Рішення

від 23.05.2017 по справі 345/4273/16-ц

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №345/4273/16-ц

Провадження № 2/345/717/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.05.2017 року

м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Юрчака Л.Б., з участю секретаря судового засідання Пукіш В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Івано-Франківськгаз до ОСОБА_1 про усунення порушення нормативних відстаней в охоронній зоні газопроводу середнього тиску,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що згідно відомостей, які містяться в картах (схемах) розташування газопроводу по вул. Писарська в м. Калуші, прокладений газопровід середнього тиску. Даний газопровід введений в експлуатацію у 1965 році. У липні 2013 року під час проведення обходу (обстеження) вказаного газопроводу працівниками Калуського УЕГГ було виявлено, що в охоронній зоні газопроводу середнього тиску (охоронна зона становить по 4 м по обидва боки від осі газопроводу) за адресою вул. Писарська, 34 побудовано гараж (кути гаража знаходяться на відстані - 1,6 м та 2,4 м від осі газопроводу середнього тиску).

Зважаючи на даний факт було здійснено виїзд комісії в складі працівників Калуського УЕГГ ПАТ Івано-Франківськгаз та заступника начальника УЖКГ Калуської міської ради, за результатами якого складено акт від 10.10.2013, в якому зафіксовано вказані порушення.

Власнику гаражу було надано попередження про необхідність з'явитися в Калуське УЕГГ для врегулювання питання щодо виносу газопроводу на нормативну відстань, однак дані вимоги відповідачем проігноровано.

У 2014 році, при проведенні повторного обходу даного газопроводу, зокрема по вул. Писарська, 34, працівниками Калуського УЕГГ повторно зафіксовано дані порушення, що свідчить про повне ігнорування відповідачем вимог правил безпеки систем газопостачання.

Так як на сьогоднішній день будь-яких дій з боку власника приміщення - гаража, спрямованих на усунення порушень охоронної зони газопроводу вчинено не було, то своїми протиправними діями , а саме будівництвом гаража з недотриманням нормативних відстаней в охоронній зоні газопроводу середнього тиску, власник грубо порушив чинне законодавство України.

Халатне відношення та ігнорування вимог нормативних документів може призвести до аварійної ситуації і, як наслідок, може бути нанесено шкоду життю та здоров`ю людей та їх майну, а тому посилаючись на розділ ІІІ Кодексу газорозподільних мереж, ст..ст.112,91,96 Земельного Кодексу України, ст..376 ЦК України , просить суд зобов'язати ОСОБА_1 усунути порушення нормативних відстаней в охоронній зоні газопроводу середнього тиску за адресою вул. Писарська, 34 в м. Калуші шляхом виносу газопроводу середнього тиску на відстань, яка передбачено підпунктом 3 п. 3 глави 4 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем та стягнути з відповідача на свою користь судові витрати по справі.

10.04.2017 року представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог , оскільки при подачі позовної заяви в прохальній частині не було уточнено процедуру виносу газопроводу , тому просить суд зобов'язати ОСОБА_1 усунути порушення нормативних відстаней в охоронній зоні газопроводу середнього тиску за адресою вул. Писарська, 34 в м. Калуші шляхом виносу газопроводу середнього тиску на відстань, яку передбачено підпунктом 3 п. 3 глави 4 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем шляхом замовлення технічних умов на проведення реконструкції системи газопостачання (розподільний газопровід середнього тиску за адресою вул..Писарська,34 м.Калуш) у ПАТ Івано-Франківськгаз ; замовлення проектної документації на проведення реконструкції системи газопостачання (розподільний газопровід середнього тиску за адресою вул..Писарська,34 м.Калуш) у спеціалізованої організації, що має дозвіл на виконання даного виду робіт; роботи провести за власні кошти із залученням спеціалізованої організації , що має дозвіл на виконання даного виду робіт.

Представник позивача за довіреністю від 04.01.2017 ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, позов просить задоволити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявилася, однак подала суду заперечення на позов, де вказала справу слухати у її відсутності з участю її представника, в задоволенні позову просить відмовити.

Представника позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, вважає позов є безпідставним та таким що не підлягає до задоволення, оскільки в позивачем не зазначено жодної норми матеріального права , яка б покладала на його довірительку обов'язок по винесенню газопроводу середнього тиску на відстань визначену Кодексом газорозподільних систем. ОСОБА_1 працює вчителем та немає ні відповідної освіти ні навиків , щоб здійснювати якісь роботи по перенесенню газопроводів. Крім того не являється власником газопроводу середнього тиску , який проходить по подвір ю її сусіда , а тому не може виконувати якісь роботи відносно чужої власності , яка знаходиться на земельній ділянці взагалі третьої особи. ОСОБА_1 дійсно являється власником будинковолодіння , яке знаходиться по вул..Писарська, 34 в м.Калуші та в склад якого входить гараж, однак дане будинковолодіння успадковане нею 28.11.2012 року після смерті її батька ОСОБА_4 і факт невідповідностей діючим нормам не значить , що вона в чомусь винна , адже жодного гаражу вона не будувала , а тому жодних норм щодо відступів не порушувала, а відповідно не має жодного обов'язку по перенесенню газопроводу.

Представник позивача посилається на те, що гараж відповідачки знаходиться в охоронній зоні газопроводу середнього тиску , що суперечить Правилам безпеки систем газопостачання України та Порядку технічного огляду обстеження, оцінки та паспортизації технічного стану , здійснення запобіжних заходів для безаварійного експлуатування системи газопостачання , які затвердженні 2011 року , однак гараж був збудований її батьком ще у 1988 році на законних підставах і жодних зауважень зі сторони контролюючих органів та органів влади в той час з приводу будівництва гаражу не було.

Представником позивача подано даний позов зі спливом строку позовної давності , а тому це є підставою для відмови у позові.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Як встановлено у судовому засіданні , відповідачка є власником будинковолодіння , що знаходиться по вул..Писарська, 34 в м. Калуші , до складу якого входить гараж . Дане будинковолодіння успадковане нею 28.11.2012 року після смерті батька ОСОБА_4 (а.с.56,57).

Як вбачається із матеріалів справи , а саме інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка площею 0, 0764 га кадастровий номер 2610400000:15:005:0020 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в м. Калуші по вул. Писарська, 34 належить на праві приватної власності ОСОБА_1В.(а.с.40)

Судом встановлено, що згідно паспорту №67 в м. Калуші по вул. Писарська (9 травня) знаходиться міський газопровід середнього тиску, який введений в експлуатацію у 1965 році. (а.с. 8).

З метою перевірки результатів комплексного приладного обстеження підземного газопроводу комісією, у складі головного інженера Калуського УЕГГ ПАТ Івано-Франківськгаз ОСОБА_5, старшого майстра служби ЕХЗ та КПО Калуського УЕГГ ПАТ Івано-Франківськгаз ОСОБА_6 та заступника начальника УЖКГ Калуської міської ради ОСОБА_7, у липні 2013 року , здійснено виїзд за адресою м. Калуш вул. Писарська, 34 і за результатами якого встановлено, що в охоронній зоні даного газопроводу побудовано гараж, який знаходиться на відстані 1,6 м та 2,4 м від його осі, що є порушенням додатку 3 до п. 4.3.7. ДНАО 0.00-1.20-98 Правил безпеки систем газопостачання України , зареєстрованих в Міністрестві юстиції України 15.05.1998 за №318/2758 . За результатами даного виїзду складено відповідний акт від 10.10.2013 (а.с. 7).

Власнику гаража - відповідачу по справі ОСОБА_1, позивачем 05.06.20014 року направлено попередження начальника Калуського УЕГГ № 036-26/1005 та доведено до відома, що в охоронній зоні газопроводу середнього тиску знаходиться гараж останньої і це суперечить вимогам чинного законодавства. З метою недопущення нещасних випадків та аварійних ситуацій Кузь. О.В. повідомлено про необхідність явки в Калуське УЕГГ для вирішення даного питання до 17.06.2016 (а.с. 17,18). В даному попередженні також зазначено, що ОСОБА_8 від підпису відмовилась, а тому лист вручено комісією в складі 3 осіб.(а.с.17-18)

Як вбачається із рішення виконавчого комітету Калуської міської ради № 134 від 07.07.1987 року Про індивідуальне будівництво , часткову зміну рішення виконкому та прийомка в експлуатацію батьку відповідачки ОСОБА_4 було надано дозвіл на будівництво гаражу та переобладнання ? сараю під літню кухню, після чого в 1988 році було внесено відповідні зміни в технічну документацію будинковолодіння, що підтверджується техінвентаризацією домоволодіння.(а.с.50-55)

Згідно ст..3 ЦПК України кожна особа має право в порядку , встановленому цим Кодексом , звернутися до суду за захистом своїх порушених , невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Позивач звернувся до суду із позовом про усунення порушення нормативних відстаней в охоронній зоні газопроводу середнього тиску.

Відповідно ст..10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін .Кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 р. Про судове рішення у цивільній справі встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази , суд має свої дії мотивувати та врахувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так , у відповідності до ст..ст.10,57,213 ЦПК України саме позивач повинен довести суду ту обставину, що порушено якісь його права та на підтвердження своїх доводів надати відповідні докази.

Як встановлено у судовому засіданні, представник позивача посилається на те, що розташування гаража може вплинути на права в майбутньому, а тому виходячи із змісту ч.2 ст.386 ЦК України , позов про превентивний захист права власності може бути пред'явлений власником , який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою. Однак жодного порушення прав власника газопроводу не можливо встановити , оскільки позивачем в судовому засіданні не доведено факту того, що порушення нормативних відстаней ( у разі їх наявності) якимось чином можуть вплинути на стан газопроводу та його експлуатацію, і у разі пропуску газопроводу може статись вибух , наслідком якого можуть бути руйнування гаража та отримання ушкоджень третіми особами.

Також позивачем не зазначено , якою нормою права визначено обов'язок громадянина здійснювати роботи по перенесенню газопроводу, власником якого він навіть не являється.

Крім того, позивачем не долучено належних та допустимих доказів того, що взагалі має місце порушення нормативних відстаней, оскільки мова ведеться про підземний газопровід, а жодних розкопок газопроводу біля будинку позивача не проводилося. Натомість позивачем долучено до матеріалів справи акт від 10.10.2013 року , однак у даному акті немає підтвердження того, що особи які приймали участь у складані даного акту , мають відповідне на те повноваження та достатній обсяг знань, а тому суд вважає, що даний акт не може слугувати беззаперечним доказом існування порушення нормативних відстаней, а тому не є належним та допустимим доказом.

Заявлена представником позивача вимога, в якій вона просить усунути порушення нормативних відстаней в охоронній зоні газопроводу середнього тиску не відповідає способам захисту цивільних прав та інтересів, визначених чинним законодавством.

Суд дійшов такого висновку виходячи з того, що відповідно до ст. 2 Закону України Про судоустрій завданням суду є саме захист порушених або оспорюваних прав та інтересів особи.

За положенням ст. 4 ЦПК України , здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55 , 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Так, способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст. 16 ЦК України , за положеннями якої під способами захисту суб'єктивних цивільних прав є закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа передбачених ст. 16 ЦК з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення. При цьому, особа, право якої порушено, може скористатися відповідно до ст. 16 ЦК України , не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.

Частиною 2 ст. 16 ЦК встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Отже, діюче законодавство передбачає застосування конкретного способу захисту цивільного права, яке залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Під час розгляду і вирішення цивільної справи суд визначає спосіб захисту виходячи із закону, який регулює конкретні правовідносини, характеру порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Як видно із справи, обраний представником позивача спосіб захисту порушеного права, що зазначений в позовній заяві, не передбачений ч. 2 ст. 16 ЦК України , не є ефективним та конкретним способом захисту порушеного права, не відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення, та наслідкам спричиненим порушенням, не сприяє фактичному захисту порушеного права, схожий не на спосіб захисту прав позивача ,а на вирішення питання договірних відносин, оскільки згідно позовних вимог відповідач повинна укладати різні угоди із різними організаціями , при цьому дані організації не конкретизовані і не являються учасниками судового розгляду. Тож фактично позивач звернувся до суду і просить вирішити питання про договірні відносини з невідомими особами і без залучення їх до участі у справі . Крім того, суд звертає увагу на те, що позивач просить зобов'язати відповідача вчинити певні дії по відношенню до майна , власником якого він не являється. А відповідно до ст..391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення порушення у здійсненні ним прав користування та розпорядження своїм майном.

За таких обставин, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, оскільки позивачем невірно обрано спосіб захисту цивільних прав та інтересів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88, 209, 213-215, 224- 226 ЦПК України ,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Івано-Франківськгаз до ОСОБА_1 про усунення порушення нормативних відстаней в охоронній зоні газопроводу середнього тиску - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: