Постанова

від 25.05.2017 по справі 921/150/16-г/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2017 р. Справа № 921/150/16-г/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді Кордюк Г.Т.

суддів Гриців В.М. Давид Л.Л.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 малого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Залозецький цегельний завод» б/н від 03.06.16 року

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.05.16 року

у справі №921/150/16-г/14

за позовом ОСОБА_2, вул. Дж. Леннона, 25/12, м.Львів

до відповідача ОСОБА_1 малого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Залозецький цегельний завод", смт. Залізці, Зборівський район, Тернопільська область

третя особа, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, м.Сокаль, Львівська область

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ОСОБА_1 малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Залозецький цегельний завод", які оформлені протоколом №1 від 30.10.2015р

за участю представників:

від відповідача - ОСОБА_4 - представник;

від позивача та третьої особи - не з'явилися;

Автоматизованою системою документообігу суду справу №921/150/16-г/14 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кордюк Г.Т. Введено до складу судової колегії суддів Гриців В.М. та Давид Л.Л.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 01.07.16 апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 14.07.16.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.07.16 розгляд справи відкладено на 01.09.16.

Ухвалою суду від 01.09.16 розгляд справи відкладено на 15.09.16 та продовжено строк розгляду спору в порядку ст.69 ГПК України.

Розпорядженням керівника апарату суду №609 від 15.09.16 призначено у справі проведення автоматизованої заміни складу колегії суддів.

Згідно з протоколом автоматизованої заміни складу колегії суддів замість судді Гриців В М. введено суддю Михалюк О.В.

Ухвалами суду від 15.09.16 та від 22.09.16 розгляд справи відкладався.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.10.16 провадження у даній справі зупинено до набрання рішенням Господарського суду Тернопільської області у справі №921/610/16-г/4 законної сили.

10 березня 2017 року до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшла заява про поновлення провадження у справі у зв'язку набранням рішенням у справі №921/610/16-г/4 законної сили, зважаючи на прийняття Львівським апеляційним господарським судом постановивід 27.02.17 у зазначеній справі.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.03.17 провадження у даній справі поновлено, справу призначено до розгляду на 20.04.17.

Призначене на 20.04.17 судове засідання не відбулося зважаючи на перебування судді - члена колегії Михалюк О.В. у відпустці.

Розпорядженням керівника апарату суду №196 від 24.04.17 у справі призначено проведення автоматизованої заміни складу колегії суддів у зв'язку з відпусткою судді Михалюк О.В.

Згідно з протоколом автоматизованої заміни складу колегії суддів замість судді Михалюк О.В. до складу судової колегії введено суддю Гриців В.М.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.04.17 розгляд справи призначено на 25.05.17.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від Рішенням 25.05.16 року у справі №921/150/16-г/14 (суддя Руденко О.В.) позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсними рішення позачергових загальних зборів учасників ОСОБА_1 малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Залозецький цегельний завод", які оформлені протоколом №1 від 30.10.2015р. Стягнуто з ОСОБА_1 малого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Залозецький цегельний завод" на користь ОСОБА_2 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. в рахунок повернення сплаченого судового збору.

Задовільняючи позов місцевий господарський суд зазначив про те, що відповідачем не надано доказів належного повідомлення ОСОБА_2 про проведення зборів.

При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що на час проведення оспорюваних зборів учасників господарського товариства, ОСОБА_2 одночасно являвся носієм корпоративних прав відповідача та його директором, проте не повідомивши позивача про дату, час та місце проведення спірних позачергових зборів, особи, що їх організували та провели, безумовно порушили корпоративні права ОСОБА_2, позбавивши його можливості управляти господарським товариством.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення господарського суду Тернопільскої облласті від 25.05.16 у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

При цьому, скаржник зазначає, що не погоджується з мотивами та доказами як позивача, так і з рішенням господарського суду Тернопільської області від 25.05.2016 року в справі № 921/150/16-г/14, вважає його таким, що прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Поряд з цим, скаржник посилається на те, що неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи полягає в тому, що засновники відповідача позбавлені можливості реалізовувати власні корпоративні управлінські функції через бездіяльність позивача (ОСОБА_2О.).

ОСОБА_3 цього, посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі Хаджинастасиу проти Греції , у якому зазначено про те, що національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію, та на рішення Європейського суду з прав людини у справі Кузнєцов та інші проти Російської федерації , у якому зазначено про те, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Також, апелянт вважає, що місцевий господарський визнав доведеними обставини, які є, на думку скаржника недоведеними, зокрема щодо обставин які чітко вказують на те, що ОСОБА_2 було повідомлено про загальні збори, натомість, як зазначає апелянт, суд встановив відсутність такого повідомлення.

Апелянт також вважає,що судом першої інстанції зроблено неправильний висновок стосовно процентного співвідношення кворуму, оскільки, на його думку кворум був наявний, а тому відсутність кворуму як підстава позову не знаходить свого підтвердження.

Окрім наведеного, скаржник також вважає, що місцевим господарським судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Зокрема, вважає, що при прийнятті сіпрного рішення загальних зборів не було порушено порядку їх скликання, оскільки, відповідно до вимог статуту товариства, відповідно до якого учасники товариства, які в сукупності володіють більше як 20% голосів мають право скликати позачергові збори як через голову товариства так і самостійно.

14 вересня 2016 року до суду апеляційної інстанції від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому він зазначає про законність та обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у зв'язку з чим просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач та третя особа участі свого уповноваженого представника у судовому засіданні не забезпечила, причини неявки суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для реалізації якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Беручи до уваги те, що у матеріалах справи наявні відомості та документи, необхідні для перегляду рішення в апеляційному порядку, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість закінчення розгляду апеляційної скарги без участі представників позивача та третьої особи.

У судовому засіданні присутній представник відповідача навів свої доводи міркування та заперечення.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 30.10.2015р. відбулися загальні збори учасників ТОВ "Залозецький цегельний завод"

Згідно порядку денного на розгляд загальних зборів винесено наступні питання:

1. Про обрання Голови загальних зборів учасників товариства.

2. Про обрання Секретаря загальних зборів учасників товариства.

3. Розгляд питання про звільнення ОСОБА_2 з посади директора ОСОБА_1 малого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Залозецький цегельний завод".

4. Розгляд питання про призначення директора ОСОБА_1 малого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Залозецький цегельний завод".

5. Розгляд питання про надання повноважень представляти Товариство з питань державної реєстрації редакції змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За наслідками загальних зборів прийнято рішення, яке оформлено протоколом №1 від 30.10.2015р., а саме:

1) по першому питанню порядку денного було прийнято рішення про обрання Головою загальних зборів учасників товариства - ОСОБА_3.

2) по другому питанню порядку денного учасники господарського товариства обрали Секретарем загальних зборів - ОСОБА_5.

3) по третьому питанню порядку денного загальні збори учасників ТОВ прийняли рішення звільнити ОСОБА_2 з посади директора ОСОБА_1 малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Залозецький цегельний завод" на підставі п.2 ст.40 КЗпП України, а саме, невідповідність займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації, що призвело до наявності заборгованості перед іншими особами та державою, у тому числі із заробітної плати, податків та інших платежів, що підтверджується рядом рішень різних судів та відкритими за ними виконавчими провадженнями, проведення звільнення доручити ОСОБА_3. Рішення прийнято одноголосно.

4) по четвертому питанню порядку денного учасники загальних зборів обрали та призначили на посаду директора ОСОБА_1 малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Залозецький цегельний завод" - ОСОБА_6. Рішення прийнято одноголосно.

5) по п'ятому питанню порядку денного загальними зборами учасників доручено проведення державної реєстрації змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в Реєстраційній службі Львівського міського управління юстиції - громадянину України ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії КС №556324, виданий Галицьким РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області від 16.03.2007р., що проживає за адресою: 79007, площа ОСОБА_7, 5/36а у м. Львові, ідентифікаційний №330403710. Рішення прийнято одноголосно.

Покликаючись на порушення прийнятим рішенням його корпоративних прав та охоронюваних законом інтересів , ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до СМП у формі ТОВ Залозецький цегельний завод про визнання недійсними та скасування рішення загальних зборів учасників ОСОБА_1 малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю Залозецький цегельний завод від 30.10.15 оформлені протоколом від 30.10.15.

Оцінивши матеріали справи та докази, що містяться у ній, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне:

Відповідно до статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією , отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

При цьому, колегія суддів апеляційнлої інстанції зазначає, що право безпосередньої участі в управлінні господарським товариством (корпоративні права) особа набуває тільки з моменту вступу до господарського товариства, що має бути підтверджено відповідним рішенням загальних зборів товариства (постанова ВСУ від 21.10.14 у справі №3-151гс14).

Разом з цим, судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Господарського суду Тернопільської області від 14.12.16 у справі №921/610/16-г/14, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.17 у вказаній справі визнано недійсними рішення позачергових загальних зборів учасників ОСОБА_1 малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Залозецький цегельний завод", які оформлені протоколом №2 від 10.07.2010р., яким зокрема, вирішено ввести в склад засновників ОСОБА_2 з часткою в статутному фонді 66950 грн., що становить 71,83 % статутного фонду.

Вказана обставина є преюдиційною відповідно до вимог ст.35 ГПК України.

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що оскільки рішення загальних зборів визнається недійсним з моменту його прийняття, то у даному випадку ОСОБА_2 не набув статусу учасника товариства з огляду на визнання недійсним рішення загальних зборів про введення його до складу засновників товариства.

Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Виходячи зі змісту зазначеної норми, порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду .

Стаття ст. 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з'ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення .

Відповідно до п.2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000р. №02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» обов'язковою умовою визнання акта недійсним є порушення прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову .

Таким чином, враховуючи, що згідно з приписами статті 1 ГПК України та статті 15 ЦК України, відповідно до яких особа звертається до суду за захистом своїх порушених прав чи охоронюваних законом інтересів місцевий господарський суд дійшов вірного висновку стосовно того, що наслідком прийняття судового рішення та його виконання має бути відновлення порушених прав позивача .

Разом з цим, як зазначено вище, позивачем не набуто статусу учасника товариства з огляду на скасування рішення загальних зборів СМП у формі ТОВ Залозецький цегельний завод , які формлені протоколом 32 від 10.07.10 про введення його в число засновників , а відтак ним не набуто прав, щодо належності йому частки у статутному капіталі товариства.

З огляду на наведене, недотримання вимог закону та установчих документів юридичної особи під час скликання і проведення загальних зборів не може визнаватися порушенням прав тих позивачів, які не є учасниками (акціонерами, членами) цієї особи (постанова Верховного Суду України від 1 лютого 2017 року у справі№ 3-1299гс16)

Відтак, порушення, які зазначені скаржником, щодо неповідомлення його про збори учасників товариства, а відтак позбавлення його можливості взяти участь у зборах товариства, не можуть бути підставою для задоволення позову у даному випадку, оскільки права учасника товариства ним не набуті та не можуть бути відновлені рішення у даній справі.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.43 ГПК України відповідно господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінивши все вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що з огляду на встановлений судом апеляційної інстанції факт відсутності порушеного корпоративного права позивача, зважаючи на скасування рішення загальних зборів товариства про введення ОСОБА_2 до складу засновників, у даному випадку відсутні підстави для задоволення позову. Таким чином рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.05.16 у даній справі підлягає скасуванню.

Судові витрати покласти на позивача відповідно до вимог ст.ст.49,105 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 малого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Залозецький цегельний завод» задоволити.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.05.16 у справі №921/150/16-г/14 скасувати. Прийняти нове рішення. В позові ОСОБА_2 відмовити.

3. Стягнути з ОСОБА_2 (вул. Дж. Леннона, 25/12, м.Львів,79059, ід.код НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 малого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Залозецький цегельний завод" (вул. Набережна, 65, смт. Залізці, Зборівський район, Тернопільська область, 47234, код ЄДРПОУ 21138458) 1515,80 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

4. Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до ВГС України в порядку і строки встановлені ст.ст.109,110 ГПК України.

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Гриців В.М.

Суддя Давид Л.Л.