Постанова

від 23.05.2017 по справі 816/644/17

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/644/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єресько Л.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лисака С.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелект -Т" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

05 травня 2017 року Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі по тексту - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелект -Т" (далі по тексту - відповідач, ТОВ "Інтелект-Т") про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 36 916,67 грн та пені за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій у розмірі 221,55 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у порушення вимог статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" відповідачем у 2016 році не виконано нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, що є підставою для застосування вказаних вище сум адміністративно-господарських санкцій та пені.

19.08.2017 від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, у яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що ТОВ "Інтелект" протягом 2016 року щомісячно подавалася звітність за формою 3-ПН до Полтавського міського центру зайнятості, за період 2016 року жодному інваліду не відмовлено в прийнятті на роботу, до того ж органом Державної служби зайнятості такі особи не направлялися та не зверталися особисто. Таким чином ТОВ "Інтелект -Т" вживались необхідні заходи для виконання вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". /а.с. 59/.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі обставини.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Інтелект -Т (ідентифікаційний номер 39655922), зареєстровано як юридична особа 24.02.2015, номер запису № 1 588 102 0000 014472, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань /а.с. 59-63/.

15.02.2017 ТОВ "Інтелект -Т" подано до Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік (форма № 10-ПІ) /а.с. 6/.

Згідно відомостей, зазначених у Звіті, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) підприємства у 2016 році становила 42 особи, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 1 особа.

Разом з тим, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (осіб) становить 2 особи.

За недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів позивачем нараховано ТОВ "Інтелект - Т" адміністративно-господарські санкції у розмірі 39 916,67 (за 1 особу) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 221,55 грн (за 15 днів (з 19.04.2017 по 03.05.2017)) /а.с. 6/.

Частиною 1 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Частиною 2 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно з частинами 1, 2 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

В силу приписів частини 3 статті 217 Господарського кодексу України крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.

Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування (частина 4 статті 217 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1, 2 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Із аналізу вищенаведених норм суд вбачає, що адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця, передбачені Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення, і підлягають застосуванню у разі, якщо суб'єкт господарювання не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною 3 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний.

Рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З аналізу норм Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" вбачається, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця, натомість вимагає від нього вжиття заходів для працевлаштування інвалідів, визначених у статті 18 Закону.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 "Про затвердження форми звітності N 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядку її подання" затверджено форму звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядок подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)".

Відповідно до приписів пункту 2.1 Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 /у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин/, форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й).

З огляду на вищезазначене, звітність за формою 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування інвалідів і, водночас, запитом про направлення на підприємство для працевлаштування.

Згідно пояснень представника відповідача ТОВ "Інтелект - Т" було зареєстровано як юридична особа 24.02.2015, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань /а.с. 61/, але фактично діяльність підприємством розпочато у лютому 2016 року із поступовим збільшенням штатної чисельності працівників.

Так, ТОВ "Інтелект-Т" до ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області подано звіт "Податкова декларація платника єдиного податку - юридичної особи" за 2015 рік, з нульовими показниками /а.с. 97-98/.

Також згідно пояснень представника відповідача за 2015 рік ТОВ "Інтелект-Т" звіти за формою 1-ДФ "Податковий розрахунок доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку", "Про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів та зборів (додаток 4) не подавалися через відсутність на підприємстві найманих працівників.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом директора ТОВ Інтелект-Т від 28.01.2016 "Про розроблення проекту штатного проекту штатного розпису", копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 50/, наказано розробити проект штатного розпису /пункт 1 наказу/, створити робочі місця для працевлаштування інвалідів в кількості 2 штатних одиниць /пункт 2 наказу/.

Але фактичне працевлаштування 19 осіб в тому числі 1 інваліда на ТОВ Інтелект-Т відбулось у лютому 2016 року, що , як зазначає представник відповідача, підтверджується звітом "Про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів та зборів (додаток 4)" за лютий 2016 рік /а.с. 100-109/.

Так станом на лютий 2016 року згідно звітності з ТОВ Інтелект-Т у трудових відносинах перебував гр. ОСОБА_3, якому встановлено групу інвалідності /а. с. 106, 137-145/.

Оскільки в лютому 2016 року підприємством було виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу на рік, тобто на 19 штатних працівників працевлаштований 1 інвалід, то звіт за формою № 3-ПН до територіального органу центру зайнятості за лютий 2016 підприємством не подавалося.

Далі як пояснив представник відповідача ТОВ "Інтелект -Т" вирішено розширити штат працівників. Так у березні 2016 року ТОВ "Інтелект-Т" подано звіт "Про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів та зборів (додаток 4)" за березень 2016 рік, з якого вбачається працевлаштування ще 28 осіб на ТОВ "Інтелект-Т" /а.с. 111,117-124/.

Таким чином в березні 2016 середньооблікова кількість штатних працівників складала 48 осіб, а отже змінилася облікова кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях , створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основа соціальної захищеності інвалідів в Україні"- до 2 осіб.

В зв'язку з цим 04.03.2016 було подано перший звіт за формою № 3ПН, який містив інформацію про вільне робоче місце для інваліда на посаду (вакансію): "менеджер із збуту" надалі щомісячно ТОВ "Інтелект-Т" до Полтавського міського центру зайнятості щомісячно (квітень - грудень 2016 року) подавалася звітність форми 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" із зазначенням 1 вакансії для інваліда, а саме: менеджер із збуту, що підтверджується листом Полтавського міського центру зайнятості вих. № 04-1433 від 13.05.2017, в якому зазначено, що особи, які мають групу інвалідності та відповідали б вимогам вакансій за спеціальністю менеджер із збуту, на обліку в службі зайнятості не перебували, а також копією звітності форми 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" ТОВ "Інтелект-Т" /а.с. 66-85/.

Отже у 2016 року Полтавський міський центр зайнятості був проінформований про наявність вакансії для інвалідів на ТОВ "Інтелект -Т" та мав можливість у 2016 році направляти відповідних осіб для працевлаштування до ТОВ "Інтелект -Т".

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем виконано обов'язок щодо створення робочих місць для інвалідів та вжито всіх залежних від нього заходів щодо підшукування таких працівників з подальшим працевлаштуванням на підприємстві.

При вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій, суд виходить із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій, при цьому враховує, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.

Оскільки доказів того, що підприємство не створило робочі місця для інвалідів, відмовляло інвалідам у прийнятті на роботу, несвоєчасно надавало державній службі зайнятості інформацію щодо наявності вакансій, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, або несвоєчасно звітувало Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, позивачем не надано, а тому в останнього не було підстав для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені.

Отже, позовні вимоги Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелект -Т" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в повному обсязі.

Повний текст постанови складено 29 травня 2017 року.

Суддя Л.О. Єресько