Постанова

від 29.05.2017 по справі 805/1453/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2017 р. Справа № 805/1453/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Слов'янська будівельна компанія

до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16 грудня 2016 року № 0024591303 на суму 90147 грн. 25 коп.

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю Слов'янська будівельна компанія заявлено позов до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16 грудня 2016 року № 0024591303 на суму 90147 грн. 25 коп.

Позивач вважає, що рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16 грудня 2016 року № 0024591303 прийнято з порушенням норм діючого законодавства, грубо порушує права та законні інтереси позивача, посилаючись на Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 2 вересня 2014 року № 1669-VII, Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, яким введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочате проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей, Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 8 липня 2010 року № 2464-VI. 29 травня 2017 року позивач надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач у письмових запереченнях проти позовних вимог заперечує, вважає вимоги, викладені у позовній заяві, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню посилаючись на те, що пунктом 28 розділу І Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII, зміни, внесені Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 2 вересня 2014 року № 1669-VII до розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 втратили чинність.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Слов'янська будівельна компанія зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 32975760, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22 березня 2017 року, перебуває на податковому обліку у Слов'янській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області.

Судом встановлено, що 16 грудня 2016 року на підставі частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 8 липня 2010 року № 2464-VІ відповідачем було прийняте рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0024591303, яким до позивача застосовано штрафні санкції за період з 21 лютого 2014 року по 1 січня 2015 року у розмірі 10344 грн. 22 коп., за період з 1 січня 2015 року по 8 грудня 2016 року у розмірі 56110 грн. 73 коп. та нараховано пеню у розмірі 23692 грн. 30 коп., а всього 90147 грн. 25 коп.

Судом також встановлено, що позивачем до контролюючого органу надані звіти за січень 2014 року від 12 лютого 2014 року, в якому самостійно визначено зобов'язання зі сплати єдиного внеску у сумі 19533 грн. 43 коп., за лютий 2014 року від 14 березня 2014 року, в якому самостійно визначено зобов'язання зі сплати єдиного внеску у сумі 17440 грн. 06 коп., за березень 2014 року від 14 квітня 2014 року, в якому самостійно визначено зобов'язання зі сплати єдиного внеску у сумі 19893 грн. 06 коп., за квітень 2014 року від 16 травня 2014 року, в якому самостійно визначено зобов'язання зі сплати єдиного внеску у сумі 21043 грн. 04 коп., за травень 2014 року від 30 липня 2014 року, в якому самостійно визначено зобов'язання зі сплати єдиного внеску у сумі 16914 грн. 88 коп., за липень 2014 року від 13 серпня 2014 року, в якому самостійно визначено зобов'язання зі сплати єдиного внеску у сумі 8649 грн. 55 коп., за серпень 2014 року від 9 вересня 2014 року, в якому самостійно визначено зобов'язання зі сплати єдиного внеску у сумі 16499 грн. 32 коп., за вересень 2014 року від 13 жовтня 2014 року, в якому самостійно визначено зобов'язання зі сплати єдиного внеску у сумі 16256 грн. 54 коп., за жовтень 2014 року від 4 листопада 2014 року, в якому самостійно визначено зобов'язання зі сплати єдиного внеску у сумі 15602 грн. 08 коп., за листопад 2014 року від 12 грудня 2014 року, в якому самостійно визначено зобов'язання зі сплати єдиного внеску у сумі 15088 грн. 65 коп., за грудень 2014 року від 8 січня 2015 року, в якому самостійно визначено зобов'язання зі сплати єдиного внеску у сумі 16208 грн. 16 коп., за січень 2015 року від 18 лютого 2015 року, в якому самостійно визначено зобов'язання зі сплати єдиного внеску у сумі 12445 грн. 20 коп., за лютий 2015 року від 10 березня 2015 року, в якому самостійно визначено зобов'язання зі сплати єдиного внеску у сумі 14040 грн. 26 коп., за березень 2015 року від 15 квітня 2015 року, в якому самостійно визначено зобов'язання зі сплати єдиного внеску у сумі 14986 грн. 40 коп., за квітень 2015 року від 8 травня 2015 року, в якому самостійно визначено зобов'язання зі сплати єдиного внеску у сумі 14452 грн. 71 коп., за травень 2015 року від 8 червня 2015 року, в якому самостійно визначено зобов'язання зі сплати єдиного внеску у сумі 16938 грн. 77 коп., за червень 2015 року від 10 липня 2015 року, в якому самостійно визначено зобов'язання зі сплати єдиного внеску у сумі 13566 грн. 14 коп., за липень 2015 року від 12 серпня 2015 року, в якому самостійно визначено зобов'язання зі сплати єдиного внеску у сумі 12340 грн. 19 коп., за серпень 2015 року від 15 вересня 2015 року, в якому самостійно визначено зобов'язання зі сплати єдиного внеску у сумі 13433 грн. 43 коп., за вересень 2015 року від 15 жовтня 2015 року, в якому самостійно визначено зобов'язання зі сплати єдиного внеску у сумі 14588 грн. 67 коп., за жовтень 2015 року від 19 листопада 2015 року, в якому самостійно визначено зобов'язання зі сплати єдиного внеску у сумі 13046 грн. 37 коп., за листопад 2015 року від 18 грудня 2015 року, в якому самостійно визначено зобов'язання зі сплати єдиного внеску у сумі 16203 грн. 64 коп., за грудень 2015 року від 20 січня 2016 року, в якому самостійно визначено зобов'язання зі сплати єдиного внеску у сумі 14599 грн. 31 коп., за січень 2016 року від 22 лютого 2016 року, в якому самостійно визначено зобов'язання зі сплати єдиного внеску у сумі 7039 грн. 34 коп., за лютий 2016 року від 21 березня 2016 року, в якому самостійно визначено зобов'язання зі сплати єдиного внеску у сумі 7069 грн. 95 коп., за березень 2016 року від 20 квітня 2016 року, в якому самостійно визначено зобов'язання зі сплати єдиного внеску у сумі 6402 грн. 21 коп., за квітень 2016 року від 20 травня 2016 року, в якому самостійно визначено зобов'язання зі сплати єдиного внеску у сумі 9866 грн. 13 коп., за травень 2016 року від 21 червня 2016 року, в якому самостійно визначено зобов'язання зі сплати єдиного внеску у сумі 9731 грн. 37 коп., за червень 2016 року від 20 липня 2016 року, в якому самостійно визначено зобов'язання зі сплати єдиного внеску у сумі 12787 грн. 34 коп., за липень 2016 року від 21 серпня 2016 року, в якому самостійно визначено зобов'язання зі сплати єдиного внеску у сумі 10398 грн. 34 коп., за серпень 2016 року від 20 вересня 2016 року, в якому самостійно визначено зобов'язання зі сплати єдиного внеску у сумі 11627 грн. 33 коп., за вересень 2016 року від 20 жовтня 2016 року, в якому самостійно визначено зобов'язання зі сплати єдиного внеску у сумі 11645 грн. 62 коп., за жовтень 2016 року від 21 листопада 2016 року, в якому самостійно визначено зобов'язання зі сплати єдиного внеску у сумі 10959 грн. 39 коп., за листопада 2016 року від 20 грудня 2016 року, в якому самостійно визначено зобов'язання зі сплати єдиного внеску у сумі 9875 грн. 42 коп., за грудень 2016 року від 19 січня 2016 року, в якому самостійно визначено зобов'язання зі сплати єдиного внеску у сумі 10999 грн. 07 коп.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 8 липня 2010 року № 2464-VІ єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 10 зазначеної норми Закону визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно з абзацом 1 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Позивач в розумінні зазначених норм Закону є страхувальником та на нього покладений обов'язок нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на платника єдиного внеску покладений обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Статтею 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначені порядок обчислення і сплати єдиного внеску, зокрема, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Пунктом 10 зазначеної норми Закону визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочате проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 2 вересня 201 року № 1669-VII (надалі - Закон № 1669). Абзацом 2 статті 1 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням від 30 жовтня 2014 року № 1053-р, яке втратило чинність 2 грудня 2015 року Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, в тому числі м. Слов'янськ Донецької області було віднесене до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України м. Слов'янськ Донецької області знову віднесене до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Статтею 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції визначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування доповнено пунктом 9-3 такого змісту (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин): платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені статтями 25, 26 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до зазначених платників єдиного внеску, не застосовуються.

Отже, для застосування положень Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції та Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування необхідно дотримуватися двох чинників одночасно: періоду дії законів та території, визначеної переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

З цього приводу суд зазначає, що вищезазначеним Законом визначений період, протягом якого така заява подається, а саме не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Станом на день розгляду справи антитерористична операція не закінчена. Крім цього, суд зазначає, що норма, яка стосується не застосування штрафних та фінансових санкцій, передбачених статтями 25, 26 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, не містить у собі такої умови як подання заяви.

Відповідно до частини 2-3 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з абзацом 1 статті 1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На час вирішення справи Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО триває.

Пунктом 5 статті 11 Закону № 1669 передбачено обов'язок Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 р. № 405/2014 у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення. На виконання абзацу 3 пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1669, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р до зазначених населених пунктів належить м. Слов'янськ Донецької області. В подальшому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Кабінет Міністрів України 2 грудня 2015 року розпорядженням № 1275-р затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (далі - Перелік), і пунктом 3 вказаного розпорядження визнав такими, що втратили чинність, розпорядження КМУ від 30.10.2014 року № 1053-р та від 05.11.2014 року № 1079-р.

За змістом частини 1 статті 58 Конституції України термін "відповідальність" необхідно розуміти як встановлені законом та іншими нормативно-правовими актами санкції. Санкція - це заходи відповідальності, що застосовуються державою за порушення передбачених нормою права зобов'язань і вимог, а також з метою захисту інтересів суспільства і держави, прав і свобод людини та організацій (тобто юридичних осіб), правопорядку. Преамбулою Закону № 1669 встановлено, що цей закон прийнятий з метою забезпечення підтримки в тому числі суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Відповідно до статті 10 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Судом встановлено, що позивачу Торгово-промисловою палатою України видано сертифікат від 14 січня 2015 року № 2602 про настання обставин непереборної сили, яким засвідчені настання обставин непереборної сили з 14 квітня 2014 року при здійснені господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих акті України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів.

Суд також зазначає, що Законом України Про внесення змін до розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 2 березня 2015 року № 219-VIII щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці, до розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування внесли такі зміни: пункт 9-3 в редакції Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII вважати пунктом 9-4.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII були внесені зміни до Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 2 вересня 2014 року №1669-VII, у відповідності до якого підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669 виключено.

Таким чином, положення підпункту 8 пункту 4 статті 11 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , тоді як змін безпосередньо до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) пункту 9-4 розділу VIII цього Закону внесено не було. Тобто на теперішній час жодних рішень про виключення з чинної редакції закону Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування пункту 9-4 розділу VIII прийнято не було.

Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII не містить у собі інформації щодо виключення з розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування пункту 9-4.

Також, суд зауважує, що основною задачею Закону України № 1669, є, зокрема, забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції. Станом на момент розгляду даної справи, антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, триває. Таким чином, позивач є платником єдиного внеску, який визначений статтею 4 Закону № 2464-VI, та який перебуває на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, яка на даний час триває.

Суд зазначає, що на момент прийняття оскаржуваного рішення, перелік територій, на яких здійснювалась антитерористична операція, був визначений. Крім того, суд зауважує, що не потребує додаткового засвідчення форс-мажорних обставин, по яким чітко визначено критерій та встановлено звільнення від сплати Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції . Як наслідок, у відповідності до приписів Закону України №1669 позивач на період проведення антитерористичної операції звільнений від обов'язків платника єдиного внеску.

Стосовно застосування до спірних правовідносин положень Закону України № 1669 суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

В пункті 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року у справі №1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно правових актів зазначено, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З огляду на положення частини 1 статті 58 Конституції України та рішення Конституційного Суду України від лютого 1999 року у справі №1-7/99, беручи до уваги той факт, що Законом України № 1669 на момент його прийняття було встановлено звільнення платників єдиного внеску від виконання своїх обов'язків за певних умов безпосередньо на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, суд вважає що вказаний закон в даній частині не має зворотної дії. Таким чином, суд вважає за необхідне визнати спірне рішення від 16 грудня 2016 року № 0024591303 протиправним та скасувати.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність спірного рішення в порядку частини 2 статті 71 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем сплачений судовий збір відповідно до квитанцій від 22 березня 2017 року № 1065 на суму 1600 грн.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Слов'янська будівельна компанія до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16 грудня 2016 року № 0024591303 на суму 90147 грн. 25 коп., задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16 грудня 2016 року № 0024591303 на суму 90147 грн. 25 коп.

Стягнути зі Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Слов'янська будівельна компанія витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 грн.

Постанова прийнта у нарадчій кімнаті 29 травня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги суове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.