Постанова

від 24.05.2017 по справі 916/3235/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2017 р.Справа № 916/3235/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.,

суддів Головея В.М., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання Федорончук Д.О.

за участю представників сторін у судовому засіданні від 24.05.2017:

від позивача - ОСОБА_1, за довіреністю

від відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Дитячий заклад санаторного типу „Сергіївка»

на рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2017

по справі № 916/3235/16

за позовом: Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Дитячий заклад санаторного типу „Сергіївка»

про стягнення 5313,14 грн.

У судовому засіданні 24.05.2017 згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року Сергіївська селищна рада Білгород-Дністровської міської ради (далі також - Рада, позивач) звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, яка надійшла до місцевого господарського суду 03.02.2017, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дитячий заклад санаторного типу „Сергіївка» (далі також - ТОВ „ДЗСТ „Сергіївка» , Товариство, відповідач) про стягнення 5313,14 грн. заборгованості по виплаті орендної плати за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 (включно).

У правове обґрунтування позову Рада послалась на ст. ст. 509, 525, 526, 611, 629, 792 ЦК України, ст. 96 ЗК України, ст.ст. 15, 24, 25, 35 Закону України Про оренду землі .

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.02.2017 по справі № 916/3235/16 (суддя Демешин О.А.) позов задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дитячий заклад санаторного типу „Сергіївка» на користь Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради 4515,08 грн. боргу з орендної плати. У решті позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано обґрунтованістю позовних вимог щодо стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 4515,08 грн., яку відповідач мав сплачувати у відповідності до п.п. 9, 10 Договору оренди земельної ділянки за період з січня 2014 року по вересень 2016 року включно, з урахуванням змін розміру орендної плати згідно додаткової угоди від 01.04.2013 та індексів інфляції за 2014-2015 р.р. Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за період з жовтня по грудень 2016 року в розмірі 798,06 грн., в цій частині у задоволенні позову судом відмовлено з посиланням на те, що, оскільки позовну заяву Радою подано 28.11.2016, то на момент звернення до суду у відповідача не виникло зобов'язань щодо оплати за оренду земельної ділянки за жовтень, листопад та грудень 2016 року, тому права позивача в цій частині порушено не було.

Додатковим рішенням суду від 17.02.2017 стягнуто з Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Дитячий заклад санаторного типу „Сергіївка» 450,60 гривень витрат на послуги адвоката.

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ „ДЗСТ „Сергіївка» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись, зокрема, на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Серед доводів апеляційної скарги наведені наступні:

- між позивачем та відповідачем не було досягнуто згоди щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 11.05.2011;

- додаткова угода №1 від 01.04.2013 була укладена до неіснуючого договору оренди землі;

- судом порушено ст. 12 та ст. 288 Податкового кодексу України;

- судом не встановлено дійсний розмір сплаченої відповідачем у 2016 році орендної плати, а позивачем не доведено наявність заборгованості у відповідача та її розмір.

Рада надала до суду апеляційної інстанції пояснення, згідно яких заборгованість Товариства за договором оренди земельної ділянки від 11.05.2011 становить 5313,14 грн. Разом з тим, позивач повідомив, що до Сергіївської селищної ради було надано квитанцію від 03.04.2017 №0.0.738426612.1 про сплату заборгованості по орендній платі ТОВ „ДЗСТ „Сергіївка» у сумі 5757,62 грн. з призначенням платежу орендна плата з юр.осіб, розрахунок заборгованості по оренді землі смт. Сергіївка, вул. Набережна Ротерхема, 1-Б за 2013-2016 роки.

У засіданнях суду апеляційної інстанції представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представники позивача просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення змінити, задовольнивши позов в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, надавши оцінку всім обставинам справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, але наявність підстав для зміни судового рішення від 13.02.2017 з огляду на наступне.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов помилкових висновків щодо наявності підстав лише для часткового задоволення позову, не врахувавши заяву позивача про уточнення позовних вимог, подану до суду 03.02.2017, що призвело до прийняття неправильного рішення в частині відмови в задоволенні позову.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі (ч. 2 ст. 101 ГПК України).

Місцевим господарським судом правильно встановлено та підтверджено в процесі перегляду справи апеляційним господарським судом, що 11.05.2011 між Сергіївською селищною радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Дитячий заклад санаторного типу „Сергіївка» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі також - Договір), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування в оренду терміном на 49 років земельну ділянку загальною площею 0,78 га для експлуатації бази-причалу за адресою: смт. Сергіївка, вулиця Набережна Ротерхема, 1-б, кадастровий номер земельної ділянки 5110300000:03:003:0078. Вказаний договір був зареєстрований 18.05.2011 у Відділі Держкомзему у м. Білгород-Дністровський Одеської області за №511030004000014.

Згідно п. 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 59264,40 грн.

Відповідно до п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем щомісяця у сумі 148,17 грн. на розрахунковий рахунок № 33216812700013, МФО 828011, код 23215016, Банк УДК в Одеській області, одержувач Відділ Державного казначейства в Білгород-Дністровському районі.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п. 10 Договору).

Пунктом 11 Договору визначено, що орендна плата вноситься щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

У пункті 12 Договору сторони узгодили, що розмір орендної плати переглядається у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законодавством України.

Як вбачається з п. 15 Договору, категорія земель за основним цільовим призначенням - землі рекреаційного призначення.

До обов'язків орендаря пунктом 29 Договору віднесено, зокрема, сплату вартості орендної плати земельної ділянки в розмірах та в термін, що обмовлені цим договором.

Пунктом 34 Договору передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Цей договір набирає чинності після його підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 41 Договору).

Вказана земельна ділянка передана Радою Товариству за актом прийому-передачі земельної ділянки від 19.05.2011.

Рішенням Сергіївської селищної ради від 29.03.2013 № 394 Про затвердження коефіцієнтів економіко-функціонального використання земельних ділянок Ко, розташованих на території смт. Сергіївка, що знаходяться в орендному користуванні громадян, фізичних осіб-підприємців, юридичних осіб , прийнятому на 37-ій сесії названої ради VI скликання, затверджено зазначені коефіцієнти (додаток №1). Пунктом 2 цього рішення встановлено, що дане рішення вступає в силу з 01.04.2013.

Згідно додатку №1 до вказаного рішення для земель рекреаційного призначення встановлено коефіцієнт 4,0.

Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.02.2015 у справі №495/3992/14-а, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015, в задоволенні адміністративного позову ТОВ Яхт-клуб Баргузин до Сергіївської селищної ради про визнання протиправним та скасування зазначеного вище рішення Ради відмовлено.

На підставі вказаного рішення Сергіївської селищної ради 01.04.2013 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору оренди земельної ділянки № 511030004000014 від 18 травня 2011 року, пунктом 1 якої внесено зміни до п. 9 Договору та викладено даний пункт у наступній редакції:

Орендна плата вноситься орендарем щомісяця у сумі 197,55 грн. на розрахунковий рахунок № 33216812700013 в ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код 3789104, одержувач УДКСУ в Б-Дністровському р-ні .

Пунктом 2 вказаної додаткової угоди встановлено, що ця додаткова угода вступає в силу з 01 квітня 2013 року.

Посилаючись на внесення змін до ст.288 ПК України щодо визначення розміру орендної плати, Рада звернулась до Товариства з претензією від 10.02.2016 № 01-16/69 щодо сплати заборгованості по орендній платі у сумі 1954,12 грн., що утворилась з квітня 2013 року по лютий 2016 року на підставі додаткової угоди. Отримання вказаної претензії орендарем підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням.

У зв'язку з оплатою Товариством орендних платежів в розмірах, що не відповідали умовам Договору, зі змінами, позивач звернувся до місцевого господарського суду з вказаним позовом, з урахуванням заяви про уточнення, про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 5313,14 грн. за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 включно.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 13 Закону України „Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 ст. 15 Закону України „Про оренду землі» встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 18 вказаного Закону (в редакції, чинній на час укладення Договору) визначено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 21 названого Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

За статтею 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

За змістом підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, - це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, Податковий кодекс України визначив обов'язки орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Згідно пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 зазначеного Кодексу встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Податкового кодексу України; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, 12 % нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.2 зазначеного пункту).

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів зазначає, що річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 вказаного Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

У відповідності до положень статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно пункту 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Частиною 1 статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Отже, з наведених вище положень Податкового кодексу України, Закону України "Про оренду землі" вбачається, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретний розмір орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначений у договорі оренди, Податковий кодекс України передбачає лише порядок визначення орендної плати за землю та граничні розміри орендної плати.

Судова колегія зазначає, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Приймаючи до уваги те, що рішення Сергіївської селищної ради від 29.03.2013 № 394 Про затвердження коефіцієнтів економіко-функціонального використання земельних ділянок Ко, розташованих на території смт. Сергіївка, що знаходяться в орендному громадян, фізичних осіб-підприємців, юридичних осіб у встановленому законом порядку скасовано не було, воно є чинним, а отже, - обов'язковим до виконання на відповідній території.

Відтак, додаткова угода № 1 від 01.04.2013 до Договору про зміну розміру орендної плати була укладена сторонами на підставі вказаного вище рішення Сергіївської селищної ради 01.04.2013, яке є чинним, відповідно до п.п. 12, 34 Договору та положень чинного законодавства, а тому умови даної угоди є обов'язковими для виконання.

Відповідно до листа Державного агентства земельних ресурсів України 6-28-0.22-215/2-15 від 14.01.2015 Про індексацію нормативної грошової оцінки земель коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, розрахований відповідно до пункту 289.2 статті 289 ПК України, станом на 1 січня 2015 року становить 1,249, а відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2016 № 6-28-0.22-201/2-16 - 1,433. Копії даних листів надані Радою на виконання вимог ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 та містяться в матеріалах справи.

Отже, як вірно вказав позивач, розмір орендної плати за умовами Договору, зі змінами, внесеними додатковою угодою, в 2015 році склав 246,74 грн. (197,55*1,249), а в 2016 році - 353,58 грн. (197,55*1,433) щомісяця.

Перевіривши розрахунок позивача щодо заборгованості Товариства по орендній платі, суд апеляційної інстанції погоджується з наявною на час розгляду справи місцевим господарським судом заборгованості відповідача в розмірі 5313,14 грн., з урахуванням підтвердженою матеріалами справи частковою сплатою орендних платежів ТОВ „ДЗСТ „Сергіївка» .

При цьому, судова колегія зазначає, що господарський суд першої інстанції помилково дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості з орендної плати за жовтень, листопад та грудень 2016 року в сумі 798,06 грн., посилаючись на те, що позовну заяву позивачем надано 28.11.2016 (вх.№3465/16), оскільки, як вище згадувалось, 03.02.2017 позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій Рада просила стягнути заборгованість по виплаті орендної плати в розмірі 5313,14 грн. за період з 01.01.2014 по 31.12.2016.

Доводи скаржника про те, що між позивачем та відповідачем не було досягнуто згоди щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 11.05.2011 та додаткова угода №1 від 01.04.2013 була укладена до неіснуючого договору оренди землі не відповідають матеріалам справи, оскільки вказаний Договір та додаткова угода підписані представниками сторін, скріплені їх печатками, та в силу ст. 204 ЦК України дані правочини є правомірними, доказів протилежного відповідачем не надано. При цьому, Договір, як того вимагала чинна на час його укладення ст. 18 Закону України Про оренду землі , 18.05.2011 було зареєстровано у Відділі Держкомзему у м. Білгород-Дністровський Одеської області.

Інші доводи Товариства, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються вищенаведеним.

Враховуючи наведені приписи законодавства та зважаючи на встановлені судом апеляційної інстанції обставини, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід змінити, задовольнивши позов в повному обсязі у зв'язку з його обґрунтованістю та доведеністю матеріалами справи.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2017 по справі № 916/3235/16 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дитячий заклад санаторного типу „Сергіївка» на користь Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради заборгованість з орендної плати в сумі 5313,14 грн. та 1378,00 грн. судового збору, сплаченого за подання позову (розрахунковий рахунок № 33216812700013 в ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, одержувач УДКСУ в Білгород-Дністровському районі, код ЄДРПОУ 3789104 .

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова набирає законної сили з дня проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 29.05.2017.

Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева

Суддя: В.М. Головей

Суддя: Я.Ф. Савицький