Постанова

від 17.10.2016 по справі 804/3637/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2016 р. Справа № 804/3637/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу, рішення про застосування штрафних санкцій,-

ВСТАНОВИВ :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі-ФОП ОСОБА_2, платник, позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області із позовними вимогами щодо:

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за №0010031304 від 27.05.2016р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код 11010500) на загальну суму 54 927, 05 грн.;

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за №0010061304 від 27.05.2016р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Військовий збір (код 11011000) на загальну суму 3777, 34 грн.;

визнання протиправним та скасування вимоги Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) за №Ф-0010041304 від 27.05.2016р., яким встановлено суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообо'язкове державне соціальне страхування у розмірі 41 191, 18 грн.;

визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за №0010051304 від 27.05.2016р. про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано до ФОП ОСОБА_2 штрафні санкції у розмірі 4451, 61 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що прийняте відповідачем податкові повідомлення-рішення, вимога про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування до платника штрафних санкцій є протиправними та підлягають скасуванню. Так, позивач вважає, що висновки податкового органу, відображені в акті перевірки є необгрунтованими та такими, що не підтверджено жодними доказами, а фактично є лише суб'єктивною думкою перевіряючих контролюючого органу, у зв'язку з чим прийняті на підставі даного акту та оскаржувані податкові повідомлення-рішення, вимога про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування до платника штрафних санкцій є протиправними та підлягають скасуванню.

Позиція відповідача відображена у запереченнях на позов та аргументована тим, що фахівцями Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача, за підсумками якої податковим органом встановлено завищення платником витрат та заниження чистого оподатковуваного доходу та, як наслідок, заниження податку на доходи фізичних осіб та заниження суми військового збору. Окрім того, зважаючи на заниження ФОП ОСОБА_2 сум чистого оподатковуваного доходу, на думку контролюючого органу, платником також занижено базу нарахування суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з чим платником не донараховано зазначеного внеску.

Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, виходячи із системного аналізу положень чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства та матеріалів справи, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, мотивуючи це наступним.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) зареєстровано як як суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу-підприємця в Управлінні державної реєстрації Дніпропетровської міської ради від 16.09.2010р. (запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №2 224 000 0000 074082).

До основних видів економічної діяльності позивача (за КВЕД) належить:

56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

Позивач перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі- ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, податковий орган, контролюючий орган, відповідач) від 17.09.2010р. за №19183.

У період з 18.04.2016р. по 29.04.2016р. згідно із п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 77.1 ст. 77 п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України фахівцями ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2015р.

За підсумками проведеної перевірки податковим органом складено Акт Про результати документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_2, рнокпп НОМЕР_1, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2013р. по 31.12.2015р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014р. по 31.12.2015р. №1520/13-04/НОМЕР_1 від 18.05.2016р. (далі - акт перевірки).

Так, у даному акті в ході проведеної перевірки контролюючий орган дійшов до висновку про порушення платником:

-п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України №2755, зі змінами і доповненнями, у вигляді заниження ФОП ОСОБА_2 податку на доходи фізичних осіб у розмірі 43 941, 64 грн. (в т.ч.: за 2013 рік - на суму 4607, 40 грн., за 2014 рік - на суму 4663, 85 грн. та за 2015 рік - на суму 34 670, 39 грн.);

-п. 4 ч. 1 ст. 4, п. 2 ст. 6, п. 1 ч. 2 ст. 7, п. 11 ст., 8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 8 липня 2010 року №2464-VI у вигляді недонарахування платником сум єдиного соціального внеску за період з 01.01.2013р. по 31.12.2015р. у загальному розмірі 41 191, 18 грн. (в т.ч.: за 2013 рік - на суму 6649,73 грн., за 2014 рік - на суму 13 081, 59 грн., за 2015 рік - на суму 21 459, 86 грн.);

-п.п. 1.3, п.п. 1.4, п.п. 1.5, п.п. 1.6 п. 16 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України №2755, зі змінами і доповненнями, у вигляді не нарахування та не утримання військового збору у розмірі 3021, 87 грн. (за 2015 рік).

Враховуючи виявлені в ході проведеної перевірки порушення підприємством норм Податкового кодексу Украни, на підставі акта перевірки контролюючим органом сфоромовано:

-податкове повідомлення-рішення за №0010031304 від 27.05.2016р., яким збільшено суму грошового зобов'язання ФОП ОСОБА_2 за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код 11010500) на загальну суму 54 927, 05 грн. (в т.ч.: за основним платежем - 43 941, 64 грн. та за штрафними санкціями - 10 985, 41 грн.);

- податкове повідомлення-рішення за №0010061304 від 27.05.2016р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Військовий збір (код 11011000) на загальну суму 3777, 34 грн. (в т.ч.: за основним платежем - 3021, 87 грн. та за штрафними санкціями - 755, 47 грн.);

- вимога про сплату боргу (недоїмки) за №Ф-0010041304 від 27.05.2016р., яким платнику встановлено суму недоїмки по сплаті єдиного внеску на загальнообо'язкове державне соціальне страхування у розмірі 41 191, 18 грн.;

-рішення за №0010051304 від 27.05.2016р. про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано до ФОП ОСОБА_2 штрафні санкції у розмірі 4451, 61 грн.

Правомірність податкових повідомлень-рішень від 27.05.2016р. №0010031304 та №0010061304, вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску №ф-0010041304 від 27.05.2016р., а також рішення ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про застосування штрафних санкцій №0010051304 від 27.05.2016р. є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України - на контролюючі органи покладено обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складання та достовірності первинних документів.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України - господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється статтею 177 Податкового кодексу України.

Положеннями п.177.1 ст.177 Податкового кодексу України визначено, що доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до п.177.2. ст.177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг) (п.177.3 ст.177 Податкового кодексу України).

Згідно з п.177.4. ст.177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Так, пунктом 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України (у редакції Законів № 3609-VI від 07.07.2011р., № 71-VIII від 28.12.2014р. ) визначено перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, а саме:

- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;

- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

-обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;

- суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;

- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Підпунктом 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України - під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

У разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Податкового кодексу України для платників податку - фізичних осіб (п. 177.6 ст. 177 Податкового кодексу України ).

Пунктом 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, відповідно до пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із сум оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (підпункт 164.1.2 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України).

Згідно із пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України , податковий агент, поняття якого визначено пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку на доходи фізичних осіб, визначену ст. 167 Податкового кодексу України у розмірі 18 відсотків.

Крім того, відповідно до пп. 1.2 п. 16-1підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України доходи, визначені в ст. 163 Податкового кодексу України , є об'єктом оподаткування військовим збором.

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16-1підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (пп. 1.3 п. 16-1підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України ).

Згідно з п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України, фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України - для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України ).

Згідноіз приписами ст.55 Господарського кодексу України, фізична особа - підприємець є суб'єктом господарювання, тому на нього розповсюджуються його норми.

Частиною 8 ст. 19 Господарського кодексу України передбачено, що усі суб'єкти господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, виділені на окремий баланс, зобов'язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом, а також вести (крім громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які провадять господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці) бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону №2464 визначено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Відповідно до ч. 11 ст. 8 Закону №2464 єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

З 1 січня 2015 року набрали чинності зміни, внесені Законом України від 28.12.2014 №71-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" до Податкового кодексу України, в частині оподаткування військовим збором доходів фізичних осіб-підприємців.

Так, відповідно до п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної ОСОБА_1 України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України, а саме:

- фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

- фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

При цьому, об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Податкового кодексу України: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Так, зі змісту акту перевірки вбачається, що у періоді, який перевірявся відповідачем (з 01.01.2013р. по 31.12.2015р.) ФОП ОСОБА_2 здійснював підприємницьку діяльність за загальною системою оподаткування.

На момент проведення перевірки позивач був платником податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску, податку на доходи з фізичних осіб з найманих працівників, єдиного внеску, як роботодавець, збору за провадження торгівельної діяльності (ресторанне господарство), за ліцензії, військового збору, збору на розвиток виноградарства.

Згідно з податковими деклараціями про майновий стан і доходи платника за 2013-2015 рр. ФОП ОСОБА_2 визначено дохід, отриманий від діяльності, зокрема:

-за 2013 рік-17 576, 00 грн.;

- за 2014 рік - 249 663, 00 грн.;

-за 2015 рік - 319 138, 72 грн.

Проведеною контролюючим органом перевіркою правильності визначення загального оподатковуваного доходу, отриманого ФОП ОСОБА_2 від провадження діяльності за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р., відображеного в розділі III податкової декларації та додатку 5 до декларації про майновий стан і доходи, додатку Ф 4 до декларації про майновий стан і доходи з даними про суми загального оподатковуваного доходу, встановленими в ході перевірки, встановлено факт заниження платником суми оподатковуваного доходу, який враховуються при обчисленні оподатковуваного доходу на суму 65 516, 00 грн. (в т.ч.: за 2013 рік - на суму 30 716, 00 грн., за 2015 рік- на суму 34 800, 00 грн.).

Окрім того, в акті перевірки відповідач також зазначив, що в порушення вимог п.177.2 ст. 177 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_2 за період 01.01.2013р. по 31.12.2015р. занижено суму валового доходу за 2013 рік у розмірі 30 716,0 грн., яке відбулось внаслідок наступного.

Згідно Розрахунків суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства , наданих ФОП ОСОБА_2 за звітні періоди серпень 2013 року, вересень 2013 року, жовтень 2013 року, листопад 2013 року, грудень 2013 року сума виручки від реалізації товарів у мережі громадського харчування за 2013 рік становить 48 292, 00 грн.

Згідно даних розділу III податкової декларації та додатку 5 до декларації про майновий стан і доходи сума загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності за період 2013 рік становить 17 576, 00 грн.

Тобто, вищенаведене свідчить, що платником безпідставно занижено суму валового доходу на суму розбіжності між сумою виручки від реалізації товарів у мережі громадського харчування, зазначені у Розрахунках суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за період з 01.08.2013 р. по 31.12.2013р. та сумою загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності, зазначеною у розділі III податкової декларації та додатку 5 до декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік на загальну суму 30716, 00 грн.

Окрім того, в рамках перевірки відповідач дійшов до висновку про порушення позивачем вимог п.177.2, ст. 177 Податкового кодексу України, що виразилось у заниженні ФОП ОСОБА_2 суму валового доходу за 2015 рік у розмірі 34 800, 00 грн.

Так, в ході проведення перевірки контролюючим органом отримано податкову інформацію (відомості з ОСОБА_3 Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів (ЦБД ДРФО), згідно якої встановлено розбіжності по сумам нарахованих та виплачених доходів , в зв'язку з чим до складу валового доходу не віднесено суму коштів отриманих за надані послуги у розмірі 34 800,0 грн., які були виплачені ФОП ОСОБА_2 контрагентами-замовниками послуг , а саме:

-ТОВ "ЛАЙТ ТРЕВЕЛ" (36824853) - 32 800, 00 грн.;

-ТОВ "Д-МІКС УКРАЇНА" (33708884) - 2000, 00 грн.

Згідно із п. 176.2.ст. 176 Податкового кодексу України - особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема, подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Поняття податкового агента визначено у п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, згідно з яким податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-праврвого статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу .

Під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від операцій, здійснюваних у межах обраних ним видів діяльності, суб'єкт господарювання, який нараховує (виплачує) такий дохід, не утримує податок на доходи у джерела виплати якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності (п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України).

Тобто, у разі нарахування (виплати) доходів податковий агент повинен відобразити в податковому розрахунку за формою 1-ДФ такі виплачені доходи на користь всіх платників податків, в тому числі виплачені на користь самозайнятих осіб (фізичних осіб - підприємців та осіб, що проводять незалежну професійну діяльність), з ознакою 157 -Дохід виплачений само зайнятій особі .

Натомість, згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб про суми виплачених доходів по ФОП ОСОБА_2 його контрагентами вбачається, що ТОВ "ЛАЙТ ТРЕВЕЛ" (код ЄДРПОУ 36824853) та ТОВ "Д-МІКС УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 33708884), як податкові агенти, відобразили виплачені доходи за 2015 рік на користь ФОП ОСОБА_2 за 157 ознакою Дохід, виплачений самозайнятій особі у сумі 34 800, 00 грн., згідно даних первинної документації (виписок банку, даних книги доходів і витрат) позивачем до складу валових доходів не включено суму доходу отриману від ТОВ "ЛАЙТ ТРЕВЕЛ" (код ЄДРПОУ 36824853), ТОВ "Д-МІКС УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 33708884).

Таким чином, вищенаведене свідчить, що ФОП ОСОБА_2 було безпідставно занижено суму валового доходу на суму отриманого доходу за 2015 рік від контрагентів-замовників послуг (ТОВ "ЛАЙТ ТРЕВЕЛ" та ТОВ "Д-МІКС УКРАЇНА"), згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб та даних первинного обліку на загальну суму 34 800, 00 грн.

Відповідно до п. 177.4. ст. 177 Податкового кодексу України, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать, зокрема:

- документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу. (2013-2014 рр);

- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;

- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

- обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;

- суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку,встановлених законом;

- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в' підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Також, в ході проведення перевірки правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, відображених у розділі III податкової декларації та додатку 5, додатку Ф 4 до декларації про майновий стан і доходи за період з 01.01.2013р. по 31.12.2015р. контролюючим органом встановлено їх завищення платником на загальну суму 197 750,34 грн. (в т.ч. по періодам: за 2014 рік - на суму 31 092,18 грн., за 2015 рік - на суму 166 658,16 грн.).

Також, в акті перевірки відповідач зазначив, що в порушення положень п.177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_2 за період 01.01.2013р. по 31.12.2015р. завищено суму валових витрат за 2014 рік на 18 130, 38 грн.

Так, п.177.10 ст.177, п.178.6 ст.178 Податкового кодексу України встановлено, що фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат у якій щоденно на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді.

Відповідно до п.п.44.1. ст.44 Податкового кодексу України - для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Перевіркою дотримання ФОП ОСОБА_2 встановленого порядку ведення Книги обліку доходів, в порушення п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (із змінами та доповненнями) встановлено та не заперечується позивачем - факт неналежного ведення книги обліку доходів та витрат за період з 01.01.2013р. по 31.12.2015р., що в свою чергу призвело до перекручення данних обліку доходів та витрат, та заниження чистого оподаткованого доходу на суму 18 130,38 грн.

ФОП ОСОБА_2 у податковій декларації про майновий стан і доходи та додатку 5 за звітний період 2014р. № НОМЕР_2 від 30.01.2015р., визначено розмір отриманих доходів - 249 662, 32 грн., вартість документально підтверджених витрат становить 216 511, 31 грн., розмір чистого оподатковуваного доходу - 33 151,69 грн.

Водночас, при перевірці первинних документів, наданих ФОП ОСОБА_2 та занесених до книги доходів та витрат за період 2014р., фахівцями ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровську визначено, що розмір отриманих доходів становить - 249 662, 32 грн., вартість документально підтверджених витрат становить - 193 818, 46 грн., відповідно чистий оподатковуваний дохід за данними перевірки становить - 51 282,07 грн.

В порушення п.п.177.4.4 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_2 за період 01.01.2013р. по 31.12.2015р. завищено суму валових витрат за 2015 рік у розмірі 131 200, 00 грн., яке відбулось внаслідок наступного.

Так, при проведенні перевірки повноти визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю платника податковим органом було встановлено, що згідно актів надання послуг за період 01.01.2013р по 31.12.2015р., ФОП ОСОБА_2 придбав у ТОВ СІАМ-БУД (код ЄДРПОУ 34916622) послуги постачання електроенергії та втрати в мережах електроенергії, згідно основного договору оренди приміщення (мовою оригінала) на загальну суму 131 549, 67 грн. (в т.ч по періодам: жовтень 2015 року - 40 000, 00 грн.; листопад 2015 року - 25 049, 67 грн, грудень 2015 року - 66 500, 00 грн.).

Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_2 уклав із ТОВ Сіам-Буд (код за ЄДРПОУ 34916622)договір субаренди приміщень від 15.10.2015р., за умовами якого Орендатор (ТОВ Сіам-Буд (код за ЄДРПОУ 349.16622) передає у тимчасове платне користування приміщення та споруди за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, пгт Кіровське, вул. Орільська 3-а. Арендна плата становить 9600 грн. за місяць. Приміщення знаходиться у тимчасовому користуванні ТОВ Сіам-Буд (код за ЄДРПОУ 34916622) на підставі договора Оренди Приміщень від 06.09.2013р. Термін дії договору становить з 15.10.2015р. по термін, передбачений основним договором Оренди приміщень.

Водночас, згідно п.3.7 ст. 3 договору субаренди приміщень від 15.10.2015р. укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ Сіам-Буд (код за ЄДРПОУ 34916622), комунальні платежі в субарендну плату не входять.

В ході перевірки, відповідачем встановлено, що ФОП ОСОБА_2 у періоді з 15.10.2015р. по 31.12.2015р. фактично не здійснювалась діяльність в частині надання готельних послуг, мобільного харчування та інших послуг, які б призвели до використання значних обсягів тепла та електроенергії, зважаючи на те, що позивач не мав достатньої кількості найманих осіб для обслуговування данного комплексу та не залучав інших фізичних або юридичних осіб до обслуговування та надання послуг ресторана та бази-відпочинку Дача Горца за адресою: пгт Кіровське, вул. Орільська, 3-а.

Так, за даними перевірки ФОП ОСОБА_2 у період з 13.11.2013р. по 30.06.2014р. використовував працю 1 найманої особи, а у періоді з 01.07.2014р. по 31.12.2015р. -2 найманих осіб.

Також ФОП ОСОБА_2 в ході проведення перевірки надано акти використаної електроенергії в яких платником та користувачем спожитої електроенергії зазначене ТОВ Сіам-Буд (код за ЄДРПОУ 34916622).

Згідно з п.п.177.4.1 п. 177.4. ст. 177 Податкового кодексу України -до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, зокрема, належать інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Таким чином, зважаючи на те, що первинними документами, наданими платником до перевірки ФОП ОСОБА_2 не доведено та не підтверджено використання електроенергії в господарській діяльності в значних обсягах, зазначених в актах надання послуг, відсутня достатня кількість найманих осіб або залучений інший обслуговуючий персонал, у зв'язку з чим ем безпідставно включено до складу витрати за електроенергію як компенсацію витрат ТОВ СІАМ-БУД (код ЄДРПОУ 34916622), що призвело до завищення ФОП ОСОБА_2 суму валових витрат за 2015 рік на 131 200, 00 грн.

В порушення п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України позивачем за період 01.01.2013р. по 31.12.2015р. завищено суму валових витрат за 2014 рік у розмірі 10 872, 00 грн. шляхом віднесення до їх складу витрати на придбання покриття для підлоги у розмірі 10 872, 00 грн., згідно видаткової накладної № 109 від 23.09.2014р., виписаної ТОВ Контракт Флорінг Сістем (код за ЄДРПОУ 37005706) та платіжного доручення №63 від 18.09.2014р.

Відповідно до п. 177.2 ст.177 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Слід зазначити, що первинними документами, наданими ФОП ОСОБА_2 до перевірки, не доведено використання придбаних ТМЦ у господарській діяльності ФОП ОСОБА_2

Окрім того, позивач, використовуючи у своїй господарській діяльності суборендоване майно, не мав права включати вартість ремонту (поліпшення) суборендованого майна, у зв'язку з тим, що договором суборенди нежилого приміщення №2 від 04.04.2013р. не передбачено в умовах експлуатації їх ремонт.

Отже, ФОП ОСОБА_2 не мав право до складу валових витрат включати витрати на придбання ТМЦ (покриття для підлоги тканини килимові), у зв'язку з чим позивачем безпідставно завищено суму валових витрат за 2014 рік на 10 872, 00 грн.

Також в порушення п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України - ФОП ОСОБА_2 за період 01.01.2013р. по 31.12.2015р., на думку контролюючого органу, завищено суму валових витрат за 2015 рік на 35 458,16 грн.

Так, у звітному періоді (2015 рік) ФОП ОСОБА_2 до складу валових витрат, які складаються з вартості сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат включив придбані ТМЦ (продукти харчування) в сумі 35 458,16 грн.

Разом з тим, ФОП ОСОБА_2 надав інформацію, щодо суми не реалізованих товарних запасів станом на 31.12.2015 р. на загальну суму 71 001,81 грн.

Таким чином, ТМЦ на загальну суму 35 458,16 грн. не могли бути використані у звітному періоді (2015 рік), так як залишились на залишках станом на 31.12.2015 р.

Згідно з п.п 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України - об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів належать витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат (п.п. 177.4.1 п.п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України).

Тобто, з аналізу вищевикладених правових норм вбачається, що фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування має право віднести до витрат звітного року, безпосередньо пов'язані з придбанням товарів (робіт, послуг) витрати, та пов'язані з отриманням доходу звітного року.

Таким чином, ФОП ОСОБА_2 безпідставно до складу валових витрат включив витрати на придбання ТМЦ, які обліковуються у залишках платника та не пов'язані з отриманням доходу у звітному періоді, чим завищив суму валових витрат за 2015 рік на 35 458,16 грн.

Також в порушення вимог п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України позивачем за період 01.01.2013р. по 31.12.2015р. завищено суму валових витрат за 2014 рік на 2089, 80 грн. шляхом включення у звітному періоді до складу інших витрат, включив суму плати за патент у розмірі 1339, 80 грн,, та суму сплати по податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 750, 00 грн.

У пункті 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України наведено перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування.

Водночас, даний перелік не містить сплачених податків, зборів (крім суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) та витрат, понесених фізичною особою-підприємцем на придбання ліцензій, інших спеціальних дозволів, виданих державними органами для провадження господарської діяльності.

Отже, фізична особа - підприємець, яка перебуває на загальній системі оподаткування не має право включити до складу своїх витрат суму сплачених податків, зборів (крім суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) та витрат, понесених на придбання ліцензій, інших спеціальних дозволів, виданих державними органами для провадження господарської діяльності.

Таким чином, ФОП ОСОБА_2 безпідставно до складу валових витрат включив витрати на сплату податків (в т.ч. торгового патенту та податку на доходи з фізичних осіб), чим завищив суму валових витрат за 2014 рік на загальну суму 2089,8 грн.

Слід зауважити, що ФОП ОСОБА_2 не надано до контролюючого органу та до суду пояснень з приводу наведених порушень.

Таким чином, за підсумками перевірки контролюючим органом встановлено, що позивачем в порушення вимог п.177.2, п.п.177.4.1 п.177.4. ст. 177 Податкового кодексу України заниженено суму чистого оподатковуваного доходу за період 01.01.2013р. по 31.12.2015р. на 263 266, 34 грн. (в т.ч.: за 2013 рік-30 716, 00 грн., за 2014 рік-31 092, 18 грн., за 2015 рік-201 458,16 грн.), яке виникло внаслідок, зокрема:

-заниження суми валового доходу у розмірі 65 516, 00 грн. (в т.ч.: за 2013 рік - 30 716, 00 грн., за 2015 рік - 34 800, 00 грн.);

-завищення суму валових витрат у розмірі 197 750, 34 грн. (в т.ч.: за 2014 рік - 31 092,18 грн, за 2015 р. - 166 658,16 грн.).

Таким чином, за даними перевірки сума оподатковуваного доходу ФОП ОСОБА_2 за період з 01.01.2013р. по 31.12.2015р. складає 337 866, 08 грн. (в т.ч. по періодам: за 2013 рік - 38 428, 00 грн., за 2014 рік-64 243,87 грн.; за2015 рік-235 194,21 грн.).

Відповідно до п. 167.1 ст.167 Податкового кодексу України за період з 01.01.2013р. по 31.12.2015р. здійснено розрахунок податку з доходу фізичних осіб ФОП ОСОБА_2 на загальну суму 55 131, 60 грн.

Підпунктом 177.5.3. пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу України визначено, що остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб та збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності на підставі документального підтвердження факту їх сплати.

Так, за даними контролюючого органу, ФОП ОСОБА_2 за період з 01.01.2013р. по 31.12.2015р. сплачено суми податку на доходи фізичних осіб у сумі 11 189, 96 грн.

Натомість, внаслідок порушення позивачем вимог п.177.2, п.177.4 ст. 177 Податкового кодексу України за період з 01.01.2013р. по 31.12.2015р. платником занижено суму податку на доходи фізичних осіб на 43 941, 64 грн.

При дослідженні питання щодо своєчасності сплати позивачем узгоджених сум податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності відповідачем встановлено, що ФОП ОСОБА_2 самостійно розраховані авансові платежі в 2014 році у розмірі 289,20 грн. та у 2015 році у розмірі 1243,19 грн.

Водночас, за підсумками перевірки податковим органом виявлено, що ФОП ОСОБА_2 в порушення положень п.п.177.5.1 п.177.5 ст.177 Податкового кодексу України, яким передбачено, що авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада) здійснено несвоечасну сплати авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб.

Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податків передбачена статтею 126 Податкового кодексу України у вигляді накладення штрафу на загальну суму 54,73 грн.

Також перевіркою ведення ФОП ОСОБА_2 обліку сум, на які нараховуються єдиний внесок, встановлено порушення вимог Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року №2464-VI та його заниження у сумі 41 191,18 грн. (в т.ч.: за 2013 рік - на суму 6649,73 грн., за 2014 рік - на суму 13 081, 59 грн., за 2015 рік- на суму 21 459, 86 грн.).

Перевіркою достовірності відображення у звітності сум доходу, отриманого від здійснення діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на який нараховується єдиний внесок встановлено порушення вимог Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та його заниження у сумі 118 706, 58 грн. (в т.ч.: за 2013 рік-на суму 19 163, 50 грн.; за 2014 рік - 37 699, 10 грн., за 2015 рік - на суму 61 844,00 грн.).

Згідно із п. 4 ч. 1. ст. 4 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідйо до п. 2 ст. 6 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування": „Платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок".

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, при цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

При перевірці сум чистого доходу (прибутку), отриманого ФОП ОСОБА_2 від діяльності за місяць визначеної в книзі обліку доходів та витрат та сум чистого доходу (прибутку), визначеної в Звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску та нарахувань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями контролюючим органом встановлені розбіжності.

Відповідно п. 3 ст. 7 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

Згідно п. 11 ст. 8 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування": „Єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску".

Так, за результатами перевірки, з урахуванням значень сум чистого доходу (прибутку), отриманого за місяць, яка відображена в книзі обліку доходів та витрат та з урахуванням завищення валових витрат за період з 01.01.2013р. по 31.12.2015р., які враховується при обчисленні оподатковуваного доходу в результаті порушень викладених в акті перевірки, ФОП ОСОБА_2 отримано дохід від здійснення діяльності, на який нараховується єдиний внесок, в сумі 118 706, 58 грн. (в т.ч.: за 2013 рік- на суму 19 163, 50 грн., за 2014 рік- на суму 37 699,10 грн, за 2015 рік- на суму 61 844,00 грн.).

Згідно наданих до ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2013-2015рр., позивач отримав дохід від здійснення діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, та на який нараховується єдиний внесок, у сумі 74 600, 24 грн. (в т.ч.: за 2013 рік- на суму 7712, 50 грн., за 2014 рік- на суму 33 151, 69 грн., за 2015 рік- на суму 33 736, 05 грн.).

Отже, контролюючим органом встановлено, що внаслідок виявлених в ході перевірки платника порушень норм законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2015р. ФОП ОСОБА_2 в порушення п. 4 ч. 1 ст. 4, п. 2 ст: 6, п. 1 ч. 2 ст. 7, п. 11 ст. 8 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року №2464-УІ занижено базу нарахування, а саме суму доходу (прибутку) в межах максимальної величини, єдиного соціального внеску на суму 118 706, 58 грн. (в т.ч.: за 2013 рік- на суму 19 163, 50 грн., за 2014 рік- на суму 37 699, 10 грн, за 2015 рік- на суму 61 844,00 грн.).

Перевіркою правильності нарахування єдиного внеску з сум доходу, самостійно визначеного фізичною особою-підприємцем, яка обрала загальну систему оподаткування, на який нараховується єдиний внесок за період з 01.01.2013р. по 31.12.2015р. встановлено заниження платником суми єдиного внеску, що підлягає до сплати на 41 191,18 грн., яке виникло внаслідок невірного визначення ФОП ОСОБА_2 значень сум чистого доходу (прибутку), отриманого за місяць, яка відображена в книзі обліку доходів та завищення валових витрат за період з 01.01.2013р. по 31.12.2015р., які враховується при обчисленні оподатковуваного доходу в результаті порушень викладених в акті перевірки.

Таким чином, фахівцями ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська встановлено, що в порушення п. 4 ч. 1 ст. 4, п. 2 ст. 6, п. 1 ч. 2 ст. 7, п. 11 ст. 8 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" ФОП палюх О.В. за період з 01.01.2013р. по 31.12.2015р. не донарахувано єдиного соціального внеску у розмірі 41 191, 18 грн.

Перевіркою правильності визначення бази оподаткування військовим збором встановлено порушення платником вимог п.п.1.3, п.п 1.4, п.п 1.5, п.п 1.6 п.16' підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України шляхом заниження суми грошового зобов'язання по сплаті військового збору за 2015 рік на 3021, 87 грн., яке виникло внаслідок невірного визначення ФОП ОСОБА_2 значень сум чистого доходу (прибутку), отриманого за місяць, яка відображена в книзі обліку доходів та завищення валових витрат за період з 01.01.2013р. по 31.12.2015р.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Оцінюючи докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення від 27.05.2016р. №0010031304 та №0010061304, вимога про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску №ф-0010041304 від 27.05.2016р., а також рішення ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про застосування штрафних санкцій №0010051304 від 27.05.2016р., винесені відповідачем на законних підставах та у спосіб передбачений чинним законодавством.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд згідно ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем не було надано належних та достатніх доказів щодо неправомірності та необґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд доходить до висновку, що відповідач діяв в порядку, в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством, у зв'язку з чим підстави для скасування податкових повідомлення-рішення від 27.05.2016р. №0010031304 та №0010061304, вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску №ф-0010041304 від 27.05.2016р., а також рішення ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про застосування штрафних санкцій №0010051304 від 27.05.2016р. - відсутні.

З огляду на вищевикладене, позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу, рішення про застосування штрафних санкцій - задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя ОСОБА_1