Постанова

від 12.12.2016 по справі 804/5921/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2016 р. Справа № 804/5921/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представника відповідача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техімпекс Україна" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техімпекс Україна" (далі-ТОВ Техімпекс Україна , підпприємство, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області із позовними вимогами щодо визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №4732/10/04-36-12-04-19 від 05.08.2016р. та зобов'язання відповідача видати нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків суду.

Позовні вимоги обґрунтувані тим, що оскаржувана індивідуальна податкова консультація є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки, на думку позивача, висновки, викладені у даній консультації не відповідають п. 287.6 ст. 287 Податкового кодексу України, а після звернення до Державного підприємства Центр державного земельного кадастру зазначена організація усім платникам земельного податку відмовляє у наданні довідки про нормативну грошову оцінку землі, посилаючись на відсутність правовстановлюючих документів на використання відповідної земельної ділянки. Крім того, посилання на рішення Дніпропетровської міської ради Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010р. №5/6 Про місцеві податки і збори на території міста за №3/65 від 15.07.2015р. у податковій консультації позивач вважає неприпустимим.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, надавши обгрунтування аналогічні доводам, викладеним у запереченнях на адміністративний позов.

Позиція відповідача аргументована правомірністю наданої Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області податкової консультації. Так представник відповідача зазначила, що надана податковим органом оскаржувана податкова консультація повністю відповідає вимогам, встановленим Податковим органом України та листом Державної податкової адміністрації №1600/7/10-1017/220 від 21.01.2011р. та надана у строк, визначений ст. 52 Податкового кодексу України.

Заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, мотивуючи це наступним.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ Техімекс Україна (код ЄДРПОУ 37213328) звернулось до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі-ГУ ДФС у Дніпропетровській області, контролюючий орган, податковий орган, відповідач) із листом №07/25-1 від 25.07.2016р. щодо надання індивідуальної податкової консультації з питання оподаткування податку на землю стосовно практичного застосування п. 287.6 ст. 287 Податкового кодексу України, а саме: Чи правильно підприємство розуміє, що відповідно до п. 287.7 ст. 287 ПКУ відсутність зареєстрованого права власності на земельну ділянку фактично звільняє платника податків від обов'язку внесення плати за землю? .

У відповідь на даний запит ГУ ДФС у Дніпропетровській області було надано позивачу податкову консультацію №4732/10/04-36-12-04-19 від 05.08.2016р., у якій податковий орган зазначив, що Дніпропетровською міською радою прийнято рішення Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010р. №5/6 Про місцеві податки і збори на території міста за №3/65 від 15.07.2015р. та у додатку №2 до даного рішення визначені ставки оподаткування земельних ділянок по категоріях земельних ділянок, умов використання земельної ділянки та суб'єктів землекористування (в т.ч. визначені ставки оподаткування земельних ділянок, які використовуються юридичними і фізичними особами у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких у встановленому законодавством порядку не оформлено).

Зважаючи на викладене у податковій консультації відповідач запропонував підприємству для здійснення правильного розрахунку суми податкового зобов'язання по платі за землю звернутись до Державного підприємства Центр державного земельного кадастру для отримання довідки про нормативну грошову оцінку землі.

Не погодившись із позицією ГУ ДФС у Дніпропетровській області, викладеною у наданій підприємству індивідуальній податковій консультації, ТОВ Техімпекс Україна звернулось до суду із даним позовом.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим Кодексом України.

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

У відповідності до положень ст. 52 Податкового кодексу України - за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультації надаються контролюючими органами. Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень (п. 52.2-52.5 ст. 52 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп.14.1.172 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковою консультацією є допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

За змістом пункту 53.3 статті 53 Податкового кодексу України - платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Так, наведеним законодавчим приписом передбачено визнання податкової консультації недійсною в судовому порядку у випадку, якщо податкова консультація суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.287.6 ст.287 Податкового кодексу України (у редакції від 01.01.2015р.) при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Водночас, відповідно до п.287.6 ст.287 Податкового кодексу України (у редакції чинній до 01.01.2015р.) при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Статтею 377 Цивільного кодексу України встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або. споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ст.120 Земельного кодексу України - у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий' будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що у поданих до контролюючого органу ТОВ Техімпекс України декларацій по земельному податку за 2014, 2015 рік, за ним рахується дві земельні ділянки на підставі права власності на нерухоме майно за реєстраційними документами САС №376696, та САС №376695 від 08.11.2010 року, які розташовані за адресою: м.Дніпропетровськ, Ленінський район, вул. Волзька, 24 та 24-Б.

Водночас, відповідно до п.4 ст. 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997р. №280/97-ВР - справляння плати за землю належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Згідно з п.10.2 ст.10 Податкового кодексу України місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

У відповідності до п.п. 12.3.2 п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України - при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Згідно із приписами пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

За наведених обставин суд погоджується із доводами контролюючого органу, відображеними у оскаржуваній податковій консультації.

Відповідно до п.12.5 ст.12 Податкового кодексу України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що оскаржувана позивачем податкова консультація №4732/10/04-36-12-04-19 від 05.08.2016р. повністю відповідає вимогам передбаченими Податковим кодексом України та листом Державної податкової адміністрації № 1600/7/10-1017/220 від 21.01.2011 р. Про направлення Методичних рекомендацій щодо надання органами ДПС України письмових податкових консультацій, встановлено вимоги яким повинна відповідати індивідуальна податкова консультація.

Так, пунктом 5 Методичних рекомендацій, встановлено, що консультація повинна відповідати таким вимогам:

1) надаватися згідно з цими Рекомендаціями виходячи з положень Податкового кодексу України та економічного змісту того чи іншого виду податку, збору (обов'язкового платежу), інших законів, що регулюють справляння відповідних зборів/плати.

2) містити у назві посилання на конкретну статтю або пункт акта законодавства, щодо якого вона надається.

3) відповідати вимогам Типової шструкції з діловодства в органах ДПС, затвердженої наказом ДПА України від 01.07.98 р. N 315, із змінами та доповненнями, розробленої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 1997 року N 1153 "Про затвердження Примірної шструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, ОСОБА_1 міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади".

Таким чином, суд доходить до висновку, що висновки ГУ ДФС у Дніпропетровській області, викладені в оскаржуваній податковій консультації відповідають нормам чинного та чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, у зв'язку з чим оскаржувана консультація скасуванню не підлягає.

Згідно зі ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо;з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтями 8, 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд доходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного адміністративного позову.

З огляду на викладене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Техімпекс Україна" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації - задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 19 грудня 2016 року

Суддя ОСОБА_1