Постанова

від 24.05.2017 по справі 1/88-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2017 року Справа № 1/88-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),

суддів: Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.,

при секретарі судового засідання: Саланжій Т.Ю.

За участю представників сторін:

сторони у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши апеляційну скаргу дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2017 року у справі № 1/88-09

за позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до дочірнього підприємства "Софіївкатеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради

про стягнення 306 624,04 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2017 року у даній справі (суддя І.А. Рудь) скаргу № 31/13-13-40 від 20.01.2017 року дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на дії державного виконавця Софіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області відхилено.

Ухвала господарського суду мотивована тим, що скаржником не доведено належними доказами незаконність дій державного виконавця щодо прийняття оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження від 27.03.2012р. на підставі п. 14 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" та не надано доказів на спростування наявності вказаних підстав на час винесення оскаржуваної постанови.

Також суд першої інстанції зазначив, що матеріали справи містять належні докази направлення на адресу скаржника постанови про закінчення виконавчого провадження від 27.03.2012р., а саме належним чином засвідчений витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції (номенклатурний №03-26), з якого вбачається, що постанова про закінчення виконавчого провадження надіслана скаржнику за вих. №703/03-20 від 28.03.2012р.

Таким чином, наведене виключає підстави вважати доведеними вимоги скарги Дочірньої компанії "Газ-Україна" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" щодо визнання незаконними дій державного виконавця, які полягають у ненаправленні на адресу стягувача постанови про закінчення виконавчого провадження від 27.03.2012р. ВП №13543042.

Не погодившись з ухвалою суду, до апеляційної інстанції звернулась ОСОБА_1 компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (позивач) із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просила:

Скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2017 року у справі № 1/88-09;

Визнати незаконними дії Софіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 27.03.2012 ВП №13543042 при виконанні наказу господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2009 у справі №1/88-09;

Визнати незаконними дії Софіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, які полягають у ненаправлені на адресу Стягувача постанови про закінчення виконавчого провадження від 27.03.2012 ВП №13543042 при виконанні наказу господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2009 у справі №1/88-09;

Визнати недійсною постанову Софіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про закінчення виконавчого провадження від 27.03.2012 ВП №13543042 з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2009 у справі № 1/88-09.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.04.2017р. апеляційну скаргу прийнято до розгляду та призначено її розгляд у судовому засіданні 10.05.2017р.

Ухвалою суду від 10.05.2017р. продовжено строк розгляду скарги на п'ятнадцять днів, розгляд скарги відкладено на 24.05.2017р.

24.05.2017 року прийнято вступну та резолютивну частини постанови.

В судовому засіданні представники сторін надали пояснення по справі та навели обґрунтування своїх вимог з посиланням на норми законодавства.

Представники сторін у у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується відміткою канцелярії на ухвалі від 10.05.2017р., тобто завчасно. Суд вважає, що вжив усі заходи для їх повідомлення належним чином про розгляд господарської справи в апеляційній інстанції та реалізації ними права судового захисту своїх інтересів (п.3.9.2 постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» ).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2017 року у справі №1/88-09 слід залишити без змін з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2009р. позов задоволено, стягнуто з Дочірнього підприємства обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" "Софіївкатеплоенерго" на користь Дочірнього підприємства "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 306 624 грн. 04 коп. основного боргу, 3 067 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг.

На виконання зазначеного рішення господарським судом 28.04.2009р. видано наказ.

Ухвалою господарського суду від 29.06.2010р. замінено позивача ОСОБА_1 підприємство "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" його правонаступником - Дочірньою компанією "Газ-Україна" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

30.01.2017р. ОСОБА_1 компанія "Газ-Україна" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду зі скаргою на дії органу Державної виконавчої служби, в якій просила суд:

- визнати незаконними дії Софіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 27.03.2012р. ВП №13543042 при виконанні наказу господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2009р. у справі №1/88-09;

- визнати незаконними дії Софіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, які полягають у ненаправленні на адресу стягувача постанови про закінчення виконавчого провадження від 27.03.2012р. ВП №13543042 при виконанні наказу господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2009р. у справі №1/88-09;

- визнати недійсною постанову Софіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про закінчення виконавчого провадження від 27.03.2012р. ВП №13543042 з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2009р. у справі № 1/88-09.

В силу ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Для цього він здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Згідно ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

У разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення (ч. 1 ст. 27 ЗУ "Про виконавче провадження").

Статтею 115 ГПК України унормовано, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Закон України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент вчинення державним виконавцем оскаржуваних дій) визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення) (ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження").

За приписами ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження").

У відповідності до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Місцевим господарським судом встановлено, що виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2009р. за №1/88-09 про стягнення з ДП ОКП "Дніпротеплоенерго" «Софіївкатеплоенерго» на користь ДК «Газ У країни» НАК «Нафтогаз України" заборгованості на загальну суму 309 809,04 грн. було закінчено 27.03.2012р. відповідно до п. 14 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» , ЗУ «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електроенергію» , списання заборгованості, встановленої рішенням суду, яка підлягала виконанню на підставі виконавчого документу. Згідно журналу реєстрації вихідної кореспонденції (номенклатурний №03-26) вбачається, що постанова про закінчення виконавчого провадження надіслана скаржнику за вих. №703/03-20 від 28.03.2012р. Проте, відповідно до вимог п.9.9. Порядку роботи з документами в органах ДВС, спірне виконавче провадження № 13543042 знищене за перебігом 3-річного терміну зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву, що підтверджується протоколом засідання експертної комісії від 09.01.2016р. №1-А.

04.06.2011р. набрав чинності Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію"

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону дія цього Закону поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" та її дочірні підприємства ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ДП "Енергоринок".

За приписами ст. 2.1.1 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" на умовах, визначених цим Законом, підлягають списанню заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, у тому числі ліквідованих підприємств, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та її дочірніх підприємств ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз", що обліковувалася станом на 1 січня 2010 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 22.12.2011р. № 4277-VI) цей Закон набирає чинності з дня його опублікування та діє до 30 червня 2012 року.

За умовами п. 14 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.

Відповідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 20242573 зареєстровано ОСОБА_1 підприємство "Софіївкатеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради, в графі «Види діяльності» міститься запис: «Код КВЕД 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря (основний)» .

Згідно п. 2.5 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" списання заборгованості здійснюється у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011р. № 894 затверджений Порядок списання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію.

Вказаний Порядок визначає механізм списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, зокрема зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, що нараховані на заборгованість за природний газ, відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".

Пунктом 6 наведеного Порядку передбачено, що для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює, комісію з питань списання заборгованості, до складу якої входить керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів.

Як стверджує Софіївський районний відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області у зв'язку із тим, що боржник є підприємством, що постачає теплову енергію, державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 14 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження".

Суд першої інстанції зазначив, що належних доказів на підтвердження списання спірної заборгованості матеріали справи не місять та сторонами на вимогу суду не надано.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За наявних матеріалів справи господарський суд констатував, що скаржником не доведено належними доказами незаконність дій державного виконавця щодо прийняття оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження від 27.03.2012р. на підставі п. 14 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" та не надано доказів на спростування наявності вказаних підстав на час винесення оскаржуваної постанови.

Також суд першої інстанції зазначив, що матеріали справи містять належні докази направлення на адресу скаржника постанови про закінчення виконавчого провадження від 27.03.2012р., а саме належним чином засвідчений витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції (номенклатурний №03-26), з якого вбачається, що постанова про закінчення виконавчого провадження надіслана скаржнику за вих. №703/03-20 від 28.03.2012р.

Наведене виключає підстави вважати доведеними вимоги скарги Дочірньої компанії "Газ-Україна" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" щодо визнання незаконними дій державного виконавця, які полягають у ненаправленні на адресу стягувача постанови про закінчення виконавчого провадження від 27.03.2012р. ВП №13543042.

Стягувач відповідно до ст. 12 Закону України „Про виконавче провадження» мав право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії та ін., однак майже 5 років не контролював виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області №1/88-09 від 28.04.2009р. Оскільки про прийняття оскаржуваної постанови він дізнався лише у 2017р році, коли і звернувся зі скаргою на дії державної виконавчої служби, за час, що пройшов, виконавче провадження виявилося знищеним, оскаржувана постанова відсутня, а тому перевірити в повній мірі обставини закінчення виконавчого провадження неможливо.

По цій же причині неможливо ні підтвердити, ні спростувати доводи скаржника в частині посилання на відсутність доказів направлення стягувачу копії оскаржуваної постанови.

Посилання на преюдиційну практику Європейського Суду з прав людини щодо виконання рішення як складової правосуддя заслуговує на увагу і є обґрунтованим, але це не спростовує висновок місцевого господарського суду про те, що сам стягувач у виконавчому провадженні в часі його наявності належним чином не реалізував свої права, не оскаржив дії виконавчої служби. З 09.08.2011р. (а.с. 37) скаржник є стягувачем у виконавчому проводжені.

Доказів направлення звернень стягувача до виконавчої служби (картки рекомендованих відправлень, описів вкладення) не надано.

Отже, протягом тривалого часу у діях його самого як стягувача і сторони виконавчого провадження малася бездіяльність, а тому колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні його скарги.

Згідно п.9.13. постанови Пленуму ВГСУ від 17.10.2012р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги на дії органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що 23апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2017 року у справі № 1/88-09 слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2017 року у справі № 1/88-09 - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2017 року у справі № 1/88-09 - залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Повний текст складений 29.05.2017 року.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя Т.А. Верхогляд