Рішення

від 24.05.2017 по справі 910/18213/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2017Справа №910/18213/14 Господарський суд міста Києва у складі судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Первинної профспілкової організації нафтогазовидобувного управління Охтирканафтогаз ПАТ Укрнафта професійної спілки працівників нафтової і газової промисловості до за участю про 1. Публічного акціонерного товариства Укрнафта ; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю Маркет 777 Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - 2 Публічного акціонерного товариства РЕАЛ БАНК визнання недійсними рішення засідання конкурсної комісії та договорів купівлі - продажу Представники:

від Позивача: Лазоренко Т.В. (представник за довіреністю);

від Відповідача - 1: Мануілова Я.І. (представник за довіреністю);

від Відповідача - 2: не з'явились;

від Третьої особи: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Первинна профспілкова організація нафтогазовидобувного управління Охтирканафтогаз ПАТ Укрнафта професійної спілки працівників нафтової і газової промисловості (надалі також - Позивач ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Укрнафта (надалі також - Відповідач - 1 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю Маркет 777 (надалі також - Відповідач - 2 ) про визнання недійсними рішення засідання конкурсної комісії та договорів купівлі - продажу.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що начальник нафтогазовидобувного управління Охтирканафтогаз ВАТ Укрнафта ОСОБА_3 звернувся до профкому нафтогазовидобувного управління Охтирканафтогаз ВАТ Укрнафта про погодження продажу майнового комплексу речового ринку за адресою: Сумська область, м. Охтирка, площа Червоного Козацтва, 2-а, що належав на праві власності ВАТ Укрнафта і знаходився на балансі нафтогазовидобувного управління Охтирканафтогаз ВАТ Укрнафта , 08.10.2009 року відбулось спільне засідання адміністрації та профкому, на якому прийнято рішення про продаж майна. Начальником нафтогазовидобувного управління Охтирканафтогаз ВАТ Укрнафта ОСОБА_3 проведена оцінка ринкової вартості майнового комплексу, за яким вартість склала 548 513 грн. 00 коп. 15.10.2009 року ОСОБА_3 звернувся до в.о. голови правління Публічного акціонерного товариства Укрнафта з заявою про прийняття рішення про продаж майнового комплексу, яке було прийнято 07.12.2009 року. Згідно з наказом від 17.12.2009 року створено конкурсну комісію з продажу об'єкту, 25.12.2009 року затверджена початкова ціна продажу 710 000 грн. 00 коп. 06.01.2010 року в газеті Общественно - политическая газета Правда Украины №1/2 (18215) опубліковано повідомлення про оголошення конкурсу про продаж об'єктів соціальної сфери. 12.02.2010 року на засіданні конкурсної комісії допущено до участі у конкурсі Товариство з обмеженою відповідальністю Маркет 777 та Товариство з обмеженою відповідальністю Перша українська хімічна компанія , визнано переможцем Відповідача - 2 за найвищою ціновою пропозицією 740 000 грн. 00 коп. 18.03.2010 року між Відкритим акціонерним товариством Укрнафта , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Укрнафта , (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Маркет 777 (Покупець) укладено Договір купівлі - продажу майнового комплексу речового ринку №1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рудко Б.Б. за реєстровим №1241, та Договір купівлі - продажу майна №2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рудко Б.Б. за реєстровим №1242. Як зазначає Позивач, вказані Договори є недійсними, оскільки укладені при прямій зацікавленості керівника структурного підрозділу ВАТ Укрнафта , а також рішення про продаж майнового комплексу було прийнято на підставі експертного висновку, який не може бути використаний як документ, що достовірно встановлює ринкову вартість нерухомого майна для його подальшого продажу. Також рішення засідання конкурсної комісії від 12.02.2010 року є недійсним, оскільки Управління справами ВАТ Укрнафта , а не начальник нафтогазовидобувного управління Охтирканафтогаз ПАТ Укрнафта ОСОБА_3 мало би звернутись до правління ВАТ Укрнафта за дозволом на продаж майна. За таких підстав, просить Суд визнати недійсним з моменту прийняття рішення засідання конкурсної комісії від 12.02.2010 року, створеної відповідно до наказу ВАТ Укрнафта №208/1 від 17.12.2009 року Про створення конкурсної комісії по продажу об'єктів соціальної сфери, які знаходяться на балансі структурних підрозділів ВАТ Укрнафта , з продажу майнового комплексу речового ринку за адресою: Сумська область, м. Охтирка, площа Червоного Козацтва, 2-а, які оформлені протоколом №2 від 12.02.2010 року, що затверджений рішенням правління ВАТ Укрнафта від 03.03.2010 року, оформленим протоколом №8; визнати недійсним Договір купівлі - продажу майнового комплексу речового ринку №1 від 18.03.2010 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством Укрнафта та Товариством з обмеженою відповідальністю Маркет 777 з моменту його укладення; визнати недійсним Договір купівлі - продажу майна №2 від 18.03.2010 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством Укрнафта та Товариством з обмеженою відповідальністю Маркет 777 з моменту його укладення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2014р. суддею ОСОБА_6 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/18213/14. Розгляд справи призначено на 06.10.2014р.

Судове засідання, призначене на 06.10.2014р., не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2014р. відкладено розгляд справи на 29.10.2014р.

У судовому засіданні 29.10.2014р. представником відповідача-1 подано клопотання №10/1946 від 06.10.2014р. про витребування доказів. В судовому засіданні 29.10.2014р., відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 05.11.2014р.

04.11.2014р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва, від представника відповідача-2 надійшло клопотання про фіксування судового процесу, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2014р., залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 - Публічне акціонерне товариство "РЕАЛ БАНК", відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 12.11.2014р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2014р., заяву Первинної профспілкової організації нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз" ПАТ "Укрнафта" професійної спілки працівників нафтової і газової промисловості про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено.

12.11.2014р. в судовому засіданні, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 17.11.2014р.

В судовому засіданні 17.11.2014р., відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 19.11.2014р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.11.2014 р. провадження у справі №910/18213/14 було зупинено до проведення експертизи та отримання висновку експерта.

15 травня 2015 р. до відділу діловодства господарського суду міста Києва надійшов лист від директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз з клопотанням судових експертів про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи, разом з матеріалами справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.05.2015р. провадження у справі №910/18213/14 було поновлено, задоволено клопотання судових експертів Київського науково-дослідного судових експертиз, витребувано додаткові матеріали, необхідні для проведення експертизи.

26 листопада 2015 р. до відділу діловодства господарського суду міста Києва надійшов лист від директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз з клопотанням судового експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи, разом з матеріалами справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.11.2015р. провадження у справі №910/18213/14 було поновлено, задоволено клопотання судових експертів Київського науково-дослідного судових експертиз, витребувано додаткові матеріали, необхідні для проведення експертизи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.11.2015р. провадження у справі №910/18213/14 було зупинено.

17 лютого 2016 р. до відділу діловодства господарського суду міста Києва надійшов лист від директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз з клопотанням судового експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.02.2015р. провадження у справі №910/18213/14 було поновлено, задоволено клопотання судових експертів Київського науково-дослідного судових експертиз, витребувано додаткові матеріали, необхідні для проведення експертизи.

Відповідно до абзацу п'ятого п. 11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012р. після розгляду клопотання провадження у справі знову зупиняється, а матеріали справи, якщо вони витребувалися судом, надсилаються до експертної установи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2016 року зупинено провадження у справі № 910/18213/14.

23.03.2017 року на адресу господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного судових експертиз надійшов висновок експерта за результатами проведення судової оціночно - будівельної експертизи №17515/15-42 від 21.03.2017 року.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 23.03.2017 року призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/18213/14, у зв'язку із закінченням повноважень судді ОСОБА_6

Відповідно до автоматичного розподілу справ Господарського суду міста Києва, справу № 910/18213/14 передано до розгляду судді Чинчин О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2017 року справу №910/18213/14 прийнято до провадження суддею Чинчин О.В., поновлено провадження по справі, судове засідання призначено на 12.04.2017 року.

11.04.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Третьої особи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

12.04.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

12.04.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли письмові пояснення по справі.

12.04.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача-2 надійшли письмові заперечення на позовну заяву.

12.04.2017 року в судове засідання з'явились представники позивача та відповідача-2. Представники відповідача-1 та третьої особи в судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Суд прийшов до висновку про задоволення клопотань Відповідача-1 та Третьої особи про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2017 року відкладено розгляд справи на 10.05.2017 року, у зв'язку з неявкою представників відповідача-1 та третьої особи в судове засідання.

10.05.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача-1 надійшла заява, якою визнав позовні вимоги Первинної профспілкової організації нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз" ПАТ "Укрнафта" професійною спілкою працівників нафтової і газової промисловості.

10.05.2017 року в судове засідання з'явились представники сторін. В судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення по суті спору, якими підтримав вимоги та доводи позовної заяви.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, якими визнав позовні вимоги. Представник відповідача-2 надав усні пояснення по суті спору, якими заперечив проти задоволення позовних вимог та подав заяву про застосування строків позовної давності. Представник третьої особи надав усні пояснення по суті спору.

Крім того, в судовому засіданні представник позивача подав клопотання про продовження строків розгляду спору на 15 днів.

Суд, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе задовольнити заявлене клопотання представника позивача про продовження строків розгляду спору, виходячи з того, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, а у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2017 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів.

В судовому засіданні 10.05.2017 року на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву на 24.05.2017 року.

23.05.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

В судовому засіданні 24 травня 2017 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В судовому засіданні представник Відповідача - 1 надав усні пояснення у справі. В судове засідання представники Відповідача - 2 та Третьої особи не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою про відкладення справи в судовому засіданні 10.05.2017 року.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що Відповідач - 2 та Третя особа про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Приймаючи до уваги, що Відповідач - 2 та Третя особа були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представників Відповідача - 2 та Третьої особи не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 24 травня 2017 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №22565878 від 24.04.2009 року майновий комплекс речового ринку за адресою: Сумська область, м. Охтирка, площа Червоного Козацтва, 2-а належить на праві приватної власності ВАТ Укрнафта .

Рішенням спільного засідання адміністрації та профкому нафтогазовидобувного управління Охтирканафтогаз ВАТ Укрнафта від 08.10.2009 року, оформленим протоколом №62, погоджено продаж майна речового ринку нафтогазовидобувного управління Охтирканафтогаз ВАТ Укрнафта .

Згідно зі звітом про оцінку майнового комплексу речового ринку за адресою: Сумська область, м. Охтирка, площа Червоного Козацтва, 2-а для продажу, складеного 09.10.2009 року Консультативно - експертним бюро Автоексперт , вартість майнового комплексу речового ринку за адресою: Сумська область, м. Охтирка, площа Червоного Козацтва, 2-а становить 548 513 грн. 00 коп. без врахування ПДВ, ПДВ - 109 702 грн. 60 коп.

15.10.2009 року начальник нафтогазовидобувного управління Охтирканафтогаз ВАТ Укрнафта ОСОБА_3 звернувся до в.о. Голови правління ВАТ Укрнафта листом №30-1/9300 про прийняття рішення правлінням ВАТ Укрнафта щодо продажу майнового комплексу речового ринку за адресою: Сумська область, м. Охтирка, площа Червоного Козацтва, 2-а, який знаходиться на балансі нафтогазовидобувного управління Охтирканафтогаз ВАТ Укрнафта .

Рішенням засідання правління ВАТ Укрнафта , оформленим протоколом №51 від 07.12.2009 року, вирішено надати дозвіл НГВУ Охтирканафтогаз ВАТ Укрнафта на продаж на конкурсних засадах майнового комплексу речового ринку за адресою: Сумська область, м. Охтирка, площа Червоного Козацтва, 2-а; доручено Управлінню справами ВАТ Укрнафта , згідно з вимогами Інструкції Про порядок продажу за конкурсом нерухомого майна та об'єктів незавершеного будівництва ВАТ Укрнафта , забезпечити організацію та проведення конкурсу з продажу майна за ціною не нижче експертної оцінки, що становить станом на 09.10.2009 року 658 215 грн.

Наказом в.о. голови правління ВАТ Укнафта №208/1 від 17.12.2009 року створено конкурсну комісію по продажу об'єктів соціальної сфери, які знаходяться на балансі структурних підрозділів ВАТ Укрнафта .

Рішенням засідання конкурсної комісії з продажу майнового комплексу речового ринку за адресою: Сумська область, м. Охтирка, площа Червоного Козацтва, 2-а, оформленим протоколом №1 від 25.12.2009 року, затвердженим в.о. голови Правління ВАТ Укрнафта , затверджено початкову ціну продажу об'єкта у сумі 710 000 грн. 00 коп., затверджено дату 12.02.2010 року, як дату проведення конкурсу з продажу об'єкта.

06.01.2010 року в газеті Общественно - политическая газета Правда Украины №1/2 (18215) опубліковано повідомлення ВАТ Укрнафта про оголошення конкурсу про продаж об'єктів соціальної сфери, зокрема, лот 2 Охтирський ринок, адреса: Сумська область, м. Охтирка, площа Червоного Козацтва, 2-а, дата конкурсу 12.02.2010 року.

08.01.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю Маркет 777 звернулось до ВАТ Укрнафта з листом №1 про участь у конкурсі.

20.01.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю Маркет 777 подало заявку на участь у конкурсі та надало конкурсну пропозицію.

Рішенням засідання конкурсної комісії з продажу майнового комплексу речового ринку за адресою: Сумська область, м. Охтирка, площа Червоного Козацтва, 2-а, оформленим протоколом №2 від 12.02.2010 року, затвердженим головою Правління ВАТ Укрнафта , допущено до участі у конкурсі з продажу майнового комплексу речового ринку Товариство з обмеженою відповідальністю Маркет 777 та Товариство з обмеженою відповідальністю Перша українська хімічна компанія ; визнано переможцем конкурсу Товариство з обмеженою відповідальністю Маркет 777 .

Рішенням засідання правління ВАТ Укнафта , оформленим протоколом №8 від 03.03.2010 року, затверджено протокол №2 засідання конкурсної комісії від 12.02.2010 року з продажу майнового комплексу речового ринку за адресою: Сумська область, м. Охтирка, площа Червоних козаків, 2-а за ціною 740 000 грн. 00 коп.

18.03.2010 року між Відкритим акціонерним товариством Укрнафта , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Укрнафта , (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Маркет 777 (Покупець) укладено Договір купівлі - продажу майнового комплексу речового ринку №1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рудко Б.Б. за реєстровим №1241, відповідно до умов якого Продавець за підсумками конкурсу з продажу майнового комплексу речового ринку, який знаходиться за адресою: Сумська область, місто Охтирка, площа Червоного Козацтва, будинок 2а, згідно затвердженого протоколу №2 конкурсної комісії від 12.02.2010 року, зобов'язався передати у власність Покупцю майновий комплекс речового ринку.

Згідно з рішенням конкурсної комісії найвища запропонована ціна продажу майнового комплексу становить 740 000 грн. 00 коп. Зазначена вартість складається з вартості об'єктів нерухомого майна, що відчужується за даним договором, в сумі 637 898 грн. 40 коп. та вартості об'єктів рухомого майна, що відчужується за договором №2 у сумі 102 101 грн. 60 коп. (п.2.1 Договору)

Відповідно до п.2.2 Договору ціна продажу майнового комплексу, який є предметом цього договору, становить 637 898 грн. 40 коп.

18.03.2010 року між Відкритим акціонерним товариством Укрнафта , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Укрнафта , (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Маркет 777 (Покупець) укладено Договір купівлі - продажу майна №2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рудко Б.Б. за реєстровим №1242, відповідно до умов якого Продавець за підсумками конкурсу з продажу майнового комплексу речового ринку, який знаходиться за адресою: Сумська область, місто Охтирка, площа Червоного Козацтва, будинок 2а, згідно затвердженого протоколу №2 конкурсної комісії від 12.02.2010 року, зобов'язався передати у власність Покупцю майно згідно Додатку №1 до даного договору, яке розташоване на території вказаного вище майнового комплексу речового ринку та задіяне у виробничому циклі ринку.

Відповідно до п.2.2 Договору ціна продажу майна, який є предметом цього договору, становить 102 101 грн. 60 коп.

Додатком №1 до Договору купівлі - продажу майна №2 від 18.03.2010 року Сторони узгодили перелік обладнання майнового комплексу речового ринку в м. Охтирка, що знаходиться на балансі нафтогазовидобувного управління Охтирканафтогаз ВАТ Укрнафта і передається на баланс Покупцю.

19.03.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю Маркет 777 сплатило грошові кошти ВАТ Укрнафта у розмірі 704 500 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №19 від 19.03.2010 року із зазначенням призначення платежу: оплата за майновий комплекс речового ринку згідно Договору №1 та Договору №2 від 18.03.2010р.

На виконання умов Договору купівлі - продажу майнового комплексу речового ринку №1 від 18.03.2010 року Продавець передав, а Покупець в свою чергу прийняв у власність майновий комплекс речового ринку, який знаходиться за адресою: Сумська область, місто Охтирка, площа Червоного Козацтва, будинок 2а, що підтверджується Актом прийому - передачі нерухомого майна майнового комплексу речового ринку від 22.03.2010 року.

Також на виконання умов Договору купівлі - продажу майна №2 від 18.03.2010 року Продавець передав, а Покупець в свою чергу прийняв у власність рухоме майно майнового комплексу речового ринку, який знаходиться за адресою: Сумська область, місто Охтирка, площа Червоного Козацтва, будинок 2а, що підтверджується Актом прийому - передачі рухомого майна майнового комплексу речового ринку від 22.03.2010 року.

Рецензією на звіт про оцінку Звіт про оцінку майнового комплексу речового ринку за адресою: Сумська область, м. Охтирка, площа Червоного Козацтва, 2-а для продажу , складеного 06.06.2014 року ФОП ОСОБА_5, встановлено, що звіт не відповідає вимогам нормативно - правових актів з оцінки майна, є неякісним і не може бути використаний.

Рішенням засідання правління ПАТ Укнафта , оформленим протоколом №16 від 10.07.2014 року, скасовано рішення Правління ВАТ Укрнафта , викладене у п.4 протоколу №51 засідання Правління від 07.12.2009 року, про дозвіл НГВУ Охтирканафтогаз ВАТ Укрнафта на продаж на конкурсних засадах майнового комплексу речового ринку за адресою: Сумська область, м. Охтирка, площа Червоного Козацтва, 2-а; скасовано рішення Правління ВАТ Укрнафта , викладене у п.10 протоколу №8 засідання Правління від 03.03.2010 року, про затвердження протоколу №2 засідання конкурсної комісії від 12.02.2010 року з продажу майнового комплексу речового ринку за адресою: Сумська область, м. Охтирка, площа Червоних козаків, 2-а за ціною 740 000 грн. 00 коп.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що вказані Договори є недійсними, оскільки укладені при прямій зацікавленості керівника структурного підрозділу ВАТ Укрнафта , а також рішення про продаж майнового комплексу було прийнято на підставі експертного висновку, який не може бути використаний як документ, що достовірно встановлює ринкову вартість нерухомого майна для його подальшого продажу. Також рішення засідання конкурсної комісії від 12.02.2010 року є недійсним, оскільки Управління справами ВАТ Укрнафта , а не начальник нафтогазовидобувного управління Охтирканафтогаз ПАТ Укрнафта ОСОБА_3 мало би звернутись до правління ВАТ Укрнафта за дозволом на продаж майна. За таких підстав, просить Суд визнати недійсним з моменту прийняття рішення засідання конкурсної комісії від 12.02.2010 року, створеної відповідно до наказу ВАТ Укрнафта №208/1 від 17.12.2009 року Про створення конкурсної комісії по продажу об'єктів соціальної сфери, які знаходяться на балансі структурних підрозділів ВАТ Укрнафта , з продажу майнового комплексу речового ринку за адресою: Сумська область, м. Охтирка, площа Червоного Козацтва, 2-а, які оформлені протоколом №2 від 12.02.2010 року, що затверджений рішенням правління ВАТ Укрнафта від 03.03.2010 року, оформленим протоколом №8; визнати недійсним Договір купівлі - продажу майнового комплексу речового ринку №1 від 18.03.2010 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством Укрнафта та Товариством з обмеженою відповідальністю Маркет 777 з моменту його укладення; визнати недійсним Договір купівлі - продажу майна №2 від 18.03.2010 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством Укрнафта та Товариством з обмеженою відповідальністю Маркет 777 з моменту його укладення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Первинної профспілкової організації нафтогазовидобувного управління Охтирканафтогаз ПАТ Укрнафта професійної спілки працівників нафтової і газової промисловості підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься визнання правочину недійсним. Аналогічні положення містить статті 20 Господарського кодексу України.

За приписом статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Пунктом 2.1. Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

За змістом п.2.9 Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Одночасно, за змістом п.2.5.2 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України необхідно з урахуванням приписівст.215 Цивільного кодексу України та ст.207 Господарського кодексу України розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, ч.1 ст.220, ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.207 Господарського кодексу України), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора.

Такої саме позиції дотримується Вищий господарський суд України і у п.18 Інформаційного листа №01-8/211 від 07.04.2008р. Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України , за змістом вимога про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Цивільний кодекс України не дає визначення поняття заінтересована особа . Тому коло заінтересованих осіб має з'ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків.

Згідно із статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними.

Крім того, виходячи зі змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням засідання конкурсної комісії з продажу майнового комплексу речового ринку за адресою: Сумська область, м. Охтирка, площа Червоного Козацтва, 2-а, оформленим протоколом №2 від 12.02.2010 року, затвердженим головою Правління ВАТ Укрнафта , допущено до участі у конкурсі з продажу майнового комплексу речового ринку Товариство з обмеженою відповідальністю Маркет 777 та Товариство з обмеженою відповідальністю Перша українська хімічна компанія ; визнано переможцем конкурсу Товариство з обмеженою відповідальністю Маркет 777 .

Рішенням засідання правління ВАТ Укнафта , оформленим протоколом №8 від 03.03.2010 року, затверджено протокол №2 засідання конкурсної комісії від 12.02.2010 року з продажу майнового комплексу речового ринку за адресою: Сумська область, м. Охтирка, площа Червоних козаків, 2-а за ціною 740 000 грн. 00 коп.

Суд зазначає, що при зверненні до суду з позовом в частині визнання недійсним з моменту прийняття рішення засідання конкурсної комісії від 12.02.2010 року, створеної відповідно до наказу ВАТ Укрнафта №208/1 від 17.12.2009 року Про створення конкурсної комісії по продажу об'єктів соціальної сфери, які знаходяться на балансі структурних підрозділів ВАТ Укрнафта , з продажу майнового комплексу речового ринку за адресою: Сумська область, м. Охтирка, площа Червоного Козацтва, 2-а, які оформлені протоколом №2 від 12.02.2010 року, що затверджений рішенням правління ВАТ Укрнафта від 03.03.2010 року, оформленим протоколом №8, Первинною профспілковою організацією нафтогазовидобувного управління Охтирканафтогаз ПАТ Укрнафта професійної спілки працівників нафтової і газової промисловості не доведено Суду належними засобами доказування, що оспорюване ним рішення суперечить закону, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, чи що волевиявлення учасників не було вільним та не відповідало їх внутрішній волі, або що рішення не було вчинено у формі, встановленій законом, чи що рішення не було спрямовано на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Так, Суд не приймає до уваги посилання Позивача на Інструкцію про порядок продажу за конкурсом нерухомого майна та об'єктів незавершеного будівництва ВАТ Укрнафта , затверджену Правлінням ВАТ Укрнафта , оформленим протоколом №12 від 20.04.2006 року, як на підставу визнання недійсним рішення засідання конкурсної комісії від 12.02.2010 року, оскільки вказана інструкція є внутрішнім документом ВАТ Укрнафта , з яким закон не пов'язує можливість визнання недійсним оспорюваного рішення.

Крім того, Суд зазначає, що рішенням засідання правління ПАТ Укнафта , оформленим протоколом №16 від 10.07.2014 року, скасовано рішення Правління ВАТ Укрнафта , викладене у п.10 протоколу №8 засідання Правління від 03.03.2010 року, про затвердження протоколу №2 засідання конкурсної комісії від 12.02.2010 року з продажу майнового комплексу речового ринку за адресою: Сумська область, м. Охтирка, площа Червоних козаків, 2-а за ціною 740 000 грн. 00 коп.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Первинної профспілкової організації нафтогазовидобувного управління Охтирканафтогаз ПАТ Укрнафта професійної спілки працівників нафтової і газової промисловості в частині визнання недійсним з моменту прийняття рішення засідання конкурсної комісії від 12.02.2010 року, створеної відповідно до наказу ВАТ Укрнафта №208/1 від 17.12.2009 року Про створення конкурсної комісії по продажу об'єктів соціальної сфери, які знаходяться на балансі структурних підрозділів ВАТ Укрнафта , з продажу майнового комплексу речового ринку за адресою: Сумська область, м. Охтирка, площа Червоного Козацтва, 2-а, які оформлені протоколом №2 від 12.02.2010 року, що затверджений рішенням правління ВАТ Укрнафта від 03.03.2010 року, оформленим протоколом №8, задоволенню не підлягають.

При зверненні до суду з вказаним позовом Позивач також просив суд визнати недійсним Договір купівлі - продажу майнового комплексу речового ринку №1 від 18.03.2010 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством Укрнафта та Товариством з обмеженою відповідальністю Маркет 777 з моменту його укладення; визнати недійсним Договір купівлі - продажу майна №2 від 18.03.2010 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством Укрнафта та Товариством з обмеженою відповідальністю Маркет 777 з моменту його укладення.

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Як встановлено Судом, 18.03.2010 року між Відкритим акціонерним товариством Укрнафта , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Укрнафта , (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Маркет 777 (Покупець) укладено Договір купівлі - продажу майнового комплексу речового ринку №1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рудко Б.Б. за реєстровим №1241, відповідно до умов якого Продавець за підсумками конкурсу з продажу майнового комплексу речового ринку, який знаходиться за адресою: Сумська область, місто Охтирка, площа Червоного Козацтва, будинок 2а, згідно затвердженого протоколу №2 конкурсної комісії від 12.02.2010 року, зобов'язався передати у власність Покупцю майновий комплекс речового ринку.

18.03.2010 року між Відкритим акціонерним товариством Укрнафта , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Укрнафта , (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Маркет 777 (Покупець) укладено Договір купівлі - продажу майна №2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рудко Б.Б. за реєстровим №1242, відповідно до умов якого Продавець за підсумками конкурсу з продажу майнового комплексу речового ринку, який знаходиться за адресою: Сумська область, місто Охтирка, площа Червоного Козацтва, будинок 2а, згідно затвердженого протоколу №2 конкурсної комісії від 12.02.2010 року, зобов'язався передати у власність Покупцю майно згідно Додатку №1 до даного договору, яке розташоване на території вказаного вище майнового комплексу речового ринку та задіяне у виробничому циклі ринку.

Частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. (частина 4 статті 656 Цивільного кодексу України)

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що вказані Договори є недійсними, оскільки укладені при прямій зацікавленості керівника структурного підрозділу ВАТ Укрнафта всупереч статті 228 Цивільного кодексу України, а також рішення про продаж майнового комплексу було прийнято на підставі експертного висновку, який не може бути використаний як документ, що достовірно встановлює ринкову вартість нерухомого майна для його подальшого продажу. Крім того, реальний показник вартості майна був занижений в 6 разів від реальної вартості майна.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Судом встановлено, що при укладенні Договору купівлі - продажу майнового комплексу речового ринку №1 від 18.03.2010 року та Договору купівлі - продажу майна №2 від 18.03.2010 року між Відкритим акціонерним товариством Укрнафта , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Укрнафта , та Товариством з обмеженою відповідальністю Маркет 777 , Сторонами було погоджено предмет, ціна, перехід права власності, права та обов'язки сторін, відповідальність сторін, форс - мажорні обставини, вирішення спорів та інші положення.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.11.2014 року, зважаючи на те, що вирішення питання про ринкову вартість майнового комплексу речового ринку, який знаходиться за адресою: Сумська область, м. Охтирка, площа Червоного Козацтва, 2-а та є об'єктом Договорів купівлі-продажу майнового комплексу речового ринку № 1, 2 від 10.03.2010 року, укладених між ВАТ "Укрнафта" та ТОВ "Маркет 777" станом на 09.10.2009р., а також питання щодо відповідності висновку експерта-оцінювача вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам, потребують спеціальних знань, Суд призначив проведення будівельно-технічної експертизи. На вирішення експертизи поставлено наступні питання:

Яка ринкова вартість майнового комплексу речового ринку, який знаходиться за адресою: Сумська область, м. Охтирка, площа Червоного Козацтва, 2-а станом на 09.10.2009 року?

Чи відповідає висновок експерта-оцінювача Консультативно-експертного бюро "Автоексперт" ОСОБА_5 - звіт по оцінці майнового комплексу речового ринку, що знаходиться за адресою: Сумська область, м. Охтирка, площа Червоного Козацтва, 2-а станом на 09.10.2009 року вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам?

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Висновком експерта Київського науково - дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової оціночно - будівельної експертизи №17515/15-42 від 21.03.2017 року встановлено, що ринкова вартість майнового комплексу речового ринку, що знаходиться за адресою: Сумська область, м. Охтирка, площа Червоного Козацтва, 2-а станом на 09.10.2009 року складає (без урахування ПДВ): 3 787 655 грн. 00 коп.; висновок експерта-оцінювача Консультативно-експертного бюро "Автоексперт" ОСОБА_5 - звіт по оцінці майнового комплексу речового ринку, що знаходиться за адресою: Сумська область, м. Охтирка, площа Червоного Козацтва, 2-а станом на 09.10.2009 року не відповідає вимогам нормативно - правових актів з оцінки майна, є неякісним і не може бути використаний.

За приписами ст.1 Закону України Про судову експертизу судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.

Згідно із ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За таких підстав, Суд приймає до уваги висновки експерта за результатами проведення судової оціночно - будівельної експертизи №17515/15-42 від 21.03.2017 року, складені Київським науково - дослідним інститутом судових експертиз, який був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову від дачі висновку (п. 1 ст. 384, п. 1 ст. 385 Кримінального кодексу України), оскільки висновки судової експертизи узгоджені між собою, обґрунтовані, не суперечать іншим матеріалам справи і не викликають сумнівів у їх неправильності. Крім того, Суд зазначає, що проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу", а тому за таких підстав, вказані висновки експертів є належними та допустимими доказами відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440 "Про затвердження Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності, у цьому Законі майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які трава, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

За змістом ч.1 ст.12 вказаного Закону, звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що звіт про оцінку майнового комплексу речового ринку за адресою: Сумська область, м. Охтирка, площа Червоного Козацтва, 2-а для продажу, складений 09.10.2009 року Консультативно - експертним бюро Автоексперт , на підставі якого було прийнято рішення про продаж майнового комплексу речового ринку, що знаходиться за адресою: Сумська область, м. Охтирка, площа Червоного Козацтва, 2-а, й визначено початкову ціну продажу спірного майна суперечить вимогам чинного законодавства України з оцінки майна, є неякісним і не міг бути використаний.

Крім того, визначення початкової ціни продажу майнового комплексу речового ринку за адресою: Сумська область, м. Охтирка, площа Червоного Козацтва, 2-а за ціною не нижче 658 215 грн. 00 коп. на підставі звіту про оцінку майнового комплексу речового ринку за адресою: Сумська область, м. Охтирка, площа Червоного Козацтва, 2-а для продажу, складеного 09.10.2009 року Консультативно - експертним бюро Автоексперт , суперечить дійсній вартості спірного майна, оскільки за висновками судового експерта, які прийняті Судом в якості належного та допустимого доказу, станом на 09.10.2009 року вартість майна складала (без урахування ПДВ): 3 787 655 грн. 00 коп., що перевищує майже в 6 разів визначену початкову ціну об'єкта конкурсу.

За таких підстав, Позивачем доведено Суду належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження того, що вартість відчужуваного майнового комплексу речового ринку за адресою: Сумська область, м. Охтирка, площа Червоного Козацтва, 2-а за Договором купівлі - продажу майнового комплексу речового ринку №1 від 18.03.2010 року та Договором купівлі - продажу майна №2 від 18.03.2010 року є меншою/заниженою, ніж її ринкова (звичайна) вартість.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що визначення Сторонами при укладенні Договору купівлі - продажу майнового комплексу речового ринку №1 від 18.03.2010 року та Договору купівлі - продажу майна №2 від 18.03.2010 року ціни продажу майнового комплексу у розмірі 740 000 грн. 00 коп., яка складається з вартості об'єктів нерухомого майна в сумі 637 898 грн. 40 коп. та вартості об'єктів рухомого майна в сумі 102 101 грн. 60 коп., суперечить вимогам чинного законодавства України.

Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, і зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

За правилами частин 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Таким чином, Договір купівлі - продажу майнового комплексу речового ринку №1 від 18.03.2010 року та Договір купівлі - продажу майна №2 від 18.03.2010 року, укладені між Відкритим акціонерним товариством Укрнафта , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Укрнафта , та Товариством з обмеженою відповідальністю Маркет 777 , з порушенням вимог статті 203 Цивільного кодексу України.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги Позивач також зазначав, що оскаржувані договори укладені при прямій зацікавленості керівника структурного підрозділу ВАТ Укрнафта всупереч статті 228 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Пунктом 3.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" роз'яснено, що необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства (частина перша статті 207 ГК України), є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків.

Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов'язання, а також наявність наміру у кожної із сторін.

Наявність такого наміру у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати нротиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Намір юридичної особи визначається як намір тієї посадової або іншої фізичної особи, яка підписала договір, маючи на це належні повноваження. За відсутності останніх наявність наміру у юридичної особи не може вважатися встановленою.

Таким чином, для визнання недійсним спірного договору відповідно до ст. 228 ЦК України Позивач повинен довести, в чому саме полягає невідповідність цього правочину інтересам держави і суспільства, наявність умислу сторін або однією сторони на укладення правочину, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наявність вини, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що Позивачем не доведено жодними належними та допустимими доказами відповідно до норм ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, що спірні Договори укладалися з метою порушення інтересів держави і суспільства, публічного порядку, а також наявність умислу та вини, які встановлюються остаточним рішенням суду у кримінальній справі.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину (п. 5 постанови).

Втім, наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.

Вирішуючи поданий на розгляд господарського суду спір по суті, Суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов. Відсутність права на позов у матеріальному розумінні тягне за собою ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Судом встановлено, що Первинна профспілкова організація нафтогазовидобувного управління Охтирканафтогаз ПАТ Укрнафта професійної спілки працівників нафтової і газової промисловості не є стороною оспорюваних правочинів - Договору купівлі - продажу майнового комплексу речового ринку №1 від 18.03.2010 року та Договору купівлі - продажу майна №2 від 18.03.2010 року, які укладені між Відкритим акціонерним товариством Укрнафта , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Укрнафта , та Товариством з обмеженою відповідальністю Маркет 777 .

У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.01.2017 року "Аналіз окремих питань судової практики, що виникають при застосуванні судами рекомендаційних роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"" зазначено, що під час вирішення спорів вказаної категорії у суддів виникає питання, чи будь-яка заінтересована особа вправі пред'являти позов про визнання недійсним правочину, укладеного іншими сторонами.

ЦК не містить визначення поняття "заінтересована особа", тобто залишає його оціночним. Тому слід враховувати, що заінтересованою особою є будь-яка особа, яка має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі. Така особа, яка звертається до суду з позовом про визнання договору недійсним, повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів.

У зв'язку з цим виділяють декілька критеріїв визначення заінтересованості позивача в оспорюваному договорі: 1) права і законні інтереси заінтересованої особи безпосередньо порушені договором; 2) у результаті визнання договору недійсним майнові інтереси заінтересованої особи будуть відновлені; 3) заінтересована особа отримує що-небудь в результаті проведення реституції (права, майно).

В будь-якому разі судам необхідно враховувати, що коло заінтересованих осіб має з'ясовуватись в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.

Отже, вказівка в ч. 3 ст. 215 ЦК на те, що правочин може бути визнаний судом недійсним не лише за позовом однієї із сторін договору, а й за позовом заінтересованої особи, стосується тих випадків, коли заінтересована особа домагається відновлення порушеного договором її права, не вимагаючи повернення їй переданого на виконання цього договору майна, а вимагаючи повернути сторони договору до первісного стану. Таким чином, коло таких заінтересованих не є обмеженим і залежить від обставин конкретної справи.

Судом встановлено, що на час оголошення конкурсу балансоутримувачем майнового комплексу речового ринку за адресою: Сумська область, м. Охтирка, площа Червоного Козацтва, 2-а було нафтогазовидобувне управління Охтирканафтогаз ПАТ Укрнафта .

Відповідно до Статуту Первинної профспілкової організації нафтогазовидобувного управління Охтирканафтогаз ПАТ Укрнафта професійної спілки працівників нафтової і газової промисловості, затвердженого Сумською обласною радою професійних спілок 12.02.2002 року, професійна спілка працівників організації нафтогазовидобувного управління Охтирканафтогаз є громадською організацією, створеною з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально - економічних прав та інтересів членів профспілки.

Відповідно до статті 1 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльностіпрофесійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання); первинна організація профспілки - добровільне об'єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі.

Згідно зі ст. 25 Закону профспілки представляють права та інтереси працівників у відносинах з роботодавцем в управлінні підприємствами, установами, організаціями, а також у ході приватизації об'єктів державної та комунальної власності, беруть участь у роботі комісій з приватизації представляють інтереси працівників підприємства-боржника в комітеті кредиторів у ході процедури банкрутства.

Профспілки, їх об'єднання, здійснюючи представництво та захист трудових і соціально-економічних прав та інтересів своїх членів, повинні додержуватися Конституції України, законів та інших нормативно-правових актів, а також виконувати колективні договори та угоди, які вони уклали, та взяті на себе зобов'язання. (стаття 36 Закону)

Згідно з п.2.70 Галузевої Угоди між Міністерством палива та енергетики, НАК Нафтогаз України та Профспілкою працівників нафтової та газової промисловості України на 2009-2010 роки, роботодавець забезпечує фінансування та утримання об'єктів культури, спорту, охорони здоров'я, торгівлі, закладів відпочину, оздоровчих центрів (у частині будівель та споруд, обладнання), що знаходиться на балансі підприємства. Роботодавець зобов'язаний не допускати їх безпідставне закриття, перепрофілювання, передачу в оренду, відчуження майна та приміщень без погодження з відповідним профспілковим органом.

Таким чином, Первинна профспілкова організація нафтогазовидобувного управління Охтирканафтогаз ПАТ Укрнафта є учасником відносин, які виникають між ПАТ Укрнафта , найманими працівниками, державою, третіми особами, що взаємодіють з ПАТ Укрнафта , а тому наділений повноваженнями щодо захисту соціально - економічних прав найманих працівників та несе відповідальність за невиконання свого прямого обов'язку щодо захисту таких прав. Крім того, заниження ціни продажу спірного майна вплинула на розмір балансового прибутку і розмір заробітного фонду підприємства, що є прямим порушенням прав працівників.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що проведення конкурсу з продажу майнового комплексу речового ринку за адресою: Сумська область, м. Охтирка, площа Червоного Козацтва, 2-а, який знаходився на балансі нафтогазовидобувне управління Охтирканафтогаз ПАТ Укрнафта , а також подальше укладення за результатами конкурсу Договору купівлі - продажу майнового комплексу речового ринку №1 від 18.03.2010 року та Договору купівлі - продажу майна №2 від 18.03.2010 року з порушенням вимог чинного законодавства України порушують права і законні інтереси Первинної профспілкової організації нафтогазовидобувного управління Охтирканафтогаз ПАТ Укрнафта , як учасника відносин, які вникають з ПАТ Укрнафта , а також права й законні інтереси трудового колективу нафтогазовидобувного управління Охтирканафтогаз ПАТ Укрнафта .

За таких підстав, позовні вимоги Позивача в частині визнання недійсним Договору купівлі - продажу майнового комплексу речового ринку №1 від 18.03.2010 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством Укрнафта та Товариством з обмеженою відповідальністю Маркет 777 з моменту його укладення, визнання недійсним Договору купівлі - продажу майна №2 від 18.03.2010 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством Укрнафта та Товариством з обмеженою відповідальністю Маркет 777 з моменту його укладення, є обґрунтованими.

Що стосується Заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Маркет 777 про застосування строків позовної давності до позовних вимог Первинної профспілкової організації нафтогазовидобувного управління Охтирканафтогаз ПАТ Укрнафта , Суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно зі статтею 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (пункт 3), сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (пункт 4).

До вимог, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, застосовується загальна позовна давність.

За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Положеннями п. 2.2 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 29.05.2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Судом встановлено, що Позивач звернувся до суду з вказаним позовом 29.08.2014 року, що підтверджується вхідним штампом канцелярії суду.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням спільного засідання адміністрації та профкому нафтогазовидобувного управління Охтирканафтогаз ВАТ Укрнафта від 08.10.2009 року, оформленим протоколом №62, погоджено продаж майна речового ринку нафтогазовидобувного управління Охтирканафтогаз ВАТ Укрнафта .

Проте, Суд не приймає до уваги доводи Відповідача щодо обізнаності Позивача про укладення Договору купівлі - продажу майнового комплексу речового ринку №1 від 18.03.2010 року та Договору купівлі - продажу майна №2 від 18.03.2010 року ще у жовтні 2009 року у зв'язку з наданням погодження про продаж спірного майна, оскільки надання погодження та укладення договорів за результатами продажу є різними стадіями процедури купівлі - продажу майна. Крім того, надання погодження не свідчить взагалі про обізнаність Позивача про укладення оспорюваних договорів в майбутньому, оскільки процедурі укладення договору купівлі - продажу передує тривала переддоговірна робота.

Згідно зі статтею 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Рецензією на звіт про оцінку Звіт про оцінку майнового комплексу речового ринку за адресою: Сумська область, м. Охтирка, площа Червоного Козацтва, 2-а для продажу , складеного 06.06.2014 року ФОП ОСОБА_5, встановлено, що звіт не відповідає вимогам нормативно - правових актів з оцінки майна, є неякісним і не може бути використаний.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що саме з моменту виготовлення рецензії на звіт, складеного 06.06.2014 року ФОП ОСОБА_5, Позивачу стало відомо про порушення його прав та законних інтересів у зв'язку з укладенням Договору купівлі - продажу майнового комплексу речового ринку №1 від 18.03.2010 року та Договору купівлі - продажу майна №2 від 18.03.2010 року на підставі неякісного звіту про оцінку майнового комплексу речового ринку за адресою: Сумська область, м. Охтирка, площа Червоного Козацтва, 2-а.

Таким чином, Позивачем не пропущений загальний строк позовної давності при зверненні до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Укрнафта та Товариства з обмеженою відповідальністю Маркет 777 про визнання недійсними рішення засідання конкурсної комісії та договорів купівлі - продажу.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.

Згідно із ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Таким чином, враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги вставлені фактичні обставини справи, а також те, що Договір купівлі - продажу майнового комплексу речового ринку №1 від 18.03.2010 року та Договір купівлі - продажу майна №2 від 18.03.2010 року, укладені між Відкритим акціонерним товариством Укрнафта , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Укрнафта , та Товариством з обмеженою відповідальністю Маркет 777 , з порушенням вимог статті 203 Цивільного кодексу України, позовні вимоги Первинної профспілкової організації нафтогазовидобувного управління Охтирканафтогаз ПАТ Укрнафта професійної спілки працівників нафтової і газової промисловості є обґрунтованими в цій частині та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позовні вимоги Первинної профспілкової організації нафтогазовидобувного управління Охтирканафтогаз ПАТ Укрнафта професійної спілки працівників нафтової і газової промисловості - задовольнити частково.

2. Визнати недійсним Договір купівлі - продажу майнового комплексу речового ринку №1 від 18.03.2010 року, укладений між Публічним акціонерним товариством Укрнафта (04053, м.Київ, ПРОВУЛОК НЕСТОРІВСЬКИЙ, будинок 3-5, Ідентифікаційний код юридичної особи 00135390) та Товариством з обмеженою відповідальністю Маркет 777 (01030, м.Київ, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 26, офіс 311, Ідентифікаційний код юридичної особи 36283263).

3. Визнати недійсним Договір купівлі - продажу майна №2 від 18.03.2010 року, укладений між Публічним акціонерним товариством Укрнафта (04053, м.Київ, ПРОВУЛОК НЕСТОРІВСЬКИЙ, будинок 3-5, Ідентифікаційний код юридичної особи 00135390) та Товариством з обмеженою відповідальністю Маркет 777 (01030, м.Київ, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 26, офіс 311, Ідентифікаційний код юридичної особи 36283263).

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Укрнафта (04053, м.Київ, ПРОВУЛОК НЕСТОРІВСЬКИЙ, будинок 3-5, Ідентифікаційний код юридичної особи 00135390) на користь Первинної профспілкової організації нафтогазовидобувного управління Охтирканафтогаз ПАТ Укрнафта професійної спілки працівників нафтової і газової промисловості (42700, Сумська обл., місто Охтирка, ВУЛИЦЯ КИЇВСЬКА, будинок 119, Ідентифікаційний код юридичної особи 24006757) судовий збір у розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Маркет 777 (01030, м.Київ, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 26, офіс 311, Ідентифікаційний код юридичної особи 36283263) на користь Первинної профспілкової організації нафтогазовидобувного управління Охтирканафтогаз ПАТ Укрнафта професійної спілки працівників нафтової і газової промисловості (42700, Сумська обл., місто Охтирка, ВУЛИЦЯ КИЇВСЬКА, будинок 119, Ідентифікаційний код юридичної особи 24006757) судовий збір у розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

6. В іншій частині позову - відмовити.

7. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

8. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 29 травня 2017 року.

Суддя О.В. Чинчин