Постанова

від 19.05.2017 по справі 821/568/17

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2017 р.м. ХерсонСправа № 821/568/17 12 год. 15 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кисильової О.Й.,

при секретарі: Кукульник Я.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Смайл" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування наказу та визнання дій протиправними,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Смайл" (далі - позивач, ТОВ "Фірма "Смайл", Товариство) звернулося до суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач, ГУ ДФС, в якому просить:

- скасувати наказ відповідача від 13.03.2017 року № 177 "Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "Фірма "Смайл";

- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "Фірма "Смайл" на підставі наказу від 13.03.2017 року № 177.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги повністю. Суду пояснила, що наприкінці робочого дня 16.03.2017 року позивач отримав повідомлення відповідача від 13.03.2017 року про проведення податковим органом з 16.03.2017 року по 22.03.2017 року документальної невиїзної перевірки на підставі наказу від 13 березня 2017 року № 177 щодо правильності класифікації товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності. Копію оскаржуваного наказу №177 позивач отримав лише 27.03.2017 року, тобто через 5 днів після закінчення проведення перевірки. Також позивач вважає протиправним спірний наказ, оскільки у відповідача відсутні повноваження на проведення контролю правильності класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України. Перевірку правильності визначення класифікації коду товару здійснюють митні органи відповідно до статей 345-354 Митного кодексу України. Крім того, документальна невиїзна перевірка проведена без належних підстав, встановлених статтею 351 Митного кодексу України та без вручення представнику підприємства наказу про проведення перевірки чим порушено права позивача щодо оскарження даного рішення. Посилаючись на наведене, просила суд задовольнити позов повністю.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що перевірка позивача проведена на підставі наказу від 13.03.2017 року № 177 у зв'язку із надходженням від Одеської митниці ДФС інформації про необхідність проведення контрольно-перевірочних заходів стосовно правильності визначення ТОВ "Фірма "Смайл" коду товару згідно з УКТ ЗЕД по товару "стаціонарні акумуляторні батареї..". Посилаючись на пункт 3 частини 3 статті 345 Митного кодексу України, представник відповідача зауважив, що вказана норма передбачає право органу доходів і зборів проводити перевірку правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення. Митний кодекс України не передбачає обов'язок контролюючого органу у разі проведення документальної невиїзної перевірки надсилати платнику податків наказ на перевірку до її проведення. Цей Кодекс містить тільки вимогу про надіслання повідомлення про проведення перевірки, що виконано відповідачем. Із вказаних підстав просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Смайл" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Херсонської міської ради 10.11.2000 року (код ЄДРПОУ 31047033).

13.03.2017 року начальник Головного Управління ДФС у Херсонській області відповідно до пункту 7 статті 336, на підставі статті 345, п.1 ч. 2 статті 351 Митного кодексу України, з метою перевірки правильності класифікації товарів згідно з Українською класифікацією зовнішньоекономічної діяльності видав наказ № 177 про проведення з 16.03.2017 року по 22.03.2017 року документальної невиїзної перевірки правильності класифікації згідно з товарів УКТ ЗЕД по товару "стаціонарні акумуляторні батареї герметизовані.." щодо якого проведено митне оформлення ТОВ "Фірмою "Смайл" по митним деклараціям за період з 17.10.2016 року по 17.11.2016 року.

Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області 13.03.2017 року надіслало ТОВ "Фірмі "Смайл" повідомлення від 13.03.2017 року № 40/21-22-14-09-11 про проведення з 16.03.2017 року терміном п'ять днів документальної невиїзної перевірки правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, яке отримано позивачем 16.03.2017 року, що не заперечується останнім.

Надаючи оцінку законності рішення відповідача про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "Фірма "Смайл", суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Особливості регулювання проведення документальних перевірок встановлені статями 345- 355 Митного кодексу України (далі - МК України).

За змістом частини першої статті 345 МК України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Відповідно до частини третьої статті 345 МК України органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо:

1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування;

3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;

4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;

5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

За визначенням пункту 34-1 частини першої статті 4 МК України органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.

Аналіз статті 345 МК України дає підстави вважати, що дана норма наділяє повноваженнями проводити документальну перевірку правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення як податковий так і митний орган.

У судовому засіданні представник позивача, посилаючись на пункт 23 Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 650, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 року за № 1085/21397 (далі - Порядок № 650) зазначила, що згідно вказаного Порядку повноваження на проведення перевірки правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення, має виключно митний орган.

Відповідно до пункту 23 Порядку № 650 у разі виявлення після митного оформлення товарів порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари за результатами проведення документальної перевірки з дотриманням вимог законодавства України з питань державної митної справи в порядку, визначеному статтями 345 - 354 Кодексу. Рішення у цьому випадку не виноситься, а в разі наявності прийнятого Рішення воно відкликається відповідно до положень, визначених пунктами 20 - 22 цього розділу, до завершення документальної перевірки.

Суд не погоджується із наведеною вище позицією позивача, оскільки, як зазначено у пунктах 1 та 2 Порядку № 650 цей Порядок визначає порядок роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення та митного поста під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, прийняття попередніх рішень про класифікацію товарів та рішень про визначення коду товару, здійснення митних процедур, пов'язаних з контролем правильності класифікації товарів при митному контролі та оформленні товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Також цей Порядок розроблено з метою приведення класифікаційної роботи митних органів у відповідність до Митного кодексу України, удосконалення здійснення контролю правильності класифікації товарів відповідно до вимог УКТ ЗЕД під час проведення процедур митного контролю та митного оформлення.

Отже, Порядок № 650 визначає порядок роботи митного органу (відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення та митного поста) щодо здійснення контролю правильності класифікації товарів відповідно до вимог УКТ ЗЕД під час проведення процедур митного контролю та митного оформлення товарів, що здійснюється виключно митним органом.

У свою чергу пункт 3 частини 3 статті 345 Митного кодексу України наділяє податковий орган правом проведення документальної перевірки з питань правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення, тобто товарів, митне оформлення яких завершено та товар випущений митним органом у вільний обіг.

Таким чином, суд вважає, у відповідача існують повноваження на проведення документальної перевірки позивача щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.

Втім, вирішуючи даний спір, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 351 МК України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:

1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;

2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України (ч. 2 ст. 351 МК України).

Документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу органу доходів і зборів (ч. 3 ст. 351 МК України).

Документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу доходів і зборів в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки (ч. 4 ст. 351 МК України).

Присутність уповноважених посадових осіб підприємства або громадянина, що перевіряється, під час проведення невиїзної документальної перевірки не обов'язкова (ч. 5 ст. 351 МК України).

Отже, документальна невиїзна перевірка проводиться у разі отримання контролюючим органом інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, що свідчить про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи або у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено.

Судом встановлено, що підставою для прийняття наказу від 13.03.2017 року № 177 був лист Одеської митниці ДФС інформації про необхідність проведення контрольно-перевірочних заходів стосовно правильності визначення ТОВ "Фірма "Смайл" коду товару згідно з УКТ ЗЕД по товару "стаціонарні акумуляторні батареї.." щодо якого проведено митне оформлення ТОВ "Фірмою "Смайл" по митним деклараціям за період з 17.10.2016 року по 17.11.2016 року.

Таким чином, суд вважає, що лист Одеської митниці ДФС не є підставою для проведення відповідачем документальної невиїзної перевірки ТОВ "Фірма "Смайл" на предмет правильності визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Положеннями статті 71 КАС України обов'язок доказування правомірності рішень, дій та бездіяльності покладено на суб'єкта владних повноважень у разі, якщо він заперечує проти адміністративного позову. У такому спорі суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на докази, які надають йому право так діяти.

Натомість відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних доказів існування обставин, з якими митне законодавство, зокрема, стаття 351 МК України, пов'язує право контролюючого органу на проведення документальної невиїзної перевірки позивача.

Верховний Суд України у постанові від 27.01.2015 року у справі № 21-425а14 дійшов висновку, що нормами податкового законодавства, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема, документальних невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки.

Вирішуючи даний спір, суд, керуючись частиною третьою статті 2 КАСУ, зобов'язаний перевірити рішення суб'єктів владних повноважень, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність спірного наказу та його скасування. Відтак дії відповідача щодо проведення перевірки без наявності підстав для її проведення суд вважає протиправними.

З огляду на викладене вище, суд задовольняє позовні вимоги ТОВ "Фірмою "Смайл" у повному обсязі.

За приписами статті 94 КАС України судові витрати зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Херсонської ОДПІ.

Керуючись ст. ст. 71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 13.03.2017 року № 177 "Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "Фірма "Смайл".

Визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області щодо проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "Фірма "Смайл" на підставі наказу від 13.03.2017 року № 177.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Смайл" (код ЄДРПОУ 31047033) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39394259).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 24 травня 2017 р.

Суддя Кисильова О.Й.

кат. 8