Справа № 376/177/15-ц Головуючий у І інстанції Ярошенко С. М. Провадження № 22-ц/780/2924/17 Доповідач у 2 інстанції Сержанюк А. С. Категорія 58 25.05.2017
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 травня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі головуючого - судді Сержанюка А.С., членів колегії - суддів Волохова Л.А., Коцюрби О.П., із участю секретаря Топольського В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Фермерського господарства Багатий край на ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 20 лютого 2015 року у справі за позовом прокурора Сквирського району Київської області до Головного управління Держземагентства у Київській області, Реєстраційної служби Сквирського районного управління юстиції Київської області, ОСОБА_2, Фермерського господарства Аграрні технології , Фермерського господарства Техно-фарм , третя особа: Державна інспекція сільського господарства України про визнання недійсними наказів та договорів оренди земельних ділянок, скасування рішення про держану реєстрацію договорів оренди землі,
В С Т А Н О В И Л А :
Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 20 лютого 2015 року заяву прокурора Сквирського району Київської області про забезпечення позову задоволено.
Накладено арешт на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які перебувають у користуванні ОСОБА_2 на підставі договорів оренди від 04 квітня 2014 року, а саме:
земельну ділянку, площею 15,3739 га, кадастровий номер НОМЕР_1;
земельну ділянку, площею 26,6333 га, кадастровий номер НОМЕР_2;
земельну ділянку, площею 5,0976 га, кадастровий номер НОМЕР_3;
земельну ділянку, площею 117,2623 га, кадастровий номер НОМЕР_4;
земельну ділянку, площею 31,7746 га, кадастровий номер НОМЕР_5;
земельну ділянку, площею 18,5566 га, кадастровий номер НОМЕР_6;
земельну ділянку площею 12,5552 га, кадастровий номер НОМЕР_7;
земельну ділянку, площею 37,9208 га, кадастровий номер НОМЕР_8;
земельну ділянку площею 49,1717 га, кадастровий номер НОМЕР_9;
земельну ділянку, площею 95,6347 га, кадастровий номер НОМЕР_10;
земельну ділянку, площею 34,3849 га, кадастровий номер НОМЕР_11;
земельну ділянку, площею 24,0534 га, кадастровий номер НОМЕР_12;
земельну ділянку, площею 16,2506 га, кадастровий номер НОМЕР_13.
На обґрунтування судового рішення зазначено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду, а тому необхідно забезпечити позов накладенням арешту на вказані земельні ділянки
Не погоджуючись із постановленою ухвалою, Фермерське господарство Багатий край подало апеляційну скаргу, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, порушення норм матеріального та процесуального права при її постановленні та просило оскаржувану ухвалу скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Суд, з'ясувавши обставини і перевіривши їх доказами у межах доводів апеляційної скарги, вислухавши учасників процесу в судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, керуючись наступним.
Згідно ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:
1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов;
2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
За заявою заінтересованої особи суд може забезпечити позов до подання позовної заяви з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності. До заяви про забезпечення позову додаються документи та інші докази, які підтверджують, що саме ця особа є суб'єктом відповідного права інтелектуальної власності і що її права можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову. До заяви додаються також її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити заходи забезпечення позову, та документ, що підтверджує сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом трьох днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Згідно із ст. 152 ЦПК позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб , забороною вчиняти певні дії, встановленням обов'язку вчинити певні дії, забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання, зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.
У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю ( включаючи догляд за хворою дитиною ), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, завданих злочином.
Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються.
Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов'язку вчиняти певні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку.
Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, 20 лютого 2015 року прокурор Сквирського району Київської області звернувся до суду з позовом до ГУ Держземагентства у Київській області, Реєстраційної служби Сквирського РУЮ Київської області, ОСОБА_2, в якому просив, зокрема,
визнати недійсними накази ГУ Держземагентства у Київській області від 05 та 12 грудня 2013 року про надання ОСОБА_2 дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, загальною площею 544,6696 га, що розташовані в межах Сквирського району Київської області,
визнати недійсними накази ГУ Держземагентства у Київській області від 03, 07, 11 та 19 лютого 2014 року про затвердження документації із землеустрою та передачі указаних земельних ділянок в оренду ОСОБА_2,
визнати недійсними договори оренди земельних ділянок, укладені між відповідачами 07 квітня 2014 року та скасувати рішення Реєстраційної служби Сквирського РУЮ Київської області від 19 червня 2014 року про державну реєстрацію цих договорів,
зобов'язати ОСОБА_2 повернути ГУ Держземагентства у Київській області вказані земельні ділянки ( а.с. 20-30 ).
Разом з цим, прокурором була подана до суду заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки, посилаючись на те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову через ймовірність укладення ОСОБА_2 на підставі договорів оренди від 07 квітня 2014 року інших договорів суборенди земельних ділянок ( а.с. 1-2 ).
Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 20 лютого 2015 року заявлені вимоги щодо забезпечення позову задоволенні ( а.с. 5 ).
Постановляючи ухвалу з цього приводу, суд першої інстанції, на переконання апеляційного суду, повністю дотримався вимог ст.ст. 151, 152, 153 ЦПК України, положень постанови №9 Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову .
При цьому, місцевий суд, із врахуванням доказів по справі, наявності спору між сторонами, реальної загрози невиконання та утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, відповідності виду забезпечення позову поданим позовним вимогам, правильно прийшов до висновку про обґрунтованість заявленого клопотання.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість судового рішення, порушення норм матеріального та процесуального права при її постановленні, зокрема, ст.ст. 151, 152 ЦПК України, на переконання апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи у суді другої інстанції.
За таких обставин, постановлена ухвала не підлягає скасуванню згідно положень п. 1 ст. 312 ЦПК України, т.я. вона постановлена з додержанням вимог закону.
При цьому, інші обставини, зазначені в апеляції, про те, що судом неправомірно застосовано арешт, як різновид забезпечення позову, що відсутній спір щодо право власності, відсутні дії щодо відчуження нерухомого майна, на переконання апеляційного суду, не спростовують висновок суду першої інстанції про необхідність задоволення заявленого клопотання.
Відтак, при вжитті заходів забезпечення позову в даній справі судом обґрунтовано враховано позовні вимоги, співмірність вжитих заходів з цими вимогами та вид забезпечення позову у повній відповідності до положень п.п. 3, 4 постанови №9 Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року.
Окрім цього, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що названа ухвала була предметом розгляду Апеляційного суду Київської області за скаргою ОСОБА_2, яка ухвалою від 04 листопада 2015 року відхилена як необґрунтована ( а.с. 63-65 ).
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Фермерського господарства Багатий край відхилити. Ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 20 лютого 2015 року у справі за позовом прокурора Сквирського району Київської області до Головного управління Держземагентства у Київській області, Реєстраційної служби Сквирського районного управління юстиції Київської області, ОСОБА_2, Фермерського господарства Аграрні технології , Фермерського господарства Техно-фарм , третя особа: Державна інспекція сільського господарства України про визнання недійсними наказів та договорів оренди земельних ділянок, скасування рішення про держану реєстрацію договорів оренди землі залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не підлягає.
Головуючий А.С. Сержанюк
Судді: Л.А. Волохов
О.П. Коцюрба
Суд | Апеляційний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 25.05.2017 |
Оприлюднено | 02.06.2017 |
Номер документу | 66792583 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Київської області
Сержанюк А. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні