Рішення

від 12.05.2017 по справі 910/1525/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2017Справа №910/1525/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Моніторленд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Большой Куш"

про стягнення заборгованості за договором 307 564,13 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача: Гайдамаченко В.І., договір №01/17 від 16.01.2017

Рожа Ю.А., довіреність №03/17 від 02.02.2017

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Моніторленд" (далі-позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Большой Куш" про стягнення заборгованості 307 564,13 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2017 порушено провадження у справі № 910/1525/17 та призначено розгляд на 24.02.2017.

24.02.2017 відділом діловодства суду від представника позивача отримано клопотання щодо стягнення з відповідача на послуги адвоката.

В судове засідання 24.02.2017 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав.

Ухвалою суду від 24.02.2017 розгляд справи відкладено на 20.03.2017.

В судове засідання 20.03.2017 представник позивача з'явився, надав свої усні пояснення по суті справи.

В судове засідання 20.03.2017 представник відповідача не з'явився.

Суд вирішив відкласти судовий розгляд справи у зв'язку з відсутністю представника відповідача.

Ухвалою суду від 20.03.2017 розгляд справи відкладено на 10.04.2017.

10.04.2017 розгляд справи не відбувся, у зв'язку із перебуванням судді Мельника В.І. на лікарняному.

Ухвалою суду від 24.04.2017 призначено розгляд справи на 12.05.2017.

В судове засідання 12.05.2017 представник позивача з'явився, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 12.05.2017 представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем суду не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 12.05.2017 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

31.03.2015 між позивачем, як орендодавцем та відповідачем, як орендарем було укладено Договір оренди обладнання з правом викупу №01/15, відповідно до умов якого орендодавець відповідно до умов Договору надає в оренду орендарю обладнання (комплекс технічних засобів, зазначених у рахунках-фактурах, яке встановлюється на об'єкти орендаря і є складовою частиною системи), зазначене та перераховане в Додаткових угодах та специфікаціях, що підписуються орендодавцем і орендарем відповідно до умов Договору, з подальшим обов'язковим придбанням орендарем даного обладнання у власність після закінчення терміну оренди.

Відповідно до п. 3.1. та п. 3.2 Договору, обладнання вважається переданим з моменту підписання Акту прийому передачі обладнання та термін оренди становить 1 (один) рік з моменту підписання Акту введення обладнання в експлуатацію.

Також відповідно до п. 4.1 та п. 4.2. Договору загальна вартість обладнання яке надається в оренду орендарю складається з підсумку всіх додаткових угод до даного Договору та орендна плата вноситься орендарем щомісячно, згідно з графіком, що визначається в додаткових угодах до даного Договору.

Позивач зазначив, що звернувся до суду у зв'язку із не виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором, не сплатив позивачеві орендну плату та не повертає саме обладнання, яке є власністю позивача.

11.11.2016 року позивач направив претензію - вимогу, щодо належного виконання умов Договору. Однак, відповіді на свій лист не отримав.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором оренди (найму).

Відповідно до п.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Пунктом 5 ст. 759 ЦК України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідачем не надано доказів які б спростовували зазначене позивачем.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 67759,43 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю

Відповідно до п.п. в п. 6.2 Договору, у разі не сплати орендових платежів протягом одного строку на вимогу орендодавця повернути йому одразу обладнання, при цьому сплачені раніше платежі за оренду обладнання не повертаються Орендарю.

Даний Договір вважається розірваним в односторонньому порядку орендодавцем, так як відповідно до п. 8.1 Договору Даний Договір розірванню в односторонньому порядку не підлягає, за винятком волі Орендодавця, якщо Орендар систематично порушує умови Договору та свої зобов'язання, а саме: Орендар порушує умови договору щодо строку внесення лізингових платежів , Орендар користується обладнанням всупереч договору або призначення обладнання, Орендар не здійснює капітальний ремонт та поточний ремонт обладнання, яке передане йому у лізинг

Відповідно до п. 7.2 Договору, у випадку розриву, дострокового припинення дії даного Договору, орендар зобов'язується протягом 5 (п'яти) днів сплатити 100% вартості даного обладнання, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця або повернути орендодавцю обладнання.

Позивач зазначив, що залогова вартість обладнання , яке не було повернуто йому становить - 3246,00 Доларів США що еквівалентно 88323,66 грн.

Відповідно до ст. 629 ЦК України , договір є обов'язковим для виконання

Відповідачем не надано до суду доказів які б спростовували зазначене позивачем.

Враховуючи вище зазначене суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача, щодо стягнення 88 323,66 грн., яка є залоговою вартістю обладнання.

В зв'язку із неналежним виконання зобов'язань за Договором позивач просить стягнути із відповідача, пеню в розмірі 144992,83 грн., штраф в розмірі 5892,32 грн., 3 % річних в розмірі 595,89 грн.

Пунктом 7.1 Договору, орендар несе наступну відповідальність у випадку прострочення орендних платежів, орендар сплачує пеню в розмірі 2% від суми боргу за кожний день прострочення .

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно статті 624 ЦКУ, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 144992,83 грн. та штрафу 5892,32 грн. Контррозрахунку суми пені та штрафу відповідачем суду не надано. Розрахунок пені та штрафувідповідає матеріалам справи та умовам договору.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних з простроченої суми, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 595,89грн.. - 3% річних, підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача витрати за послуги адвоката в розмірі 5700 грн.

Відповідно до абз. 3 п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 № 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що заява позивача про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката з надання правової допомоги підлягає задоволенню в розмірі 5700 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Большой Куш (04107, м. Київ, вул. Тропініна, буд. 2/4, кВ. 79, ідентифікаційний код 39692959) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МОНІТОРЛЕНД (03035, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 3, ідентифікаційний код 39134002) орендну плату в розмірі 67 759 (шістдесят сім тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 43 коп., залогову вартість обладнання в розмірі 88 323 (вісімдесят вісім тисяч триста двадцять три) грн. 66 коп., пеню в розмірі 144 992 (сто сорок чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 83 коп., штраф в розмірі 5892 (п'ять тисяч вісімсот дев'яносто дві) грн. 32 коп., 3 % річних в розмірі 595 (п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 89 коп., витрати за послуги адвоката в розмірі 5700 (п'ять тисяч сімсот) грн., судовий збір в розмірі 4723 (чотири тисячі сімсот двадцять три) грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.05.2017

Суддя Мельник В.І.