Ухвала

від 22.05.2017 по справі 5009/4143/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/114/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.05.2017 Справа № 5009/4143/12

Суддя господарського суду Запорізької області Колодій Н.А. розглянувши матеріали скарги Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідації АТ Банк Фінанси та кредит на дії (рішення) Комунарського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 10.03.2017р.

по справі № 5009/4143/12

за позовом (скаржник) Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60) Філії «Запорізьке регіональне управління» публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» (69037, м. Запоріжжя, вул. 40-років Радянської України, буд. 39)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Юридична спілка ПАРІ» (69057, м. Запоріжжя, вул. Антенна, буд. 11)

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -ОСОБА_2 (69000, АДРЕСА_1)

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -ОСОБА_3 (69000, АДРЕСА_2)

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Представники сторін:

Від позивача (скаржника) -ОСОБА_4, довіреність б/н від 05.04.2017р.

Від відповідача 1 - не з'явився

Від відповідача 2 - не з'явився

Від відділу державної виконавчої служби - ОСОБА_5, на підставі довіреності № 34412-08-16.3-43/8 від 10.10.2016р.

ВСТАНОВИВ:

12 квітня 2017р. надійшла скарга Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідації АТ Банк Фінанси та кредит на дії (рішення) державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу (наказ господарського суду Запорізької області від 18.02.2013р. № 5009/4143/12 про звернення стягнення на предмет іпотеки у загальному розмірі 2540864,72грн.) стягувачу без прийняття до виконання від 10.03.2017р. по справі № 5009/4143/12.

Згідно протоколу автоматизованого передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.04.2017 р., скаргу передано на розгляд судді Колодій Н.А.

Ухвалою суду від 14.04.2017р. скаргу прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 22.05.2017р.

Розгляд скарги відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

Представники відповідача (боржник у виконавчому провадженні) та третіх осіб в судове засідання 22.05.2017р. не з'явились.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Представник ДВС у судовому засіданні скаргу не визнав, обґрунтовуючи свої заперечення редакцією Закону України Про виконавче провадження , що діяла до 02.06.2016р. без врахування Прикінцевих та перехідних положень ЗУ Про виконавче провадження від 02.06.2016р. № 1404-VIII. Письмового відзиву суду не надав.

Представник скаржника підтримав вимог в повному об'ємі.

Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути скаргу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення скарги по суті, за відсутністю в судовому засіданні уповноважених представників скаржника та Комунарського ВДВС.

Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідації АТ Банк Фінанси та кредит скаргу обґрунтовує наступним.

02 березня 2017р. до канцелярії Комунарського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області була подана заява про примусове виконання рішення (вих. № 8 від 28.02.2017р.).

10 березня 2017р. керуючись п. 2, ч. 4, ст. 4 ЗУ Про виконавче провадження (в редакції від 05.10.2016р.), суб'єктом оскарження винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, яким виконавчий документ, а саме наказ № 5009/4143/12 від 18.02.2013р. повернуто заявнику без прийняття до виконання.

Скаржник вважаємо, що рішення державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області - ОСОБА_5 про винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 10.03.2017р., було допущено грубе порушення прав та законних інтересів Заявника та не виконано норми ЗУ Про виконавче провадження (в редакції від 05.10.2016р.).

В своїх запереченнях державний виконавець посилається на порушення вимог ЗУ Про виконавче провадження , а саме на пропущення встановленого законом строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу.

Із матеріалів справи слідує, що 18 лютого 2013р. по справі № 5009/4143/12 Господарським судом Запорізької області, був виданий наказ про звернення стягнення на користь Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит (надалі - Заявник, Банк) на предмет іпотеки - нерухоме майно, а саме квартири № 102, № 104, № 105, № 107, що розташовані за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул.. Автозаводська, 48, що належать на праві власності ТОВ Юридична спілка ПАРІ (69057, м. Запоріжжя, вул. Антенна, 11, код ЄДРПОУ: 33961229) та передане в іпотеку згідно договору № 3216-0671 від 18.06.2007р. в рахунок погашення боргу за кредитним договором № 3216-067К від 18.06.2007р., яка станом на 29.10.2012р. у загальному розмірі складає - 2 540 864,72 (два мільйони п'ятсот сорок тисяч вісімсот шістдесят чотири гривні 72 копійки) (надалі - Боржник, Заінтересована особа).

23 лютого 2017р. на виконання вимог ч. 2. ст. 26 Закону України Про виконавче провадження (в редакції від 05.10.2016р.) Заявником було здійснено про плату авансового внеску в розмірі 32 000,00 грн. (тобто 10 мінімальних розмірів заробітної плати) на авансовий рахунок Комунарського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, що підтверджується платіжним дорученням № 21864 від 23.02.2017р..

02 березня 2017р. до канцелярії Комунарського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області була подана заява про примусове виконання рішення (вих. № 8 від 28.02.2017р.).

10 березня 2017р. керуючись п. 2, ч. 4, ст. 4 ЗУ Про виконавче провадження (в редакції від 05.10.2016р.), суб'єктом оскарження винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, яким виконавчий документ, а саме наказ № 5009/4143/12 від 18.02.2013р. повернуто Заявнику без прийняття до виконання.

Відповідно ст. 1 Закону України Про виконавче провадження (в новій редакції) виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст. 2 ЗУ Про виконавче провадження (в новій редакції) державний виконавець зобов'язаний здійснювати виконавче провадження на засадах: верховенства права, обов'язковості виконання рішень, законності, справедливості, неупередженості та об'єктивності, використовувати надані йому права відповідно до закону та не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно резолютивної частини постанови про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання від 10.03.2017р. суб'єкт оскарження, посилається на порушення вимог ЗУ Про виконавче провадження , а саме на пропущення встановленого законом строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Частина 4, Ст. 4 ЗУ Про виконавче провадження (в новій редакції) визначено вичерпний перелік підстав, для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання:

- рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання; боржника визнано банкрутом; Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; юридичну особу - боржника припинено; виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим; виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Судом встановлено, що наказ № 5009/4143/12 від 18.02.2013р. господарського суду Запорізької області, який було пред'явлено на примусове виконання Заявником не підпадає під жоден із наведених Законом України Про виконавче провадження (в новій редакції) критеріїв для винесення повідомлення про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання.

Згідно відмітки на зворотній стороні наказу № 5009/4143/12 від 18.02.2013р. Запорізької області, строк пред'явлення виконавчого документу до виконання переривався та повинен рахуватись з 07.03.2014р., а з огляду на п. 5 розд. ХНІ Прикінцевих та перехідних положень '"; виконавче провадження від 02 червня 2016 року № 1404-УІП , виконавчі документи, видані чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Закон України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року № 1404-УН набув чинності 05 жовтня 2016 року.

Відповідно до відмітки (штампу канцелярії) Комунарського відділу державної виконавчої м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на заяві про примусове виконання рішення, наказ № 5009/4143/12 від 18.02.2013р. Господарського суду Запорізької області був пред'явлений на примусове виконання 02.03.2017р. тобто в 3-х річний термін як того і вимагають норми ЗУ Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року № 1404-УІІ набув чинності 05 жовтня 2016 року.

Також, скаржник зауважив, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення , тобто відповідне рішення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання Суб'єкт оскарження повинен був прийняти та винести відповідне повідомлення не пізніше 07.03.2017р., (повідомлення про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання винесена 10.03.2017р.), що є порушенням строків передбачених ЗУ Про виконавче провадження .

Додатково повідомив, що відповідно до постанови Правління НБУ від 17 грудня 2015 р. №898 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА БАНК ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від "18" грудня 2015 р. № 230, Про початок процедури ліквідації АТ БАНК ФІНАНСИ та КРЕДИТ та делегування повноважень ліквідатора банку .

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА БАНК ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ (далі - АТ БАНК ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ ), призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ БАНК ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ , визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-51 Закону Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , заступнику начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_6 на два роки з 18 грудня 2015 року до 17 грудня 2017 року включно.

Крім того, рішенням виконавчої дирекції Фонду № 1703 від 01.09.2016 року відсторонено уповноважену особу Фонду на ліквідацію АТ Банк Фінанси та Кредит ОСОБА_6 і призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ Банк Фінанси та Кредит ОСОБА_7 з 5 вересня 2016 року.

Відповідно до приписів ст. 3 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

До таких функцій, зокрема відносяться здійснення Фондом процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків.

Протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації Фонд зобов'язаний забезпечити збереження активів банку, запобігання втрати майна, вжиття заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та вжити всіх заходів для організації виплати за вкладами та задоволення вимог кредиторів (ст.ст. 4, 48 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ).

Згідно ст. 121 2 ГПК України, скаргу на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

31.03.2017р. заявником було отримано повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 10.03.2017р.,тому строк оскарження дії чи бездіяльності державної виконавчої служби - закінчується 10 квітня 2017р.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму ВССУ від 07.02.2014 року скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ (частина друга статті 384 ЦПК), незалежно від місця виконання судового рішення.

Відповідно до ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Частиною 1 статті 116 ГПК України визначено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Суд бере до уваги те, що пункт 1 статті 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд". Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Ноrnsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" (Іmmobiliare Saffi v. Italy), [GС], N 22774/93, п. 66. ЕСНR 1999-V).

Враховуючи викладене, суд визнає дії Комунарського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, які полягають у винесені повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 10.03.2016р. незаконними.

Керуючись ст., ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідації АТ Банк Фінанси та кредит на дії (рішення) Комунарського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 10.03.2017р. задовольнити.

2. Визнати незаконними дії Комунарського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 10.03.2017р.

3. Зобов'язати Комунарський відділ державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області прийняти до примусового виконання та винести постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу № 5009/4143/12 від 18.02.2013р. господарського суду Запорізької області.

Суддя Н.А. Колодій