Ухвала

від 22.06.2017 по справі 804/5921/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 червня 2017 рокусправа № 804/5921/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Техімпекс Україна

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року по справі

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Техімпекс Україна до ОСОБА_2 управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Техімпекс Україна (далі - ТОВ Техімпекс Україна ) звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області), в якому просить визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію відповідача №4732/10/04-36-12-04-19 від 05.08.2016 року та зобов'язати відповідача надати податкову консультацію з урахуванням висновків суду.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ТОВ Техімпекс Україна подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Приписами пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що податкова консультація - це допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Згідно з п. 52.1, 52.2 ст. 52 ПК України, за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Відповідно до приписів абз. 1 п. 53.3 ст. 53 ПК України, платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Із матеріалів справи вбачається, що листом №07/25-1 від 25.07.2016 року ТОВ Техімпекс Україна звернулося до ГУ ДФС у Дніпропетровській області про надання письмової індивідуальної податкової консультації щодо можливості звільнення платника податків від обов'язку внесення плати за користування земельною ділянкою при відсутності зареєстрованого права власності або оренди земельної ділянки відповідно до п. 287.7 ст. 287 ПК України.

Листом №4732/10/04-36-12-04-19 від 05.08.2016 року відповідачем ГУ ДФС у Дніпропетровській області надано позивачу податкову консультацію , в якій зазначена необхідність згідно приписів чинного податкового законодавства внесення власником нерухомого майна, яке розташоване на земельній ділянці, право власності або оренди на яку не оформлено, плати за фактично використовувану земельну ділянку.

При цьому зазначив, що ставки оподаткування земельних ділянок, в т.ч. тих, які використовуються юридичними і фізичними особами у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких у встановленому законодавством порядку не оформлено, та суб'єкти землекористування визначені рішенням Дніпропетровської міської ради №3/65 від 15.07.2015 року, яким внесено зміни до попереднього рішення міської ради №5/6 від 27.12.2010 року Про місцеві податки і збори на території міста .

Не погодившись з текстом індивідуальної податкової консультації відповідача №4732/10/04-36-12-04-19 від 05.08.2016 року , позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Приписами пп. 14.1.72,14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що земель ним податком визнається обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до ст. 125, 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, яка оформляється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Пунктом 287.6 ст. 287 ПК України встановлено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Пунктом 8.1 ст. 8, п. 9.1 ст. 9, п.10.1, 10.2 ст. 10, пп. 12.3.4 п.12.3, п.12.5 ст. 12 ПК України встановлено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних податків належать податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість, акцизний податок, екологічний податок, рентна плата, мито; до місцевих податків належать податок на майно, єдиний податок. Місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених пп. 12.3.4 цієї статті.

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Згідно зі ст. 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Судом першої інстанції встановлено, що 15.07.2015 року Дніпропетровською міською радою прийнято рішення №3/65, яким внесено зміни до рішення міської ради №5/6 від 27.12.2010 року Про місцеві податки і збори на території міста та п. 1.6. Додатку 2 та визначено, що плата за користування земельними ділянками, які використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено, становить 3 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, за винятком земельних ділянок, ставка податку за які справляється у розмірі, визначеному пунктами 1.3 - 1.5 цього додатка.

Посилання позивача на неправомірність податкової консультації внаслідок скасування в судовому порядку рішення Дніпропетровської міської ради №3/65 від 15.07.2015 року спростовується ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.06.2017 року , якою постановлені по справі № 200/26369/15-а (2а/200/444/15) за позовом ПАТ ДТЕК ДНІПРООБЕНЕРГО до Дніпропетровської міської ради, постанова Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.04.2016 року, та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 року скасовані, справа направлена до суду першої інстанції на новий розгляд.

Викладене свідчить,що рішення Дніпропетровської міської ради №3/65 від 15.07.2015 року є діючим, а тому посилання відповідача в індивідуальній податковій консультації №4732/10/04-36-12-04-19 від 05.08.2016 року на зазначене рішення є правомірним.

В той же час 13.07.2016 року Дніпропетровською міською радою прийнято рішення № 7/11 Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 № 5/6 Про місцеві податки і збори на території міста , що набрало чинності з 01.08.2016 року, яке за змістом повторяє вищенаведені положення щодо ставок оплати юридичними особами за користування земельними ділянками , в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлене.

Оскільки податковим органом в межах наданих повноважень з посиланням на чинне податкове законодавство правомірно надано позивачу індивідуальну податкову консультацію, при цьому судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи , рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Доводами апеляційної скарги вказані обставини не спростовуються.

Керуючись ч. 1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Техімпекс Україна - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай