Ухвала

від 01.08.2017 по справі 823/612/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/612/17 Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко Н.В; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

01 серпня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сорочко Є.О.

суддів: Мельничука В.П.

Земляної Г.В.

за участю секретаря Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом Виконавчого комітету Старосільської сільської ради Городищенського району Черкаської області до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області, за участю третьої сторони, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Городищенської районої ради Черкаської області про визнання незаконним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Виконавчий комітет Старосільської сільської ради Городищенського району Черкаської області звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (далі - Смілянська ОДПІ) про визнання незаконним та скасування рішення заступника начальника Смілянської ОДПІ начальника Городищенського відділення № 0004102309 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 08 листопада 2016 року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 22 травня 2017 р. позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Смілянської ОДПІ начальника Городищенського відділення №0004102309 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 08 листопада 2016 року.

На вказану постанову Смілянська ОДПІ подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволені позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, Смілянською ОДПІ прийнято рішення №0004102309 від 08 листопада 2016 року яким було нарахував позивачу штраф в сумі 15 852,22 грн. та пеню в розмірі 14 175, 13 грн. за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 22.12.2015 до 27.10.2016.

Вважаючи такі обставини незаконними, позивач звернувся зі скаргою від 25 листопада 2016 року за № 717/02-10 до Головного управління ДФС у Черкаській області.

Головним управлінням ДФС у Черкаській області за результатами розгляду скарги було прийнято рішення від 26 грудня 2016 року № 25329/23-00-10-0210, щодо залишення рішення від 08 листопада 2016 року № 000410230 без змін, а скарги Виконавчого комітету Старосільської сільської ради Городищенського району Черкаської області - без задоволення.

Не погоджуючись з даним рішенням, виконавчий комітет Старосільської сільської ради Городищенського району Черкаської області звернувся з скаргою до Державної фіскальної служби України.

Державною фіскальною службою України за результатами розгляду скарги було прийнято рішення від 07 лютого 2017 року № 1745/5199-99-11-02-02-25, щодо залишення рішення від 08 листопада 2016 року № 000410230 та рішення від 26 грудня 2016 року № 25329/23-00-10-0210 про розгляд первинної скарги без змін, а скаргу Виконавчого комітету Старосільської сільської ради Городищенського району Черкаської області - без задоволення в іншій частині без розгляду.

Вважаючи такі обставини незаконними, позивач звернувся до суду з позовом.

Вирішуючи даний спір колегія суддів виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування .

Згідно пункту 2 частини 1 статті 1 вищевказаного Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2, статті 6 цього Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Єдиний внесок відповідно до п.1 ч.1 ст.7 цього Закону нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

В силу положень частин 5, 7 статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Частиною 7 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Обчислення єдиного внеску згідно з ч.2 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до ч. 11 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно пункту 10 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування де зазначено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 2 ч.11 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно пунктів 1,2 розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування де зазначено, що за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що позивач не є роботодавцем працівників Старосільської СЦКД та ДНЗ Берізка . Так, згідно з даними штатного розпису позивача у 2015 році в Старосільській сільській раді працювало 11 осіб: сільський голова, секретар сільради, головний бухгалтер, спеціаліст бухгалтерського обліку, спеціаліст землевпорядник, завідуючий військового обліку, касир, прибиральник, сторож, інспектор з благоустрою та інструктор методист.

Крім того, Старосільський дошкільний навчальний заклад Берізка та Старосільський центр культури і дозвілля згідно з даними ЄДРПОУ є зареєстрованими в установленому законом порядку юридичними особами, засновниками яких є Городищенська районна рада, та взяті Смілянською ОДПІ на облік, як платники єдиного внеску.

Разом з тим, рішеннями Городищенського районного суду Черкаської області у справах де позивачами є працівники Старосільського дошкільного навчального закладу Берізка та Старосільського центру культури і дозвілля до Старосільської сільської ради та Городищенської районної ради про стягнення заробітної плати стягнуто саме з Городищенської районної ради заборгованість із заробітної плати, а у задоволенні позову до Старосільської сільської ради відмовлено.

Рішеннями також встановлено, що Старосільська сільська рада, прийняла та виконала сільські програми підтримки та розвитку ДНЗ Берізка та Старосільського СЦКД на 2015 рік, що підтверджується рішеннями від 27 лютого 2015 року №47-18/VI та №47-19/VI, які стосувалися матеріального забезпечення: оплата енергоносіїв, покращення матеріально-технічної бази, придбання необхідних інструментів, харчування дітей та інше, зазначених закладів. При цьому, в силу приписів ст.ст. 88 та 89 Бюджетного кодексу України Старосільська сільська рада, правових підстав здійснювати видатки на оплату заробітної плати працівникам вищезазначених закладів, не мала.

Єдиним джерелом доходів на оплату праці працівникам Старосільського СЦКД та ДНЗ Берізка , згідно чинного на той час законодавства, були міжбюджетні трансфери з Городищенського районного бюджету Старосільському сільському бюджету.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Посилання відповідача на ту обставину, що позивачем було самостійно подано звіти відповідно до яких ним нараховано єдиний внесок із заробітної плати працівників ДНЗ Берізка та Старосільського СЦКД, є помилковими, оскільки у вказаних звітах за грудень 2015 року жовтень 2016 року не міститься інформації щодо нарахування заробітної плати, з якої позивачем сплачується єдиний внесок, саме працівникам ДНЗ Берізка та Старосільського СЦКД.

Крім того, кодом основного виду економічної діяльності позивача відповідно до якого встановлено клас професійного ризику є 84.11 (Державне управління загального характеру), тоді як кодом основного виду економічної діяльності ДНЗ Берізка є 85.10 (Дошкільна освіта), а Старосільського СЦКД 90.01 (Театральна та концертна діяльність), що підтверджує подання наведених звітів стосовно працівників позивача, а не наведених закладів.

Разом з тим, в матеріалах справи наявний лист Управління державної казначейської служби України у Городищенському районі Черкаської області від 12 вересня 2016 року за № 05-42/628 де зазначено, що виконавчим комітетом Старосільської сільської ради пo КТКВК 070101 Дошкільні заклади освіти та КТКВК 110204 Палаци і будинки культури, клуби та інші заклади клубного типу за період вересень-грудень 2015 року та у 2016 році зобов'язання по заробітній платі не реєструвалися. У звітності за даний період року та у 2016 році вказана заборгованість не відображалась

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що Старосільська сільська рада не є роботодавцем працівників ДНЗ Берізка та Старосільського СЦКД не виплачує їм заробітну плату, тобто не є їх страхувальником та не зобов'язана нараховувати і сплачувати єдиний внесок з виплаченої їм заробітної плати, а отже рішення №0004102309 від 08 листопада 2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску є протиправним та таким що підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, які впливають на правильність вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області необхідно залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 травня 2017 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.41, 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області залишити без задоволення , а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 травня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

головуючий суддя Сорочко Є.О.

судді Земляна Г.В.

Мельничук В.П.

Повний текст ухвали складено 03.08.2017 року

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Мельничук В.П.

Земляна Г.В.