Рішення

від 24.05.2017 по справі 522/10836/16-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/10836/16ц

Провадження № 2/522/3790/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕН Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2017 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді - Бойчука А. Ю.

при секретарі - Іскрич В. В. ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Благо-Інвест Плюс , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на боці позивача - Одеська міська рада про визнання права на отримання квартири в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом до ТОВ БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС та просив визнати його право на отримання однокімнатної квартири від ТОВ БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС , площею 23 кв. м. в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 (яка померла 09.06.2013 року).

24.03.2017 року під час судового засідання представник позивача ОСОБА_3 уточнила позовні вимоги та просила: встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом з спадкодавцем - ОСОБА_2 (яка померла 09.06.2013 року) на час відкриття спадщини, за адресою: вул. Фонтанська дорога, 58 в місті Одеса; визнати право ОСОБА_1 на отримання однокімнатної квартири від ТОВ БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС , площею 23 кв. м. в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 (яка померла 09.06.2013 року); зобов'язати ТОВ БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС (ідентифікаційний код юридичної особи 35696609) надати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1) однокімнатну квартиру, площею 23 кв. м. в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 (яка померла 09.06.2013 року).

Представник позивача позовні вимоги підтримує у повному обсязі, наполягає на задоволені позову.

Представник відповідача проти позову заперечує з мотивів, викладених у заперечені на позовну заяву.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступного.

09.06.2013 року померла ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі 10.06.2013 року.

Представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_2 та єдиним спадкоємцем, оскільки всі інші спадкоємці померли та більше ніхто не претендує на спадщину.

Його дідусеві - ОСОБА_4, який був працівником санаторію Фонтан , 01.08.1996 року був виданий ордер за № 2 на жилу площу в гуртожитку.

Відповідно до ордеру на жилу площу в гуртожитку було надане право займати кімнату за № 2 по вулиці Фонтанська дорога, 58, площею - 41,5 кв. м. та загальною 74,3 кв. м. п'ятьом особам: ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1.

Представник позивача вказує на те, що у подальшому було прийняте рішення про проведення реконструкції санаторію Фонтан за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 58.

Пунктом 2.4.2. Рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 25.09.2008 року за № 1097 Про надання дозволу ТОВ БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС на реконструкцію санаторію Фонтан з розміщенням дитячого реабілітаційного медичного центру європейського типу за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 58, вул. Дмитрія Донського, 5 , зобов'язано ТОВ БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС до початку будівництва здійснити відселення громадян, що проживають у гуртожитку, що підлягає знесенню, за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 58, відповідно до чинного законодавства, з наданням іншого благоустроєного житла, згідно з додатком 1.

Під номером 2 у вказаному додатку вказано, що відселенню з гуртожитку по вул. Фонтанська дорога, 58 підлягають ОСОБА_2 та ОСОБА_5, які займали в гуртожитку площу 23 кв. м., з наданням іншого благоустроєного житла, а саме дві однокімнатні квартири.

Однак квартири так і не були надані ні ОСОБА_2, ні ОСОБА_5.

Представник позивача вважає, що оскільки ОСОБА_2 належало право на отримання однокімнатної квартири, площею 23 кв. м., на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 25.09.2008 року за № 1097, та дане право не було реалізовано, то дане право переходить до ОСОБА_1 (її онуку, оскільки він є єдиним спадкоємцем).

Крім того, для отримання квартири в порядку спадкування від ТОВ БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 25.09.2008 року за № 1097, представник позивача просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 на час відкриття спадщини.

Представник позивача стверджує, що за адресою: м. Одеса, Фантанська дорого, 58, ОСОБА_1 проживав з дня свого народження і на момент відкриття спадщини. І тільки 07.04.2015 року він покинув місце проживання, оскільки він був закликаний до строкової військової служби у Національну гвардію України.

На підтвердженням такого факту представник позивача посилається на наступні документи:

1.Ордер за № 2, виданий адміністрацією санаторію Фонтан 01.08.1996 року, відповідно до якого ОСОБА_1 має проживати ІНФОРМАЦІЯ_1, разом зі своєю бабусею;

2.Довідка за № 61/0108 від 01.08.2015 року, видана органом самоорганізації населення комітету мікрорайону 10-та станція Великого Фонтану в м. Одесі, де зазначено, що ОСОБА_1 з самого народження і на момент відкриття спадщини проживав ІНФОРМАЦІЯ_1;

3.Книга розвитку, яка була заведена дільничним лікарем, де зазначено адресу ОСОБА_1 - Перекопської Дивізії, 58 (зараз Фонтанська дорога);

4.Свідоцтво про базову загальну середню освіту СК № 33599840 від 25.06.2008 року;

5.Показання свідків, які проживали на момент смерті по вул. Фонтанська дорога, 58 у м. Одесі, та були сусідами;

6.Довідка за № 1145 (форма за № 1) від 10.10.2015 року, видана органом самоорганізації населення комітету мікрорайону 10-та станція Великого Фонтану в м. Одесі.

Представник ТОВ БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС проти позову заперечує, посилаючись на те, що в обґрунтування позовних вимог, представник позивача посилається на докази, які не містять наявних обставин, що підтверджують факт постійного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 на час відкриття спадщини.

Крім того, представник відповідача зазначає, що відповідно до пункту 10 розділу 1 Положення про гуртожитки, жила площа в гуртожитках не надається особам, які забезпечені житлом у тому самому населеному пункті, де зареєстровано гуртожиток. ОСОБА_1, на момент прийняття Рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 25.09.2008 року за № 1097, в гуртожитку по вул. Фонтанська дорога, 58 у м. Одесі не був зареєстрований та не мав права на отримання в ньому житлової площі, оскільки згідно відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно, у ОСОБА_1 виникло право власності на 4/5 частини квартири № 3 в будинку 29, корпус 1, по вулиці Космонавтів у м. Одесі, на підставі договору купівлі-продажу р. № - 4303 від 27.12.2000 року, де він і перебуває зареєстрованим з 12.03.2001 року.

Представник відповідача зауважив, що рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 25.09.2008 року за № 1097 та додатком 1 до нього не передбачалося надання ОСОБА_7 та ОСОБА_5 двох однокімнатних квартир по 23 кв. м.

В рішенні виконавчого комітету Одеської міської ради від 25.09.2008 року за № 1097 та у додатку 1 до нього зазначено, що відселенню з гуртожитку по вул. Фонтанська дорога, 58 підлягають ОСОБА_2 та ОСОБА_5, які займали в гуртожитку площу 23 кв. м., з наданням іншого благоустроєного житла, а саме дві однокімнатні квартири. Крім того, Рішенням зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС здійснити відселення до початку будівництва, відповідно до чинного законодавства.

Житлова площа у гуртожитку по вул. Фонтанська дорога, 58 була надана ОСОБА_2 та ОСОБА_5 для проживання , у зв'язку з тим, що вони були працівниками санаторію Фонтан . Вказана житлова площа не належала їм на праві власності, а надавалася лише у користування.

Відповідно до статті 114 ЖК Української РСР, надаване громадянам у зв'язку з виселенням інше жиле приміщення повинно знаходитись у межах даного населеного пункту і відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам. Інші вимоги до житла, яке надається громадянам у зв'язку з відселенням, законодавством не встановлюються.

Представник відповідача повідомив, що заходи щодо фактичного відселення громадян, з гуртожитку по вул. Фонтанська дорога, 58 у м. Одесі та надання їм інших житлових приміщень, Товариство з обмеженою відповідальністю БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС розпочало у 2014 році.

У ході підготовки до проведення зазначених заходів було встановлено, що ОСОБА_5 помер 04.12.2008 року, а ОСОБА_2 померла 09.06.2013 року.

Таким чином представник відповідача приходить до висновку, що у зв'язку зі смертю ОСОБА_5 та ОСОБА_2, значна частина їх прав та обов'язків припинилися. Припинилося і право на їх відселення з гуртожитку та надання їм у зв'язку з цим іншого житла. У зв'язку з чим просить суд відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, на підставі норм чинного законодавства України, суд дійшов до такого висновку:

Правовідносини між сторонами врегульовані ЦК України та ЖК Української РСР.

Згідно статті 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Дослідивши докази, на підставі яких представник позивача обґрунтовує позовну вимогу, щодо встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 разом з спадкодавцем - ОСОБА_2 (яка померла 09.06.2013 року) на час відкриття спадщини, за адресою: вул. Фонтанська дорога, 58 в місті Одеса, суд приходить до висновку, що вказані докази не містять наявних обставин, що підтверджують факт постійного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 на час відкриття спадщини.

Так ордер № 2, виданий адміністрацією санаторію Фонтан 01.08.1996 року не може підтверджувати факт постійного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, оскільки відповідно до статті 129 ЖК Української РСР, є лише підставою для вселення на надану жилплощу, після якого особа набуває право користування жилим приміщенням.

Історія розвитку ОСОБА_1 та його свідоцтво про базову загальну середню освіту СК № 33599840 від 25.06.2008 року не містять жодної інформації про те, що ОСОБА_1 з ОСОБА_2 на час відкриття спадщини.

Із пояснень представника органу самоорганізації населення комітету мікрорайону 10-та станція Великого Фонтану в м. Одесі ОСОБА_8, було встановлено, що довідка за № 61/0108 від 01.08.2015 року, була видана на підставі інформації, наданої громадянами, які проживали в гуртожитку за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 58, особи яких встановити не вдалося. ОСОБА_8Т пояснила, що представники ОСОН КМ 10-та станція Великого Фонтану особисто не перевіряли інформацію про те, чи проживав ОСОБА_1 у гуртожитку та будь-які документи, які б підтверджували факт його проживання у гуртожитку з ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, відсутні.

Таким чином, інформація, яка міститься у довідках за № 61/0108 від 01.08.2015 року та за № 1145 (форма за № 1) від 10.10.2015 року, надана ОСОН КМ 10-та станція Великого Фонтану , а також інформація, яку надавали свідки у судовому засіданні, ґрунтується на припущеннях, тому не може вважатися належним доказом того, що ОСОБА_1 постійно проживав з ОСОБА_2 на час відкриття спадщини.

Відповідно до пункту 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Згідно вимог статей 27, 28, 29, 30 ЦПК України, засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При поданні позовної заяви та протягом розгляду цивільної справи позивач та його представник не скористались своїми процесуальними правами та не надали до суду жодного належного та допустимого доказу, який би містив інформацію щодо предмету доказування.

Як вбачається з тексту позовної заяви, підставою звернення ОСОБА_1 до суду стало те, що ТОВ БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС не визнає його право на отримання однокімнатної квартири в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 (його бабусі).

За матеріалами справи, рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 25.09.2008 року № НОМЕР_2 БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС надано дозвіл на реконструкцію санаторію Фонтан з розміщенням дитячого реабілітаційного медичного центру європейського типу за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 58, вул. Дмитрія Донського, 5, після оформлення документів на землекористування, згідно з чинним законодавством. Зобов'язано ТОВ БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС до початку будівництва здійснити відселення громадян, що проживають у гуртожитку, що підлягає знесенню, за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 58, відповідно до чинного законодавства, з наданням іншого благоустроєного житла, згідно з додатком 1 (Список громадян, що підлягають відселенню з гуртожитку по вул. Фонтанська дорога, 58 відповідно до чинного законодавства, з наданням іншого благоустроєного житла).

Під номером 2 у вказаному додатку вказано, що відселенню з гуртожитку по вул. Фонтанська дорога, 58 підлягають ОСОБА_2 та ОСОБА_5, які займали в гуртожитку площу 23 кв.м., з наданням іншого благоустроєного житла, а саме дві однокімнатні квартири.

Житлова площа у гуртожитку по вул. Фонтанська дорога, 58 була надана ОСОБА_2 та ОСОБА_5 для проживання , у зв'язку з тим, що вони були працівниками санаторію Фонтан . Вказана житлова площа не належала їм на праві власності, а надавалася лише у користування.

Відповідно до статті 127 ЖК Української РСР та Положення про гуртожитки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 84 від 27.04.2015 року, гуртожиток - це спеціально споруджений або переобладнаний жилий будинок, який використовується для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання.

Житлова площа в гуртожитку надається відповідно до статті 128 ЖК Української РСР незалежно від черговості, наявності пільг тощо.

Згідно статті 129 ЖК Української РСР, на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Пунктом 10 Положення про гуртожиток передбачено, що жила площа в гуртожитках не надається особам, які забезпечені житлом у тому самому населеному пункті, де зареєстровано гуртожиток.

Відповідно до статті 136 ЖК Української РСР, у разі знесення будинку або переобладнання будинку (жилого приміщення) в нежилий, а також якщо будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом, осіб, які проживають у гуртожитку виселяють з наданням іншої жилої площі у гуртожитку або іншого жилого приміщення.

Надаване громадянам у зв'язку з виселенням з гуртожитку інше жиле приміщення має відповідати вимогам, передбаченим частиною другою статті 114 ЖК Української РСР.

Відповідно до статті 114 ЖК Української РСР, надаване громадянам у зв'язку з виселенням інше жиле приміщення повинно знаходитись у межах даного населеного пункту і відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла 09.06.2013 року.

Із змісту позовної заяви та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 до моменту смерті була зареєстрована та проживала у гуртожитку за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 58.

Також встановлено, що відселення громадян, з гуртожитку по вул. Фонтанська дорога, 58 у м. Одесі та надання їм інших житлових приміщень, ТОВ БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС розпочало у 2014 році. Тобто після смерті ОСОБА_2.

Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема - особисті немайнові права.

Відповідно до глави 21 ЦК України, до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи входить право фізичної особи на місце проживання (стаття 310 ЦК України).

Таким чином, у зв'язку зі смертю ОСОБА_2, значна частина її прав та обов'язків припинилися. Припинилися права і обов'язки публічного характеру, що не мали майнового змісту, припинилися майнові права та обов'язки, що мали майновий зміст, але нерозривно пов'язані з особою померлої. У тому числі і її право на місце проживання (право на відселення її з гуртожитку та надання їй у зв'язку з цим іншого житла).

Суд критично оцінює пропозицію позивача щодо можливості визнання права ОСОБА_1 на отримання однокімнатної квартири від ТОВ БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 та, оскільки вказане немайнове право, відповідно до статті 1219 ЦУ України, не може увійти до складу спадщини, та перейти до ОСОБА_1.

Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

У зв'язку з вищевикладеним, на підставі повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, з'ясування фактичних обставин, оцінивши наявні у справі докази, з'ясувавши їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, через їх недоведеність.

Згідно з вимогами статті 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються ; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 7,8,10,11,15,209,212-215,294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Благо-Інвест Плюс , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на боці позивача - Одеська міська рада про визнання права на отримання квартири в порядку спадкування - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Особи які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії.

Суддя А. Ю. Бойчук