Постанова

від 23.05.2017 по справі 925/1434/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2017 року Справа № 925/1434/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б.- головуючого Алєєвої І.В. Кравчука Г.А. за участю представників: прокуратуриГудименко Ю.В. - прокурор відділу Генеральної прокуратури України позивачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) відповідачів Биченко І.Я. - ордер від 22.05.2017 р. серія ЧК № 49502 (посвідчення адвоката від 25.04.2002 р. № 2044/10) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на постановувід 06.03.2017 Київського апеляційного господарського суду у справі№ 925/1434/16 господарського суду Черкаської області за позовомЗаступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури до 1. Богодухівської сільської ради; 2. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 провизнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2016 р. Заступник керівника Золотоніської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до Богодухівської сільської ради та ФОП ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування рішення Богодухівської сільської ради від 05.12.2012 № 23-7/VІ та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 28.02.2014 р., укладеного між відповідачами, посилаючись на порушення порядку відведення земельної ділянки у користування, з підстав затвердження сільською радою документації із землеустрою, дозвіл на розробку якої попередньо відповідачу не надавався, а також з огляду на не проведення земельних торгів.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 21.11.2016 р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 06.02.2017 р. (суддя Васянович А.В.) позов залишено без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України

Мотивуючи ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що наведені доводи прокурора в позові про відсутність органу, який здійснює державний контроль за додержанням органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства та повноважень на звернення до суду є помилковими, а відтак, прокурор, звертаючись в інтересах держави, належним чином не обґрунтував наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", а у зв'язку із помилковим порушенням провадження у даній справі, позов прокурора залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 р. (судді: Майданевич А.Г., Сулім В.В., Гаврилюк О.М.) ухвала господарського суду Черкаської області від 06.02.2017 р. залишена без змін з тих же підстав.

Заступник прокурор м. Києва подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення у даній справі скасувати, а матеріали справи направити до господарського суду Черкаської області для розгляду, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням та неправильним застосуванням судами норм права.

Прокурор зазначає, що приймаючи оскаржувані рішення суди дійшли висновку, що органом, уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, є Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру, проте не врахували, що на час пред'явлення прокурором позову функції зі здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель від Держсільгоспінспекції до Дергеокадастру не перейшли, а відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Державна інспекція сільського господарства України не ліквідована та на даний час перебуває у стані припинення.

При цьому, прокурор наголошує, що судами не враховано, що відповідно до Положення про Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 р. № 15 та Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 р. № 459/2011, вказані контролюючі органи не наділені повноваженнями на звернення до суду з позовами про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування та визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок.

Прокурор зазначає, що у позовній заяві було обґрунтовано необхідність захисту інтересів держави у даній справі, що зумовлено прийняттям органом місцевого самоврядування незаконного рішення щодо розпорядження землею і з огляду на відсутність у контролюючого органу повноважень на звернення до суду з даним позовом та враховуючи незаконне надання в оренду земельної ділянки територіальної громади, а отже порушення інтересів держави, даний позов подано до суду прокурором як позивачем відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та в порядку, передбаченому статтями 2, 29 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні прокурора та представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

За приписами частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді.

Згідно частини 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (частина 3 вказаної норми).

За змістом частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Як вбачається з матеріалів справи, Заступник керівника Золотоніської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Богодухівської сільської ради від 05.12.2012 № 23-7/VІ та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 28.02.2014 р., укладеного між Богодухівською сільською радою та ФОП ОСОБА_6, вказуючи на те, що відповідно до статті 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" і Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 р. № 459/2011 Держсільгоспінспекція є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, до повноважень якого, зокрема, входить здійснення державного контролю за використанням та охороною земель в частині дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю. Разом з цим вказуючи на відсутність у Держсільгоспінспекції повноважень на подання до суду позовів про недійсність та скасування рішень органів місцевого самоврядування та визнання недійсними договорів оренди землі.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що на час звернення заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури із позовом 16.11.2016 р., Державну інспекцію сільського господарства вже було ліквідовано і її функції із здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів покладено на Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру згідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 р. № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", а відтак прокурор, звертаючись в інтересах держави, не обґрунтував суду наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".

Проте, колегія суддів вважає такий висновок судів передчасним, оскільки відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 р. № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" (в редакції, чинній на час подання позову) вирішено утворити Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, реорганізувавши Державне агентство земельних ресурсів України шляхом перетворення, а згідно з пунктом 2 вказаної Постанови вирішено ліквідувати Державну інспекцію сільського господарства, поклавши функції із здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів - на Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 р. № 15 затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, згідно з пунктом 5 1 якого (в редакції, чинній на момент звернення прокурора до суду) посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Разом з цим, Указом Президента від 13.04.2011 р. № 459/2011 затверджено Положення "Про Державну інспекцію сільського господарства України", яке містить аналогічні приписи щодо повноважень інспекції, які закріплені у Положенні про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, зокрема, щодо здійснення нагляду (контролю) за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та перелік підстав для звернення до суду.

Вказаний Указ Президента від 13.04.2011 р. № 459/2011 про затвердження Положення "Про Державну інспекцію сільського господарства України" на час подання позову та розгляду справи судами є чинним.

При цьому, відповідно до частин 1, 2 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Проте, здійснюючи судовий розгляд справи та вказуючи про те, що 25.09.2014 р. проведено державну реєстрацію юридичної особи - Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, судами першої та апеляційної інстанції залишені поза увагою доводи прокурора стосовно того, що відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Державна інспекція сільського господарства України не ліквідована та на даний час перебуває у стані припинення та не з'ясували питання переходу функцій зі здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель від Держсільгоспінспекції до Дергеокадастру на час пред'явлення прокурором позову.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах.

Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 р. представництво прокуратурою України інтересів держави в суді є одним із видів представництва в суді. За правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа, представник, на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи, довірителя, і виконує процесуальні дії у суді в її інтересах, набуваючи, змінюючи, припиняючи, для неї права та обов'язки.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 р., види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Для розуміння поняття "охоронюваний законом інтерес" важливо врахувати й те, що конфлікт інтересів притаманний не тільки правовим і не правовим інтересам, а й конгломерату власне законних, охоронюваних законом і правом інтересів. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

За змістом частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, якою передбачена необхідність обґрунтування прокурором у суді наявність підстав для представництва.

Проте, вказане не прийнято судами першої та апеляційної інстанції до уваги та залишені поза увагою доводи прокурора стосовно того, що незаконне надання в користування земельної ділянки загальною площею 0,05 га, яка знаходиться в межах с. Богодухівка Чорнобаївського району по вул. Гагаріна, 38г із земель комунальної власності безпосереднім чином зачіпає економічні, соціальні права територіальної громади, оскільки порушує законний порядок надання в користування землі, підриває авторитет органів місцевого самоврядування, що свідчить про наявність підстав представництва прокуратурою інтересів держави у спірних правовідносинах шляхом пред'явлення відповідного позову з огляду на відсутність в органу, яким здійснюється державний контроль за додержанням органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства відповідних повноважень на звернення до суду.

При цьому, питання доведення прокурором порушення у спірних правовідносинах інтересів держави, може бути здійснене в процесі розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає передчасним висновок судів першої та апеляційної інстанції про залишення позову без розгляду, а ухвалу господарського суду Черкаської області та постанову Київського апеляційного господарського суду такими, що підлягають скасуванню, із направленням матеріалів справи до суду першої інстанції зі стадії прийняття.

Керуючись статтями 111 9 , 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 р. у справі № 925/1434/16 та ухвалу господарського суду Черкаської області від 06.02.2017 р. скасувати, матеріали справи направити до господарського суду Черкаської області зі стадії прийняття.

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: І. Алєєва

Г. Кравчук