОРГ ОСОБА_5, яким подано копію паспорта СМ892587, виданого 08.12.2006 року Білоцерківським МВМ №2 ГУ МВС України в Київській обл.; декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстровану Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м.Києві 29.12.2014 року КВ №143143630110; договір купівлі-продажу нежилого будинку від 23 лютого 2007 року №681; копію витягу з ЄДРПОУ за реєстраційним номером ГУРС 6630; копію виписки з ЄДР; копію статуту TOB ПАКО ТОРГ ; довідку ПП Дім Проектів від 10.11.2014 року №1-01/13 та її копію; технічний паспорт, виданий ПП Дім Проектів на нежитловий будинок 14Б по вулиці Метрологічній у місті Києві від 22.10.2014 року.

Водночас, відповідно до відомостей про передачу реєстраційних справ від 19.01.2015 року заява за реєстраційним номером 9775584 була подана заява щодо проведення державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, що розташований за іншою адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 500,8 кв.м.

28 січня 2015 року Позивачем сформовано інформацію за результатом проведених пошуків в Державному реєстрі прав щодо об'єкту нерухомого майна (м.Київ, бул.Лепсе Івана, 2); сформовано інформацію за результатом проведених пошуків в Державному реєстрі прав щодо суб'єкта (TOB Явірпіт , 32420617); прийнято рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію права власності №18897986 від 28.01.2015 року, оскільки відсутні у повному обсязі документи, необхідні для проведення державної реєстрації права власності, а саме: копія технічного паспорту .

Натомість, будь-яких доказів щодо письмового повідомлення заявника про прийняте рішення про зупинення розгляду заяви, комісією з проведення службового розслідування не виявлено.

При цьому, Позивачем рішення про зупинення розгляду заяви №9775584 на видачу до центру надання адміністративних послуг не передавалось, а відтак, як зазначив апелянт, не усунуті обставини, що стали підставою для зупинення розгляду заяви, що в подальшому свідчить про відсутність у державного реєстратора законних підстав для відновлення та продовження розгляду заяви №9775584.

Комісією з проведення службового розслідування встановлено, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 03.02.2015 року о 12:47:27 зареєстровано заяву №10040306, подану представником TOB Явірпіт ОСОБА_7 про відкликання заяви №9775584, яка задоволена державним реєстратором ОСОБА_2 03.02.2015 року о 14:19:43, однак рішення про залишення заяви №9775584 без розгляду не прийнято.

Разом з тим, також встановлено, що Позивач в порушення п.18 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2013 року №868 не лише не сформовано рішення про залишення заяви №9775584 без розгляду, а й, відповідно не передано на видачу до центру надання адміністративних послуг рішення, прийнятого за результатами заяви №10040306 про відкликання заяви №9775584 та не повернуто заявнику подані до неї документи, і самовільно здійснені 3 операції з редагування заяви за реєстраційним номером №9775584, в т.ч. і після задоволення заяви про її відкликання, а саме: 03.02.2015 року о 14:12:40; 12.02.2015 року о 17:17:39; 12.02.2015 року о 17:21:33.

12.02.2015 року державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_2 прийнято рішення про відновлення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №19302833 від 12.02.2015 року (без зазначення підстав для прийняття такого рішення); сформовано інформацію за результатом проведених пошуків в Державному реєстрі прав щодо об'єкту нерухомого майна (м.Київ, вул.Метрологічна, 14Б); сформовано інформацію за результатом проведених пошуків в Державному реєстрі прав щодо суб'єкта (TOB ПАКО ТОРГ 32847052), а також прийнято рішення про проведення державної реєстрації права власності; в результаті проведених операцій сформовано рішення про внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно НОМЕР_2 від 12 лютого 2015 року, загальною площею 5264,8 кв. метрів.

Позивачем також, видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 12.02.2015 року, індексний номер 33554449, ТОВ ПАКО ТОРГ , код ЄДРПОУ 32847052, на нежитлове приміщення загальною площею 5264,8 кв.м по АДРЕСА_4.

Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2013 року №607/5 Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб встановлено, що у разі подання до територіальних органів Мінюсту, посадовими особами органів місцевого самоврядування, адміністраторам центрів надання адміністративних послуг, нотаріусом заяв щодо державної реєстрації прав власності або інших речових прав на нерухоме майно (далі - речові права на нерухоме майно) на об'єкти нерухомого майна загальною площею понад 5000 кв. метрів, що розташовані на земельній ділянці, рішення щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно приймаються державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру відповідно до додатка до цього наказу.

З урахуванням наведеного, комісія дійшла висновку, що дії Позивача щодо необґрунтованого зупинення розгляду, задоволення заяви про відкликання, без формування рішення про залишення заяви без розгляду, поновлення розгляду та редагування заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №9775584, зокрема, редагування інформації про об'єкт нерухомого майна, щодо якого подано заяву про реєстрацію права власності з першочергово зазначеного об'єкта нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 500,8 кв. м. на об'єкт нерухомого майна: нежилий будинок (літ. вул. Метрологічній, 14Б, площею 5264,8 кв.м.) носять протиправний та умисний характер та спрямовані на маскування реально вчинених реєстраційних дій.

Отже, колегія суддів вважає, що порушення, які виявлені в ході службового розслідування, вказують на те, що Позивачем не дотримано вимог Законів України, неналежно виконано свої службові обов'язки, що свідчить про порушення ним присяги державного службовця; внаслідок чого у Відповідача наявні законні підстави для видання оскаржуваного наказу про припинення державної служби ОСОБА_2

Встановлені порушення під час службового розслідування, жодним чином не спростовані Позивачем під час судового розгляду справи.

Так, відповідно до листка непрацездатності АГЗ № 653365 Позивач з 02 березня 2015 року по 12 березня 2015 року перебував на лікарняному, по закінченню якого надав його до кадрової служби Відповідача, що підтверджується копією журналу реєстрації листків непрацездатності.

Відповідно до частини 3 статті 40 Кодексу законів про працю України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Водночас, статтею 40 Кодексу законів про працю України передбачено виключний перелік підстав для розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, а отже, положення частини 3 статті 40 Кодексу законів про працю України застосовується та враховується виключно при звільненні з підстав зазначених у вказаній статті.

Таким чином, оскільки згідно наказу Головного територіального управління юстиції у м.Києві від 11.03.2015 року №682/03 Про припинення державної служби ОСОБА_2. , Позивач звільнений на підставі пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України Про державну службу , то на цей випадок обмеження, передбачені статтею 40 Кодексу законів про працю України щодо звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності не поширюються.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 03 лютого 2015 року у справі №21-602а14.

Суд першої інстанції на наведене уваги не звернув та помилково дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ст.159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати постанову суду та прийняти нову постанову.

За приписами п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального та процесуального права призвели до помилкового вирішення справи, тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у м.Києві задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2017 року скасувати та прийняти нову постанову наступного змісту.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання незаконним наказу, поновлення на роботі - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Бужак Н.П.

Костюк Л.О.

Постанова складена в повному обсязі 26 травня 2017 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Бужак Н.П.

Костюк Л.О.