Рішення

від 17.05.2017 по справі 908/1281/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 8/46/16-12/93/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2017 Справа № 908/1281/16

Господарський суд Запорізької області у складі колегії суддів: головуючий суддя - Смірнов О.Г., судді - Дроздова С.С., Корсун В.Л.,

За участю секретаря судового засідання Утюж С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/1281/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Машзавод «Техніка»

до відповідача: Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція»

про стягнення 466157,44 грн.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, договір про надання правової допомоги від 11.04.2016 року

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № НВА 530092 від 08.12.2016 року

від ТОВ Київська незалежна судово-експертна установа - не з'явився

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, у судових засіданнях 01.06.2016 року, 05.07.2016 року, 27.10.2016 року, 01.11.2016 року згідно вимог ст. 77 ГПК України були оголошені перерви до 14.06.2016 року, 19.07.2016 року, 01.11.2016 року, 15.11.2016 року без винесення процесуальних документів суду, за наслідком яких були складені протоколи відповідно до вимог ст. 81 1 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.07.2016 року за обопільним клопотанням представників сторін строк розгляду справи був продовжений на підставі ст. 69 ГПК України на п'ятнадцять календарних днів.

Розпорядженням в. о. керівника апарату Господарського суду Запорізької області № П-793/16 від 05.10.2016 року, у зв'язку із закінченням терміну повноважень судді Попової І.А. на підставі Постанови Верховної ради України від 22.09.2016 року № 1600-VІІІ, справу № 908/1281/16 було призначено до повторного автоматизованого розподілу.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу від 05.10.2016 року, вказану справу було розподілено на розгляд судді Смірнову О.Г.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 31.03.2017 року, у зв'язку зі складністю предмету спору та великим обсягом наданих доказів, справу № 908/1281/16 було передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Смірнов О.Г., судді - судді - Дроздова С.С., Корсун В.Л.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Машзавод «Техніка» звернулося до Господарського суду Запорізької області із позовною заявою до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» про стягнення заборгованості за договором поставки продукції № 676(2)15УК від 30.11.2015 року в загальній сумі 605990,64 грн., яка складається з основного боргу в сумі 594505,00 грн., трьох процентів річних в сумі 3811,34 грн. та коштів за користування кредитним лімітом в сумі 7674,30 грн.

01.06.2016 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання в порядку ст. 27 ГПК України про залучення до участі у справі Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби Безпеки України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. В обґрунтування вказаного клопотання відповідач зазначив, що 21.04.2016 року на адресу ВП «ЗАЕС» від Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ надійшов лист № 8/2/2-5393, яким останнє повідомило про наявність передумов до виникнення надзвичайних подій на ВП «ЗАЕС» внаслідок можливого використання неякісних товарно-матеріальних цінностей у виробничому процесі, а саме насосних агрегатів, поставлених ТОВ «Машзавод «Техніка» за договором № 676(2)15УК від 30.11.2015 року. Вважає, що винесення господарським судом рішення у справі № 908/1281/16 в частині стягнення з ВП «Запорізька АЕС» вартості неякісного обладнання вплине на права та обов'язки Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ, як головного органу в системі СБУ з розробки стратегії та тактики захисту національних економічних інтересів, розкриття і запобігання злочинів в економічний сфері.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.06.2016 року в задоволенні клопотання відповідача було відмовлено.

Відповідач у справі - Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» , 01.06.2016 року надав суду в порядку ст. 59 ГПК України, відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує, мотивуючи свою позицію наступним:

- згідно укладеного між сторонами договору № 676(2)15УК від 30.11.2015 року позивач здійснив поставку продукції 26.01.2016 року, що підтверджується накладною № 2 від 26.01.2016 року;

- листом № 57-35/3283 від 04.02.2016 року відповідач повідомив позивача про початок проведення вхідного контролю другого етапу поставленої продукції та запропонував направити до ВП Запорізька АЕС своїх фахівців або дозволити проведення вхідного контролю самостійно;

- за результатами проведення за згодою позивача вхідного контролю самостійно відповідачем був складений акт обстеження технічного стану насосів № ОО.ХЦ.Ак 746/10 від 06.04.2016 року та акт на забраковану продукцію № ОО.ХЦ.Ак 747/10 від 08.04.2016 року, згідно з якими насосні агрегати Х80-50-200К-СД, АНС-60, АНС-130 та АХП 80-50-200-2,0-К-СД-УЗ загальною вартістю 404304,83 грн. мають недоліки та не можуть бути використані на ВП Запорізька АЕС ;

- відповідно до п. 7.4. договору у випадку невідповідності поставленого товару вимогам по якості постачальник зобов'язаний замінити товар на якісний протягом 14 днів з моменту направлення покупцем вимоги про заміну товару і сплатити покупцеві штраф у розмірі 20% від вартості неякісного товару;

- відповідачем на адресу позивача був направлений лист № 07-35/9923 від 21.04.2016 року щодо здійснення заміни неякісної продукції, виявленої під час проведення вхідного контролю другого етапу, вказаний лист був отриманий позивачем 28.04.2016 року, однак відповідь на цей лист від нього не надходила;

- вказує, що про наявність фактів постачання ТОВ «Машзавод «Техніка» на об'єкти енергетичної галузі неякісного обладнання, використання якого може спричинити порушення технологічних процесів, зазначалось в листі Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ № 8/22-5393;

- 19.05.2016 року представниками відповідача та позивача була проведена повторна перевірка поставленої продукції за договором № 676(2)15УК від 30.11.2015 року, за результатами якої складений акт, яким підтверджена наявність недоліків насосних агрегатів, які викладені в акті № ОО.ХЦ.Ак 746/10 від 06.04.2016 року;

- вказує, що на звернення відповідача до ВАТ Пінського ДМЗ , як виробника продукції, останнє листом № 06/ОМ-431 від 11.04.2016 року повідомило, що насоси моделі АНС-130 заводські номери 15 та 18 виготовлені та відвантажені до Російської Федерації 31.08.2015 року, насос моделі АНС-60 заводський номер 10 виготовлений 19.11.2015 року та відвантажений 21.03.2016 року до Російської Федерації, а насос моделі АНС-60 заводський номер 14 виготовлений 24.11.2015 року та знаходиться на складі заводу, що свідчить про те, що позивачем за договором була поставлена продукція невідомого походження;

- позивачем здійснено поставку продукції за договором № 676(2)15УК від 30.11.2015 року по позиціям № 2, № 3, № 4, № 5 специфікації неналежної якості, що підтверджується актом № ОО.ХЦ.Ак 746/10 від 06.04.2016 року та актом спільної перевірки поставленої продукції від 19.05.2016 року, тобто виконання зобов'язання зі сторони позивача належним чином не проведено;

- поставка позивачем продукції здійснена з порушенням умов договору № 676(2)15УК від 30.11.2015 року в частині: строків поставки продукції, якості продукції, поставки продукції певного виробника;

- оскільки позивач не вчинив дій, що встановлені договором № 676(2)15УК від 30.11.2015 року, а саме не поставив відповідачу продукцію належної якості, що підтверджується відповідними актами та певного виробника, що підтверджується відповідним листом, відповідач наполягає на відсутності правових підстав для здійснення розрахунків з позивачем за договором до заміни останнім неякісної продукції на якісну. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог та винести окрему ухвалу про направлення матеріалів справи № 908/1281/16 до правоохоронних органів в порядку ч. 4 ст. 90 ГПК України.

Розглянувши в судовому засіданні 17.05.2017 року клопотання відповідача про винесення окремої ухвали про направлення матеріалів справи № 908/1281/16 до правоохоронних органів суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 90 ГПК України передбачено, що господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Разом з тим приписами ч. 4 ст. 90 ГПК України визначено, що якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки кримінального правопорушення, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення прокурору або органу досудового розслідування.

Коментована стаття 90 ГПК України регулює питання винесення окремої ухвали та повідомлення господарського суду.

В пункті 5.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції зазначено, що окрема ухвала виноситься господарським судом за наявності умов, передбачених частиною першою статті 90 ГПК - виявлення при вирішенні спору порушень законності або недоліків у діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу (далі - підприємства і організації).

На відміну від окремої ухвали повідомлення прокурору або органу досудового розслідування (частина четверта статті 90 ГПК) надсилаються господарським судом не з будь-якого факту порушення підприємством або організацією законності, а лише у тих випадках, коли господарський суд виявить у діяльності працівників підприємства, організації такі порушення законності, які містять ознаки кримінального правопорушення. За наявності умов, передбачених частиною четвертою статті 90 ГПК, господарський суд повинен надсилати повідомлення саме тому прокурору або органу досудового розслідування, до компетенції якого віднесено вирішення питань про необхідність проведення певних дій. (п. п. 5.10., 5.11. вищевказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України).

Так, відповідач в клопотанні просить господарський суд саме винести окрему ухвалу про направлення матеріалів справи № 908/1291/16 до правоохоронних органів, посилаючись при цьому на приписи ч. 4 ст. 90 ГПК України, які не передбачають здійснення господарським судом таких дій.

Частина 4 ст. 90 ГПК України встановлює обов'язок господарського суду надіслати повідомлення прокурору або органу досудового розслідування, якщо під час вирішення господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки кримінального правопорушення.

Нормами ГПК України не передбачено, що повідомлення оформлюється ухвалою.

Разом з тим, звертаючись до суду з вказаним клопотанням, відповідач всупереч ст. 33 ГПК України, не обґрунтував наявність умов, передбачених ч. 4 ст. 90 ГПК України, для задоволення поданого клопотання.

Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача. Разом з тим суд звертає увагу на те, що відповідач не позбавлений можливості самостійно звернутися до правоохоронних органів у встановленому законом порядку, якщо вбачає в діях працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Машзавод «Техніка» ознаки кримінального правопорушення.

01.06.2016 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи документів.

14.06.2016 року на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з можливим врегулюванням спору. При цьому в клопотанні просить не призначати розгляд справи на 20.06.2016 року, 06.07.2016 року, 11.07.2016 року та 18.07.2016 року.

Вказане клопотання задоволено судом про що свідчить винесена ухвала від 14.06.2016 року, якою відкладений розгляд справи на 05.07.2016 року об 11:00.

14.06.2016 року до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії листа ТОВ «Машзавод «Техніка» № 061602 від 01.06.2016 року.

19.07.2016 року на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату для надання можливості вирішити питання мирним шляхом. При цьому в клопотанні просить не призначати розгляд справи на 25.07.2016 року, 26.07.2016 року, 28.07.2016 року, 05.08.2016 року, 11.08.2016 року, 12.08.2016 року та 18.08.2016 року.

Вказане клопотання задоволено судом про що свідчить винесена ухвала від 19.07.2016 року, якою відкладений розгляд справи на 27.07.2016 року о 10:30.

26.07.2016 року на адресу суду від відповідача надійшло доповнення до відзиву, якому останній зазначає наступне:

- позивачем неправильно розрахований період нарахування трьох процентів річних, а саме з 26.01.2016 року по 13.04.2016 року, оскільки відповідно до п. 3.2. договору розрахунки за поставлену продукцію проводяться протягом 30 календарних днів з дати поставки продукції, позивач здійснив поставку продукції 26.01.2016 року, відтак згідно з п. 3.2. договору граничною датою розрахунків за поставлену продукцію було 25.02.2016 року;

- вказує, що листом № 061602 від 01.06.2016 року позивач запропонував відповідачу здійснити заміну насосних агрегатів АНС-60 та АНС-130, які поставлені відповідно до позицій № 3 та № 4 в специфікації договору № 676(2)15УК від 30.11.2015 року, листом № 07-35/15766 від 04.07.2016 року відповідач надав згоду на заміну позивачем вищезазначених насосних агрегатів;

- враховуючи вищевикладене відповідач наполягає на відсутності предмету спору в частині стягнення вартості насосних агрегатів АНС-60 та АНС-130 та, як наслідок відсутності правових підстав для нарахування трьох відсотків річних на всю суму договору, оскільки позивач листом № 061602 від 01.06.2016 року визнав факт поставки неякісної продукції;

- в акті спільної перевірки від 19.05.2016 року підтверджена наявність певних недоліків насосних агрегатів Х80-50-200К-СД та АХП 80-50-200-2,0-К-СД, які викладені в акті № ОСОБА_3. Ак 746/10 від 06.04.2016 року;

- листами № 061602 від 01.06.2016 року та № 061615 від 30.06.2016 року позивач заперечив проти вищевикладених недоліків насосних агрегатів Х80-50-200К-СД та АХП 80-50-200-2,0-К-СД та наполягає на їх належній якості, зокрема посилаючись на лист ВК Целіндромаш № 4/132 від 21.06.2016 року;

- вказаний позивачем лист Целіндромаш не містить інформацію, яка б підтвердила належну якість саме насосних агрегатів Х80-50-200К-СД та АХП 80-50-200-2,0-К-СД, тобто не є належним доказом в розумінні ст. 32 ГПК України;

- між позивачем та відповідачем існує спір стосовно неналежної якості насосних агрегатів Х80-50-200К-СД та АХП 80-50-200-2,0-К-СД, який має технічну специфіку та потребує спеціальних знань, для вирішення якого необхідне проведення експертизи;

- вважає, що проведення експертизи дасть можливість визначити обґрунтованість позовних вимог позивача в частині стягнення вартості зазначених насосних агрегатів, а також наявність підстав для нарахування трьох відсотків річних на всю суму договору;

- щодо стягнення коштів за користування кредитним лімітом в сумі 7674,30 грн. зазначає, що документи, додані позивачем до позовної заяви, в якості доказів вини відповідача, жодним чином не відображають зв'язок між користуванням позивачем кредитним лімітом та невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті поставленої продукції;

- зважаючи на невизначеність правової природи вимог та відсутність їх нормативного обґрунтування, намагання позивача перекласти на відповідача витрати, пов'язані з обов'язковими платежами суб'єкта господарювання за іншими господарськими зобов'язаннями, є безпідставними та не відповідають чинному законодавству. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

26.07.2016 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання в порядку приписів ст. 41 ГПК України про призначення у справі судової товарознавчої експертизи, проведення якої слід доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса. В обґрунтування поданого клопотання вказує, що проведення експертизи необхідне для підтвердження неналежної якості насосних агрегатів Х80-50-200К-СД та АХП 80-50-200-2,0-К-СД. Повідомляє, що на поточну дату вказані насосні агрегати знаходяться на відповідальному зберіганні у Запорізького відділення ВП Складське господарство ДП НАЕК Енергоатом , м. Енергодар, вул. Промислова, 133, склад № 5, яке є вантажоодержувачем продукції відповідно до п. 4.1. договору № 676(2)15УК від 30.11.2015 року. При цьому на вирішення експертизи просить поставити наступні питання:

1) Які дефекти мають насосні агрегати Х80-50-200К-СД та АХП 80-50-200-2,0-К-СД та чи є зазначені дефекти суттєвими?

2) Чи можлива реалізація (експлуатація) насосних агрегатів Х80-50-200К-СД та АХП 80-50-200-2,0-К-СД за наявності зазначених дефектів?

3) Яким підприємством та коли виготовлені насосні агрегати Х80-50-200К-СД та АХП 80-50-200-2,0-К-СД? З метою проведення експертизи відповідач просить зобов'язати позивача надати технічні умови 29.1-25280414-002:2011.

Вказані технічні умови містяться в матеріалах справи (том 3, а.с. 67-81).

27.07.2016 року на адресу суду від позивача надійшли додаткові пояснення згідно ст. 22 ГПК України, в яких останній зазначає наступне:

- 14.03.2016 року на адресу відповідача була надіслана претензія в порядку досудового врегулювання спору, яка була отримана останнім 15.03.2016 року, лише після отримання претензії відповідачем було надіслано лист щодо здійснення заміни неякісної, на думку відповідача, продукції;

- в акті на забраковану продукцію відповідач посилається на технічні стандарти СРСР та Російської федерації, що є неприпустимо, оскільки продукція випускалась 2015-2016 роках по серійному ТУ У 29.2-25280414-001:2010 України, а там відсутні ті норми, на що вказується в акті;

- приймання продукції по якості та кількості відбувається у відповідності до стандартів, технічних умов виробника (сертифікат, технічний паспорт), що відносно продукції ТОВ «Машзавод «Техніка» , зокрема насосів Х80-50-200К-СД та АХП 80-50-200-2,0-К-СД не були витримані, оскільки для оцінки якості даних насосних агрегатів були використані технічні умови виробників з Російської федерації (ТУ.-Р.2.161.004.-2006) 2006 року та ТУ 2004 року іншого виробника, а не виробника ТОВ «Машзавод «Техніка» , що є некоректним;

- позивач, будучи зацікавленим в якнайшвидшому закінченні спору, пішов на поступки в готовий був здійснити заміну корпусу насосних агрегатів Х80-50-200К-СД- 2 шт. та АХП 80-50-200-2,0-К-СД - 1 шт., однак бюрократизм або небажання зі сторони відповідача не дало змоги реалізувати домовленості;

- вказує, що 18.07.2016 року позивачем було отримано згоду відповідача на прийом насосних агрегатів Х80-50-200К-СД- 2 шт. (для здійснення заміни корпусу) та АХП 80-50-200-2,0-К-СД - 1 шт. (здійснення заміни робочого колеса та рами кріплення двигуна до корпусу насосу), однак 21.07.2016 року позивачем отримано лист відповідача, в якому останній зазначив про неможливість заміни частин насосних агрегатів;

- у відповідності з п. 3.2. договору № 676(2)15УК позивачем на підставі реалізації товару № 2 від 26.01.2016 року було нараховано податкові зобов'язання, включено в декларацію ПДВ за січень 2016 року та сплачено в бюджет нараховану суму ПДВ в повному обсязі;

- як видно з листів позивача його підприємство максимально довго і в повному обсязі вело офіційну переписку, надавало інформацію та погоджувалося на швидку обґрунтовану заміну частин обладнання, але ці дії були, на жаль, в односторонньому порядку. Просить задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача судовий збір в сумі 9089,85 грн. та витрати з оплати адвокатських послуг в сумі 60600,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.07.2016 року у справі № 908/1281/16 призначена судова товарознавча експертиза, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса, у зв'язку з чим зупинено провадження у справі. На вирішення експерта поставлені наступні запитання:

1) Чи відповідає якість виробів - насосних агрегатів Х80-50-200К-СД та АХП 80-50-200-2,0-К-СД вимогам, заявленим у договорі № 676(2)15УК від 30.11.2015 р. , а саме: ТУ 29.1-25280414-002:2011 заводу - виробника ТОВ «Машзавод «Техніка» ?

2) Чи мають зазначені насосні агрегати дефекти? Чи є ці дефекти істотними?

3) Чи можлива експлуатація насосних агрегатів Х80-50-200К-СД та АХП 80-50-200-2,0-К-СД за наявності застережень, викладених у п. 2.3 договору № 676(2)15УК від 30.11.2015 року (товар, що поставляється не призначений для використання на системах важливих для безпеки АС (що впливають на роботу АЕС), клас безпеки згідно з НП 306.2.141.2008:4Н)?

4) Чи не є дефекти (у разі їх наявності) наслідком порушення покупцем - ВП «ЗАЕС» правил експлуатації чи зберігання відповідних виробів?

20.09.2016 року на адресу суду разом із листом № 8880 від 02.09.2016 року від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С.Бокаріуса Міністерства юстиції України повернулися матеріали справи № 908/1281/16 без виконання експертизи у зв'язку з відсутністю в інституті спеціалістів в галузі виробництва, експлуатації та ремонту насосних агрегатів Х80-50-200К-СД та АХП 80-50-200-2,0-К-СД та відсутністю приладової бази для проведення діагностування зазначеного майна.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.10.2016 року на підставі ст. 79 ГПК України було поновлено провадження у справі № 908/1281/16 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 27.10.2016 року об 11:00.

17.10.2016 року на адресу суду від позивача надійшла заява, за змістом якої останній з посиланням на відсутність будь-якої інформації від експертної установи просить повідомити чи направлено для проведення експертизи матеріали даної справи.

Листом від 20.10.2016 року господарським судом була надана відповідь на вказану заяву.

27.10.2016 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи до отримання відповідачем інформації від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та Київської незалежної судово-експертної установи щодо можливості здійснити товарознавчу експертизу насосних агрегатів Х80-50-200К-СД та АХП 80-50-200-2,0-К-СД.

У задоволенні вказаного клопотання відповідача судом відмовлено, про що зазначено в протоколі судового засідання від 27.10.2016 року.

01.11.2016 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи копії ухвали Господарського суду міста Києва від 06.10.2016 року у справі № 910/16857/16.

01.11.2016 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи листа Київської незалежної судово-експертної установи № 4082 від 31.10.2016 року, в якому повідомлено про можливість проведення експертизи насосних агрегатів Х80-50-200К-СД та АХП 80-50-200-2,0-К-СД. Також відповідач в клопотанні просить врахувати цей лист під час вибору експертної установи для проведення судової товарознавчої експертизи вказаних насосних агрегатів.

03.11.2016 року на електронну адресу суду та 08.11.2016 року через канцелярію від відповідача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи копії позовної заяви ДП НАЕК Енергоатом в особі ВП ЗАЕС № 28-23/20834 від 05.09.2016 року про стягнення з ТОВ «Машзавод «Техніка» штрафних санкцій за договором № 676(2)15УК від 30.11.2015 року.

15.11.2016 року до суду від відповідача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи листа Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 18131-16 від 04.11.2016 року, в якому повідомлено про неможливість проведення експертизи насосних агрегатів Х80-50-200К-СД та АХП 80-50-200-2,0-К-СД. Також відповідач в клопотанні просить врахувати цей лист під час вибору експертної установи для проведення судової товарознавчої експертизи вказаних насосних агрегатів.

До прийняття рішення у справі, а саме 15.11.2016 року позивач звернувся до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України. Так, у поданій заяві позивач зазначає, що після 26.10.2016 року відповідач оплатив суму заборгованості за поставлений товар за договором № 676(2)15УК від 30.11.2015 року в розмірі 50000,00 грн., а 09.11.2016 року відповідач здійснив платіж на суму 100000,00 грн. Просить у зв'язку з вказаним прийняти до розгляду заяву про зменшення позовних вимог та стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 444505,00 грн., три відсотка річних в сумі 13978,14 грн. та кошти за користування кредитним лімітом в сумі 7674,30 грн., що разом складає 466157,44 грн. Також просить стягнути з відповідача судові витрати: судовий збір та витрати на правову допомогу.

Судом прийнято до уваги, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК України) слід розуміти збільшення або зменшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога.

З огляду на викладене, виходячи зі змісту раніше поданої позовної заяви, фактично відбулося зменшення розміру позовних вимог та формування нової ціни позову, в розумінні п. п. 3.10, 3.11. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» . Таким чином, має місце нова ціна позову, заявлена позивачем в заяві про зменшення позовних вимог, з якої спір вирішується судом по суті, а саме вимоги про стягнення з відповідача:

- основного боргу в розмірі 444505,00 грн.,

- трьох відсотків річних в сумі 13978,14 грн.,

- коштів за користування кредитним лімітом в сумі 7674,30 грн., що разом складає 466157,44 грн.

Ухвалами Господарського суду Запорізької області від 15.11.2016 року у справі № 908/1281/16 призначена судова товарознавча експертиза, проведення якої доручено Київській незалежній судово-експертній установі, та зупинено провадження у справі. На вирішення експерта поставлені наступні запитання:

- Чи відповідає якість виробів - насосних агрегатів Х80-50-200К-СД та АХП 80-50-200-2,0-К-СД вимогам, заявленим у договорі № 676(2)15УК від 30.11.2015 р. , а саме: ТУ 29.1-25280414-002:2011 заводу - виробника ТОВ «Машзавод «Техніка» ?

- Чи мають зазначені насосні агрегати дефекти? Чи є ці дефекти істотними?

- Чи можлива експлуатація насосних агрегатів Х80-50-200К-СД та АХП 80-50-200-2,0-К-СД за наявності застережень, викладених у п. 2.3 договору № 676(2)15УК від 30.11.2015 р. (товар, що поставляється не призначений для використання на системах важливих для безпеки АС (що впливають на роботу АЕС), клас безпеки згідно з НП 306.2.141.2008:4Н)?

- Чи не є дефекти (у разі їх наявності) наслідком порушення покупцем - ВП «ЗАЕС» правил експлуатації чи зберігання відповідних виробів?

19.12.2016 року на адресу суду від позивача надійшла заява, за змістом якої останній з посиланням на відсутність будь-якої інформації від експертної установи просить повідомити чи направлено для проведення експертизи матеріали даної справи.

Листом від 30.12.2016 року господарським судом була надана відповідь на вказану заяву.

27.01.2017 року на адресу суду від експерта Київської незалежної судово-експертної установи надійшло клопотання, в якому останній просить суд забезпечити прибуття експерта, безперешкодний доступ до об'єкта, а також належні умови для його роботи та викликати учасників процесу для проведення огляду об'єкта дослідження, що відбудеться 02.02.2017 року з 14:00 за адресою: 71504, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133 у справі № 908/1281/16.

Ухвалою господарського суду від 31.01.2017 року на підставі ст. 79 ГПК України було поновлено провадження у справі, задоволено вказане клопотання експерта та зупинено провадження до повернення матеріалів справи з Київської незалежної судово-експертної установи.

07.03.2017 року на адресу суду разом із листом № 5248 від 28.02.2017 року від Київської незалежної судово-експертної установи надійшли матеріали справи № 908/1281/16 разом з висновком експерта № 2126 від 16.02.2017 року.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.03.2017 року на підставі ст. 79 ГПК України було поновлено провадження у справі № 908/1281/16, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 28.03.2017 року об 11:15 та запропоновано сторонам надати письмові пояснення по суті справи з врахуванням висновку експерта.

24.03.2017 року на електронну адресу суду та 30.03.2017 року через канцелярію від позивача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату у зв'язку із зайнятістю представника в іншому судовому процесі в м. Києві та неможливістю прибути в судове засідання. При цьому в клопотанні просить врахувати при визначенні наступної дати судового засідання, що представник позивача не зможе бути присутнім в судовому засіданні 29.03.2017 року, 03.04.2017 року, 05.04.2017 року - 07.04.2017 року, 10.04.2017 року, 15.04.2017 року, 18.04.2014 року, 24.04.2017 року, 25.04.2017 року та 26.04.2017 року. Клопотання, отримане на електронну адресу суду, надійшло без електронного цифрового підпису про що господарським судом складений акт від 24.03.2017 року.

24.03.2017 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату у зв'язку із зайнятістю представника в іншому судовому процесі.

28.03.2017 року на адресу суду від відповідача надійшло доповнення до заперечень на позовну заяву, за змістом якого останній додатково зазначає наступне:

- вважає, що у нього є підстави стверджувати, що поставка продукції загальною вартістю 64650,00 грн. (пункти № 3 та № 4 специфікації договору № 676(2)15УК від 30.11.2015 року) не відбулась;

- технічні вимоги та креслення, які вимагались відповідачем листом № 07-35/10696 від 28.04.2016 року позивачем не надані;

- висновком Київської незалежної судово-експертної установи № 2126 від 16.02.2017 року підтверджено поставку ТОВ «Машзавод «Техніка» неякісних насосних агрегатів Х80-50-200К-СД в кількості 2 шт. та АХП 80-50-200-2,0-К-СД в кількості 1 шт. за договором № 676(2) 15УК від 30.11.2015 року, тобто поставка продукції загальною вартістю 339654,83 грн. (пункти № 2 та № 5 специфікації договору № 676(2)15УК від 30.11.2015 року) не відбулась;

- позивачем здійснено поставку продукції за договором № 676(2)15УК від 30.11.2015 року по позиціям № 2, № 3, № 4, № 5 специфікації неналежної якості, що підтверджується актом № ОО.ХЦ.Ак 746/10 від 06.04.2016 року, актом спільної перевірки якості поставленої продукції від 19.05.2016 року, а також висновком Київської незалежної судово-експертної установи № 2126 від 16.02.2017 року, тобто виконання зобов'язання зі сторони позивача належним чином не проведено;

- вказує, що продукція, поставлена позивачем за першим пунктом специфікації договору № 676(2)15УК від 30.11.2015 року, а саме: насосні агрегати К100-65-250 в кількості 5 шт. вартість 190200,00 грн. прийняті відповідачем без зауважень та оплачені в повному обсязі відповідачем платіжними дорученнями;

- наполягає на відсутності предмету спору в частині стягнення вартості насосних агрегатів К100-65-250, та на відсутності правових підстав для нарахування трьох відсотків річних на всю суму вартості товару, передбаченого договором. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

29.03.2017 року на електронну адресу суду та 03.04.2017 року через канцелярію від позивача надійшло клопотання в порядку ст. 69 ГПК України про продовження строку розгляду спору, яке мотивоване необхідністю отримання до наданого висновку експертизи № 2126 від 16.02.2017 року додаткових роз'яснень стосовно висновків судового експерта. Клопотання, отримане на електронну адресу суду, надійшло без електронного цифрового підпису про що господарським судом складений акт від 30.03.2017 року.

30.03.2017 року на електронну адресу суду та 31.03.2017 року через канцелярію від позивача у справі надійшло клопотання в порядку приписів ст. 31 ГПК України, за змістом якого останній просить викликати в судове засідання експерта ТзОВ «Київська незалежна судово-експертна установа» ОСОБА_4 для надання пояснень щодо висновку № 2126 від 16.02.2017 року, посилаючись на те, що вказаний висновок є незрозумілим з технічної точки зору. Клопотання, отримане на електронну адресу суду, надійшло без електронного цифрового підпису про що господарським судом складений акт від 30.03.2017 року.

Разом з тим 30.03.2017 року на електронну адресу суду та 31.03.2017 року до суду від позивача надійшли заперечення в порядку ст. 22 ГПК України проти висновку судово-товарознавчої експертизи № 2126 від 16.02.2017 року, в яких останній зазначає наступне:

- з переліку поставлених питань та отриманих від експерта відповідей вбачається упередженість експерта щодо обставин справи та його намагання принизити ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Машзавод «Техніка» ;

- зі змісту висновку вбачається, що експерт, даючи відповіді на запитання, обмежився посиланням на «відповідність та/або невідповідність технічним умовам» (стор. 15-16);

- експерт виходив з хибних міркувань стосовно того, що скол, вм'ятини, нерівномірне нанесення лакофарбового покриття є істотними недоліками;

- зі змісту висновку (стор. 12) вбачається, що насосні агрегати експертом не перевірялись, відтак говорити про невідповідність насосних агрегатів ТУ 29.1-25280414-002:2011 є некоректним та безпідставним;

- робочі механізми насосних агрегатів (робоче колесо, вал, підшипник) жодним вимірювальним інструментом не замірялись, тому посилання експерта на цільове призначення насосних агрегатів не заслуговують на увагу;

- запропонований відповідачем для проведення судової експертизи у даній справі суб'єкт оціночної діяльності зареєстрований та здійснює свою діяльність в м. Київ, а експерт ОСОБА_4 є співробітником Львівського НДІСЕ, тому доручення проведення експертизи у справі саме ТзОВ «Київська незалежна судово-експертна установа» є недоцільним та таким, що суперечить вимогам Закону України «Про судову експертизу» , отже, даний висновок є незрозумілим з технічної точки зору та таким, що не відповідає нормам Закону України «Про судову експертизу» .

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.04.2017 року задоволено клопотання позивача, а саме на підставі ст. 31 ГПК України викликано в судове засідання на 17.05.2017 року об 11:00 судового експерта ТОВ «Київської незалежної судово-експертної установи» ОСОБА_4.

31.03.2017 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи рецензії на висновок судово-товарознавчої експертизи № 2126 від 16.02.2017 року.

Безпосередньо в судовому засіданні 31.03.2017 року представник позивача надав суду із супровідним листом оригінал рецензії на висновок судово-товарознавчої експертизи № 2126 від 16.02.2017 року для приєднання до матеріалів справи.

10.05.2017 року на адресу суду від судового експерта ТОВ «Київської незалежної судово-експертної установи» ОСОБА_4 надійшли пояснення в порядку ст. 22 ГПК України, в яких останній повідомив про неможливість прийняти участь в судовому засіданні 17.05.2017 року у зв'язку з щільним робочим графіком, а також неможливістю прибути до призначеного часу через значну віддаленість суду та велику завантаженість. Просить суд сформулювати необхідні для вирішення питання експерту у письмовому вигляді та надіслати на адресу установи, а також зазначає, що відповіді будуть надіслані у встановлені законодавством строки.

Представник позивача в судовому засіданні 17.05.2017 року підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.05.2017 року проти позову заперечив.

Судовий експерт ТОВ «Київської незалежної судово-експертної установи» ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши клопотання позивача про продовження строку розгляду справи в порядку ст. 69 ГПК України, яке мотивоване необхідністю отримання до наданого висновку експертизи № 2126 від 16.02.2017 року додаткових роз'яснень стосовно висновків судового експерта, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з огляду на умови п. 3.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції . Так вказаним пунктом Пленуму визначено, що продовження передбачених частинами першою і другою статті 69 ГПК строків вирішення спору можливе лише у виняткових випадках за клопотанням сторони і не більше як на п'ятнадцять днів (частина третя цієї статті ГПК). Чи є той чи інший випадок винятковим, вирішує суд з урахуванням конкретних обставин даної справи, в тому числі її складності, кількості учасників судового процесу, значного обсягу доказів, які підлягають збиранню та оцінці, тощо. Враховуючи те, що розгляд справи триває з 11.05.2016 року, в судових засіданнях неодноразово оголошувались перерви, судові засідання неодноразово відкладались, в тому числі за ухвалою суду від 03.04.2017 року у зв'язку з викликом в судове засідання судового експерта ТОВ «Київської незалежної судово-експертної установи» ОСОБА_4 для надання пояснень, з огляду на обмеженість строків розгляду спору та наявність в матеріалах справи всіх необхідних документів, достатніх для її розгляду по суті, суд не вбачає підстав (винятковості даного випадку) для задоволення клопотання про продовження строку в порядку ст. 69 ГПК України.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, заперечення відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 30.11.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Машзавод «Техніка» , далі Постачальник, та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» , далі Покупець, був укладений договір поставки продукції № 676(2)15УК, далі Договір.

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. Договору Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти й оплатити насоси згідно таблиці:

№ п\пКод ЗРЗНайменуванняОд. Вим.Кіль кістьЦіна без ПДВ, грн.Сума без ПДВ, грн.Виробник, ГОСТ, ТУ 1 16 4 81 106Насосний агрегат К100-65-250шт. 5 31700,00 158500,00ТОВ Укрнасос-сервіс ТУ 29.1-24715933-007:2006 2 16 11 95 89Насосний агрегат Х80-50-200 К-СДшт. 2 63537,50 127075,00ТОВ МАШЗАВОД ТЕХНІКА ТУ 29.1-25280414-002:2011 3 16 11 95 98Насосний агрегат АНС 130шт. 2 14437,50 28875,00 Пінський ОМЗ ; ВY200294708. 034-2007 4 16 11 95 99Насосний агрегат АНС 60шт. 2 12500,00 25000,00 Пінський ОМЗ ; ВY200294708. 034-2007 5 16 11 95 100Насосний агрегат АХП 80-50-200-2,0 К СДшт. 1 155970,83 155970,83ТОВ МАШЗАВОД ТЕХНІКА ТУ 29.1-25280414-002:2011 Разом 495420,83 ПДВ 99084,17 Усього 594505,00 Строк поставки грудень 2015 року.

Згідно з п. 2.1. - 2.3. Договору Постачальник гарантує належну якість товару, що поставляється, і нормальну його експлуатацію протягом 12 місяців з моменту постачання товару, за умови дотримання правил транспортування, зберігання товару, якщо більш тривалий гарантійний строк не передбачено виробником. Протягом гарантійного строку Постачальник повинен усунути виявлені Покупцем в установленому порядку дефекти, а при неможливості їх усунення здійснити заміну дефектного товару на умовах DDP- м. Енергодар (Інкотермс 2010), одержувач - Запорізьке відділення ВП Складське господарство , ДП НАЕК Енергоатом , м. Енергодар, вул. Промислова, 133, склад № 5. Товар, що поставляється не призначений для використання на системах, важливих для безпеки АЕС (що впливають на роботу АЕС), клас безпеки згідно з НП 306.2.141-2008:4Н.

Умовами п. 3.1. - 3.2. Договору сторони дійшли згоди, що ціна договору 495420,83 грн. (чотириста дев'яносто п'ять тисяч чотириста двадцять грн. 83 коп.), крім того ПДВ 20% 99084,17 грн. (дев'яносто дев'ять тисяч вісімдесят чотири грн. 17 коп.). Загальна сума договору складає - 594505,00 грн. (п'ятсот дев'яносто чотири тисячі п'ятсот п'ять грн. 00 коп.). Розрахунки за поставлену продукцію, відповідно до п. 1.1. проводяться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 30 календарних днів з дати поставки продукції. Оплата Покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від Постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку.

Відповідно до п. 4.1. - 4.4. Договору сторони узгодили, що відвантаження продукції відбувається відповідно до правил Інкотермс 2010 на EXW м. Київ. Вантажоодержувач: Запорізьке відділення ВП Складське господарство , адреса: м. Енергодар, вул. Промислова, 133. (склад № 5 Запорізьке відділення ВП Складське господарство ). Поставка продукції Постачальником здійснюється в строки згідно п. 1.2. Товар, що поставляється, повинен супроводжуватись наступними документами:

а) витратна накладна в 3 прим.;

б) паспорт на товар, виданий підприємством-виробником;

в) рахунок-фактура;

г) технічні умови (за вимогою).

Постачальник зобов'язаний надати Покупцю податкову накладну за формою, визначеною редакцією наказу Мінфіну України № 957 від 22.09.2014, складену в електронній формі з дотриманням умов щодо її реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), шляхом направлення її на електронну адресу Замовника pdv1@atom.gov.ua та pdvzaes@mgw.npp.zp.ua протягом терміну, визначеного чинною редакцією розділу V Податкового кодексу України. Разом з податковою накладною Постачальник надає Покупцю електронну квитанцію про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН.

Пунктом 4.5. Договору передбачено, що Постачальник зобов'язаний оповістити Покупця про відвантаження товару телеграмою (факсимільним зв'язком, телефонограмою, листом з повідомленням про вручення) за 7 (сім) днів до початку відвантаження з обов'язковою вказівкою наступних даних:

- дата відвантаження;

- номер договору;

- кількість місць;

- кількість штук;

- ціна.

Відповідно до п. 5.1. Договору Постачальник поставляє продукцію в тарі (упаковці), яка забезпечує її збереження при транспортуванні на великі відстані (до 4000 км), перевантаженні, зберіганні, реалізації.

Згідно з п. 6.1., 6.3. Договору приймання продукції за якістю і кількістю здійснюється Покупцем відповідно до вимог діючих в Україні Інструкції про порядок приймання продукції по кількості - № П-6, затвердженої постановою Держарбітража при ОСОБА_5 СРСР від 15.06.65 р. та Інструкції про порядок приймання продукції за якістю - № П-7, затвердженої постановою Держарбітража при ОСОБА_5 СРСР від 25.04.66 р. з подальшими змінами і доповненнями. Покупець має право вимагати як відповідного зменшення ціни продукції залежно від ступеня відхилення якості поставленої продукції від стандартів і встановлених норм (за ціною, передбаченою для продукції відповідної якості), так і своєчасної сплати штрафних санкцій за договором.

Умовами п. 7.4. Договору сторони узгодили, що у випадку невідповідності поставленого товару вимогам по якості, Постачальник зобов'язаний замінити товар на якісний відповідно до правил Інкотермс 2010 на умовах DDP - м. Енергодар, одержувач - ЗВ ВП Складське господарство ДП НАЕК Енергоатом : адреса м. Енергодар, вул. Промислова, 133, склад № 5, впродовж 14 (чотирнадцяти) днів з моменту направлення Покупцем вимоги про заміну товару і сплатити Покупцеві штраф у розмірі 20 % (двадцяти) від вартості неякісного товару.

Згідно з п. 11.1. Договору він вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє на протязі одного року з моменту укладення. Отже, договір діє до 30.11.2016 року.

Позивач в позові вказує, що відповідач в порушення умов договору не виконав належним чином своє грошове зобов'язання, а саме не сплатив в повному обсязі вартість поставленої продукції внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 444505,00 грн. При цьому зазначає, що внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати вартості поставленої продукції позивач вимушений був користуватися кредитним лімітом для підтримання повноцінної роботи підприємства (сплата податків, заробітної плати і т.д.), а саме сплатив за користування кредитним лімітом проценти та комісію на загальну суму 7674,30 грн. Просить стягнути з відповідача витрати за користування кредитним лімітом в сумі 7674,30 грн., оскільки вони були понесені в результаті невиконання відповідачем своїх обов'язків за договором.

Так, на виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу товар, передбачений умовами договору, на загальну суму з ПДВ 594505,00 грн., що підтверджується підписаною сторонами у справі видатковою накладною № 2 від 26.01.2016 року (том 1, а.с. 15).

Зазначений товар був отриманий уповноваженим представником відповідача інженером ОСОБА_6 на підставі довіреності № 3/23 від 26.01.2016 року (том 1, а.с. 14), про що свідчить його підпис на видатковій накладній.

19.02.2016 року позивач направив на адресу відповідача лист № 021625, в якому просив здійснити оплату поставленого товару згідно договору поставки продукції № 676(2)15УК від 30.11.2015 року відповідно до розділу 3 Ціна та порядок оплати п. 3.2. Вказаний лист був отриманий відповідачем 26.02.2016 року згідно рекомендованого поштового повідомлення про вручення поштового відправлення.

10.03.2016 року позивач повторно направив на адресу відповідача лист № 031604, в якому просив здійснити оплату згідно договору поставки продукції № 676(2)15УК від 30.11.2015 року відповідно до розділу 3 Ціна та порядок оплати п. 3.2.

Матеріали справи свідчать, що позивач направив на адресу відповідача претензію № 031606 від 14.03.2016 року, в якій просив розглянути питання щодо оплати за поставлений товар та в досудовому порядку виконати умови договору та здійснити оплату за отриманий товар. Вказана претензія була отримана відповідачем 15.03.2016 року, однак залишена без виконання.

Як вказує позивач, відповідачем 26.10.2016 року була здійснена часткова оплата боргу в сумі 50000,00 грн. та 09.11.2016 року було здійснено часткове погашення боргу в сумі 100000,00 грн., що разом складає 150000,00 грн. Таким чином, позивач зазначає, що залишок боргу за поставлений товар, який підлягає стягненню з відповідача становить 444505,00 грн.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, в зв'язку з чим намагається стягнути з нього три проценти річних за загальний період з 26.01.2016 року по 14.11.2016 року в сумі 13978,14 грн.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір поставки. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, порядок здійснення розрахунків, умови поставки, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 1 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Предмет поставки за Договором відповідає вказаним вимогам.

Порядок здійснення розрахунків між сторонами узгоджено у розділі 3 Договору, зокрема умовами п. 3.2. Договору передбачено, що розрахунки за поставлену продукцію, відповідно до п. 1.1. проводяться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 30 календарних днів з дати поставки продукції. Оплата Покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від Постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку. З врахуванням дати поставки продукції відповідачу за видатковою накладною № 2 від 26.01.2016 року строк її оплати згідно умов п. 3.2. Договору настав 25.02.2016 року, прострочка виникла з 26.02.2016 року.

Матеріали справи свідчать, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав, поставивши відповідачу товар за видатковою накладною № 2 від 26.01.2016 року на суму 594505,00 грн. Разом з тим у відповідності з п. 3.2. Договору позивач на підставі реалізації товару за видатковою накладною № 2 від 26.01.2016 року нарахував податкові зобов'язання, включив в декларацію ПДВ за січень 2016 року, та зареєстрував вказану декларацію згідно умов п. 4.4. Договору, що підтверджується електронною квитанцією про реєстрацію податкової накладної (том 2, а.с. 154).

Фактичні обставини справи свідчать, що відповідач заперечуючи проти позову, наполягає на тому, що позивачем за видатковою накладною № 2 від 26.01.2016 року поставлено йому неякісний товар, а саме: насосні агрегати Х80-50-200 К-СД у кількості 2 шт., насосні агрегати АНС 130 у кількості 2 шт., насосні агрегати АНС 60 у кількості 2 шт. та насосний агрегат АХП 80-50-200-2,0 К СД у кількості 1 шт.

З матеріалів справи вбачається, що 04.02.2016 року відповідач звернувся до позивача листом № 97-35/3283, за змістом якого просив дати згоду на проведення вхідного контролю другого етапу на ВП ЗАЕС щодо поставленого обладнання фахівцями ВП ЗАЕС самостійно, або направити своїх фахівців для участі в проведенні даної процедури.

Листом № 021611 від 05.02.2016 року позивач надав згоду на проведення вхідного контролю другого етапу (ВК-2) на ВП ЗАЕС фахівцями ВП ЗАЕС самостійно. Разом з тим зазначив, що насосне обладнання, поставлене згідно договору поставки продукції № 676(2)15УК від 30.11.2015 року ТОВ «Машзавод «Техніка» , нове та відповідає вимогам ТУ та сертифікатів відповідності.

За підсумками проведеного обстеження технічного стану насосів типу АНС-60, АНС-130, Х80-50-200К-СД та АХП 80-50-200-2,0-К-СД-УЗ фахівцями відповідача був складений акт № ОО.ХЦ.Ак 746/10 від 06.04.2016 року. У вказаному акті були зафіксовані зауваження щодо вказаних насосів та зроблено висновок, що поставка товарно-матеріальних цінностей була виконана з порушенням п. 2.1. (ТД), а саме не надання технічних умов та креслень на виріб, за яким замовник міг би провести вхідний контроль другого етапу по поставленим насосним агрегатам, поставлені насоси не можуть бути встановлені на Запорізькій АЕС. Разом з тим фахівцями відповідача був складений акт на забраковану продукцію № ОО.ХЦ.Ак 747/10 від 08.04.2016 року, яким насосні агрегати типу АНС-60, АНС-130, Х80-50-200К-СД та АХП 80-50-200-2,0-К-СД-УЗ визнані браком з вини постачальника як такі, що не відповідають вимогам ТУ У 29.1-25280414-002:2011, ТУ ВУ 200294708.034-2007. При цьому в пункті 8 акту на забраковану продукцію № ОО.ХЦ.Ак 747/10 від 08.04.2016 року Точний опис невідповідностей, а у випадку некомплектності - точне зазначення частин, який не вистачає міститься посилання на акт обстеження № ОО.ХЦ.Ак 746/10.

В подальшому відповідач звернувся до позивача з листом № 97-35/9923 від 21.04.2016 року, в якому з посиланням на складені ним акти № ОО.ХЦ.Ак 746/10 від 06.04.2016 року та № № ОО.ХЦ.Ак 747/10 від 08.04.2016 року та на п. 7.4. Договору просив вжити негайних заходів щодо заміни неякісної продукції. Вказаний лист був отриманий позивачем 28.04.2016 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Разом з тим направив позивачу лист № 97-35/10696 від 28.04.2016 року, в якому просив терміново направити фахівців до ВП ЗАЕС для повторного проведення вхідного контролю другого етапу.

У відповідь позивач листом № 051606 від 10.05.2016 року надав згоду на проведення спільного вхідного контролю другого етапу щодо поставленого за Договором товару, зазначивши про направлення на ВП ЗАЕС технічної комісії з боку ТОВ Машзавод Техніка в терміни з 17 травня по 19 травня 2016 року.

За підсумками спільної перевірки якості насосних агрегатів за результатами вхідного контролю другого етапу комісією представників сторін був складений акт від 19.05.2016 року, в якому зазначено, що стосовно насосних агрегатів АНС виробника ВАТ Пінський ОМЗ відсутні паспорти, паспорти на електричний двигун, у свідоцтві про приймання в графі заводський номер вписані дані електричного двигуна, а не насосу, підписи не розшифровані, стосовно агрегатів електронасосних виробництва ТОВ Машзавод Техніка Х80-50-200 К-СД вказано, що в паспорті на електричний двигун відсутні дані про виробника, підписи не розшифровані, відсутній паспорт на агрегат електронасосний. Також в акті зазначено, що зауваження в технічній частині огляду відповідають даним, зазначеним в акті № 00.ХЦ.Ак 747/10 від 08.04.2016 року. Вказаний акт був підписаний представниками позивача, але з зауваженнями (том 1, а.с. 70, на зворотній стороні). Зокрема представником позивача зазначено, що насосні агрегати поставлялись за стандартною документацією, зауваження за технічною частиною насосів Х80-50-200 К-СД згідно акту № ОО. ХЦ.Ак 746/10 від 06.04.2016 року не підтверджені.

Листом № 061602 від 01.06.2016 року позивач повідомив відповідачу, що зауваження за актом від 19.05.2016 року спільної перевірки насосів Х80-50-200 К-СД, АХП80-50-200-2,0 К-СД по оформленню технічної документації виправлені, а зауваження в технічній частині огляду визнає частково такими, що відповідають даним, зазначеним в Актах № ОО.ХЦ.Ак 746(747)/10. Зокрема вказує, що готовий оперативно здійснити заміну насосів типу АНС - виробництва Пінського ОМЗ .

У відповідь на вказаний лист відповідач листом № 97-35/15766 від 04.07.2016 року підтвердив готовність проведення заміни насосних агрегатів типу АНС-60 - 2 шт. та АНС-130- 2 шт. та просив терміново її здійснити. Разом з тим наголошує також на заміні насосних агрегатів Х80-50-200 К-СД-2 шт. та АХП 80-50-200-2,0 К СД - 1 шт. відповідно до п. 7.4. Договору.

В подальшому листом № 07-35/16731 від 15.07.2016 року відповідач надав згоду на прийом насосних агрегатів Х80-50-200 К-СД - 2 шт. та АХП 80-50-200-2,0 К-СД -1 шт. за Договором, але за умови здійснення заміни корпусів насосів Х80-50-200 К-СД - 2 шт., та заміни робочого колеса та рами кріплення на насосному агрегаті АХП 80-50-200-2,0 К-СД -1 шт.

Листом № 07-35/17188 від 21.07.2016 року відповідач повідомив про неможливість здійснити заміну частин насосних агрегатів Х80-50-200 К-СД - 2 шт. та АХП 80-50-200-2,0 К-СД -1 шт. на території ЗВ ВП Складське господарство . Також повідомив, що заміна даних насосних агрегатів, включно АНС-60 - 2 шт. та АНС-130 - 2 шт. можливо здійснити тільки шляхом вивезення з території складу.

Листом № 0716022 від 21.07.2016 року позивач запропонував відповідачу виконати умови Договору і провести оплату в повному обсязі за поставлений товар до 26.07.2016 року, а зі своєї сторони після надходження коштів зобов'язується провести заміну обумовленого в листі ВП ЗАЕС № 07-35/16731 від 15.07.2016 року обладнання.

Безпосередньо в судовому засіданні 17.05.2017 року представники сторін обопільно підтвердили, що заміна обладнання, поставленого за видатковою накладною № 2 від 26.01.2016 року, станом на даний час не проведена, що зазначено в протоколі судового засідання.

За умовами п. 6.1. Договору сторони чітко визначили, що приймання продукції за якістю і кількістю здійснюється Покупцем відповідно до вимог діючих в Україні Інструкції про порядок приймання продукції по кількості - № П-6, затвердженої постановою Держарбітража при ОСОБА_5 СРСР від 15.06.65 р. та Інструкції про порядок приймання продукції за якістю - № П-7, затвердженої постановою Держарбітража при ОСОБА_5 СРСР від 25.04.66 р. з подальшими змінами і доповненнями.

Так, умовами п. 6 Інструкції № П-7 передбачено, що приймання продукції за якістю та комплектністю здійснюється на складі одержувача в наступні строки, зокрема: при іногородній поставці - не пізніше 20 днів після видачі продукції органом транспорту або надходження її на склад одержувача при доставці продукції постачальником або у разі вивезення продукції одержувачем.

Абзацом 4 п. 6 Інструкції № П-7 передбачено, що машини, обладнання, прилади та інша продукція, отримана в тарі та яка має гарантійні строки придатності або зберігання, перевіряються за якістю та комплектністю при відкритті тари, але не пізніше встановлених гарантійних строків.

Згідно з п. 13 Інструкції № П-7 приймання продукції здійснюється уповноваженими на це керівником підприємства-одержувача або його заступником, компетентними особами. Ці особи несуть відповідальність за суворе дотримання правил приймання продукції. Зокрема підприємство-одержувач зобов'язане:

б) стежити за справністю засобів випробування та вимірювання, якими визначається якість продукції, а також за своєчасністю перевірки їх у встановленому порядку;

в) забезпечити щоб особи, які здійснюють приймання продукції за якістю та комплектністю добре знали та суворо дотримувалися даної Інструкції, а також правил приймання продукції за якістю та комплектністю, встановлених відповідними стандартами, технічними умовами, Основними та Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими правилами.

Пунктами 14, 16 Інструкції № П-7 визначено, що приймання продукції за якістю та комплектністю здійснюється в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними та Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, які засвідчують якість та комплектність поставляємої продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація та ін.). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не призупиняє приймання продукції. В цьому випадку складаєтся акт про фактичну якість і комплектність отриманої продукції та в акті зазначається, які документи відсутні. При виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування отриманої продукції, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, зазначеним в маркуванні та супровідних документах, які посвідчують якість продукції (п. 14 даної Інструкції), одержувач призупиняє подальше приймання продукції та складає акт, в якому зазначає кількість оглянутої продукції та характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, які запобігають погіршення її якості та змішування з іншою однорідною продукцією. Одержувач також зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції та складання двостороннього акту представника іногороднього виробника (відправника), якщо це передбачено в Основних та Особливих умовах поставки, інших обов'язкових правилах або договорі. В договорах можуть бути передбачені випадки, коли явка представника іногороднього виробника (відправника) для участі в прийманні продукції за якістю та комплектністю та складання акту є обов'язковою. При одногородній поставці виклик представника виробника (відправника) та його явка для участі в перевірці якості та комплектності продукції і складання акта є обов'язковою.

Відповідно до п. п. 18, 19 Інструкції № П-7 повідомлення про виклик представника виробника (відправника) повинно бути направлено (передано) йому телеграфом (телефоном) не пізніше 24 годин, а стосовно швидкопсувної продукції негайно після виявлення невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари або упаковки встановленим вимогам, якщо інші строки не встановлені Основними та Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами або договором. Представник одногороднього виробника (відправника) зобов'язаний з'явитися за викликом одержувача не пізніше наступного дня, а стосовно швидкопсувної продукції - не пізніше 4 годин після отримання виклику, якщо в ньому не зазначений інший строк явки. Іногородній виробник (відправник) зобов'язаний не пізніше наступного дня після отримання виклику одержувача повідомити телеграмою або телефонограмою, чи буде направлений представник для участі в перевірці якості продукції. Неотримання відповіді на виклик у вказаний строк дає право одержувачу здійснювати приймання продукції до спливу встановленого строку явки представника виробника (відправника). Представник іногороднього виробника (відправника) зобов'язаний з'явитися не пізніше ніж у трьохденний строк після отримання виклику, не враховуючи час, необхідний для проїзду, якщо інший строк не передбачений в Основних та Особливих умовах поставки, інших обов'язкових правилах або договорі. Представник виробника (відправника) повинен мати посвідчення на право участі у визначенні якості і комплектності отриманої одержувачем продукції.

Разом з тим умовами п. 20 Інструкції № П-7 визначено, що при нез'явленні представника виробника (відправника) за викликом одержувача (покупця) у встановлений строк та у випадках, коли виклик представника іногороднього виробника (відправника) не є обов'язковим, перевірка якості продукції здійснюється представником відповідної галузевої інспекції за якістю продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції за якістю. При відсутності відповідної інспекції за якістю або бюро товарних експертиз в місці знаходження одержувача (покупця), при відмові їх виділити представника або нез'явленні його за викликом одержувача (покупця) перевірка здійснюється:

а) за участю компетентного представника іншого підприємства (організації), виділеного керівником або заступником керівника цього підприємства (організації), або

б) за участю компетентного представника громадськості підприємства-одержувача, призначеного керівником або заступником керівника підприємства з числа осіб, затверджених рішенням фабричного, заводського або місцевого комітету профспілки цього підприємства, або

в) одностороньо підприємством-одержувачем, якщо виробник (відправник) надав згоду на одностороннє приймання продукції.

Пунктом 23 Інструкції № П-7 встановлено, що представнику, уповноваженому для участі в прийманні продукції за якістю і комплектністю, видається належно оформлене та засвідчене печаткою підприємства разове посвідчення за підписом керівника підприємства (організації) або його заступника.

Пунктами 29, 30, 32 Інструкції № П-7 визначено, що за результатами приймання продукції за якістю і комплектністю за участі представників, зазначених в пп.19 та 20 даної Інструкції, складається акт про фактичну якість і комплектність отриманої продукції. Акт повинен бути складений в день закінчення приймання продукції за якістю і комплектністю. Акт повинен бути підписаний усіма особами, які брали участь у перевірці якості і комплектності продукції. Особа, не згодна зі змістом акту, зобов'язана підписати його із застереженням про свою незгоду та викласти свою думку. Акт, який встановлює неналежну якість або некомплектність продукції, складений за участі представників, зазначених в п. 20, підп. "а", "б" і "в", затверджується керівником підприємства-одержувача або його заступником не пізніше трьохденного строку після складення акта.

З аналізу викладених пунктів Інструкції № П-7 вбачається, що в ній чітко передбачений порядок здійснення приймання продукції за якістю, який передбачає складання двостороннього акта про фактичну якість та комплектність товару (або за участі представників, визначених п. 20 Інструкції), виклик при цьому представника виготовлювача (відправника), затвердження акту керівником підприємства-одержувача або його заступником.

З матеріалів справи вбачається, що двосторонній акт про фактичну якість і комплектність отриманої продукції на стадії закінчення приймання продукції за видатковою накладною № 2 від 26.01.2016 року в порядку умов п. п. 14, 29 Інструкції № П-7 між сторонами не складався.

Як свідчать матеріали справи під час приймання товару за видатковою накладною № 2 від 26.01.2016 року відповідач (Покупець) будь-яких зауважень щодо якості товару, невідповідності його технічним умовам, відсутності супровідних документів, в т.ч. недоліків товару не заявляв. Разом з тим відповідач не заявляв таких зауважень безпосередньо в момент прийняття товару за вказаною видатковою накладною.

Фактичні обставини справи свідчать, що товар за договором поставки продукції № 676(2)15УК від 30.11.2015 року на суму 594505,00 грн. був прийнятий відповідачем, що підтверджується наявною в матеріалах справи підписаною з боку відповідача видатковою накладною № 2 від 26.01.2016 року.

В матеріалах справи містяться складені одноосібно фахівцями відповідача акт № ОО.ХЦ-Ак 746/10 від 06.04.2016 року обстеження технічного стану насосів та акт на забраковану продукцію № ОО.ХЦ-Ак 747/10 від 08.04.2016 року, в яких відповідачем були зазначені виявлені ним в результаті проведення вхідного контролю дефекти та недоліки поставлених насосних агрегатів Х80-50-200 К-СД - 2 шт. та АХП 80-50-200-2,0 К-СД -1 шт. (виробником яких є ТОВ Машзавод Техніка ) та насосних агрегатів АНС-60 - 2 шт., АНС-130 - 2 шт. (виробником яких є Пінський ОМЗ ).

В подальшому між сторонами був складений акт спільної перевірки якості насосних агрегатів за результатами вхідного контролю другого етапу від 19.05.2016 року. Вказаний акт був підписаний представниками позивача, але з зауваженнями (том 1, а.с. 70, на зворотній стороні). Зокрема представником позивача зазначено, що насосні агрегати поставлялись за стандартною документацією, зауваження за технічною частиною насосів Х80-50-200 К-СД згідно акту № ОО. ХЦ.Ак 746/10 від 06.04.2016 року не підтверджені.

Таким чином, відповідач заявив про недоліки поставленого товару шляхом складення в односторонньому порядку вказаних вище актів № ОО.ХЦ-Ак 746/10 від 06.04.2016 року, № ОО.ХЦ-Ак 747/10 від 08.04.2016 року (складення яких взагалі не передбачено ані умовами укладеного між сторонами Договору, ані положеннями Інструкції № П-7) вже після прийняття товару за підписаною видатковою накладною № 2 від 26.01.2016 року, при чому зі спливом більше 2-х місяців після поставки. Поряд з цим акт спільної перевірки якості насосних агрегатів від 19.05.2016 року був складений сторонами вже після спливу більше 3-х місяців після поставки товару за вказаною видатковою накладною.

Частинами 1, 2 ст. 673 ЦК України передбачено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

Згідно зі ст. 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Правові наслідки передання товару неналежної якості визначені приписами ст. 678 ЦК України. Так, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач скористався правом, передбаченим ст. 678 ЦК України, звернувшись до позивача листами з вимогою здійснити заміну товару на якісний. Однак така заміна товару сторонами станом на час розгляду даної справи не проведена, що підтвердили представники сторін в судовому засіданні 17.05.2017 року, що зазначено в протоколі судового засідання.

Як вбачається з матеріалів справи, питання щодо здійснення заміни неякісної продукції -

насосних агрегатів АНС-60 - 2 шт., АНС-130 - 2 шт., Х80-50-200 К-СД - 2 шт. та АХП 80-50-200-2,0 К-СД -1 шт. є однією з вимог позову, поданого Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» до Господарського суду міста Києва. Про вказані обставини свідчить додана відповідачем у даній справі до матеріалів справи копія відповідної позовної заяви (том 3, а.с.17-22). Разом з тим відповідачем надана копія ухвали Господарського суду міста Києва від 06.10.2016 року у справі № 910/16857/16 (том 3, а.с. 2) за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Машзавод «Техніка» про стягнення 85806,17 грн. та зобов'язання вчинити дії щодо заміни неякісної продукції. Вказаною ухвалою суду провадження у справі № 910/16857/16 зупинено до вирішення пов'язаної з нею справи № 908/1281/16, яка перебуває в провадженні Господарського суду Запорізької області.

Нормами чинного ЦК України та ГК України чітко визначені правові наслідки передання товару неналежної якості, в тому числі права покупця, які він може використати в такому випадку. При цьому вказані норми не передбачають можливості звільнення покупця від обов'язку оплати поставленого йому товару у разі прийняття такого товару та права відмовитись від його оплати.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ГК України покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном). Тобто Покупець наділений правом відмовитися від оплати товару, якщо він відмовився його прийняти.

Разом з тим згідно з ч. 2 ст. 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором, зокрема: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Докази у справі свідчать, що відповідач поставлений за Договором товар прийняв (про що свідчить наявна в матеріалах справи підписана з боку відповідача видаткова накладна № 2 від 26.01.2016 року), від нього не відмовився, його не повернув, а тому повинен здійснити за нього оплату за умовами договору.

Докази відмови відповідача від договору відповідно до ч. 2 ст. 678 ЦК України в матеріалах справи відсутні.

Як вказано вище, строк оплати поставленого товару за видатковою накладною № 2 від 26.01.2016 року згідно умов п. 3.2. Договору настав 25.02.2016 року, прострочка виникла з 26.02.2016 року.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем була здійснена часткова оплата вартості поставленого товару за Договором на загальну суму 190200,00 грн., що підтверджується завіреними копіями платіжних доручень, зокрема:

- платіжним дорученням № 13803 від 26.10.2016 року на суму 50000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 14287 від 07.11.2016 року на суму 100000,00 грн. (оплата проведена банком 09.11.2016 року згідно штампу);

- платіжним дорученням № 14962 від 24.11.2016 року на суму 20000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 15879 від 30.11.2016 року на суму 20200,00 грн. (том 3, а.с. 126-129).

З матеріалів справи вбачається, що часткові оплати боргу за поставлений товар за платіжним дорученням № 14962 від 24.11.2016 року та платіжним дорученням № 15879 від 30.11.2016 року в загальній сумі 40200,00 грн. були здійснені відповідачем після порушення провадження у даній справі в процесі розгляду справи судом.

Законодавець зазначає, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК України), зокрема у таких випадках:

- припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань;

- спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Припинення провадження у справі - це форма завершення судової процедури, за якою рішення по суті не виноситься.

Оскільки відповідачем погашено частково суму заборгованості за вказаним Договором, провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Машзавод «Техніка» до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» щодо стягнення з останнього основного боргу в сумі 40200,00 грн. за договором поставки продукції № 676(2)15УК від 30.11.2015 року слід припинити за ознаками п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що позивач виконав належним чином свої зобов'язання, а саме поставив товар відповідачу, який прийняв товар, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № 2 від 26.01.2016 року.

З врахуванням здійснених відповідачем часткових оплат, заборгованість за поставлений товар за Договором на підставі видаткової накладної № 2 від 26.01.2016 року складає 404305,00 грн.

Втім, відповідач не розрахувався в повному обсязі з позивачем у встановлений договором строк за поставлений згідно умов договору товар.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором щодо не здійснення оплати в повному обсязі за поставлений товар, а також доведено порушення відповідачем строку оплати товару, встановленого умовами договору, а наявність заборгованості підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № 2 від 26.01.2016 року з врахуванням здійснених відповідачем часткових оплат. Відповідач доказів сплати боргу в повному обсязі станом на день розгляду справи суду не надав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Машзавод «Техніка» про стягнення з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» основного боргу підлягають задоволенню частково в сумі 404305,00 грн.

Стосовно заперечень відповідача у даній справі суд вважає зазначити наступне.

Твердження відповідача про те, що поставка не відбулась з посиланням на неякісність поставлених насосних агрегатів є безпідставними з огляду на отримання в повному обсязі без зауважень та заперечень вказаних агрегатів за підписаною з позивачем видатковою накладною № 2 від 26.01.2016 року.

Стосовно тверджень відповідача про виконання позивачем зобов'язання не належним чином з посиланням на поставку позивачем продукції за договором № 676(2)15УК від 30.11.2015 року по позиціям № 2, № 3, № 4, № 5 специфікації неналежної якості слід зазначити, що продукція по вказаним позиціям була отримана відповідачем без зауважень, що підтверджується підписаною ним з позивачем видатковою накладною, відтак у відповідача виник обов'язок з оплати отриманої продукції; акти № ОО.ХЦ.Ак 746/10 від 06.04.2016 року, № ОО.ХЦ-Ак 747/10 від 08.04.2016 року, на які посилається відповідач, були складені вже після прийняття товару за підписаною видатковою накладною № 2 від 26.01.2016 року зі спливом більше 2-х місяців після поставки, акт спільної перевірки якості поставленої продукції від 19.05.2016 року був складений зі спливом 3-х місяців після поставки товару та був підписаний позивачем із зауваженнями.

Щодо посилання відповідача в обґрунтування неякісності товару на висновок Київської незалежної судово-експертної установи № 2126 від 16.02.2017 року слід зазначити наступне.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.11.2016 року у справі № 908/1281/16 з метою правильного вирішення спору у даній справі, дослідження всього кола фактичних обставин справи, в т. ч. встановлення якості поставленого відповідачу згідно договору поставки товару, була призначена судова товарознавча експертиза, проведення якої доручено Київській незалежній судово-експертній установі. При цьому експертиза була призначена щодо насосних агрегатів Х80-50-200К-СД та АХП 80-50-200-2,0-К-СД заводу - виробника ТОВ «Машзавод «Техніка» .

В матеріалах справи міститься висновок № 2126 судової товарознавчої експертизи від 16.02.2017 року, складений судовим експертом ОСОБА_4, у якому надані відповіді на поставлені питання за ухвалою суду від 15.11.2016 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам.

Згідно зі ст. 12 Закону України Про судову експертизу № 4038-ХІІ від 25.02.1994 року незалежно від виду судочинства судовий експерт зобов'язаний:

1) провести повне дослідження і дати обгрунтований та об'єктивний письмовий висновок;

2) на вимогу особи або органу, які залучили експерта, судді, суду дати роз'яснення щодо даного ним висновку;

3) заявляти самовідвід за наявності передбачених законодавством підстав, які виключають його участь у справі. Інші обов'язки судового експерта передбачаються процесуальним законодавством.

Частиною 5 ст. 42 ГПК України визначено, що висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Проаналізувавши зміст поданого висновку № 2126 судової товарознавчої експертизи від 16.02.2017 року та оцінивши його за правилами ст. 43 ГПК України суд не приймає його в якості належного доказу в підтвердження неякісності поставленого товару у зв'язку з наступним:

- у висновках судового експерта на поставлені судом питання надані нечіткі відповіді із застосуванням висловлювань та/або, може ;

- у висновку зазначено (сторінка 12), що на працездатність вказані насосні агрегати не експертом перевірялись;

- в матеріалах справи містяться заперечення позивача щодо висновку судового експерта, оскільки на його думку він є незрозумілим з технічної точки зору та таким, що не відповідає вимогам Закону України Про судову експертизу ;

- до матеріалів справи позивачем надана рецензія від 30.03.2017 року на висновок судової товарознавчої експертизи № 2126 від 16.02.2017 року, в якій зазначено, що в заключній частині висновку надано імовірні відповіді на поставлені питання, що зазначені у вступній частині, імовірність даних відповідей базується на припущеннях експерта, а також вказано, що конкретні відповіді на поставлені судом питання можна надати тільки після надання експерту та/або експертній установі відповідного акту технічних спеціалістів щодо стану насосних агрегатів, їх працездатність, їх відповідність нормативно-технічній документації, їх конструктивних особливостей, умов використання, тощо;

- ухвалою суду від 03.04.2017 року в порядку ст. 31 ГПК України за клопотанням позивача викликано в судове засідання 17.05.2017 року судового експерта ОСОБА_4 з метою отримання пояснень щодо висновку № 2126 від 16.02.2017 року, втім судовий експерт вимоги вказаної ухвали не виконав, в судове засідання не з'явився і не надав пояснень щодо висновку.

З приводу зауважень відповідача щодо порушення позивачем строку поставки товару суд вважає зазначити, що згідно з п. 1.2. Договору сторони узгодили строк поставки - грудень 2015 року. При цьому згідно з п. 11.1. договору № 676(2)15УК від 30.11.2015 року вказаний договір діє на протязі одного року з моменту укладення, тобто до 30.11.2016 року. Товар за видатковою накладною № 2 від 26.01.2016 року був поставлений позивачем в період дії Договору, відповідач товар прийняв, підписавши вказану видаткову накладну, відтак погодився з його поставкою. Разом з тим порушення строку поставки товару не впливає на виконання обов'язку з його оплати. Крім того, слід зазначити, що обставини щодо порушення строку поставки товару є предметом дослідження у справі № 910/16857/16, яка перебуває в провадженні Господарського суду міста Києва, оскільки у вказаній справі заявлена вимога про стягнення пені за порушення строків поставки продукції згідно п. 7.2. договору № 676(2)15УК від 30.11.2015 року.

Враховуючи прийняття відповідачем товару за підписаною з позивачем видатковою накладною № 2 від 26.01.2016 року та порушення строку оплати вказаного товару твердження відповідача про відсутність предмету спору, в т.ч. відсутність правових підстав для нарахування трьох відсотків річних судом не приймаються.

Фактичні обставини справи свідчать, що зобов'язання з оплати поставленого товару з боку відповідача залишились невиконаними належним чином.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки мало місце прострочення виконання відповідачем зобов'язань з оплати поставленого товару, позивач з посиланням на приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача три проценти річних за загальний період з 26.01.2016 року по 14.11.2016 року в сумі 13978,14 грн.

Дослідивши розрахунок трьох процентів річних суд дійшов висновку про їх перерахунок, оскільки позивачем допущена помилка, а саме при визначенні початку періоду нарахування трьох відсотків річних, зокрема не враховано, що строк оплати товару настав 25.02.2016 року, а прострочка виникла з 26.02.2016 року.

Відповідно до п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Відтак, судом з власної ініціативи здійснено перерахунок трьох відсотків річних за видатковою накладною № 2 від 26.01.2016 року в частині, в якій допущені помилки, за допомогою програми «Законодавство» .

Три проценти річних розраховані наступним чином:

1) на заборгованість за видатковою накладною № 2 від 26.01.2016 року, строк оплати якої настав 25.02.2016 року, прострочка виникла з 26.02.2016 року, враховуючи здійснені відповідачем часткові оплати боргу 26.10.2016 року в сумі 50000,00 грн., 09.11.2016 року в сумі 100000,00 грн., 24.11.2016 року в сумі 20000,00 грн. та 30.11.2016 року в сумі 20200,00 грн.

- за період з 26.02.2016 року по 25.10.2016 року (243 дні прострочення) від суми 594505,00 грн. три проценти річних складають 11841,37 грн.

Розрахунок трьох відсотків річних за період з 27.10.2016 року по 08.11.2016 року та розрахунок трьох відсотків річних за період з 10.11.2016 року по 14.11.2016 року здійснений позивачем правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Так, з врахуванням викладеного, за розрахунком суду, загальна сума трьох процентів річних за прострочення оплати вартості поставленого товару становить 12479,80 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Машзавод «Техніка» про стягнення з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» трьох процентів річних підлягають задоволенню частково в сумі 12479,80 грн.

Стосовно вимог позивача про стягнення коштів за користування кредитним лімітом в сумі 7674,30 грн. суд вважає зазначити наступне.

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача кошти за користування кредитним лімітом в сумі 7674,30 грн., посилаючись на те, що внаслідок невиконання відповідачем своїх обов'язків зі сплати суми поставленої продукції за договором поставки продукції № 676(2)15УК від 30.11.2015 року позивач вимушений був користуватися кредитним лімітом для підтримання повноцінної роботи підприємства (сплата податків, заробітної плати і т. ін.).

При цьому до позовної заяви позивачем були додані засвідчені копії платіжних доручень (том 1, а.с. 23-25) з призначенням платежу погашення відсотків за користування кредитним лімітом та погашення комісії за користування кредитним лімітом . Також в матеріалах справи міститься копія договору поруки № POR1415180328279 від 05.11.2014 року, який укладений між ОСОБА_7 (Поручитель) та ПАТ Комерційний банк Приватбанк (Кредитор). Предметом вказаного договору є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання ТОВ Машзавод Техніка (Боржник) зобов'язань за угодами-приєднання до розділу 3.2.1. Кредитний ліміт Умов та Правил надання банківських послуг (далі Угода-1) та розділу 3.2.2.2. Кредит за послугою Гарантовані платежі Умов та Правил надання банківських послуг (Угода-2).

Стаття 42 Господарського кодексу України визначає підприємництво як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При цьому здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.

Частиною 1 ст. 96 ЦК України визначено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Предмет позову в даній справі пов'язаний безпосередньо зі стягненням заборгованості за договором поставки продукції № 676(2)15УК від 30.11.2015 року, укладеним між позивачем та відповідачем.

Втім позивач заявляє вимогу про стягнення з відповідача коштів за користування кредитним лімітом в сумі 7674,30 грн.

З доданих позивачем до позову документів (платіжних доручень та договору поруки) не вбачається будь-яка пов'язаність витрат позивача на користування кредитним лімітом з правовідносинами сторін у даній справі за договором поставки продукції № 676(2)15УК від 30.11.2015 року, в т.ч. зв'язок з виконанням зобов'язань за вказаним договором.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач не довів факт понесення додаткових витрат в сумі 7674,30 грн. саме у зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язків за договором поставки продукції № 676(2)15УК від 30.11.2015 року, в т.ч. пов'язаність вказаних витрат з предметом спору в даній справі, а відтак і наявність підстав для стягнення з відповідача вказаних коштів.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Машзавод «Техніка» про стягнення з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» коштів за користування кредитним лімітом в сумі 7674,30 грн. слід відмовити.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу адвоката в сумі 60600,00 грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами. Стягнення зазначених витрат в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до частини третьої статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру» .

При цьому судом враховано, що поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.2012 року, де зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

В якості підтвердження витрат на послуги адвоката позивач надав договір про надання правової допомоги від 11.04.2016 року, укладений з Адвокатським об'єднанням ПРОВЕ (том 2, а.с. 163 - 164), ордер на надання правової допомоги серія КВ № 231455 від 11.04.2016 року Адвокатського об'єднання ПРОВЕ (том 1, а.с. 215), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КВ № 003828, видане Київською міською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, згідно рішення від 27.08.2009 року (том 1, а.с. 216), рахунок до договору про надання правової допомоги від 11.04.2016 року (том 2, а.с. 165). Факт оплати позивачем наданих Адвокатським об'єднанням ПРОВЕ послуг підтверджується засвідченою копією платіжного доручення № 818 від 21.07.2016 року (том 2, а.с. 166).

Зі змісту укладеного між позивачем (Замовником) та Адвокатським об'єднанням ПРОВЕ в особі керуючого партнера ОСОБА_1 (Виконавець) договору про надання правової допомоги від 11.04.2016 року вбачається, що його предметом є (п. 2.2.) надання Замовнику повного спектру правових послуг, пов'язаних з складанням документів, їх направленням та отриманням, а також з представництвом інтересів Замовника (в якості представника) в ході розгляду справи за позовом ТОВ Машзавод «Техніка» до ДП НАЕК Енергоатом в особі ВП Запорізька атомна електростанція про стягнення заборгованості за договором поставки продукції, судового розгляду у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій незалежно від виду судочинства, а також в будь-яких підприємствах, організаціях, установах незалежно від форми власності, в тому числі - Господарському суді Запорізької області, з метою виконання умов договору.

Згідно з п. 2.3. вказаного договору для виконання завдання, визначеного п. 2.2. договору за Замовником закріплюється адвокат - ОСОБА_1 (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3828, виданого Київською міською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, згідно рішення від 27 серпня 2009 року).

Пунктом 7.1. договору про надання правової допомоги від 11.04.2016 року встановлено, що він набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Дія Договору припиняється шляхом його належного виконання.

Втім, наданий позивачем договір про надання правової допомоги від 11.04.2016 року, в тому числі копія платіжного доручення № 818 від 21.07.2016 року, не містять будь-яких посилань на надання послуг адвокатом за вказаним договором саме у зв'язку з розглядом даної справи.

Однак, як вбачається з матеріалів справи додаткові пояснення до позовних вимог (том 2, а.с. 141 -144), клопотання (том 3, а.с. 119), клопотання (том 3, а.с. 146), заперечення щодо висновку експерта (том 3, а.с. 150-152), клопотання про виклик експерта (том 3, а.с. 153-154) підписані адвокатом ОСОБА_1, адвокат була присутня у судових засіданнях 01.06.2016 року, 05.07.2016 року, 27.07.2016 року, 27.10.2016 року, 01.11.2016 року, 15.11.2016 року, 31.03.2017 року та 17.05.2017 року у даній справі, що свідчить про фактичне надання правової допомоги позивачу у даній справі.

Так, умовами п. 6.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Вирішуючи питання про такий розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. У зв'язку з цим суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Відповідно до предмету позову в даній справі позивачем було заявлено до стягнення з відповідача заборгованість в загальній сумі 466157,44 грн. за договором поставки продукції № 676(2)15УК від 30.11.2015 року.

З огляду на обставини справи (стягнення заборгованості за поставки продукції № 676(2)15УК від 30.11.2015 року, предмет позову складається з суми основного боргу, трьох відсотків річних та коштів за користування кредитним лімітом) справа не є дуже складною і підготовка до її розгляду не потребує аналізу великої кількості доказів (оскільки зокрема основний борг стягується за однією видатковою накладною № 2 від 26.01.2016 року), законодавства, значних затрат часу та зусиль. Тому сплачені витрати порівняно з ціною позову та складністю справи, є неспіврозмірними та достатньо завищеними.

Враховуючи той факт, що заявлені позовні вимоги задоволені частково, то і витрати на послуги адвоката, у відповідності до ст. 49 ГПК України, підлягають частковому задоволенню.

З врахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне обмежити розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, та стягнути з відповідача на користь позивача розумний розмір витрат на послуги адвоката для даної справи в сумі 10000,00 грн.

Приписами ч. 6 ст. 84 ГПК України визначено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл судових витрат між сторонами.

Імперативними приписами ст. 44 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.11.2016 року у справі № 908/1281/16 була призначена судова товарознавча експертиза, проведення якої доручено Київській незалежній судово-експертній установі. При цьому пунктом 5 резолютивної частини вказаної ухвали витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, було покладено на відповідача у справі - Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» .

Матеріали справи свідчать, що призначена господарським судом у даній справі судова товарознавча експертиза була проведена, про що свідчить висновок Київської незалежної судово-експертної установи № 2126 від 16.02.2017 року, який міститься у справі.

Таким чином, суд дійшов висновку, що витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи в даній справі покладаються на відповідача у справі - Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» .

Вказане рішення може бути переглянуто за нововиявленими обставинами в порядку, передбаченому розділом ХІІІ ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 17.05.2017 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 96, 530, 599, 625, 629, 638, 639, 673, 675, 678, 712 ЦК України, ст. ст. 42, 180, 181, 193, 265, 266, 268 ГК України, ст. ст. 4 2 , 4 3 , 33, 34, 42, ч. 3 ст. 43, 44, 48, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі № 908/1281/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Машзавод «Техніка» до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» щодо стягнення з останнього основного боргу в сумі 40200,00 грн. за договором поставки продукції № 676(2)15УК від 30.11.2015 року припинити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» , 71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, код ЄДРПОУ 19355964, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Машзавод «Техніка» , юридична адреса: 03170, м. Київ, вул. Велика Кільцева, буд. 4-Ж, адреса для листування: 03170, м. Київ, вул. Велика Кільцева, 4-Ж, а/с 25, код ЄДРПОУ 31665645, основний борг в сумі 404305 (чотириста чотири тисячі триста п'ять) грн. 00 коп., три відсотки річних в сумі 12479 (дванадцять тисяч чотириста сімдесят дев'ять) грн. 80 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 6251 (шість тисяч двісті п'ятдесят одна) грн. 77 коп., витрати на оплату послуг адвоката в сумі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп., видавши наказ.

3. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Машзавод «Техніка» про стягнення з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» трьох відсотків річних в сумі 1498,34 грн. відмовити.

4. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Машзавод «Техніка» про стягнення з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» коштів за користування кредитним лімітом в сумі 7674,30 грн. відмовити.

Повне рішення складено - 22.05.2017 року

Головуючий суддя О.Г. Смірнов

Судді С.С. Дроздова

ОСОБА_8

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.