Постанова

від 04.12.2018 по справі 823/612/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

04 грудня 2018 року

справа №823/612/17

адміністративне провадження №К/9901/16344/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Черкаській області (Городищенського відділення) на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 травня 2017 року у складі судді Тимошенко В.П. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року у складі суддів Сорочко Є.О., Мельничука В.П., Земляної Г.В. у справі №823/612/17 за позовом виконавчого комітету Старосільської сільської ради Городищенського району Черкаської області до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Черкаській області (Городищенського відділення), третя особа без самостійних вимог на предмет спору Городищенська районна рада Черкаської області, про скасування рішення,

У С Т А Н О В И В :

18 квітня 2017 року виконавчий комітет Старосільської сільської ради (далі - виконавчий комітет, платник єдиного соціального внеску, позивач у справі) звернувся до суду з позовом до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Черкаській області (Городищенського відділення), (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання незаконним та скасування рішення податкового органу від 08 листопада 2016 року №0004102309 про застосування штрафних санкцій у сумі 15852 грн. 22 коп. та нарахування пені у сумі 14175 грн. 13 коп. за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, з мотивів безпідставності його прийняття.

22 травня 2017 року постановою Черкаського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року, позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасоване рішення податкового органу №0004102309 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 08 листопада 2016 року, з мотивів прийняття його до неналежного суб'єкта відповідальності.

28 серпня 2017 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволені позову. Аргументи викладені касаційною скаргою утримують в собі аналіз норм Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , доводять наявність у виконавчого комітету ознак притаманних йому, як платнику єдиного соціального внеску, при цьому жодних доводів щодо складу правопорушення покладеного в основу прийняття рішення та спростування висновків судів попередніх інстанцій про неможливість застосування штрафу та нарахування пені до позивача, як суб'єкта відповідальності, касаційна скарга не утримує.

19 вересня 2017 року позивачем подані заперечення на касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, які долучені до матеріалів справи, позивач доводить, що виконавчий комітет не є роботодавцем для працівників ДНЗ Березка та Старосільського СЦКД, які є самостійними юридичними особами, та перебувають самостійно на обліку як платники єдиного внеску. Доводить, що виконавчий комітет не є страхувальником для працівників вказаних установ в розумінні Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , просить залишити касаційну скаргу без задоволення, постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін.

23 серпня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача та витребувано справу №823/612/17 з Черкаського окружного адміністративного суду.

13 вересня 2017 року справа № 823/612/17 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

06 лютого 2018 року справу № 823/612/17 разом із матеріалами касаційного провадження К/9901/16344/18 передано до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що керівником податкового органу в особі заступника начальника 08 листопада 2016 року прийнято рішення №0004102309 яким нараховано виконавчому комітету (позивач у справі) штраф в сумі 15 852,22 грн. та пеня в розмірі 14 175, 13 грн. за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 22 грудня 2015 року до 27 жовтня 2016 року, на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування .

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач не є роботодавцем працівників Старосільський дошкільного навчального закладу Берізка та Старосільського центру культури і дозвілля, які згідно з даними ЄДРПОУ є зареєстрованими в установленому законом порядку юридичними особами, засновниками яких є Городищенська районна рада, та взяті Смілянською об'єднаною податковою інспекцією на облік, як платники єдиного внеску, кодом основного виду економічної діяльності ДНЗ Берізка є 85.10 (Дошкільна освіта), а Старосільського СЦКД 90.01 (Театральна та концертна діяльність).

Висновок судів попередніх інстанцій обумовлений здійсненою за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року), статті 86 цього кодексу у редакції чинній на час вирішення спору, оцінкою доказів на відповідність належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємному зв'язку доказів у їх сукупності.

Судами попередніх інстанцій здійснений аналіз штатного розпису позивача за 2015 рік та встановлено, що в Старосільській сільській раді працювало 11 осіб, наведені обставини того, що рішеннями Городищенського районного суду Черкаської області у справах де позивачами є працівники Старосільського дошкільного навчального закладу Берізка та Старосільського центру культури і дозвілля до Старосільської сільської ради та Городищенської районної ради про стягнення заробітної плати, стягнуто саме з Городищенської районної ради заборгованість із заробітної плати, а у задоволенні позову до Старосільської сільської ради відмовлено.

Крім того, судами встановлено, що Старосільська сільська рада прийняла та виконала сільські програми підтримки та розвитку ДНЗ Берізка та Старосільського СЦКД на 2015 рік, які стосувалися матеріального забезпечення, при цьому, в силу приписів статей 88 та 89 Бюджетного кодексу України Старосільська сільська рада, правових підстав здійснювати видатки на оплату заробітної плати працівникам вищезазначених закладів, не мала.

Єдиним джерелом доходів на оплату праці працівникам Старосільського СЦКД та ДНЗ Берізка згідно чинного на той час законодавства були міжбюджетні трансфери з Городищенського районного бюджету Старосільському сільському бюджету.

Доводи податкового органу про подання позивачем самостійно звітів відповідно до яких нараховано єдиний внесок із заробітної плати працівників ДНЗ Берізка та Старосільського СЦКД, є неприйнятними з огляду на те, що судами попередніх інстанцій встановлено те, що у звітах за грудень 2015 року - жовтень 2016 року не міститься інформації щодо нарахування заробітної плати, з якої позивачем сплачується єдиний внесок, саме працівникам ДНЗ Берізка та Старосільського СЦКД, подання звітів позивачем стосувалося виключно його працівників, а не наведених закладів.

Листом Управління державної казначейської служби України у Городищенському районі Черкаської області від 12 вересня 2016 року зазначено, що виконавчим комітетом по КТКВК 070101 Дошкільні заклади освіти та КТКВК 110204 Палаци і будинки культури, клуби та інші заклади клубного типу за період вересень-грудень 2015 року та у 2016 році зобов'язання по заробітній платі не реєструвалися, у звітності за даний період року та у 2016 році вказана заборгованість не відображалась.

Суди попередніх інстанцій висновуючись на встановлених обставинах та на тому, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , здійснили системний аналіз пункту 2 частини 1 статті 1, пунктів 1, 2 частини 2, статті 6, пункту 1 частини 1 статті 7, частин 2, 5, 7, 8, 11 статті 9, пункту 10, пунктом 2 частини 11 статті 25 цього закону, приписів пунктів 1,2 розділу VII Інструкції Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , який зумовив висновок про те, що Старосільська сільська рада не є роботодавцем працівників ДНЗ Берізка та Старосільського СЦКД, не виплачує їм заробітну плату, тобто не є їх страхувальником та не зобов'язана нараховувати і сплачувати єдиний внесок з виплаченої їм заробітної плати.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що рішення податкового органу №0004102309 від 08 листопада 2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску є протиправним та таким що підлягає скасуванню, з огляду на не доведеність відповідачем складу правопорушення покладеного в основу застосування штрафу та нарахування пені.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга відповідача залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Черкаській області (Городищенського відділення) залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року у справі №823/612/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер