Постанова

від 30.05.2017 по справі 823/1619/16

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2017 року справа № 823/1619/16

м. Черкаси

09 год. 30 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Тимошенко В.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом колективного сільськогосподарського підприємства "Ягубець" до відділу Держгеокадастру у Христинівському районі Черкаської області, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, треті особи - Ягубецька сільська рада Христинівського району Черкаської області, регіональне відділення Фонду державного майна України у Черкаській області, ДП "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

01.11.2016 до суду з позовною заявою звернулося колективне сільськогосподарське підприємство "Ягубець" (далі - позивач) до відділу Держгеокадастру у Христинівському районі Черкаської області (далі - відповідач 1), Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі - відповідач 2) в якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:

-визнати протиправним та скасувати висновок відділу Держгеокадастру у Христинівському районі Черкаської області від 21.10.2016 до проекту землеустрою щодо приватизації земель ДП СГП Ягубець , розташованих в адміністративних межах Ягубецької сільської ради Христинівського району Черкаської області;

-зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області розглянути у визначені законом строки проект землеустрою щодо приватизації земель ДП СГП Ягубець , розташованих в адміністративних межах Ягубецької сільської ради Христинівського району Черкаської області та погодити у передбачений законом спосіб;

-зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області надати суду звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що колективне сільськогосподарське підприємство Ягубець , звернувшись до відділу Держгеокадастру у Христинівському районі Черкаської області з проектом землеустрою щодо приватизації земель ДП СГП Ягубець , отримало висновок, яким відповідач відмовив в погодження проекту, мотивуючи це відсутністю у позивача права постійного користування землею та неналежним оформленням проекту землеустрою. Однак, позивач не погоджуються з даним висновком, оскільки КСП Ягубець є у відповідності до наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області від 03.12.2015 № 12-АПК, правонаступником ДП СГП Ягубець на праві постійного користування якого знаходилася земельна ділянка (державний акт серії ЧР № 16-6). Також позивач наголошує, що враховуючи п. 8 Перехідних положень Земельного кодексу України - працівники підприємства, а також пенсіонери з їх числа мають право на приватизацію земельної ділянки шляхом оформлення права на земельну частку (пай) в порядку, встановленому статтями 25 та 118 цього Кодексу. Позивач також не погоджується з висновками відділу Держгеокадастру у Христинівському районі Черкаської області щодо невідповідності оформлення проекту землеустрою, оскільки проект крім іншого був підписаний всіма учасниками, підшитий та пронумерований, а подача його в декількох примірниках жодним нормативним актом не передбачена. Окрім того, позивач не погоджується з доводами відповідача про не включення до схеми розподілу земель 25,7589 га, оскільки останнє спростовується довідкою з державної статистичної звітності (6-ЗЕМ). В судовому засіданні представники КСП Ягубець позовні вимоги підтримали в повному обсязі з вищевикладених підстав.

Представники відповідачів - Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області та відділу Держгеокадастру у Христинівському районі Черкаської області щодо задоволення позову заперечували з огляду на те, що у КСП Ягубець відсутнє право постійного користування земельною ділянкою. Зокрема, представники наполягали на тому, що в землевпорядній документації про приватизацію земель ДП СГП Ягубець до схеми розподілу земель включено лише 1834,0411га, а фактично на день розгляду проекту землеустрою за попередником - ДП СГП Ягубець обліковується 282,2289га. Таким чином, вони вважають, що Держгеокадастр діяв у відповідності до вимог чинного законодавства і в межах Закону при прийнятті рішення, а тому останнє є обґрунтованим.

Треті особи про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в судове засідання своїх представників не направили, про причини неявки суду не повідомили. Хоча, Ягубецька сільська рада Христинівського району Черкаської області, регіональне відділення Фонду державного майна України у Черкаській області щодо задоволення адміністративного позову не заперечували, а позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Після з'ясування всіх обставин справи, суд, у відповідності до ч. 4 ст. 122 КАС України перейшов до розгляду справи у письмове провадження.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив таке.

Колективне сільськогосподарське підприємство Ягубець як суб'єкт господарювання зареєстроване 12.02.2016, ідентифікаційний код - 00709460 за основним видом діяльності вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур та є правонаступником державного підприємства сільськогосподарське підприємство Ягубець , код ЄДРПОУ 00709460, що вбачається з витягу з ЄДРПОУ (т. 1 а.с. 57-59).

У відповідності до державного акта на право постійного користування землею серії ЧР № 16-6 від 28.05.1996 (т. 1 а.с. 54-55), елітно-насінницькому радгоспу Ягубець надано у постійне користування 2598,8га землі для ведення сільськогосподарського виробництва.

Згідно наказу Української академії аграрних наук № 273 елітно-насінницький радгосп Ягубець перейменовано в дослідне господарство Ягубець - дані державного акта серії ЧР № 16-6.

Окрім того, наказом Міністерства аграрної політики України від 29.06.2005 № 294 дослідне господарство Ягубець перейменоване в державне підприємство сільськогосподарське підприємство Ягубець .

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 № 127 Державне підприємство сільськогосподарське підприємство Ягубець , було включено до переліку підприємств, які підлягають приватизації відповідно до Закону України Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі та операції з безоплатної передачі частки державного майна (акцій) яких працівникам і прирівняним до ним особам звільняються від оподаткування .

Згідно наказу регіонального відділення ФДМУ по Черкаській області від 03.12.2015 №12-АПК та з урахуванням наказу регіонального відділення ФДМУ по Черкаській області від 25.09.2014 № 7-АПК і рішення загальних зборів членів трудового колективу ДП СГП Ягубець про приватизацію підприємства, було прийнято рішення про перетворення об'єкта державної власності - державного підприємства СГП Ягубець у колективне сільськогосподарське підприємство Ягубець . Згідно з п. 2 якого, КСП Ягубець визнано правонаступником всіх майнових прав і зобов'язань ДП СГП Ягубець .

Після чого, наказом регіонального відділення ФДМУ по Черкаській області від 04.12.2015 № 13-АПК, припинено юридичну особу - ДП СГП Ягубець шляхом перетворення у КСП Ягубець та затверджено передавальний акт майна єдиного майнового комплексу. (наказ від 04.12.2015 № 14-АПК).

Однак, відповідно до довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) від 30.09.2016 № 0-28-0.0-3092/2-16, виданої відділом Держгеокадастру у Христинівському районі (т.1 а.с. 65) станом на 31.12.2015 за Державним підприємством СГП Ягубець рахувалася земельна ділянка площею 1834,0411га.

Таким чином, з урахуванням ст. 104, 108 Цивільного кодексу України та матеріалів справи, судом встановлено, що КСП Ягубець має на праві постійного користування земельну ділянку, що перебувала в ДП СГП Ягубець та становить 1834,0411га.

Наказом Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області від 05.07.2016 № 23-6036/14-16-СГ Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою , прийнятого на підставі звернення працівників, пенсіонерів ДП СГП Ягубець та працівників, пенсіонерів соціальної сфери с. Ягубець від 23.06.2016, надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо приватизації земель ДП СГП Ягубець , розташованих в адмінмежах Ягубецькох сільської ради Христинівського району Черкаської області - орієнтовний розмір становив 1834,0411га. (т. 1 а.с. 64).

Після виготовлення проекту землеустрою (т. 1 а.с. 69-198), дозвіл на який наданий в межах ст. 25 Земельного кодексу України та з урахуванням п. 8 Перехідних положень Земельного кодексу України, позивач звернувся до відділу Держгеокадастру у Христинівському районі Черкаської області для погодження висновку.

Проте, відділ Держгеокадастру у Христинівському районі Черкаської області висновком від 21.10.2016 за № 0-28-0.2-3553/2-16 до проекту землеустрою щодо приватизації земель ДП СГП Ягубець , розташованих в адмінмежах Ягубецькох сільської ради Христинівського району Черкаської області, відмовив у погодженні проекту (т. 1 а.с. 67-68).

Мотивами відмови слугувало:

- порушення позивачем ст. 25 Земельного кодексу України з підстав відсутності у КСП Ягубець права розпаювання земельної ділянки, оскільки воно не відноситься ні до державних ні до комунальних сільськогосподарських підприємств;

- наданий проект землеустрою не прошитий, не підписаний директором, заступником директора Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою та міститься лише в одному примірнику;

- право на отримання паю в розмірі 1,97га наділяється 87 осіб, 9 з яких своє право на отримання безоплатно у приватну власність земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства уже реалізували;

- не включено до схеми розподілу земель 25, 7589га землі сільськогосподарського призначення, які до цього часу обліковуються за ДП СГП Ягубець .

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Земельні відносини в Україні, відповідно до статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 92 ЗК України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування"; ґ) вищі навчальні заклади незалежно від форми власності; д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Тобто, ст. 92 ЗК України обмежує перелік суб'єктів права постійного користування земельною ділянкою і не передбачає можливості набуття певними різновидами підприємств (у т.ч. господарськими товариствами) такого права.

Однак із пунктом 6 розділу 10 Перехідні положення Земельного Кодексу України вбачається, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 пункт 6 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).

Зокрема в пп. 5.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України зазначено, що Земельний кодекс Української РСР від 8 липня 1970 року встановлював безстрокове і тимчасове користування землею (стаття 15). Землекористувачами визначалися: колгоспи, радгоспи, інші сільськогосподарські державні, кооперативні, громадські підприємства, організації і установи; промислові, транспортні, інші несільськогосподарські державні, кооперативні, громадські підприємства, організації та установи; громадяни.

Відповідно до п. 3 статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Крім того, відповідно до п. 6 постанови Верховної ради Української РСР від 18.12.1990 N 563-XII "Про земельну реформу", якому надано роз'яснення вказаним рішенням Конституційного Суду України, громадяни, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення у дію Земельного кодексу Української РСР, зберігають право на ці земельні ділянки до виготовлення правовстановлюючих документів."

Аналогічну правову позицію закріплено у п. 27 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин (далі - постанова пленуму ВГСУ № 6). а саме, норма статті 92 ЗК України не обмежує і не скасовує право постійного користування земельними ділянками, набуте іншими способами в установлених законодавством випадках станом на 01.01.2002.

Пунктом 2.8 Постанови пленуму ВГСУ № 6 наголошено, що право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 ЗК України, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Отже, якщо право постійного користування виникло в суб'єкта господарювання до 01.01.2002 (дня набрання чинності ЗК України), після цієї дати воно продовжує зберігатися.

Ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України передбачено, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Суд наголошує, що реєстрація суб'єкта господарювання - КСП Ягубець у відповідності до витягу з ЄДРПОУ відбулася 12.02.2016, шляхом перетворення (зміна організаційно-правової форми) ДП СГП "Ягубець", зареєстрованого 12.03.2001 без ліквідації, а отже і право користування земельною ділянкою також у позивача виникло до дня набрання чинності ЗК України.

Тобто, в розумінні Цивільного кодексу України, позивачем змінено лише організаційно-правову форму через припинення, що узгоджується з приписами ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , проте ліквідація як така не відбулася.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі приватизація майна радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється шляхом перетворення їх у колективні сільськогосподарські підприємства або у акціонерні товариства за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених).

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі безоплатна передача частки державного майна (акцій) здійснюється в разі перетворення в процесі приватизації радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств у колективні сільськогосподарські підприємства або в акціонерні товариства на підставі договору безоплатної передачі, який укладається з урахуванням законодавства з питань оподаткування.

Приватизація майна радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, створених на базі колгоспів без викупу державою їх майна, які за період своєї діяльності не одержували бюджетних коштів для придбання основних фондів і будівництва, здійснюється шляхом перетворення їх за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) у колективні сільськогосподарські підприємства або акціонерні товариства з наступною безоплатною передачею майна працівникам підприємств засновників.( ч. 1 ст. 8 Закону України Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі ).

При цьому відповідно до ч. 2 ст. 191 Цивільного кодексу України до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, КСП Ягубець є правонаступником усіх прав та обов'язків реорганізованого шляхом перетворення державного підприємства, у тому числі, права постійного користування земельними ділянками, розмір яких на підставі довідки форми 6-зем становить площею 1834,0411га.

В даному контексті, суд також не погоджується з посиланням відповідачів, що розмір земельної ділянки, яка на час приватизації державного підприємства становила 282, 2289га (довідка 6-ЗЕМ від 09.12.2016 за № 0-28-0.2-4059/2-16), а не 1834,0411га (довідка 6-ЗЕМ 30.09.2016 № 0-28-0.0-3092/2-16).

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08.08.1995 № 720/95 встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Відповідно до приписів п. 1-2 ч. 25 ЗК України передбачено, що при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю). Рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій.

Безпосередньо порядок приватизації даних земель закріплений п. 3-5 ст. 118 ЗК України та передбачає, що громадяни - працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель.

Передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом.

Також, оскільки норми ст. 25 ЗК України не врегулювали надання земельних ділянок (паю) членам колективних сільськогосподарських підприємств, права на отримання земельних часток членами КСП закріплені в п. 8 Перехідних положень ЗК України.

Згідно п. 8 Перехідних положень ЗК України, члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств та працівники державних і комунальних закладів освіти, культури та охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонери з їх числа, які на час набрання чинності цим Кодексом не приватизували земельні ділянки шляхом оформлення права на земельну частку (пай), мають право на їх приватизацію в порядку, встановленому статтями 25 та 118 цього Кодексу. В сільськогосподарських акціонерних товариствах право на земельну частку (пай) мають лише їх члени, які працюють у товаристві, а також пенсіонери з їх числа. При обчисленні розміру земельної частки (паю) враховуються сільськогосподарські угіддя, які були передані в оренду із земель державної чи комунальної власності або які на час набрання чинності Земельним кодексом України належали цим підприємствам на праві колективної власності чи перебували у постійному користуванні, за винятком земель, що не підлягають приватизації або залишаються у державній чи комунальній власності відповідно до цього Кодексу.

Тобто, Земельним кодексом України передбачено право членів колективних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонерів з їх числа, на приватизацію відповідних земельних ділянок.

Таким чином, посилання Держгеокадастру у висновку на те, що ДП СГП Ягубець як юридична особа припинена, а КСП Ягубець не належить до переліку підприємств, визначених ст. 25 Кодексу, не відповідають положенням чинного законодавства, в тому числі суперечать п. 8 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Щодо зазначення у висновку про використання 9 особами права на отримання безоплатно у приватну власність земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства включеними до переліку пайовиків, суд зазначає таке.

З аналізу приписів ст. 118 ЗУ Країни, КСП Ягубець здійснює розробку та погодження проекту землеустрою, а безпосередньо реалізація права особи на земельну ділянку (пай) власне нею здійснюється самостійно.

Дійсно з матеріалів справи судом встановлено, що деякі з осіб включених до пайовиків мають на праві приватної власності, підтверджені державними актами, земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту с. Ягубець, зокрема це: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (т.2 а.с. 178-195), однак представниками відповідачів не надано жодного вмотивованого пояснення про підстави виникнення права власності з урахуванням положень ч. 3 і ч. 4 ст. 116 ЗК Ураїни (п. а - приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання ).

Щодо посилання відповідача, що наданий на затвердження проект землеустрою не прошитий, не підписаний директором, заступником директора Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою та міститься лише в одному примірнику суд зазначає, що як встановлено судом з матеріалів справи, проект землеустрою містить всі необхідні реквізити, які узгоджуються з уніфікованою системою організаційно-розпорядчої документації ДСТУ 4163-2003 , затвердженої наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, а також наголошує, що нормами ЗК України не передбачено подачу двох екземплярів проекту землеустрою до одного суб'єкта погодження.

Окрім того, у відповідності до ч 4 ст. 186 ЗК України, проекти землеустрою щодо приватизації земель державних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій погоджуються рішенням загальних зборів працівників цих підприємств, установ та організацій (іншими суб'єктами, визначеними законодавством), територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, і затверджуються районними державними адміністраціями.

Згідно ч. 5 ст. 186 ЗК України, проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) погоджуються відповідною сільською, селищною, міською радою (у разі розташування земельних ділянок у межах населеного пункту) чи районною державною адміністрацією, а в разі якщо районна державна адміністрація не утворена - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією (у разі розташування земельних ділянок за межами населених пунктів) і затверджуються на зборах більшістю власників земельних часток (паїв) у межах земель, що перебувають у власності (користуванні) такого сільськогосподарського підприємства, що оформляється відповідним протоколом.

Частиною 6 статті 186 ЗК України передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Оригінал відповідної документації із землеустрою подається розробником для погодження територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а іншим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування та іншим суб'єктам, які здійснюють погодження документації із землеустрою, - копії такої завіреної розробником документації. (ч. 15 статті 186 ЗК України).

Згідно ч. 17 статті 186 ЗК України, підставою для відмови у погодженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Приписами ч. 20 статті 186 ЗК України встановлено, що погодження документації із землеустрою здійснюється за місцем розташування земель (земельних ділянок) територіальними органами центральних органів виконавчої влади, утвореними у районі, місті обласного, республіканського значення (Автономної Республіки Крим), містах Києві та Севастополі, або міжрегіональним територіальним органом, у разі якщо повноваження його поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць. У разі відсутності територіальних органів центральних органів виконавчої влади, зазначених в абзаці першому цієї частини, погодження документації із землеустрою здійснюється територіальним органом центральних органів виконавчої влади, утвореним в Автономній Республіці Крим, області, а в разі їх відсутності - відповідним центральним органом виконавчої влади безпосередньо.

Статтею 186-1 ЗК України унормовано повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, ч. 1 якої визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. (ч. 5 статті 186-1 ЗК України).

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. (ч. 6 статті 186-1 ЗК України).

Отже, членами КСП Ягубець дотримано процедуру визначену ЗК України щодо розпаювання земельної ділянки підприємства, зокрема наявне погодження проекту: на зборах власниками земельних часток (паїв), Ягубецької сільської ради Христинівського району Черкаської області та Черкаської ОДА (т. 1 а.с. 195-198), а тому об'єктивних підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою у відповідача не було.

За таких обставин, висновок відділу Держгеокадастру у Христинівському районі Черкаської області від 21.10.2016 до проекту землеустрою щодо приватизації земель ДП СГП Ягубець розташованих в адміністративних межах Ягубецької сільської ради Христинівського району Черкаської області підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області розглянути проект землеустрою приватизації земель ДП СГП Ягубець , суд зазначає, що з 01.01.2017 повноваження про погодження проекту землеустрою щодо приватизації земель державних сільськогосподарських підприємств, у відповідності до ч. 4 ст. 186 ЗК України перейшли до управліннь Держгеокадастру в областях.

Судом також враховано наказ Держгеокадастру № 51 від 03.02.2017 Про питання діяльності ГУ Держгеокадастру у Черкаській області (т. 3 а.с. 34-35), щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області розглянути у визначені законом строки проект землеустрою щодо приватизації земель ДП СГП Ягубець , розташованих в адміністративних межах Ягубецької сільської ради Христинівського району Черкаської області та погодити у передбачений законом спосіб, яким у зв'язку з ліквідацією зокрема і відділу Держгеокадастру у Христинівському районі Черкаської області, покладено функції та повноваження відділів на ГУ Держгеокадастру у Черкаській області.

Суд наголошує, що вимога щодо встановлення звіту про виконання судового рішення, в силу положень ст. 267 КАС України не є окремою вимогою, а дана норма Закону слугує як контроль суду, при наявності в останнього сумнівів у виконанні його рішення.

Відповідно до абз. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено частинами першою, другою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, відповідно до статті 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачами недоведена правомірність прийнятого рішення, а тому викладені в позовній заяві вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати висновок відділу Держгеокадастру у Христинівському районі Черкаської області від 21.10.2016 до проекту землеустрою щодо приватизації земель ДП СГП Ягубець розташованих в адміністративних межах Ягубецької сільської ради Христинівського району Черкаської області.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області розглянути у визначені законом строки проект землеустрою щодо приватизації земель ДП СГП Ягубець , розташованих в адміністративних межах Ягубецької сільської ради Христинівського району Черкаської області та погодити у передбачений законом спосіб.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (ідентифікаційний код - 39765890) на користь колективного сільськогосподарського підприємства "Ягубець" (20042, Черкаська область, Христинівський район, с. Ягубець, вул. Леніна, 1, ідентифікаційний код - 00709460) - 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відділу Держгеокадастру у Христинівському районі Черкаської області (ідентифікаційний код - 39855748) на користь колективного сільськогосподарського підприємства "Ягубець" (20042, Черкаська область, Христинівський район, с. Ягубець, вул. Леніна, 1, ідентифікаційний код - 00709460) - 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку ст. 185-187 КАС України.

Суддя В.П. Тимошенко