Рішення

від 31.05.2017 по справі 904/4975/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.05.2017 Справа № 904/4975/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕХАУДИТ", м. Дніпро

до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ", м. Кам'янське Дніпропетровської області

про стягнення 42810,89грн.

Суддя Полєв Д.М.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 15.01.2017р.

від відповідача: представник ОСОБА_2 за довіреністю №15/2017 від 15.05.2017р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтехаудит", м. Дніпро (надалі-позивач) звернулось до господарського суду із позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль", м. Кам'янське (надалі-відповідач) про стягнення 26 181,20грн. - основного боргу, 11 230,94грн. - пені, 3 398,08грн. - інфляційних витрат, 1 000,67грн. - 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просить його задовольнити в заявленій сумі.

Відповідач у відзиві №865/07 від 18.05.2017р. підтверджує наявність заборгованості перед позивачем в розмірі 26181,20грн. та заперечує проти стягнення пені, 3% річних та інфляційних збитків через порушення провадження у справі про банкрутство відповідача та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час якого не нараховується неустойка та три проценти річних та інфляційні.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.08.2015р. між ПАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" (надалі - замовник) та ТОВ "Промтехаудит" (надалі - виконавець) укладено договір №64/15, відповідно до умов якого виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи (послуги): експертне дослідження парової турбіни АР-18 станц.№1 (п.1.1. договору).

Відповідно до п. 2.1 договору, загальна вартість виконання робіт (послуг) за даним договором узгоджена сторонами в загальному розмірі з ПДВ - 27 181,20грн.

Пунктом 2.2. договору встановлено, що загальний строк виконання виконавцем робіт (послуг), передбачених п.1.1. даного договору, становить 45 (сорок п'ять) календарних днів з дати надання листа-заявки про готовність обладнання для проведення робіт (послуг) по п.1.1, за умови перерахування замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця у розмірі 50% від суми, вказаної в п.2.1, надання обладнання, повного комплекту технічної документації. Перед початком виконання робіт (послуг) за договором замовник повинен підписати договір та надати його виконавцю.

Згідно п.2.3. договору передбачено, порядок оплати - замовник перераховує грошові кошти на поточний рахунок виконавця в розмірі 50% від суми вказаної в п.2.1. даного договору (передплата) після підписання договору сторонами та на підставі виставленого виконавцем рахунку. Остаточний розрахунок у розмірі 50% від загальної вартості робіт (послуг) проводиться протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дати підписання акта надання послуг (акта здачі-прийняття виконаних робіт) і на основі виставленого виконавцем рахунку.

Пунктом 2.5 договору встановлено, що оплата за даним договором здійснюється у безготівковій формі в національній валюті.

Відповідно до п. 5.1 договору, за невиконання або неналежне виконання умов даного договору сторони несуть відповідальність у відповідності до чинного законодавства України та даного договору. При затримці виконавцем строку виконаних робіт (послуг) відповідно даного договору виконавець виплачує замовнику пеню в розмірі 0,5% від вартості несвоєчасно виконаних робіт (послуг) за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період нарахування пені. При затримці замовником оплати виконаних робіт (послуг), замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі 0,5% від вартості несвоєчасно виконаних робіт (послуг) за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період нарахування пені.

Даний договір вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2015р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами тих обов'язків, які залишились невиконаними після закінчення строку його дії (п. 8.1. договору).

24.12.2015р. позивачем виконано зобов'язання за договором, що підтверджується актом №356 приймання виконаних будівельних робіт, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2015р. на загальну вартість 27 181,20грн.

Наведені документи підписані з боку позивача та з боку відповідача, скріплені печатками підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи та умов договору, відповідач зобов'язався здійснювати оплату робіт, протягом 15-ти календарних днів з дати підписання акта надання послуг (акта здачі-приймання виконаних робіт) і на основі виставленого виконавцем рахунку.

Тобто, враховуючи вищевказані умови договору, останнім днем сплати заборгованості є 08.01.2016 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем частково сплачено заборгованість за виконані роботи в сумі 1 000,00грн.

Виходячи з наведеного, неоплачена частина фактично виконаних робіт складає 26 181,20грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача складає 26 181,20грн., що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 26 181,20грн. є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Також, на підставі п.5.1 договору, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 11 230,94 грн., згідно розрахунку, який доданий до матеріалів справи (а.с. 17).

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

Згідно вимог статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 вказаного закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи викладене та перевіривши розрахунок позивача судом встановлено, що він не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме, розрахунок пені виконаний без врахування шестимісячного строку нарахування пені встановлений п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Отже до стягнення підлягає сума пені у розмірі 5268,43грн. за період з 09.01.2016р. по 08.07.2016р.

Також, позивача просить стягнути з відповідача 3 398,08грн. інфляційних втрат та 1 000,67грн. 3% річних.

Стаття ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність розрахунку позивача, суд вважає за необхідне задовольнити інфляційні втрати в розмірі 3 398,08грн. та 1 000,67грн. 3% річних.

Судом не приймаються до уваги посилання відповідача у відзиві №865/07 від 18.05.2017р. щодо неправомірного нарахування пені, 3% річних та інфляційних витрат через порушення провадження у справі про банкрутство відповідача та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Згідно з п. 1 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Пунктом 5 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області №904/10198/15 від 17.12.2015р. порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль".

Згідно договору 05.08.2015р. №64/15, а саме п. 2.3, кінцевий розрахунок здійснюється протягом 15 календарних днів з дати підписання акту надання послуг (акту здачі-приймання виконаних робіт) та на підставі виставленого виконавцем рахунку. З матеріалів справи вбачається, що акт приймання виконаних будівельних робіт підписано 24.12.2015р. Отже, останній день розрахунку - 08.01.2016р. Тобто вимоги позивача виникли після порушення провадження у справі про банкрутство та є поточними.

Таким чином, з огляду на положення ст. 19 Закону, оскільки на поточні вимоги кредиторів не поширюється дія мораторію, позивачем правомірно нараховано пеню, 3% річних та інфляційні збитки.

Також, позивачем заявлена вимога щодо стягнення суми судових витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката у розмірі 6 000,00 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що надані документи позивачем, які свідчать про його витрати, пов'язані з отриманням адвокатських послуг по складанню позовної заяви та участю адвоката у судових засіданнях.

Відповідно до ч.1 ст. 44 ГПК України до складу судових витрат входить, зокрема, оплата послуг адвоката.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвокати, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність " адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до п. 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 р. № 7 витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтехаудит" та Адвокатським об'єднанням "Дніпролекс" укладено договір про надання правових послуг (правової допомоги) №03/17-1 від 14.03.2017 року, за умовами якого Адвокатське об'єднання надає правові послуги клієнту з приводу представництва та захисту його прав та інтересів (в т.ч. і з питань, пов'язаних з підприємницькою діяльністю) на території України у відносинах з усіма підприємствами, установами, організаціями, органами влади та місцевого самоврядування, в судах всіх юрисдикцій, спеціалізацій та інстанцій (п.1. договору).

Згідно з п. 4 договору, за надання юридичних послуг клієнт щомісячно сплачує Адвокатському об'єднанню гонорар у розмірі 1 500,00 (одна тисяча п'ятсот) гривень.

Крім того, 14.03.2017р. між ТОВ "Промтехаудит" та АО "Дніпролекс" укладено додаткову угоду №1 до договору про надання правових послуг (правової допомоги) №03/17-1 від 14.03.2017р., відповідно до умов якої Адвокатське об'єднання надає клієнту правові послуги у справі, що розглядатиметься господарським судом Дніпропетровської області за позовом ТОВ "Промтехаудит" до ПАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" (код ЄДРПОУ 00130820) про стягнення заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних за договором №64/15 від 05.08.2015р. (п.1. угоди).

Пунктом 3. додаткової угоди встановлено, що за надання правової допомоги у справі клієнт сплачує Адвокатському об'єднанню винагороду у розмірі 6 000 грн.

Платіжним дорученням №3828 від 11.04.2017р. підтверджується перерахування коштів за правові послуги згідно додаткової угоди №1 від 14.03.2017р. до договору №03/17-1 від 14.03.2017р. у сумі 6 000,00грн.

Присутній в судових засідання представник позивача ОСОБА_1 має свідоцтво адвоката №2510 від 15.05.2012р.

Таким чином, суд вважає, що витрати позивача по оплаті послуг адвоката в сумі 6000 грн. 00 коп. є документально підтвердженими та обґрунтованими, і відповідно такими, що підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в розмірі 26 181,20грн. - основного боргу, 5268,43грн. - пені, 1000,67грн. - 3% річних, 3398,08грн. - інфляційних втрат, 6000,00грн. - витрат на послуги адвоката.

Судові витрата слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Заводська, 2; код ЄДРПОУ 00130820) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехаудит" (49127, м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, 25, кв. 52, код ЄДРПОУ 36840681) 26181,20грн. - основного боргу, 5268,43грн. - пені, 1 000,67грн. - 3% річних, 3 398,08грн. - інфляційних втрат, 6 000,00грн. - витрат на послуги адвоката, 1564грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено та підписано 31.05.2017

Суддя ОСОБА_3