Ухвала

від 18.07.2017 по справі 816/644/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2017 р.Справа № 816/644/17 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є. ,

за участю секретаря судового засідання - Ружинської К. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.05.2014р. по справі № 816/644/17

за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелект -Т"

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИЛА:

05.05.2017 року Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелект -Т" адміністративно-господарські санкції в розмірі 36 916,67 грн та пеню за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій у розмірі 221,55 грн.

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 23.05.2017 року відмовив у задоволенні позову.

Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. На думку апелянта, в даному випадку були всі підстави для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій, оскільки в ході судового розгляду справи встановлено, що у роботодавця робочі місця для інвалідів були призначені та те, що дані робочі місця не були зайняті інвалідами, що підтверджується звітом про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2016 рік.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 18.07.2017 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтелект -Т" (ідентифікаційний номер 39655922), зареєстровано як юридична особа 24.02.2015 року, номер запису № 1 588 102 0000 014472, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 59-63).

15.02.2017 року ТОВ "Інтелект -Т" подано до Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік (форма № 10-ПІ) (а.с. 5).

Згідно відомостей, зазначених у Звіті, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) підприємства у 2016 році становила 42 особи, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 1 особа.

Разом з тим, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (осіб) становить 2 особи.

За недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів позивачем нараховано ТОВ "Інтелект - Т" адміністративно-господарські санкції у розмірі 39 916,67 (за 1 особу) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 221,55 грн (за 15 днів (з 19.04.2017 року по 03.05.2017 року)) (а.с. 6).

У зв'язку з несплатою ТОВ "Інтелект - Т" адміністративно-господарських санкцій, Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав у позивача для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, в тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних потреб реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.3 ст.18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" ).

Отже, підприємства зобов'язані не лише створювати робочі місця для інвалідів, а і повинні звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Положеннями ч. 1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що для підприємств, установ, організації у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно з частиною 2 вказаної статті підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Частиною 2 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів дійшла висновку про те, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі непрацевлаштування відповідної кількості інвалідів, зобов'язані сплачувати адміністративно-господарські санкції відділенням Фонду соціального захисту інвалідів.

Також необхідно зазначити, що зі змісту вказаних вище правових положень вбачається обовязок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів та необхідні умови праці.

В свою чергу, обов'язок щодо працевлаштування інвалідів покладається на органи працевлаштування, що перелічені в ч. 1 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Згідно з п. 2.1 Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 року № 316 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й).

ТОВ "Інтелект - Т" було зареєстровано як юридична особа 24.02.2015 року, але фактично діяльність підприємством розпочато у лютому 2016 року із поступовим збільшенням штатної чисельності працівників.

ТОВ "Інтелект-Т" до ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області подано звіт "Податкова декларація платника єдиного податку - юридичної особи" за 2015 рік, з нульовими показниками (а.с. 97-98).

В свою чергу, звіти за формою 1-ДФ "Податковий розрахунок доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку", "Про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів та зборів (додаток 4)" за 2015 рік ТОВ "Інтелект-Т" не подавалися через відсутність на підприємстві найманих працівників.

Із матеріалів справи вбачається, що наказом директора ТОВ "Інтелект-Т" від 28.01.2016 року "Про розроблення проекту штатного проекту штатного розпису" (а.с. 50), наказано розробити проект штатного розпису (пункт 1 наказу), створити робочі місця для працевлаштування інвалідів в кількості 2 штатних одиниць (пункт 2 наказу).

Однак, фактичне працевлаштування 19 осіб в тому числі 1 інваліда на ТОВ "Інтелект-Т" відбулось у лютому 2016 року, що , як зазначає представник відповідача, підтверджується звітом "Про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів та зборів (додаток 4)" за лютий 2016 рік (а.с. 100-109).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено апеляційним судом, станом на лютий 2016 року згідно звітності з ТОВ "Інтелект-Т" у трудових відносинах перебував гр. ОСОБА_1, якому встановлено групу інвалідності (а. с. 106, 137-145).

Оскільки в лютому 2016 року підприємством було виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу на рік, тобто на 19 штатних працівників працевлаштований 1 інвалід, то звіт за формою № 3-ПН до територіального органу центру зайнятості за лютий 2016 підприємством не подавалося.

У зв'язку із розширенням штату працівників у березні 2016 року ТОВ "Інтелект-Т" подано звіт "Про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів та зборів (додаток 4)" за березень 2016 рік, з якого вбачається працевлаштування ще 28 осіб на ТОВ "Інтелект-Т" (а.с. 111,117-124).

В березні 2016 середньооблікова кількість штатних працівників складала 48 осіб, а отже змінилася облікова кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основа соціальної захищеності інвалідів в Україні"- до 2 осіб.

В зв'язку з цим 04.03.2016 року було подано перший звіт за формою № 3ПН, який містив інформацію про вільне робоче місце для інваліда на посаду (вакансію): "менеджер із збуту" надалі щомісячно ТОВ "Інтелект-Т" до Полтавського міського центру зайнятості щомісячно (квітень - грудень 2016 року) подавалася звітність форми 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" із зазначенням 1 вакансії для інваліда, а саме: менеджер із збуту, що підтверджується листом Полтавського міського центру зайнятості вих. № 04-1433 від 13.05.2017 року, в якому зазначено, що особи, які мають групу інвалідності та відповідали б вимогам вакансій за спеціальністю менеджер із збуту, на обліку в службі зайнятості не перебували, а також копією звітності форми 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" ТОВ "Інтелект-Т" (а.с. 66-85).

Як вірно зазначено судом першої інстанції, у 2016 року Полтавський міський центр зайнятості був проінформований про наявність вакансії для інвалідів на ТОВ "Інтелект -Т" та мав можливість у 2016 році направляти відповідних осіб для працевлаштування до ТОВ "Інтелект -Т", а тому відповідачем виконано обов'язок щодо створення робочих місць для інвалідів та вжито всіх залежних від нього заходів щодо пошуку таких працівників з подальшим працевлаштуванням на підприємстві.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що оскільки доказів того, що підприємство не створило робочі місця для інвалідів, відмовляло інвалідам у прийнятті на роботу, несвоєчасно надавало державній службі зайнятості інформацію щодо наявності вакансій, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, або несвоєчасно звітувало Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, позивачем не надано, а тому в останнього не було підстав для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені.

Таким чином,колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, доводи апеляційної скарги спростовуються вказаними вище висновками суду.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.05.2014р. по справі № 816/644/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Ральченко І.М. Судді Катунов В.В. Бершов Г.Є. Повний текст ухвали виготовлений 24.07.2017 р.