Ухвала

від 23.05.2017 по справі 826/7432/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7432/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

23 травня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді: Ганечко О.М.

суддів: Коротких А.Ю.,Літвіної Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Дарницькому районі Головного Управління ДФС в м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.02.17 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МедІнвест Груп до Державної податкової інспекції в Дарницькому районі Головного Управління ДФС в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Дарницькому районі Головного Управління ДФС в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.02.17 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення ДПІ у Дарницькому районі Головного Управління ДФС у м. Києві від 03.11.2015 року №0039501706 та рішення Головного Управління ДФС у м. Києві від 18.12.2015 року №19159/10/26-15-10-08-16.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю - доповідача, вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 03.11.2015 року Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного Управління ДФС у м. Києві прийнято рішення №0039501706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або не своєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Вказаним рішенням застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю МедІнвест Груп штраф за період з 21.11.2015 року до 11.03.2013 року, в розмірі 2343,57 грн., тобто 10%, та за період з 21.01.2015 року до 06.10.2015 року - 3682,50 грн., тобто 20%. Крім того, позивачу нараховано пеню у розмірі 2582,89 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням, позивач звернувся до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивачем доведено своєчасність сплати ЄСВ та виправлення самостійно допущених помилок, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на таке.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.10 №2464-VI.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1, п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464,єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464, платниками єдиного внеску є зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6, абз. 1 ч. 8, п. 1 ч. 10 ст. 9 Закону № 2464, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Також платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у п.п. 4 і 5 ч. 1ст. 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Частиною 7 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , встановлено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

При цьому, з 11.08.2013 набрали чинності положення ч.ч. 5, 6 і 10 ст. 9 Закону № 2464 в редакції Закону України від 04.07.2013 N 406-VI, відповідно до яких сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування.

Для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

При цьому нарахування штрафу і пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, передбачено ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування .

Так, приписами п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до ч. 10 ст.25 Закону № 2464, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Як встановлено судом першої інстанції, у строк, встановлений ч. 8 ст. 9 Закону № 2464, позивачем до Печерської Філії КБ Приват банк (МФО 300711) було подано платіжні доручення №307 від 07.011.13 року та №327 від 20.12.13 року(а.с. 17-18) на перерахування коштів в оплату ЄСВ. Отримувачем коштів за даними платіжними дорученнями визначено ДПІ в Дарницькому районі ГУ Міндоходів в м.Києві.

Вказані платіжні документи позивача були прийняті банком до виконання та платіж проведено в той же день, що підтверджується відмітками банку на платіжних документах, що містяться в матеріалах справи.

Позивач, подаючи звіт до податкового органу, в звіті ЄСВ за жовтень 2013 року в рядку 5.6 даного звіту помилково зазначив суму 2453,75 грн., як суму утримання 2% при виплаті сум особі, що перебуває у декретній відпустці, але у 2013 році згідно із законодавством, що діяло у той час такі нарахування не проводились. При цьому, сума 2453,75 грн. - це 33,2 % від суми нарахованих декретних виплат 7390,80 грн., яка вказана у графі 3.4.1 даного звіту із ЄСВ.

Також, в звіті ЄСВ за грудень 2013 року у рядку 5.6 вказано подвійну суму 1241,97 грн. При цьому, 1241,97 грн. - це 33,2 % від суми нарахованих декретних виплат 3470,88 грн., яка зазначена у графі 3.4.1 вказаного звіту із ЄСВ.

Отже, загальна сума, яка була продубльована двічі у звітах за жовтень та грудень 2013 року, становить 3695,72 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, у звіті із ЄСВ за листопад 2015 року вказані помилки були виправлені та вищезазначена сума була зазначена у рядку 7.3.5.

Розділом ІІ Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 19 вересня 2013 року №493/815, яке було чинне на час здійснення платежів у період з січня по квітень 2015 року передбачалось, що Міністерство доходів і зборів України та територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об'єднані та спеціалізовані державні податкові інспекції Міндоходів відкривають в органах Казначейства небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 "Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування" для зарахування та розподілу коштів єдиного внеску та фінансових санкцій.

Згідно з п. 3.1. Положення, страхові кошти, що сплачуються страхувальниками, зараховуються на рахунки 3719, відкриті на ім'я територіальних органів Міндоходів в управліннях (відділеннях) Казначейства.

Згідно ч. 5 ст. 45 БК України, передбачено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Єдиний казначейський рахунок консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.( Пункт 2.1 Положення про єдиний казначейський рахунок, затверджене Наказом Державного казначейства України від 26 червня 2002 року №122)

Таким чином, що всі сплачені податки і збори (обов'язкові платежі), в будь-якому випадку зараховуються та акумулюються на один консолідований рахунок - єдиний казначейський рахунок, а зарахування коштів на відповідний рахунок має значення лише для обліку коштів.

Аналогічна правова позиція суду підтверджується практикою Верховного Суду України, яка відображена в постановах від 16 червня 2015 року по справі №21-377а15 та від 02 грудня 2015 року у справі №21-3920а15.

Отже, здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету у встановлений законодавством строк, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів. Оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений вказаною нормою Податкового Кодексу, строк, а відтак, і для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем було доведено факт сплати відрахувань ЄСВ за спірний період та їх зарахування до єдиного казначейського рахунку, а також, позивачем було самостійно виправлено в звіті ЄСВ за листопад 2015 року помилки та вірна сума була зазначена в рядку 7.3.5 звіту(а.с. 35-38), а тому, доводи, викладені апелянтом не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування Постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.02.17 року.

Згідно зі ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, що на думку колегії апеляційного адміністративного суду, дотримано судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Вирішуючи питання про стягнення з апелянта судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2017 року Державній податковій інспекції в Дарницькому районі Головному Управлінню ДФС в м. Києві відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення апеляційним судом.

Відповідно до п.п.2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , відповідачу потрібно сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1515,80 (1378х 110 %).

Керуючись, ст.160, 167, 195, 198,200,205,211,212,254 КАС України, суд-

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Дарницькому районі Головного Управління ДФС в м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.02.17 року - без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної податкової інспекції в Дарницькому районі Головного Управління ДФС в м. Києві на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31211206781007, код класифікації 22030001) судовий збір за подання до суду апеляційної скарги в розмірі 1515(одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять)гривень 80коп.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Ганечко О.М.

Коротких А.Ю.

Судді:

Літвіна Н.М.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Літвіна Н. М.