Постанова

від 18.12.2018 по справі 821/568/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

18 грудня 2018 року

справа №821/568/17

адміністративне провадження №К/9901/31899/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 травня 2017 року у складі судді Кисильової О.Й. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року у складі колегії суддів Коваля М.П., Домусчі С.Д., Кравець О.О. у справі №821/568/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Смайл до Головного управління ДФС у Херсонській області про скасування наказу від 13 березня 2017 року №177, визнання протиправними дій щодо проведення перевірки,

У С Т А Н О В И В :

У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Смайл (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило скасувати наказ відповідача від 13 березня 2017 року № 177 "Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "Фірма "Смайл", визнати протиправними дії відповідача щодо проведення документальної невиїзної перевірки Товариства на підставі наказу від 13 березня 2017 року № 177.

19 травня 2017 року постановою Херсонського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року, позов Товариства задоволено, скасовано наказ податкового органу від 13 березня 2017 року № 177 "Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "Фірма "Смайл", визнано протиправними дії відповідача щодо проведення документальної невиїзної перевірки Товариства на підставі наказу від 13 березня 2017 року № 177.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій висновувалися з протиправності спірного наказу, внаслідок недоведеності податковим органом наявності підстав для призначення та проведення перевірки.

У жовтні 2017 року відповідачем подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України, в якій податковий орган, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Наявність підстав для проведення перевірки позивача податковий орган у касаційній скарзі доводить обставинами щодо ввезення в період з 17 жовтня 2016 року по 17 листопада 2016 року Товариством товару Стаціонарні акумуляторні батареї… з їх класифікацією в товарній підкатегорії 8507202090, в той час як Херсонською митницею ДФС приймались рішення 11 серпня 2016 року, де ідентичні (схожі) за своїми характеристиками товари класифіковано в товарній підкатегорії 8507208090 згідно УКТЗЕД (ставка ввізного мита 6%), що обумовлює проведення органами доходів і зборів документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок відповідно до підпункту 3 пункту 3 статті 345 Митного кодексу України.

27 жовтня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито провадження за касаційною скаргою відповідача, справу № 821/568/17 з суду першої інстанції не витребувано.

01 березня 2018 року матеріали касаційного провадження №К/9901/31899/18 передані до Верховного Суду.

07 березня 2018 року ухвалою Верховного Суду матеріали касаційної скарги №К/9901/31899/18 прийнято до свого провадження, витребувано справу № 821/568/17 з суду першої інстанції.

21 березня 2018 року справа № 821/568/17 надійшла на адресу Верховного Суду.

Від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу податкового органу, в яких Товариство вказує на необґрунтованість касаційної скарги, доводи якої не спростовують правомірні висновки судів попередніх інстанцій, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Аналогічні вимоги передбачені статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції чинній на час ухвалення судових рішень судами попередніх інстанцій.

Зазначеним вимогам постанова суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Херсонської міської ради 10 листопада 2000 року (код ЄДРПОУ 31047033).

13 березня 2017 року начальник Головного управління ДФС у Херсонській області відповідно до пункту 7 статті 336, на підставі статті 345, пункту 1 частини 2 статті 351 Митного кодексу України, з метою перевірки правильності класифікації товарів згідно з Українською класифікацією зовнішньоекономічної діяльності видав наказ № 177 про проведення з 16 березня 2017 року по 22 березня 2017 року документальної невиїзної перевірки правильності класифікації згідно з товарів УКТ ЗЕД по товару "стаціонарні акумуляторні батареї герметизовані.." щодо якого проведено митне оформлення ТОВ "Фірмою "Смайл" по митним деклараціям за період з 17 жовтня 2016 року по 17 листопада 2016 року.

Головне управління ДФС у Херсонській області 13 березня 2017 року надіслало Товариству повідомлення від 13 березня 2017 року № 40/21-22-14-09-11 про проведення з 16 березня 2017 року терміном п'ять днів документальної невиїзної перевірки правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, яке отримано позивачем 16 березня 2017 року, що не заперечується останнім.

В межах справи основними спірними питаннями є законність підстав прийнятого оскаржуваного наказу про призначення документальної невиїзної перевірки Товариства та правомірність дій податкового органу по її проведенню.

Підставами проведення документальної невиїзної перевірки податковим органом у спірному наказі визначені положення пункту 7 статті 336, статті 345, підпункту 1 пункту 2 статті 351 Митного кодексу України.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 336 Митного кодексу України, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом зокрема проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Статтею 345 Митного кодексу України встановлено, документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться органами доходів і зборів з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.

Органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо зокрема правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.

Під час проведення документальної перевірки посадові особи органу доходів і зборів повинні реалізовувати визначені цим Кодексом повноваження виключно в обсязі, необхідному для з'ясування питань перевірки.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 351 Митного кодексу України, документальна невиїзна перевірка проводиться у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

Висновуючись на аналізі наведених вище норм, дослідивши та оцінивши спірний наказ про проведення перевірки, суди попередніх інстанцій здійснили висновок про безпідставність його прийняття, оскільки він не утримує інформації щодо виявлення відповідачем ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи з боку позивача, з яких декларацій, за який період тощо.

Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій стосовно того, що лист Одеської митниці ДФС (без номера та дати), не є належною підставою для призначення перевірки в розумінні пункту 1 частини другої статті 351 Митного кодексу України, оскільки вказаний лист так само не свідчить про виявлення відповідачем можливі порушення Товариством законодавства України з питань державної митної справи.

Суд касаційної інстанції відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно правомірності призначення перевірки Товариства, наявності підстав для прийняття спірного Наказу, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 травня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року у справі №821/568/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер