Постанова

від 22.05.2017 по справі 823/612/17

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2017 року справа № 823/612/17

16 год. 25 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.,

за участю секретаря судового засідання Баклаженко Н.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача - ОСОБА_2П.(за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Виконавчого комітету Старосільської сільської ради Городищенського району Черкаської області до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області (ОСОБА_3 відділення), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 районна рада Черкаської області про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

18 квітня 2017 року до суду з позовною заявою звернувся Виконавчий комітет Старосільської сільської ради Городищенського району Черкаської області, в якій просить визнати незаконним та скасувати рішення заступника начальника Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції начальника Городищенського відділення №0004102309 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 08.11.2016.

Позов мотивовано тим, що оскаржуване рішення прийняте з огляду на несвоєчасну сплату єдиного внеску застрахованим особам-працівникам Старосільської СЦКД та ДНЗ Берізка . Разом з тим, позивач не є роботодавцем працівників вищевказаних установ, у зв'язку з чим у нього відсутні зобов'язання щодо нарахування та сплати єдиного внеску з виплаченої ним заробітної плати. Позивач також наголошував, що заробітна плата, на яку нарахований єдиний внесок стягнута за рішенням суду з ОСОБА_3 РДА, що також підтверджує відсутність у позивача обов'язку його сплати. Тому просив задовольнити позов.

Відповідач заперечував проти позову з тих підстав, що позивач належним чином не виконав вимоги законодавства щодо своєчасного нарахування та сплати єдиного внеску застрахованим особам відповідно до самостійно поданих звітів. Тому просив відмовити у задоволенні позову.

Третя особа просила розгляд справи здійснювати без участі представника.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Позивач зареєстрований як юридична особа з 21.05.1997 (код ЄДРПОУ 04408502).

Суд встановив, що 08.11.2016 відповідач прийняв рішення №0004102309, яким нарахував позивачу штраф в сумі 15852,22грн та пеню в розмірі 14175,13грн за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 22.12.2015 до 27.10.2016.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд врахував, що спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 (далі - Закон №2464-VI), а також інші чинні нормативно-правові акти.

За змістом ч.1 ст.12 Закону №2464-VI забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску є завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з абз.2 ч.1 ст.4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Страхувальниками згідно з п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI вважаються роботодавці та інші особи, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

П.1 ч.2 ст.6 Закону №2464-VI визначений обов'язок платників єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску згідно з ч.2 ст.9 Закону №2464-VI здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Єдиний внесок відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону №2464-VI нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно з п.4.3.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 №21-5 (далі-Інструкція №21-5), єдиний внесок нараховується на суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України Про оплату праці , відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Згідно з ч.5 ст.7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, відповідно до ч.3 ст.9 Закону №2464-VI здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

З аналізу викладених норм вбачається, що єдиний внесок нараховується та сплачується, зокрема, роботодавцями, які використовують найману працю, на суму нарахованої заробітної плати своїм працівникам.

З письмових доказів у справі суд встановив, що позивач не є роботодавцем працівників Старосільської СЦКД та ДНЗ Берізка . Так, згідно з даними штатного розпису позивача у 2015 році в Старосільській сільській раді працювало 11 осіб: сільський голова, секретар сільради, головний бухгалтер, спеціаліст бухгалтерського обліку, спеціаліст землевпорядник, завідуючий військового обліку, касир, прибиральник, сторож, інспектор з благоустрою та інструктор методист.

Суд також звернув увагу, що згідно з даними ЄДРПОУ Старосільський дошкільний навчальний заклад Берізка та Старосільський центр культури і дозвілля є зареєстрованими в установленому законом порядку юридичними особами, засновниками яких є ОСОБА_3 районна рада, та взяті Смілянською ОДПІ на облік, як платники єдиного внеску.

Крім того суд звернув увагу, що рішеннями Городищенського районного суду Черкаської області (а.с.11-65) у справах за позовами працівників Старосільського дошкільного навчального закладу Берізка та Старосільського центру культури і дозвілля до Старосільської сільської ради та ОСОБА_3 районної ради про стягнення заробітної плати стягнуто саме з ОСОБА_3 районної ради заборгованість із заробітної плати, а у задоволенні позову до Старосільської сільської ради - відмовлено.

Зокрема, цими рішеннями встановлено, що Старосільська сільська рада, своїми рішеннями від 27.02.2015 №47-18/VI та №47-19/VI прийняла та виконала сільські програми підтримки та розвитку ДНЗ Берізка та Старосільського СЦКД на 2015 рік, які стосувалися матеріального забезпечення: оплата енергоносіїв, покращення матеріально-технічної бази, придбання необхідних інструментів, харчування дітей та інше, зазначених закладів. При цьому, в силу приписів ст.ст. 88 та 89 Бюджетного кодексу України Старосільська сільська рада, правових підстав здійснювати видатки на оплату заробітної плати працівникам вищезазначених закладів, не мала.

Єдиним джерелом доходів на оплату праці працівникам Старосільського СЦКД та ДНЗ Берізка , згідно чинного на той час законодавства, були міжбюджетні трансфери з Городищенського районного бюджету Старосільському сільському бюджету.

Виходячи з вищенаведеного, Городищенський районний суд Черкаської області дійшов висновку, що саме з ОСОБА_3 районної ради слід стягнути заборгованість по заробітній платі працівникам ДНЗ Берізка та Старосільського СЦКД за вересень-грудень 2015 року, а у вимогах до Старосільської сільської ради слід відмовити.

На підставі ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що Старосільська сільська рада не є роботодавцем працівників ДНЗ Берізка та Старосільського СЦКД та не виплачує їм заробітну плату, а отже в розумінні наведених норм Закону №2464-VI не є їх страхувальником та не зобов'язана нараховувати та сплачувати єдиний внесок з виплаченої їм заробітної плати.

Стосовно доводів відповідача, що позивач самостійно подавав звіти відповідно до яких ним нараховано єдиний внесок із заробітної плати працівників ДНЗ Берізка та Старосільського СЦКД, суд врахував, що вказані звіти за грудень 2015 року - жовтень 2016 року (а.с.111-150) не містять інформації щодо нарахування заробітної плати, з якої позивачем сплачується єдиний внесок, саме працівникам вказаних закладів, а отже не підтверджено самостійне його нарахування позивачем таким особам, я це стверджує відповідач.

Суд також звернув увагу, що відповідно до п.4 вказаних звітів кодом основного виду економічної діяльності позивача відповідно до якого встановлено клас професійного ризику є 84.11 (Державне управління загального характеру), тоді як кодом основного виду економічної діяльності ДНЗ Берізка є 85.10 (Дошкільна освіта), а Старосільського СЦКД - 90.01 (Театральна та концертна діяльність), що також підтверджує подання наведених звітів стосовно працівників позивача, а не наведених закладів.

Відповідно до ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону №2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів накладає штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Разом з тим, згідно з абз.2 ч.1 ст.25 Закону №2464-VI положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Для вирішення спору суд врахував обов'язок державних органів, їх посадових та службових осіб згідно з абзацом другим ст.19 Конституції України діяти виключено в межах, порядку та у спосіб, що визначені законодавством.

Ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України визначає критерії, яким повинні відповідати рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень. За цими критеріями суд перевіряє, у тому числі їх законність (легітимність).

Згідно з цими критеріями адміністративний суд при розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень повинен перевірити, зокрема, чи вчинені оскаржувані дії на підставі, у межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки, як встановлено судом, позивач не є роботодавцем працівників ДНЗ Берізка та Старосільського СЦКД та не зобов'язаний нараховувати і сплачувати єдиний внесок з виплаченої їм заробітної плати, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийняте всупереч вимогам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Взявши до уваги обґрунтованість позовних вимог суд дійшов висновку стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір за подання позову в сумі 1600,00грн.

Керуючись статтями 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції начальника Городищенського відділення №0004102309 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 08.11.2016.

Стягнути з бюджетних асигнувань Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області (ідентифікаційний код 39620821) на користь Виконавчого комітету Старосільської сільської ради Городищенського району Черкаської області (ідентифікаційний код 04408502) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1600 (одну тисячу шістсот) грн 20 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.П. Тимошенко

Повний текст постанови виготовлено 29.05.2017