Рішення

від 25.05.2017 по справі 910/4946/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "25" травня 2017 р. Справа № 910/4946/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність №265/2-7 від 20.01.2017;

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність №1/17 від 15.05.2017;

ОСОБА_3 - довіреність №2/17 від 15.05.2017;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Казенного підприємства "Кіровгеологія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пержанська рудна компанія"

про стягнення 71158,26 грн (згідно з заявою від 24.05.2017 за вих.№11/346)

з перервою в судовому засіданні, оголошеною згідно зі ст.77 ГПК України,

з 16.05.2017 до 25.05.2017

Казенне підприємство "Кіровгеологія" звернулося до господарського суду м.Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пержанська рудна компанія" 103419,84грн, з яких 93635,62грн заборгованості за надані послуги за договором №03-дт/16 від 12.01.2016, у відповідності до рахунків-фактур №80 від 30.11.2016 на суму 59371,36грн та №85 від 28.12.2016 на суму 34264,26грн, а також, 6559,18грн пені, 2522,27грн інфляційних нарахувань та 702,77грн 3% річних, нарахованих на суми боргу за двома рахунками за період з 02.01.2017 до 20.03.2017.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 30.03.2017 матеріали справи №910/4946/17 передано до господарського суду Житомирської області за встановленою територіальною підсудністю.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 12.04.2017 справу №910/4946/17 прийнято до свого провадження; призначено до розгляду та зобов'язано сторони надати суду докази на підтвердження своїх вимог та заперечень.

03.05.2017 на адресу суду від відповідача, на виконання вимог ухвали суду від 12.04.2017 надійшов відзив на позовну заяву з відповідними додатками, докази в підтвердження проведення розрахунків з позивачем та розрахунок ціни позову (а.с.72-127).

Представник позивача в судовому засіданні 16.05.2017 надала заяву про зменшення розміру позовних вимог за вих.№11/324 від 10.05.2017, за змістом якої позивач просить стягнути з відповідача 69155,58грн основної заборгованості, 6559,18грн пені, 2522,27грн інфляційних нарахувань та 702,77грн 3% річних. Також, представником позивача подано довідку щодо заборгованості відповідача станом на 11.05.2017.

За наведених обставин, зважаючи на приписи ст.ст.22,77 ГПК України, відповідно до ухвали суду від 16.05.2017, з урахуванням заяви позивача за вих.№11/234 від 10.05.2017 та пояснень представника позивача, наданих в засіданні 16.05.2017, судом було прийнято до розгляду наступні позовні вимоги: 69155,58грн основної заборгованості, 6559,18грн пені, 2522,27грн інфляційних та 702,77грн 3% річних, всього 78939,80грн. Цією ж ухвалою оголошено перерву в судовому засіданні до 25.05.2017, із зобов'язанням сторін надати суду необхідні для вирішення справи докази.

25.05.2017 через діловодну службу суду надійшла заява Казенного підприємства "Кіровгеологія" за вих.№11/346 від 24.05.2017 (вх.№02-44/484/17), названа заявою про збільшення розміру позовних вимог. У відповідності до змісту даної заяви позивач просить стягнути на свою користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пержанська рудна компанія" основну заборгованість у розмірі 59371,36грн, втрати від інфляції за двома рахунками, що становить 3472,60грн, 3% річних за двома рахунками-фактурами, що становить 806,97грн, пеню за двома рахунками-фактурами, що становить 7507,33 грн.

Представник позивача надала пояснення на запитання суду щодо змісту заяви про зменшення розміру позовних вимог вих.№11/324 від 10.05.2017 (вх.№02-44/437/17 від 12.05.2017). Представник пояснила, що у вказаній заяві про зменшення позовних вимог від 10.05.2017 зазначена сума боргу 69155,58грн це не сума основного боргу, а сума, до якої включено розмір основної заборгованості 59371,36грн, а також, заявлені у позовній заяві суми пені 6559,18грн, 3% річних 702,77грн та інфляційних втрат 2522,27грн.

Представник позивача підтвердила, що 16.05.2017 в заяві власноруч дописала, окрім суми 69155,58грн, що від 3% річних, інфляційних та пені позивач не відмовляється; зазначивши на запитання судді, що сума 69155,58грн, яку згідно заяви про зменшення позовних вимог просив стягнути позивач, є сумою основного боргу.

Представник позивача вказала, що в засіданні 16.05.2017 на запитання суду щодо позовних вимог згідно з заявою про зменшення розміру позовних вимог надала некоректну, помилкову інформацію. При цьому, просила прийняти до розгляду подану 25.05.2017 заяву про збільшення позовних вимог та приймати до уваги при розгляді спору визначені у цій заяві суми до стягнення.

З урахуванням викладеного, вивчивши зміст заяви позивача про збільшення позовних вимог, суд оцінює подану заяву в частині суми основного боргу як заяву про зменшення позовних вимог (оскільки порівняно з попередньо прийнятими до розгляду вимогами сума основного боргу за заявою зменшується), та в частині стягнення сум інфляційних, 3% річних та пені - відповідно, як заяву про збільшення розміру позовних вимог, про що оголошує представникам сторін в засіданні суду. Розгляд справи здійснюється в межах вимог, заявлених у відповідності до заяви КП "Кіровгеологія" за вих.№11/346 від 24.05.2017 (вх.№02-44/484/17), а саме, щодо стягнення з відповідача на користь позивача 59371,36грн основної заборгованості, 3472,60грн втрат від інфляції, нарахованих на суму боргу за двома рахунками, за період з 02.01.2017 по 26.04.2017, 806,97грн 3% річних, нарахованих на суму заборгованості за двома рахунками-фактурами за період з 02.01.2017 по 26.04.2017, та 7507,33грн пені, нарахованої на суму боргу за двома рахунками-фактурами, за період з 02.01.2017 по 26.04.2017.

Також, 25.05.2017 від позивача через діловодну службу суду надійшли додаткові пояснення по справі від 24.05.2017 за вих.№11/345 з додатками згідно переліку, долучені судом до матеріалів справи.

Представники відповідача подали клопотання за вих.№б/н від 25.05.2017 про долучення до матеріалів справи копії актів звірки взаємних розрахунків (в кількості 3 шт, всього на 3 арк) станом на 11.05.2017, за період 2016р. та за період 01.01.2017 - 11.05.2017). Вказані документи долучені до матеріалів справи.

Представник позивача позов підтримала у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві, з урахуванням поданої 25.05.2017 заяви щодо зміни розміру позовних вимог. На запитання судді по суті спору представник позивача пояснила, що в рахунку-фактурі №80 виставлено до оплати суму, донараховану за послуги за період перший-третій квартали 2016 року.

Представники відповідача проти позовних вимог заперечили, просять відмовити у задоволенні позову, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Надаючи пояснення по суті спору представники підтвердили також, що рахунки-фактури №80 та №85 отримали 28.12.2016.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пержанська рудна компанія" (замовник - відповідач) та Казенне підприємство "Кіровгеологія" (виконавець - позивач) уклали договір №03-дт/16 на обслуговування діяльності, пов'язаної з державною таємницею (а.с.31-32), за яким замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання щодо надання наступних послуг, зокрема: оформлення, переоформлення, скасування допусків відповідної форми працівникам замовника на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею; ведення всіх видів секретного діловодства замовника; забезпечення збереження матеріальних носіїв інформації замовника, що містять державну таємницю; здійснення зміни ступеня секретності або розсекречування матеріальних носіїв інформації замовника, що зберігаються в спеціалізованих геологічних фондах виконавця; організація навчання працівників замовника, діяльність яких пов'язана з державною таємницею, та проведення перевірки знань ними вимог нормативних документів з питань охорони державної таємниці; проведення роз'яснювальної роботи з метою запобігання порушенням законодавства у сфері охорони державної таємниці працівниками замовника у зв'язку з їх виїздом за межі України або участю у міжнародних заходах, та ін. (розділ 2 договору).

Відповідно до п.3.1 договору, підтвердженням факту надання послуг, зазначених в розділі 1 договору є акт приймання-передачі наданих послуг, який виконавець подає замовнику щоквартально.

Послуги вважаються наданими належним чином після підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг (п.3.2. договору).

Відповідно до п.4.2. договору, підставою проведення розрахунку є належним чином оформлений сторонами акт прийому-передачі наданих послуг.

У відповідності до п.4.1. вартість послуг на рік за цим договором визначається протоколом погодження договірної ціни (додаток 1), узгодженням замовником і виконавцем складає 48000 грн, в т.ч. ПДВ.

Оплата вартості послуг замовником за договором здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця протягом п'яти календарних днів з моменту отримання рахунку (п.4.3 договору).

Згідно п.5.1. договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2016 з правом подальшого лонгування в разі задовільного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до п.5.4 договору, зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані сторонами.

У відповідності до додатку 1 до договору "Протокол погодження договірної ціни" (а.с.33) сторонами досягнуто згоди про розмір вартості послуг, що складає 48000,00грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору №03-дт/16 на обслуговування діяльності, пов'язаної з державною таємницею від 12.01.2016, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.901 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, до договору на обслуговування діяльності, пов'язаної з державною таємницею, сторонами підписано акти прийому-передачі робіт від 29.03.2016 на суму 12000,00грн (а.с.87); від 19.05.2016 на суму 12000,00грн (а.с.89). 13.01.2016 позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру №4 на суму 12000,00грн за 1-ий квартал 2016 року (а.с.86). Згідно вказаного рахунку та умов договору вартість послуг за перший квартал 2016 року повністю оплачена відповідачем (а.с.116). 16.05.2016 позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру №38 на суму 12000,00грн за 2-ий квартал 2016 року (а.с.88). Послуги за 2-ий квартал 2016 оплачені відповідачем повністю, відповідно до умов договору (а.с.117).

10 серпня 2016 року Казенне підприємство "Кіровгеологія" надіслало ТОВ "Пержанська рудна компанія" лист №2/453, в якому повідомило, що у зв'язку зі збільшенням заробітної плати працівникам та змінами у структурі витрат по наданню послуг КП "Кіровгелогія" збільшує вартість послуг за договором №03-дт/16 (а.с.90), у зв'язку з чим направило для підписання протокол погодження договірної ціни.

01 вересня 2016 року сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору №03-дт/16 на обслуговування діяльності, пов'язаної з державною таємницею (а.с.34), за якою пункт 4.1. договору викладено у наступній редакції: вартість послуг на рік за цим договором визначається протоколом погодження договірної ціни (додаток 1), узгодженим замовником і виконавцем і складає 137057,04грн, в т.ч. ПДВ. Дана угода вступає в силу з 1 вересня 2016 року.

У зв'язку з підписанням даної додаткової угоди сторонами підписано протокол погодження договірної ціни (а.с.35, у протоколі допущено описку у зазначенні дати договору, оскільки представники сторін в засіданні не заперечили, що вказаний протокол є додатком саме до договору №03-дт/16 на обслуговування діяльності, пов'язаної з державною таємницею від 12.01.2016), щодо вартості послуг за договором у розмірі 137057,04 грн.

Разом з тим, листом №09-09/01 від 09.09.2016 відповідач просив надати пояснення щодо підстав прийнятого рішення про необхідність підвищувати вартість послуг (а.с.93).

У відповідь, в листі від 13.09.2016 №2/616 позивач повідомив, що рішення про необхідність підвищення ціни договору №03-дт/16 від 12.01.2016 пов'язане зі збільшенням в оплаті праці працівників, задіяних у виконанні даного договору, а також, зі збільшенням витрат по утриманню приміщень (а.с.94). До вказаного листа додано розрахунок кошторисної вартості обслуговування діяльності, пов'язаної з державною таємницею, у відповідності до якого вартість робіт за квартал з ПДВ становить 34264,25грн (137057,04 грн за рік) (а.с.95).

У жовтні 2016 року КП "Кіровгеологія" виставило ТОВ "Пержанська рудна компанія" рахунок-фактуру №71 від 16.05.2016 (а.с.96, в даті рахунку-фактури допущено описку, що не заперечується обома сторонами) на суму 19421,42грн за 3-й квартал 2016 року (за липень-серпень по ціні, що діяла до 01 вересня, та за вересень - за збільшеною вартістю відповідно до додаткової угоди). Сторонами підписано акт прийому-передачі робіт за 3-ій квартал 2016 року (а.с.97); відповідач повністю оплатив вказану в рахунку і акті вартість послуг за 3-ій квартал (а.с.118).

7 грудня 2016 року листом №2/803 позивач, посилаючись на умови договору №03-дт/16 від 12.01.2016 та фактично надані КП "Кіровгеологія" у третьому кварталі 2016 року послуги, надіслав ТОВ "Пержанська рудна компанія" для підписання акт прийому-передачі робіт від 30.11.2016 та для оплати рахунок №80 від 30.11.2016 на суму 59371,36грн (перерахунок за 1-ий- 3-ій квартали 2016 року). Як стверджує відповідач, для роз'яснення питань щодо підстав пред'явлення до оплати рахунку №80 від 30.11.2016 він звертався до КП "Кіровгеологія" з листами №30-12/2 від 30.12.2016 та від 11.01.2017, проте відповіді позивач відповідачу не надав. Акт прийому-передачі робіт від 30.11.2016 на суму 59371,36грн відповідачем не підписаний (а.с.100).

28 грудня 2016 року КП "Кіровгеологія" виставило ТОВ "Пержанська рудна компанія" рахунок-фактуру №85 на суму 34264,26грн, за 4-ий квартал 2016 року (а.с.42, 101). Акт прийому-передачі робіт від 28.12.2016 на вказану суму підписаний обома сторонами (а.с.102). У відповідності до матеріалів справи, вартість послуг за 4-ий квартал 2016 року в розмірі 34264,26грн була сплачена відповідачем після пред'явлення позивачем до суду позову у даній справі, в т.ч. щодо стягнення вказаної суми, що підтверджується платіжним дорученням №73 від 26.04.2017 (а.с.121). Сплата відповідачем заборгованості за 4-ий квартал 2016 року під час розгляду справи стала підставою для зменшення позивачем розміру позовних вимог на суму 34264,26грн основного боргу, тому стягнення вказаної суми боргу вже не є предметом спору у даній судовій справі.

Як уже зазначалось, відповідно до заяви КП "Кіровгеологія" за вих.№11/346 від 24.05.2017 (вх.№02-44/484/17) предметом розгляду у даній справі є вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 59371,36грн основної заборгованості, згідно виставленого відповідачу рахунку-фактури №80 від 30.11.2016 (перерахунок за І-ІІІ квартали 2016 року), 3472,60грн інфляційних, 806,97грн 3% річних та 7507,33грн пені, нарахованих на суми боргу, визначені в рахунках №80 та №85, за період з 02.01.2017 по 26.04.2017.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем сплати вартості послуг за 4-ий квартал 2016 року в сумі 34264,26грн, починаючи з 03.01.2017 (відповідно до умов договору з моменту отримання 28.12.2016 рахунку-фактури відповідач повинен був протягом п'яти календарних днів оплатити надані послуги). Зважаючи на зазначене, суд встановив, що в межах визначеного позивачем періоду додаткових нарахувань на суму боргу відповідно до ст.625 ЦК України, правомірним є нарахування на суму боргу 34264,26грн 3% річних за період з 03.01.2017 по 25.04.2017 та інфляційні за січень-березень 2017 року; відповідно до здійсненого судом розрахунку стягненню з відповідача підлягає 318,24грн 3% річних та 1353,09грн інфляційних, що нараховані на заборгованість за рахунком-фактурою №85 від 287.12.2016.

Стосовно обґрунтованості вимог позовної заяви в частині стягнення з відповідача на користь позивача 59371,36грн заборгованості, виставленої до оплати відповідачу згідно рахунку-фактури №80 від 30.11.2016. Відповідно до змісту рахунку-фактури та згідно пояснень представника позивача, зазначена в рахунку сума 59371,36грн є перерахунком за послуги за договором за І-ІІІ квартали 2016 року, згідно додаткової угоди №1 до договору №03-дт/16 від 12.01.2016.

Водночас, як передбачено додатковою угодою від 01.09.2016, дана угода вступає в силу з 01 вересня 2016 року (п.1.2. угоди). Жодних умов щодо поширення дії угоди щодо зміни вартості послуг за договором на період, що передує укладенню угоди, остання не містить.

За змістом ч.ч.2,3 ст.632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після виконання не допускається.

За наведених обставин, підстав для перерахунку вартості уже оплачених відповідачем відповідно до умов договору послуг за перший-третій квартали 2016 року та виставлення відповідачу до оплати рахунку №80 від 30.11.2016, у позивача не було. Відповідно, заявлені у позові вимоги в частині стягнення 59371,36грн заборгованості не є обґрунтованими та задоволенню не підлягають.

У зв'язку з необґрунтованістю позову в частині стягнення суми основної заборгованості 59371,36грн, необґрунтованими є також похідні від зазначеної вимоги про стягнення нарахованих на вказану суму інфляційних та річних.

Таким чином, із заявлених позивачем сум інфляційних та 3% річних, нарахованих на сукупну суму боргу, визначеного позивачем в рахунках фактурах №80 та №85, до стягнення з відповідача підлягають лише 318,24грн 3% річних та 1353,09грн інфляційних, що нараховані на заборгованість за рахунком-фактурою №85 від 28.12.2016; у позові щодо стягнення решти від заявлених сум нарахувань, а саме, 2119,51грн інфляційних та 488,73грн 3% річних, суд відмовляє за безпідставністю нарахування.

Стосовно вимог позову в частині стягнення з відповідача 7507,33грн пені, нарахованої на суму боргу, визначену позивачем в рахунках №80 та №85, за період з 02.01.2017 по 26.04.2017, слід зазначити наступне.

Як передбачено ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, у відповідності до ст.547 Цивільного кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

У даному випадку, умовами укладеного між сторонами письмового договору, у т.ч. з урахуванням додаткової угоди, не передбачено застосування до відповідача відповідальності за порушення договірного зобов'язання у вигляді стягнення пені. Будь-якого іншого письмового додатку, угоди до договору з приводу забезпечення виконання зобов'язання, згідно наявних у справі доказів, сторони не підписували.

За таких обставин, нарахування позивачем та заявлення у позові до стягнення з відповідача 7507,33 грн пені не ґрунтується на умовах договору та суперечить приписам чинного законодавства. Відтак, позов в частині стягнення з відповідача 7507,33грн пені задоволенню не підлягає.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами в справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, позивачем належним чином доведено та обґрунтовано заявлені позовні вимоги частково, а саме, в частині стягнення з відповідача 1353,09грн інфляційних та 318,24грн 3% річних; тому позов в цій частині задовольняється судом. В решті від заявлених позовних вимог суд відмовляє.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пержанська рудна компанія" (11000, Житомирська обл, Олевський р-н, м.Олевськ, вул.Заводська, буд.13, ідентифікаційний код 39926457) на користь Казенного підприємства "Кіровгеологія" (01103, м.Київ, вул.Кіквідзе, 8/9, ідентифікаційний код 14308279):

- 1353,09 грн інфляційних,

- 318,24 грн 3% річних,

- 37,60 грн витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 30.05.17

Суддя Шніт А.В.

віддрук.прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (рек. з пов.)